h.ua

Опубліковано · Оновлено

Палата представників США схвалила санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану

Палата представників США у ніч проти 17 вересня ухвалила «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» — 262 голоси «за», 159 «проти». Документ передбачає санкції проти російського керівництва, олігархів, банків і енергетичних компаній, а також дає президенту США право запроваджувати мита до 100% на товари з країн — п'яти найбільших покупців російських нафти й газу. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення як «правильну відповідь» на російський терор. Закон очікує на підпис Дональда Трампа.

Головне

  • Палата представників США ухвалила законопроєкт у ніч проти 17 вересня за київським часом: 262 «за», 159 «проти»
  • Документ має назву «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» і був ухвалений Сенатом у серпні (86 — «за», 11 — «проти»)
  • Закон зобов'язує запровадити санкції проти вищого керівництва Росії, олігархів і членів їхніх родин, банківських й енергетичних компаній та суден «тіньового флоту»
  • Президент США отримує право накладати мита до 100% на товари з країн, які входять до п'яти найбільших покупців російської нафти й газу — серед потенційних цілей Китай та Індія
  • Закон також розширює санкції проти Ірану
  • Білий дім підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати документ найближчими днями
  • Сенатор Ліндсі Грем, який ініціював законопроєкт, помер у липні — документ названо на його честь

Чому це важливо

Ухвалений документ покликаний перекрити фінансування війни Росії: санкції проти керівництва, олігархів, банків і енергетичних компаній, а також проти «тіньового флоту» мають обмежити надходження до бюджету Кремля. Паралельно інструмент мит до 100% проти п'яти найбільших покупців російських енергоносіїв — насамперед Китаю й Індії — створює ризик вторинних санкцій і може змінити поведінку цих країн на ринку. Підпис Трампа залишається останнім кроком до набуття чинності.

Що сталося

Палата представників США у ніч проти 17 вересня за київським часом ухвалила «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» — 262 конгресмени проголосували «за», 159 — «проти». У серпні Сенат схвалив документ 86 голосами проти 11. Закон зобов'язує американську адміністрацію запровадити санкції проти вищого керівництва Росії, так званих олігархів і членів їхніх родин, компаній у банківському й енергетичному секторах, а також проти суден «тіньового флоту». Окремо президент США отримує право накладати мита до 100% на товари з країн, які входять до п'яти найбільших покупців російської нафти й газу — серед потенційних цілей Китай та Індія. Закон також розширює чинні санкції проти Ірану. Документ названо на честь сенатора Ліндсі Грема, який ініціював його і помер у липні. Білий дім підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати документ найближчими днями. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ухвалення як «правильну відповідь» на російський терор і як інструмент безкомпромісного тиску на агресора.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела зосереджують увагу на реакції офіційного Києва: Андрій Сибіга назвав ухвалення «правильною відповіддю» на відмову Росії зупинити терор і засобом позбавити її військову машину фінансування. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк вказав, що Росія й далі отримує значні доходи від продажу нафти, які живлять виробництво ракет і дронів, і що удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі вже створюють проблеми для сектору. Президент Володимир Зеленський заявив, що такі заходи змусять Росію закінчити розв'язану нею війну. Водночас Власюк застеріг, що санкції не означають негайного припинення бойових дій — йдеться про поступове обмеження спроможності Росії підтримувати нинішню інтенсивність.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Реакція з боку країн, які можуть потрапити під 100% мита, різко негативна. МЗС Індії заявило, що вже порушувало це питання перед Вашингтоном і «дуже чітко» висловлювало свою позицію щодо можливих наслідків для двосторонніх відносин і міжнародного енергетичного ринку; Нью-Делі готовий захищати свої торговельно-економічні інтереси. Китай через речника МЗС Го Цзякуня назвав ухвалення закону втручанням третьої сторони й заявив, що Пекін виступає проти екстериторіальної юрисдикції без підстав у міжнародному праві. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав документ «недружнім кроком» і попередив, що додаткові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання. Натомість міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль привітав законопроєкт як чіткий сигнал Росії.

Передумови

Сенат США ухвалив «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» у серпні (86 — «за», 11 — «проти»). Сенатор Ліндсі Грем, який ініціював документ разом із сенатором Річардом Блюменталем, помер у липні — законопроєкт названо на його честь. Багато осіб, яких стосується документ, уже перебувають під санкціями, а сам він не містить конкретних назв компаній. Адміністрація зберігає широкі дискреційні повноваження щодо відстрочок і винятків із санкційного режиму. Індія є третім за величиною імпортером нафти у світі й одним із найбільших покупців російської нафти; країна неодноразово відкидала тиск скоротити закупівлі, посилаючись на потребу населення й економіки в безпечних, доступних і надійних енергоносіях. Китай від початку повномасштабної війни допомагає Росії пом'якшувати наслідки західних санкцій, купуючи російську нафту й постачаючи товари подвійного призначення; двостороння торгівля перевищила 240 млрд доларів у 2024 році, переважно в національних валютах. Гостра заява Китаю прозвучала напередодні очікуваного саміту Сі Цзіньпіна і Трампа у Вашингтоні.