Тема: Дипломатія
-
Зеленський відповів Ле Пен на заяву про припинення фінансування України
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times прокоментував заяву кандидатки в президенти Франції Марін Ле Пен про намір припинити фінансування України в разі перемоги на виборах 2027 року. Зеленський наголосив, що співпраця з Україною є взаємовигідною, а французька промисловість може отримати переваги від українських технологій та бойового досвіду.
-
Єврокомісія оголосила створення робочої групи для підтримки України на шляху до ЄС
Єврокомісія планує створити нову робочу групу для підтримки України на шляху до вступу в ЄС. Про це перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Очолити групу має український прем'єр-міністр Сергій Корецький.
-
Білоруські опозиціонери презентували у Варшаві доповідь про військову мережу РФ на території Білорусі
Білоруський союз BELPOL та підпільне Товариство залізничників Білорусі представили на безпековому форумі у Варшаві аналітичну доповідь «Мілітаризація Білорусі». У ній стверджується, що Росія будує на території Білорусі захищену військово-технологічну мережу зв'язку для розгортання та спрямування військ у бік кордонів НАТО. Мережа побудована на радіорелейних лініях із використанням веж мобільного оператора MTS і простягається зі сходу на захід — від російського до польського, литовського, латвійського та українського кордонів.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
Зеленський оголосив про відновлення ударів по російських НПЗ після триденної паузи на прохання США
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times заявив, що Україна відновлює удари по російських нафтопереробних заводах, скасовуючи триденну паузу, яку Київ дотримувався на прохання Вашингтона. За його словами, під час паузи Росія продовжувала атаки на українську енергетику і вбила понад 100 цивільних за тиждень, а Україна не отримувала американських попереджень про пуски балістичних ракет у Києві 12-13 жовтня. Зеленський заявив, що США погрожували заблокувати обмін розвідданими в разі нових ударів і що обмеження роботи терміналів Starshield/Starlink були «не технічною проблемою, а волею».
-
47 держав та ЄС закликали повернути Запорізьку АЕС під контроль України
На 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 47 держав та Євросоюз виступили зі спільною заявою, в якій закликали до негайного повернення Запорізької атомної електростанції під контроль України та виведення з неї російських військ.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
У Польщі українська експедиція знайшла рештки жертв масового вбивства 1944 року в Ласкові
Українська пошукова експедиція виявила близько 30 поховань на православному цвинтарі у селі Ласків Люблінського воєводства у Польщі. Рештки належать українцям, загиблим під час нападу підрозділів Армії Крайової та Селянських батальйонів у березні 1944 року. Роботи ведуться в межах домовленостей українсько-польської робочої групи щодо гідного поховання.
-
Президентські вибори в Болгарії: 25 жовтня — перший тур, Йотова лідирує в опитуваннях
Перший тур президентських виборів у Болгарії призначений на 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця прем'єр-міністра Румена Радєва, є головною кандидаткою та лідирує в опитуваннях із результатом 44–47%. Її головний конкурент — колишній проукраїнський прем'єр Андрей Гюров (24–26%). Перемога Йотової, за оцінками, посилить вплив Радєва, який вже зосередив у своїх руках президентську та прем'єрську влади й контроль над парламентом, і може ускладнити підтримку України в рамках ЄС.
-
Туреччина працює з Україною та РФ над тимчасовим частковим припиненням вогню в Чорному морі — постпред при НАТО
Постійний представник Туреччини при НАТО Басат Озтюрк заявив у Брюсселі, що Туреччина працює з Україною та Росією над тимчасовим частковим припиненням вогню в Чорному морі, яке має захистити цивільні вантажні судна. Він попередив про ризики ударів для постачання енергоносіїв, продовольства і добрив і послався на досвід Чорноморської зернової ініціативи.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Британія прискорить постачання LMM Україні та повністю запровадила заборону морських послуг для російського СПГ
14 жовтня під час візиту президента Володимира Зеленського до Лондона уряд Великої Британії оголосив про прискорення постачання Україні легких багатоцільових ракет LMM та новий пакет зенітних ракет вартістю 45 млн фунтів стерлінгів, з яких 10 млн фунтів будуть доставлені напередодні зими. Лондон також повністю запроваджує заборону на надання морських послуг для експорту російського скрапленого природного газу і закликатиме партнерів підтримати аналогічні обмеження під час зустрічей МВФ у Бангкоку.
-
SpaceX вночі обмежила швидкість терміналів Starshield для ЗСУ — без попередження, зі зривом місій
У ніч проти 14 жовтня SpaceX в односторонньому порядку запровадила швидкісне обмеження для терміналів Starshield — «військового пакету» Starlink, який використовують Сили оборони України. Зв'язок почав зникати під час руху на швидкості понад 160 км/год (100 миль/год), а згодом, за повідомленнями, обмеження посилили до 60–70 км/год. Про скасування низки безпілотних місій повідомив 7-й корпус ДШВ на Гуляйпільському напрямку. Міноборони контактує зі США, SpaceX та партнерами по НАТО і перевіряє резервні канали зв'язку. Президент Зеленський назвав рішення «великою помилкою», а глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив Маска у політизації продуктів.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Увечері 13 жовтня Росія вдарила балістичними ракетами по Києву: є влучання в ТЕЦ-4 та житловий будинок
Увечері 13 жовтня російські війська завдали удару балістичними ракетами по Києву. Основною ціллю була енергетична інфраструктура — ТЕЦ-4, яка зазнала влучання. Також було пошкоджено дев'ятиповерховий житловий будинок у Деснянському районі, де виникла пожежа. За даними ДСНС, унаслідок нічної атаки загинули троє людей, поранені десятки мешканців. Президент Зеленський та його радник Дмитро Литвин заявили, що Україна не отримала попередження від партнерів через звичайні канали обміну розвідданими; ракети були виявлені українською ППО лише на підльоті до Києва. Це вже друга ніч поспіль без партнерського попередження про удар.
-
Зеленський заявив про готовність України до зустрічі з американськими переговорниками найближчими днями
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова зустрітися з американськими переговорниками найближчими днями і що цю пропозицію вже передано спецпредставнику США Стіву Віткоффу та зятю президента Дональда Трампа Джареду Кушнеру. За словами Зеленського, українська та американська сторони перебувають у постійному контакті, а їхні команди продовжують обговорення шляхів до досягнення миру. Україна підтримала ідею енергетичного перемир'я, запропоновану США, але наполягає, щоб Росія також стала його стороною.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.