Слуга народу
«Слуга народу» — українська політична партія, заснована 2017 року у зв'язку з однойменним серіалом та брендом студією «Квартал 95». Партія здобула парламентську більшість на виборах 2019 року і сформувала уряд під керівництвом Володимира Зеленського. Її лідером є Зеленський, а в парламенті партія послідовно виступає фракцією, що підтримує президента.
-
Рада викликала мера Києва Кличка на доповідь про готовність до зими
Верховна Рада 13 жовтня підтримала ініціативу депутатки від «Слуги народу» Мар'яни Безуглої і 151 голосом викликала мера Києва Віталія Кличка для доповіді про підготовку столиці до опалювального сезону. Кличко прибув до парламенту 14 жовтня і виступив із п'ятихвилинною промовою без запитань від депутатів. Він назвав звинувачення у зриві опалювального сезону безпідставними, заявив, що місто повністю залежить від загальнодержавної енергосистеми, і що відповідальність за руйнування енергетики лежить не на міському голові. Паралельно президент Зеленський напередодні розкритикував столичну владу за «майже повне» невиконання строків Плану стійкості.
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Трамп погрожує зупинити PURL та обмін розвідданими, щоб припинити удари України по НПЗ Росії
Адміністрація Дональда Трампа у суботу та неділю телефонними дзвінками тиснула на Київ та європейські столиці з вимогою припинити далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі, погрожуючи зупинити механізм закупівлі зброї PURL та обмін розвідданими з Україною. Того ж дня Трамп оголосив у Truth Social про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке, за словами Зеленського, РФ не підтвердила і порушила того самого дня, завдавши удару по ТЕЦ-5 у Харкові. НАТО та ФРН заявили, що постачання в рамках PURL тривають.
-
Переговори у Маямі завершилися достроково після заяви Трампа про угоду з Путіним щодо російського дизеля
9 жовтня в Маямі відбулася зустріч представників США, України, європейських країн та НАТО для обговорення шляхів завершення війни до зими. Заплановані на два дні переговори завершилися після першого дня: українська делегація вирішила скоротити візит і повернутися додому після того, як Дональд Трамп оголосив про досягнуту в телефонній розмові з Володимиром Путіним домовленість про постачання російського дизельного пального на американський та світові ринки. Президент Володимир Зеленський розкритикував рішення Трампа як нечесне та слабке, назвавши його «подарунком на день народження для Путіна» і заявивши, що українську команду використовують як ширму для паралельних домовленостей Вашингтона з Москвою.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Українська делегація їде до США на тлі заяв Рубіо про «стратегічний глухий кут» у війні
8 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація 9–10 жовтня проведе у США переговори зі спецпредставниками США Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом. Того ж дня держсекретар США Марко Рубіо в інтерв'ю грецькому виданню Kathimerini заявив, що дипломатичне завершення війни Росії проти України наразі «недосяжне», а ситуація нагадує «стратегічний глухий кут». Зеленський у Прилуках публічно відкинув це формулювання і закликав Вашингтон посилити тиск на Москву.
-
Зустріч Зеленського і Трампа у Нью-Йорку: Україна готова до часткових перемир'їв, Росія їх фактично відкинула
На полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 22 вересня відбулася зустріч президентів України і США. Зеленський заявив про готовність до обмежених перемир'їв в енергетиці, на морі та в зерновому коридорі за умови взаємності. Того ж дня Рубіо зустрівся з Лавровим і повідомив, що обидві сторони нібито зацікавлені в таких перемир'ях, але Пєсков фактично їх відкинув, а ISW дійшов висновку, що Кремль не готовий відступати від максималістських вимог. Перспектива тристоронньої зустрічі перенесена на саміт G20 у Маямі 14–15 грудня, куди США офіційно запросили Путіна.
-
Рубіо зустрінеться з Лавровим у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН
Держсекретар США Марко Рубіо 23 вересня проведе зустріч із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Нью-Йорку в рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН. Зустріч відбудеться за день після переговорів президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа.
