Опубліковано · Оновлено

Палата представників США ухвалила санкційний законопроєкт Грема проти Росії та Ірану

У ніч на 17 вересня (за київським часом) Палата представників США ухвалила «Акт про санкції проти Росії та Ірану ім. Ліндсі О. Грема 2026 року». Документ, який раніше схвалив Сенат, передбачає обов'язкові санкції проти російського керівництва, олігархів, банків, енергокомпаній і «тіньового флоту», а також мита до 100% на країни, що входять до п'ятірки найбільших покупців російських нафти й газу. Президент Дональд Трамп підтвердив намір підписати закон найближчими днями.

Головне

  • 16 вересня Палата представників США ухвалила «Акт про санкції проти Росії та Ірану ім. Ліндсі О. Грема 2026 року» — 262 проти 159; Сенат схвалив його ще 7 серпня (86 проти 11).
  • Законопроєкт названий на честь померлого у липні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який співавторував його з сенатором Річардом Блюменталем.
  • Документ запроваджує обов'язкові санкції проти найвищого керівництва Росії, включно з Володимиром Путіним, а також проти олігархів, членів їхніх родин, банків, енергетичних компаній і «тіньового флоту» танкерів.
  • Розділ 113 дозволяє президенту вводити мита до 100% на товари з країн, які входять до п'ятірки найбільших імпортерів російської нафти чи газу й продовжують закупівлі; механізм не поширюється на країни, що купують менше 15% російського газу та зменшують імпорт.
  • Під тиск мит можуть потрапити Китай, Індія, Туреччина, Японія, Словаччина й Угорщина; Китай і МЗС Індії заявили протест, Угорщина просить виняток, ФРН законопроєкт вітала.
  • Білий дім підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати закон протягом кількох днів.

Чому це важливо

Законопроєкт запроваджує найжорсткіший санкційний режим проти Росії від початку повномасштабного вторгнення: обов'язкові санкції проти Путіна й вищого керівництва, олігархів, банків і «тіньового флоту» поєднуються з митами до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв. Це фактично означає вибір для країн-імпортерів — скоротити закупівлі чи зіткнутися з руйнівними тарифами. Ухвалення документа, за оцінкою Politico, завершило майже дворічну паузу в істотних законодавчих заходах Конгресу на підтримку України.

Що сталося

У ніч на 17 вересня за київським часом Палата представників США ухвалила «Акт про санкції проти Росії та Ірану ім. Ліндсі О. Грема 2026 року» — 262 голосами «за» проти 159. Сенат схвалив документ ще 7 серпня (86 проти 11); тепер він переданий на підпис президенту Дональду Трампу, який підтвердив намір підписати його найближчими днями. Законопроєкт запроваджує обов'язкові санкції проти вищого керівництва РФ, включно з Володимиром Путіном, олігархів і членів їхніх родин, компаній у банківському й енергетичному секторах, а також проти «тіньового флоту» танкерів і розширює санкції проти Ірану. Розділ 113 дозволяє президенту вводити мита до 100% на товари з країн, які входять до п'ятірки найбільших імпортерів російської нафти чи газу й не зменшують закупівель; тарифи не діятимуть проти країн, що купують менше 15% російського газу та зменшують імпорт. Під їхній потенційний удар підпадають Китай, Індія, Туреччина, Японія, Словаччина та Угорщина. Закон названий на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер у липні 2026 року і співавторував документ із сенатором Річардом Блюменталем.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ та офіційні особи представили ухвалення як велику перемогу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав закон «правильною відповіддю» на російський терор, а уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк привітав «пекельні» санкції, наголосивши, що вони зроблять російський енергоекспорт дорожчим і складнішим. Водночас українські експерти, зокрема директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара, застерігають, що Трамп уже має достатні виконавчі повноваження для санкцій і ухвалення документа не гарантує його застосування саме проти Росії. Окремо наголошується, що удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі підсилюють ефект нових обмежень.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Реакції третіх країн різко різняться. Китай через речника МЗС Го Цзякуня назвав закон неприпустимою екстериторіальною юрисдикцією і попередив, що Пекін не дозволить порушувати двосторонню торгівлю «під тиском третьої сторони». Індія обмежилася стриманим повідомленням МЗС, що взяла до відома ухвалу, та попередженням про можливу шкоду двостороннім відносинам. Угорщина через депутата Мартона Гайду попросила виняток для себе, посилаючись на залежність від російських енергоносіїв. ФРН, навпаки, вітала законопроєкт — глава МЗС Йоганн Вадефуль назвав його чітким сигналом Москві. Водночас у США 58 демократів Палати підтримали документ всупереч позиції лідера меншості Хейкіма Джеффріса, який критикував надмірну тарифну дискрецію Білого дому.

У чому розходиться висвітлення

Два різночитання домінують у джерелах. Перше — щодо ефективності: українська сторона, екс-дипломат Деніел Фрідд і Атлантична рада описують закон як потужний інструмент тиску, тоді як Москва (Пєсков) називає його «недружнім кроком», а український експерт Олександр Хара наголошує, що Трамп уже має достатні повноваження й ухвалення не гарантує реального застосування. Друге — внутрішньополітичне: Хейкім Джеффріс і Грегорі Мікі закидали документові надмірну тарифну дискрецію й прогалини, натомість 58 демократів підтримали його. Окремо розходяться позиції третіх країн — від жорсткої відмови Китаю до прохання Угорщини про виняток і схвалення з боку ФРН.

Передумови

Санкційний механізм (Розділ 113) обмежений п'ятіркою найбільших імпортерів російської нафти й газу і передбачає коригування мит у разі скорочення імпорту. Рання сенатська версія квітня 2025 року пропонувала мита у 500%, остаточна — 100%. Країни ЄС уже зобов'язані припинити закупівлі російських енергоносіїв до кінця 2027 року. Двостороння торгівля Китаю й Росії у 2024 році перевищила $240 млрд, більшість операцій — у національних валютах; Пекін допомагає Москві пом'якшувати наслідки західних санкцій, зокрема купуючи російську нафту й постачаючи товари подвійного призначення. Індія — третій за обсягом імпортер нафти у світі й один з найбільших покупців російської.