Туреччина отримає частину російського дизелю за угодою РФ–США — Байрактар
Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар заявив 18 жовтня, що Туреччина отримає частину російського дизельного пального, яке Москва постачатиме на світові ринки в межах домовленості з США. Угода різко розкритикована в Україні та в Конгресі США: Зеленський звинуватив Вашингтон у використанні української переговорної команди «як ширми», а сенатори обох партій вимагають скасування угоди на тлі продовження російських ударів по українській енергетиці.
Головне
- 18 жовтня міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар повідомив, що Туреччина отримає частину російського дизпального за угодою РФ–США; обсяги не уточнено.
- 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизелю на американський і світовий ринки; того ж дня OFAC видало тимчасову ліцензію на експорт.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що українську переговорну команду «використовують як ширму», і назвав заяву Трампа нечесною та непартнерською.
- Група з 12 американських сенаторів написала Трампу лист з вимогою скасувати угоду; у Палаті представників Грегорі Мікс представив двопартійний законопроєкт проти неї.
- 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я»; Україна три дні стримувалась від ударів, але 15 жовтня Зеленський зняв заборону через атаки РФ на українську енергетику.
- За словами Зеленського, за тиждень після перемир'я Росія 76 разів атакувала український енерго- й нафтогазовий сектор; начальник Генштабу РФ Валерій Герасімов доповідав Путіну про початок масованих ударів.
- Туреччина значно залежить від імпорту енергоносіїв з РФ, Ірану й Азербайджану, одночасно диверсифікуючи джерела, зокрема угодами зі США; 17 жовтня до Чорного моря вийшла перша плавуча платформа Osman Gazi.
Чому це важливо
Угода знову відкриває санкційний експорт російського дизеля на світові ринки й прямо називає Туреччину серед отримувачів, що зміцнює енергетичну залежність Анкари від Москви та підриває санкційний тиск на РФ. Паралельно вона розширює публічну тріщину між Білим домом і Києвом: Зеленський звинуватив Вашингтон у використанні української переговорної команди «як ширми», а двопартійна опозиція в Конгресі вимагає скасування угоди. Все це відбувається на тлі оголошеного енергетичного перемир'я, яке Україна називає недотриманим з боки Росії через інтенсивні удари по українській енергетиці.
Що сталося
18 жовтня міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар в інтерв'ю Kanal 7 заявив, що Туреччина отримає частину російського дизпального, яке Москва постачатиме на світові ринки в межах угоди зі США; обсяги та умови він не уточнив, наголосивши, що домовленість важлива для енергетичної безпеки країни. Туреччина значно залежить від імпорту енергоносіїв із Росії, Ірану й Азербайджану та одночасно диверсифікує джерела, зокрема угодами зі США; 17 жовтня до Чорного моря вийшла перша турецька плавуча платформа Osman Gazi для родовища Сакарья.
Передумовою стала заява Дональда Трампа від 9 жовтня про досягнуту з Путіним домовленість щодо постачання російського дизеля на американський і світові ринки; того ж дня OFAC оголосило тимчасову ліцензію на експорт. За словами Кріса Райта, це «пряник», аби підштовхнути Росію до завершення війни; Марко Рубіо пояснював інакше — що дизель «так чи інакше потрапив би на ринок». Президент Володимир Зеленський назвав українську переговорну команду, яка на той час перебувала в США, «ширмою», а ліцензію — «слабким рішенням сильних партнерів». 11 жовтня Трамп оголосив «енергетичне перемир'я», але після трьох днів взаємних атак на українські об'єкти 15 жовтня Зеленський зняв заборону на удари по російських енергооб'єктах. За даними Зеленського, за тиждень після перемир'я Росія 76 разів атакувала український енерго- і нафтогазовий сектор, використавши близько 2700 ударних дронів, 1700 керованих авіабомб і 66 ракет; начальник Генштабу РФ Валерій Герасімов доповідав Путіну про початок кампанії масованих ударів з уже визначеним переліком цілей. У Конгресі США 12 сенаторів з обох партій закликали Трампа скасувати угоду, а демократ Грегорі Мікс представив двопартійний законопроєкт проти неї.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа подають угоду крізь призму шкоди для України: у центрі уваги — слова Зеленського про «ширму» й «нечесну» заяву Трампа, паралельні удари Росії по українській енергетиці під час оголошеного перемир'я та двопартійний спротив у Конгресі США, включно з власною українською пропозицією вести переговори щодо російського дизеля спільно з Києвом. Залежність Туреччини від російських енергоносіїв і водночас її курс на диверсифікацію подано як мотив Анкари, а ціль віцепрем'єра РФ Александра Новака у 3–3,5 млн тонн на місяць до кінця року — як показник можливих додаткових доходів Москви.
У чому розходиться висвітлення
Представники адміністрації Трампа дали суперечливі пояснення мети угоди: міністр енергетики Кріс Райт назвав дозвіл «пряником», аби спонукати Росію до завершення війни, тоді як держсекретар Марко Рубіо заявив, що російський дизель «так чи інакше потрапив би на ринок». Окремо Axios із посиланням на джерела повідомив, що Трамп дозволив поставки, бо Зеленський нібито відмовився припинити удари по російських НПЗ; ця версія подана як ще одне, спірне пояснення поруч із версіями Райта і Рубіо.
Передумови
Росія в останні місяці обмежувала експорт дизпального на тлі українських ударів по російських НПЗ. Туреччина важко залежить від імпорту енергоносіїв із РФ, Ірану й Азербайджану, водночас диверсифікує джерела, зокрема угодами зі США; газове співробітництво з Москвою триває 40 років і вже дало понад 600 млрд кубометрів поставок. 11 жовтня Трамп оголосив енергетичне перемир'я; Україна три дні утримувалась від ударів, але 15 жовтня Зеленський зняв заборону через продовження російських атак на українські енергооб'єкти.