-
Рубіо: енергетичного перемир'я між Україною та Росією поки немає, війна закінчиться переговорами
Держсекретар США Марко Рубіо заявив в інтерв'ю, що наразі жодної угоди про енергетичне перемир'я між Україною та Росією немає, хоча обидві сторони нібито виявили інтерес до обмеженого припинення ударів по енергетиці та зерну. Рубіо також провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на полях Генасамблеї ООН і заявив, що війна закінчиться через переговори, а не через військову перемогу однієї зі сторін. Паралельно 22 вересня у Нью-Йорку відбулася зустріч Зеленського та Трампа, де енергетичне перемир'я було серед головних тем.
-
Рада скасувала пленарне засідання 18 вересня: депутати дізнались про це від охоронця
Верховна Рада 18 вересня скасувала пленарне засідання та Годину запитань до уряду. Депутати й окремі міністри дізналися про це вже в парламенті — від охоронця на вході. За словами опозиції, фракцій і голів фракцій не попередили, а апарат Ради пояснив перенесення «важливими міжнародними подіями» та рішенням погоджувальної ради під головуванням першого віцеспікера Олександра Корнієнка. Годину запитань перенесено на 12 жовтня.
-
Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов'язків генпрокурора
Президент Володимир Зеленський підписав указ №946/2026 про призначення Антона Ковальського, який очолював Хмельницьку обласну прокуратуру, виконувачем обов'язків Генерального прокурора України. Призначення відбулося за кілька днів після звільнення Руслана Кравченка на тлі розслідування НАБУ і САП щодо злочинної організації в Офісі генпрокурора.
-
Рада звільнила генпрокурора Кравченка після підозри директору НАБУ і його втечі за кордон
Генпрокурор Руслан Кравченко 14 вересня оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, того ж дня виїхав за кордон і був відсторонений указом президента. 15 вересня Верховна Рада 317 голосами проголосила його звільнення, а президент підписав указ. Подія розгортається на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», яка викрила корупційну схему в самому Офісі генпрокурора.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Відставка сталася на тлі розслідування НАБУ і САП у справі «Карфаген» щодо злочинної організації в Офісі генпрокурора, яка нібито «кришувала» шахрайські кол-центри. Перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко також подала у відставку; її останній робочий день — 8 вересня. Подання президента про звільнення Кравченка станом на 9 вересня ще не було зареєстроване у Верховній Раді.
-
Україна попросила у ЄС додатково $27 млрд до кінця року — європейські чиновники здивовані масштабом дефіциту
Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця 2026 року Україні додатково необхідно $27 млрд для покриття дефіциту, значна частина якого пов'язана з оборонними витратами. Чотири неназвані європейські чиновники, на яких посилається The Times, повідомили, що такий масштаб дефіциту став несподіванкою для Брюсселя, який раніше цього року погодив кредит понад $100 млрд. ЄС та Єврокомісія починають оцінювати розмір і причини розриву, а Україна паралельно звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі спецоперації «Карфаген»
Увечері 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це «політичним рішенням». Відставка сталася після того, як НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських кол-центрів співробітником Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою та обшуки в Офісі генпрокурора 4 вересня. Президент Зеленський підтвердив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
Віткофф і Кушнер відвідали Київ після Москви: тристоронній формат і «зимовий пакет» без прориву
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 вересня провели тригодинну зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а 6 вересня прибули до Києва — вперше від початку другого терміну Дональда Трампа. У Києві відбулося три раунди переговорів із президентом Володимиром Зеленським, до другого долучилися радники з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Сторони домовилися готувати повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія та «зимовий пакет» підтримки України, однак конкретного прориву не оголосили.
-
Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку ввечері 7 вересня, того ж дня, коли вранці заявляв, що не має наміру йти у відставку добровільно. Відставка сталася на тлі спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора, підозрювану в «кришуванні» шахрайських кол-центрів. Президент Зеленський повідомив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.
-
Марченко назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року: дефіцит фінансування на 2027 рік — $32,6 млрд
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що бюджетна ситуація в Україні є найнапруженішою від початку повномасштабного вторгнення, а незакрита потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $32,6 млрд — у відповідності до оцінок МВФ. Марченко закликав європейських партнерів шукати додаткові джерела коштів і представив нову пропозицію щодо перерозподілу заморожених російських активів між країнами ЄС.