Трамп і Путін домовилися про постачання російського дизеля: Конгрес і Україна проти

Чому це важливо

Угода стала першим великим американським дозволом на імпорт російських енергоносіїв від часу заборони Конгресом у 2022 році, фактично відкривши Росії новий канал доходів на війну. Вона поєднана з тиском на Київ щодо ударів по російських НПЗ — включно з погрозами зупинити постачання зброї та обмін розвідданими, що прямо пов'язує енергетичну політику з тиском на полі бою. Двопартійна опозиція в Конгресі та лист 12 сенаторів сигналізують про потенційне протистояння між адміністрацією та законодавцями напередодні проміжних виборів 3 листопада.

Що сталося

9 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з російським лідером Володимиром Путіним домовився про постачання сотень тисяч тонн російського дизельного пального на американський і світовий ринки, заявивши, що це допоможе знизити ціни. Мінфін США видав ліцензію OFAC, яка дозволяє продаж, доставку, розвантаження та імпорт дизеля російського походження до 7 квітня 2027 року; Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року на тлі українських ударів по російських НПЗ.

16 жовтня конгресмен Грегорі Мірс (демократ, старший член Комітету у закордонних справах Палати представників) вніс двопартійний «Prohibit Corrupt Russia Oil Deals Act». Законопроєкт забороняє Корпорації міжнародного розвитку США (DFC) інвестувати в російську енергетику, анулює вже видані загальні ліцензії OFAC і забороняє видачу таких ліцензій у майбутньому, а також зобов'язує адміністрацію запровадити санкції проти російського енергетичного сектору. Того ж дня Трамп підписав указ про призупинення санкцій і тарифів за «законом Грема» проти найбільших покупців російських нафти й газу, пославшись на інтереси нацбезпеки США.

Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявили, що рішення про імпорт російського дизеля суперечить закону 2022 року про заборону імпорту російських енергоносіїв, і закликали президента його скасувати; окремо двопартійна група з 12 сенаторів написала лист із вимогою скасувати угоду. Конгрес перебуває на канікулах до 3 листопада, тому швидка реакція малоймовірна.

На пресконференції в Брюсселі 16 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що він запропонував США надати Україні антибалістичні ракети для захисту енергооб'єктів на період дії угоди, але не отримав згоди; угода та санкційні рішення стали для України «несподіванкою». Адміністрація Трампа погрожує зупинити систему закупівель зброї для України та призупинити обмін розвідданими, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ. Трамп також оголосив «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією; Зеленський заявив, що Україна припинила удари у відповідь по російських енергооб'єктах, тоді як РФ продовжує атакувати українську енергетику, і що підтвердження згоди Росії він не чув.

Як про це пишуть українські джерела

Українські медіа одностайно подають угоду як зраду з боку адміністрації Трампа: наголошується, що Київ не був поінформований заздалегідь, а дозвіл на експорт дизеля поповнює бюджет країни-агресора. Велика увага приділяється оцінкам експертів — колишнього голови «Укренерго» Володимира Кудрицького та ексголови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, які вказують, що обсяги 300–500 тис. тонн на місяць надто малі для впливу на американські ціни і ймовірно є передвиборчим піаром Трампа, спробою зближення з Путіним чи корупційним інтересом його оточення. Президент Зеленський називає послаблення санкцій без чіткої деескалаційної угоди «очевидною слабкістю» і пропонував США обмін: антибалістичні ракети для захисту української енергетики в обмін на відсутність перешкод для імпорту дизеля. Окремо наголошується на асиметрії «енергетичного перемир'я»: Україна має лише один НПЗ, тоді як РФ має розгалужену мережу, і Київ уже припинив удари у відповідь, хоча Москва продовжує атаки.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне висвітлення (англомовне агентство з Азербайджану та переклади європейських заяв) представляє угоду як односторонній крок США, що ускладнює західну єдність і дає Москві політичні важелі. Президент Франції Емманюель Макрон на пресконференції після саміту Європейської ради назвав рішення «недоречним і неефективним» і попередив про негативний сигнал і додатковий чинник розколу; натомість угорський прем'єр Петер Мадяр привітав угоду як прецедент для продовження будапештського винятку з санкцій проти російських енергоносіїв. У фокусі міжнародного висвітлення — двопартійна опозиція в Конгресі та внесення законопроєкту Мірса, а також зазначається, що Конгрес на канікулах до 3 листопада, тому швидка відповідь малоймовірна. Експерти — чеський Томаш Копечний та американські аналітики, зокрема Бенджамін Пізюр, — наголошують, що угода не відповідає інтересам США і що дефіцит дизеля на світовому ринку спричинений передусім перебоями на Близькому Сході, а не ударами по російських НПЗ.

У чому розходиться висвітлення

Обсяг поставок російського дизеля за угодою подається по-різному: загальна формула «сотні тисяч тонн», 300–500 тис. тонн на місяць (цитати Зеленського і Кудрицького) та 300 тис. — 3 млн тонн загалом (за іншими повідомленнями НВ). Розбіжність є і щодо світового споживання дизеля: Кудрицький наводить 30–35 млн тонн на місяць, тоді як Зеленський говорить про 120 млн тонн на місяць. Кількість співавторів законопроєкту Мірса також різниться: Politico називає 16 демократичних співавторів, тоді як інші джерела повідомляють про 17 співавторів у Палаті представників загалом.

Передумови

У 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб унеможливити фінансування війни Росії проти України за рахунок американських коштів. У липні 2026 року Кремль запровадив заборону на експорт дизеля у відповідь на посилення українських ударів по російських НПЗ; заборона була достроково скасована після угоди з Трампом. У вересні 2026 року Трамп підписав двопартійний «закон Грема» (HR 5334) про санкції проти торгівлі російськими енергоносіями, а в середині жовтня підписав указ про призупинення цих санкцій. Україна має лише один нафтопереробний завод, який не працює на повну потужність і неодноразово ставав ціллю російських ударів, тоді як Росія має розгалужену мережу НПЗ, яка зазнає ударів українських дронів. Середня ціна дизеля в США станом на 16 жовтня становила близько $6,33 за галон, що аналітики пов'язують з кампанією США та Ізраїлю проти Ірану та іранськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі країн Перської затоки.