Sergei Lavrov
Сергій Лавров — російський дипломат, який обіймає посаду міністра закордонних справ Російської Федерації з 2004 року. До цього він був постійним представником Росії при ООН (1994–2004). Лавров є членом Ради безпеки Росії та одним з найдовговічніших міністрів закордонних справ у сучасній російській історії, відомий своєю жорсткою позицією у зовнішній політиці Кремля.
-
У тимчасово окупованих Олешках розпочалася гуманітарна місія: триває режим тиші, конвой готовий
У частині Херсонщині вночі 27 жовтня розпочався локальний режим припинення вогню, щоб провести гуманітарну місію в окупованих Олешках. Маршрути розмінували, конвой сформували, а першу поставку гуманітарної допомоги планували доставити 30 жовтня. Мета операції — забезпечити цивільним допомогу та безпечний виїзд тим, хто захоче залишити місто.
-
Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі; тристоронні переговори можливі в середині листопада
Спецпредставник президента США Стів Віткофф 21 жовтня провів у Санкт-Петербурзі тригодинну зустріч з Володимиром Путіним після переговорів у Осло з Володимиром Зеленським, Александером Стуббом та Йонасом Гаром Стьоре. Після зустрічі Москва підтвердила готовність відновити тристоронні переговори з Україною та США у 10-х числах листопада; Віткофф назвав Путіна «гуманістом», що викликало різку критику з боку республіканців.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Путін запропонував Трампу тристоронню зустріч із Сі без участі України
Володимир Путін запропонував Дональду Трампу та Сі Цзіньпіну зустрітися на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, щоб обговорити завершення війни в Україні. Пропозицію, яку Путін висунув під час розмови з Трампом 9 жовтня, не передбачає участі Володимира Зеленського. Американський уряд підтвердив переговори, але остаточної згоди Трампа на зустріч ще немає.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Прокуратура Берліна розслідує можливі порушення санкцій орендарями «Російського дому»
Прокуратура Берліна веде розслідування щодо невстановлених осіб та орендарів приміщень «Російського дому» за підозрою у порушенні Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Розслідування відбувається на тлі рішення уряду ФРН закрити культурний центр, частина закладів у будівлі — книгарня, їдальня та візовий центр — продовжує працювати.
-
Мерц звинуватив Росію у підтримці AfD на церемонії Вестфальської премії миру
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у Мюнстері, що Росія підтримує правопопулістську партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD), прагнучи розколоти німецьке суспільство, послабити допомогу Україні та зупинити оборонні інвестиції. Конкретних доказів Мерц не навів. Виступ відбувся на церемонії Міжнародної вестфальської премії миру, лауреатом якої 2025 року стало НАТО.
-
Туреччина та ООН організовують нові переговори між Україною та Росією щодо перемир'я у Чорному морі
Туреччина та ООН ініціювали новий раунд переговорів між Україною та Росією про перемир'я у Чорному морі для захисту експорту зерна. Зустрічі заплановані на початок жовтня, посередником виступатиме швейцарська НГО «Центр гуманітарного діалогу». Ініціатива має на меті відновити Чорноморську зернову ініціативу 2022 року, яку Росія залишила у 2023 році.
-
Путінський посланник Дмітрієв провів у Вашингтоні переговори щодо війни в Україні та енергетичних проєктів
Спеціальний представник президента Росії Кирило Дмітрієв 28 вересня провів у Вашингтоні зустрічі з представниками США щодо завершення війни в Україні та можливих спільних російсько-американських енергетичних ініціатив після її закінчення. За словами неназваного американського чиновника, переговори було охарактеризовано як «конструктивні». Візит відбувся на тлі дипломатичного активізації після зустрічі Трампа із Зеленським у Нью-Йорку та очікування нового тристороннього раунду у жовтні.
