Переговори у Маямі завершилися достроково після заяви Трампа про угоду з Путіним щодо російського дизеля
9 жовтня в Маямі відбулася зустріч представників США, України, європейських країн та НАТО для обговорення шляхів завершення війни до зими. Заплановані на два дні переговори завершилися після першого дня: українська делегація вирішила скоротити візит і повернутися додому після того, як Дональд Трамп оголосив про досягнуту в телефонній розмові з Володимиром Путіним домовленість про постачання російського дизельного пального на американський та світові ринки. Президент Володимир Зеленський розкритикував рішення Трампа як нечесне та слабке, назвавши його «подарунком на день народження для Путіна» і заявивши, що українську команду використовують як ширму для паралельних домовленостей Вашингтона з Москвою.
Головне
- 9 жовтня в Маямі пройшли переговори за участі представників США, України, Великої Британії, Франції, Німеччини, Єврокомісії та НАТО щодо шляхів завершення війни до зими.
- Зустріч, запланована на два дні, завершилася після першого дня; українська делегація вирішила повернутися додому раніше.
- Українську делегацію очолювали Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія та Рустем Умєров; від США — Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
- Трамп оголосив про «надзвичайно успішну» телефонну розмову з Путіним і домовленість про постачання російського дизеля на ринки США і світу загальним обсягом до близько 4,8 млн тонн.
- Мінфін США видав тимчасову ліцензію на продаж та імпорт російського дизельного пального до 7 квітня 2027 року.
- Зеленський назвав рішення Трампа нечесним і слабким, «подарунком на день народження Путіну», і заявив, що українську команду використовують як ширму для вашингтонсько-московських домовленостей.
- Радник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що Путін у розмові з Трампом відмовився взяти зобов'язання відновити мирні переговори й заявив, що Росія воюватиме до досягнення «усіх своїх цілей».
Чому це важливо
Зустріч у Маямі мала просунути дипломатичні зусилля для завершення війни до зими, однак завершилася вже після першого дня — одразу після оголошення Трампа про угоду з Путіним щодо постачання російського дизеля на ринки США і світу обсягом до 4,8 млн тонн та відповідної ліцензії Мінфіну США до 7 квітня 2027 року. Український президент публічно звинуватив Вашингтон у використанні української делегації як ширми для паралельних домовленостей з Москвою. Путін, за словами його радника Ушакова, відмовився брати зобов'язання відновити мирні переговори, а Трамп публічно заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний завершити війну, посиливши тиск на Зеленського. Серед іншого, на початку жовтня США пропонували Росії масштабні економічні стимули — розмороження російських суверенних активів, відновлення плану продажу частини «Лукойлу» та дозвіл Білорусі на експорт калійних добрив — в обмін на часткове припинення вогню.
Що сталося
8 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація вирушає до США для переговорів, запланованих на 9–10 жовтня. У п'ятницю, 9 жовтня, в Маямі відбулася зустріч представників США, України, Великої Британії, Франції, Німеччини, Єврокомісії та НАТО для обговорення шляхів деескалації та завершення війни до зими. Українську делегацію склали голова Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. Від США брали участь спецпредставник президента Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Серед тем переговорів були підготовка України до зими, енергетична стійкість, експорт зерна, гарантії безпеки, довгострокові безпекові домовленості для України та Європи, післявоєнна відбудова і перспектива вступу до ЄС. Того ж дня Трамп оголосив, що провів «надзвичайно успішну» телефонну розмову з Путіним і домовився про постачання російського дизельного пального на американський та світові ринки загальним обсягом до 4,8 млн тонн. Мінфін США видав тимчасову загальну ліцензію на продаж та імпорт російського дизеля до 7 квітня 2027 року.
За словами радника президента з комунікацій Дмитра Литвина, другий день переговорів «не зовсім скасовано» — перший просто тривав довше. Українська делегація вирішила скоротити візит і повернутися додому. Зеленський розкритикував рішення Трампа як нечесне та слабке, назвавши його «подарунком Путіну на день народження» і заявивши, що українську команду використовують як ширму для паралельних вашингтонсько-московських домовленостей. За даними The New York Times, напередодні США запропонували Росії три економічні стимули в обмін на часткове припинення вогню: розмороження російських суверенних активів, відновлення плану продажу частини «Лукойлу» групі близькосхідних інвесторів і дозвіл Білорусі на експорт калійних добрив.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела зосередили увагу на гострій критиці Зеленського на адресу рішення Трампа щодо дизеля як нечесного, слабкого та «подарунку Путіну на день народження», а також на наративі, що українську делегацію використовують як ширму для паралельних домовленостей Вашингтона з Москвою. Kyiv Independent з посиланням на українських посадовців описував зустріч у Маямі як таку, що «сприймалася як пастка», з елементом шоку після оголошення про зняття санкцій і підозрою, що крок готувався заздалегідь — ліцензія Мінфіну США чинна до 7 квітня. Українські джерела підкреслювали відмову Путіна, озвучену Ушаковим, поновлювати мирні переговори та попередження Зеленського, що кожен додатковий мільярд, зароблений Росією на експорті, буде спрямований на виробництво зброї. Водночас українська сторона наголошувала, що вже заявляла про готовність припинити удари по російських НПЗ в обмін на припинення Росією масованих ударів по українській енергетичній і цивільній інфраструктурі, і протиставляла це вимозі США про одностороннє припинення з боку Києва.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні англомовні джерела трималися переважно нейтрально-процедурної рамки: двохденні переговори в Маямі завершилися достроково після першого дня, українська делегація повертається додому. Той же міжнародний контекст робив наголос на позитивній оцінці Віткоффом зустрічі як «конструктивної»/«продуктивної» та його заяві, що обговорення допомогло окреслити напрямки подальшої роботи перед наступними контактами США з Росією, а також на порядку денному — енергетична стійкість, експорт зерна, гарантії безпеки, післявоєнна відбудова. Водночас міжнародна рамка виділяла угоду Трампа і Путіна щодо дизеля та незвичну ліцензію Мінфіну США до 7 квітня 2027 року як конкретний результат, не висуваючи на перший план політичний спротив Києва.
Передумови
Попередня тристороння зустріч Україна—США—Росія відбулася 26 лютого 2026 року в Женеві; подальші раунди неодноразово переносилися через військову операцію США та Ізраїлю проти Ірана. У березні 2025 року Вашингтон уже призупиняв розвідувальну співпрацю з Києвом на вісім днів після гострої суперечки Трампа з Зеленським в Овальному кабінеті. Ціни на дизель у США зросли після лютневих авіаударів США та Ізраїлю по Ірану, що запустили конфлікт, який тривав вже близько восьми місяців; Трамп покладав провину за подорожчання на українські удари по російських нафтопереробних заводах. Росія запровадила заборону на експорт дизеля в липні 2026 року у відповідь на ці удари; заборона була достроково знята в межах угоди Трампа і Путіна.