США й РФ домовилися про постачання російського дизеля: Україну не питали, удари по НПЗ під тиском
9 жовтня президент США Дональд Трамп і Володимир Путін під час телефонної розмови домовилися про масштабні постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Мінфін США видав ліцензію на імпорт до 7 квітня 2027 року, а Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року. Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», що передбачає припинення ударів по НПЗ обох країн; Україна заявила про підтримку, але Росія публічно цього не підтвердила. Адміністрація Трампа погрожує зупинити постачання зброї та обмін розвідданими, якщо Київ не припинить удари. У відповідь сім сенаторів і конгресмен Грегорі Мікc представили законопроєкти, які мають заблокувати угоду.
Головне
- 9 жовтня 2026 року Трамп і Путін під час телефонної розмови домовилися про постачання сотень тисяч тонн російського дизеля на ринки США і світу
- Мінфін США видав ліцензію на імпорт дизеля російського походження до 7 квітня 2027 року
- Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, яку запровадив у липні 2026 року у відповідь на українські удари по НПЗ
- Трамп оголосив «енергетичне перемир'я» щодо НПЗ; Україна заявила, що підтримує, але не чула підтвердження з боку РФ
- Адміністрація Трампа пригрозила зупинити постачання зброї та обмін розвідданими, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ
- Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявили, що рішення суперечить закону; конгресмен Грегорі Мікc представив двопартійний законопроєкт про блокування угоди
- Президент Зеленський заявив у Брюсселі 16 жовтня, що пропонував США надати Україні антибалістичні ракети на період дії угоди, але згоди не отримав
Чому це важливо
Угода фактично відкидає заборону Конгресу США 2022 року на імпорт російських енергоносіїв і відкриває Москві нове джерело доходів під час війни. Адміністрація Трампа прямо пов'язала подальше постачання зброї та обмін розвідданими з Україною з відмовою Києва від ударів по російських НПЗ, тобто фактично тисне на Україну в її оборонній стратегії. Голоси критики лунають з різних боків: від Зеленського і Макрона, від двопартійної групи сенаторів і від експертів, які називають вплив угоди на ціни у США близьким до нуля. Водночас публічної згоди Росії на «енергетичне перемир'я» немає, і Кремль уже відновив експорт дизеля.
Що сталося
9 жовтня 2026 року Дональд Трамп і Володимир Путін провели телефонну розмову, за результатами якої США погодилися на масштабні постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Метою Трамп назвав зниження цін. Мінфін США видав ліцензію, що дозволяє продаж, доставку, розвантаження та імпорт дизеля російського походження до 7 квітня 2027 року. Кремль достроково скасував заборону експорту дизеля, запроваджену в липні 2026 року на тлі українських ударів по російських НПЗ. Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», яке передбачає припинення ударів виключно по нафтопереробних заводах обох країн; Україна заявила, що підтримує домовленість і з моменту її оголошення не завдавала ударів по енергооб'єктах у РФ, але не чула публічного підтвердження від Москви. Тим часом адміністрація Трампа пригрозила зупинити систему постачання зброї Україні та призупинити обмін розвідданими, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ. Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявили, що ліцензія Мінфіну суперечить законодавству, і закликали її скасувати. Конгресмен-демократ Грегорі Мікc представив двопартійний законопроєкт, який блокує угоду, забороняє інвестиції в російський енергетичний сектор і зобов'язує адміністрацію запровадити санкції. Президент Зеленський 16 жовтня на пресконференції в Брюсселі заявив, що пропонував США надати Україні антибалістичні ракети для захисту енергетики на період дії домовленості, але згоди не отримав.
Як про це пишуть українські джерела
Українська рамка представляє угоду як зраду, яка зміцнює фінансову базу Росії під час війни і робиться без жодних поступок з боку Москви. Підкреслюється, що Києва не питали: про дозвіл на експорт та пов'язані санкційні рішення Україна дізналася постфактум. Обсяги, які обговорюються (300–500 тис. тонн на місяць за словами Зеленського), є мізерними на тлі світового споживання в 120 млн тонн на місяць. Наголошується, що реальними причинами зростання цін на дизель у США є подорожчання нафти і збої в роботі НПЗ у країнах Перської затоки на тлі військової кампанії США та Ізраїлю проти Ірану та іранських ударів у відповідь, а не українські удари по російських заводах. Україна підтримала «енергетичне перемир'я» і з моменту його оголошення не била по енергооб'єктах у РФ, але Москва публічно не підтвердила жодних зобов'язань. Експерти не виключають, що тиск Вашингтона пояснюється внутрішньополітичними розкладами Трампа напередодні проміжних виборів, прагненням до стратегічного зближення з РФ або навіть корупційною складовою.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародна рамка представлена переважно критичною. Азербайджанське агентство APA робить центр уваги публічній критиці Зеленського і відзначає зростання ролі Європи в мирному процесі. Європейські коментарі, зокрема Макрона, називають рішення «недоречним і неефективним»: відповідні обсяги дизеля вже є на ринку, тож на ціни це суттєво не вплине, а сам крок надсилає негативний сигнал і створює додатковий чинник розколу в трансатлантичній координації щодо санкцій. В англомовних джерелах на перший план виходить двопартійний спротив у Конгресі США: сім сенаторів одразу вказали на порушення закону, а конгресмен Грегорі Мікc висунув двопартійний законопроєкт про блокування угоди і додаткові санкції.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному оцінюють обсяги домовленості: «сотні тисяч тонн», «від 300 тис. до 3 млн тонн» загалом, а також «300–500 тис. тонн на місяць» у трактуванні Зеленського. Розходяться оцінки впливу угоди на ціни: Трамп і його адміністрація представляють її як інструмент зниження цін у США, тоді як Кудрицький, Коболєв, Макрон і американський експерт Пізюр називають обсяги надто малими і вказують, що реальними причинами зростання цін є нафтові котирування та удари по НПЗ у Перській затоці. Неузгоджена і позиція щодо «енергетичного перемир'я»: Трамп стверджує, що обидві сторони на нього погодилися, Зеленський каже, що Україна підтримала ініціативу, але не має підтвердження від Москви, а Кремль обмежується формулою про «триваючі контакти». Лавров при цьому заявив, що Росія «не дасть Україні перепочинку на полі бою».
Передумови
У 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб не допустити фінансування війни коштами американських платників. У липні 2026 року, у відповідь на інтенсифікацію українських ударів по російських НПЗ, Кремль запровадив заборону на експорт дизельного пального, яку згодом достроково скасував після домовленості Трампа й Путіна. Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», що стосується виключно НПЗ обох країн; Україна має лише один НПЗ, який не працює на повну потужність і неодноразово зазнавав російських атак, тоді як Росія має розгалужену мережу заводів. 8 жовтня Зеленський оголосив склад української делегації на переговорах у США (Давид Арахамія, Рустем Умєров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця). За даними Axios, спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планували представити в Маямі «нові ідеї та пропозиції» для виходу з дипломатичної глушини.