-
Зеленський: США запропонували тристоронню зустріч Україна — США — РФ в ОАЕ
Президент Володимир Зеленський повідомив, що американська сторона запропонувала провести тристоронню зустріч у форматі Україна — США — Росія на технічному рівні в Обʼєднаних Арабських Еміратах. Дата зустрічі поки не визначена — Україна чекає на пропозицію США щодо дати. У Кремлі підтвердили, що відповідні контакти тривають, тоді як міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до переговорів, але сигналів готовності Росії до миру наразі не отримувала.
-
Зустріч Зеленського і Трампа у Нью-Йорку: Україна готова до часткових перемир'їв, Росія їх фактично відкинула
На полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 22 вересня відбулася зустріч президентів України і США. Зеленський заявив про готовність до обмежених перемир'їв в енергетиці, на морі та в зерновому коридорі за умови взаємності. Того ж дня Рубіо зустрівся з Лавровим і повідомив, що обидві сторони нібито зацікавлені в таких перемир'ях, але Пєсков фактично їх відкинув, а ISW дійшов висновку, що Кремль не готовий відступати від максималістських вимог. Перспектива тристоронньої зустрічі перенесена на саміт G20 у Маямі 14–15 грудня, куди США офіційно запросили Путіна.
-
Масована ракетна атака на Київ у ніч на 24 вересня: двоє загиблих, пошкоджено пологовий будинок
У ніч на 24 вересня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву балістичними ракетами та ударними безпілотниками. За даними ДСНС, загинули двоє людей, щонайменше восьмеро постраждали. Пошкоджено цивільну інфраструктуру у кількох районах столиці, зокрема пологовий будинок у Подільському районі. Президент Зеленський заявив, що удар стався під час його зустрічі в Нью-Йорку з американськими конгресменами щодо санкцій.
-
Рубіо зустрінеться з Лавровим у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН
Держсекретар США Марко Рубіо 23 вересня проведе зустріч із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Нью-Йорку в рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН. Зустріч відбудеться за день після переговорів президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на 36 місяців і водночас виключив зі списку Усманова та Фрідмана
22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, ще на 36 місяців — вперше одразу на три роки замість звичного шестимісячного циклу. Одночасно зі списку були виключені російські олігархи Алішер Усманов та Михайло Фрідман. За даними ЗМІ, ініціатива з виключення просувалася Францією у зв'язку з утримуваними в Азербайджані французькими громадянами; 23 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував француза Мартена Раяна. Україна назвала рішення щодо Усманова і Фрідмана «ганебним».
-
Рубіо: енергетичного перемир'я між Україною та Росією поки немає, війна закінчиться переговорами
Держсекретар США Марко Рубіо заявив в інтерв'ю, що наразі жодної угоди про енергетичне перемир'я між Україною та Росією немає, хоча обидві сторони нібито виявили інтерес до обмеженого припинення ударів по енергетиці та зерну. Рубіо також провів зустріч із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на полях Генасамблеї ООН і заявив, що війна закінчиться через переговори, а не через військову перемогу однієї зі сторін. Паралельно 22 вересня у Нью-Йорку відбулася зустріч Зеленського та Трампа, де енергетичне перемир'я було серед головних тем.
-
Зеленський у промові на Генасамблеї ООН назвав Путіна «нульовим пацієнтом» війни
Президент Володимир Зеленський 23 вересня виступив на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він назвав Володимира Путіна «нульовим пацієнтом», від якого ідея війни поширюється світом, оголосив про передачу Південній Кореї двох північнокорейських полонених і заявив, що Росія використовує у війні проти України громадян 47 країн. Президент також представив програму протиракетної оборони «Фрея», попередив про можливість застосування ШІ на полі бою вже 2027 року та пригрозив Росії «болісною зимою», якщо атаки на українську енергетику продовжаться.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки, виключивши зі списку Усманова та Фрідмана
Посли ЄС 22 вересня погодили компроміс: персональні санкції за порушення територіальної цілісності України продовжено одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. За словами Ірландського головування в Раді ЄС, ціною компромісу стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, єдина країна-член, що до кінця виступала проти такого виключення, зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти них. Президент Володимир Зеленський подякував Латвії, а МЗС України назвало рішення «ганебним і невиправданим».
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.