Конгрес США схвалив закон про 100% мита для покупців російської нафти й газу
Конгрес США ухвалив закон, який передбачає мита до 100% на імпорт із країн, що залишаються серед п'яти найбільших покупців російської нафти й газу або допомагають обходити енергетичні санкції. Документ направлено на підпис президенту Дональду Трампу. За словами комісара з санкційної політики України Владислава Власюка, під ударом можуть опинитися Китай, Індія та Туреччина.
Головне
- Конгрес США схвалив закон про 100% мита для покупців російської нафти й газу; документ направлено на підпис президенту Трампу.
- Білий дім заявив, що Трамп підпише закон протягом кількох днів.
- Закон передбачає окремі винятки та право президента скасувати мита за згодою Конгресу.
- За перші 8 місяців 2026 року Китай імпортував 585 млн барелів російської нафти, Індія — 453 млн, Туреччина — 44 млн.
- Власюк також назвав Угорщину й Словаччину серед країн, які можуть потрапити до списку за оновленими даними.
- Початкова версія законопроєкту (зареєстрована у квітні 2025 року) пропонувала автоматичні мита 500%; фінальна версія знизила ставку до 100%.
- Закон названо на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, який ініціював його разом із демократом Річардом Блюменталем.
Чому це важливо
Закон б'є по найбільшим покупцям російського експорту енергоносіїв і покликаний обмежити надходження до бюджету РФ, які йдуть на фінансування війни проти України. 100% мита створюють важіль тиску на Китай, Індію та Туреччину — три ключових імпортери російської нафти. Водночас право президента скасовувати мита за згодою Конгресу залишає значний простір для дипломатичних домовленостей, а отже й невизначеність щодо реального ефекту.
Що сталося
Конгрес США схвалив закон, який запроваджує мита до 100% на весь імпорт із країн, що залишаються серед п'яти найбільших покупців російської нафти й природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій. Документ направлено на підпис президенту Дональду Трампу; Білий дім повідомив, що підписання очікується протягом кількох днів. Фінальна ставка становить 100%, хоча початкова версія законопроєкту, зареєстрована у квітні 2025 року сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем, пропонувала автоматичні 500% мита. Закон також містить окремі винятки та право президента скасовувати мита за згодою Конгресу.
За словами комісара з санкційної політики Офісу Президента України Владислава Власюка, під ударом можуть опинитися Китай, Індія та Туреччина — три найбільші поточні покупці російської сирої нафти. За перші 8 місяців 2026 року Китай імпортував 585 млн барелів, Індія — 453 млн, Туреччина — 44 млн барелів. Власюк також назвав Угорщину й Словаччину серед країн, які можуть потрапити до переліку за оновленими даними. Практичний ефект закону залежатиме від того, як адміністрація США використовуватиме надані повноваження.
Як про це пишуть українські джерела
Усі джерела, на яких базується синтез, — українські. В центрі уваги — коментар комісара з санкційної політики ОПУ Владислава Власюка як головного пояснювача ймовірних цілей закону. Українська преса підкреслює зв'язок між новим законом і здатністю Росії фінансувати війну проти України, представляючи закон як інструмент стримування доходів Кремля. Висвітлюються також ухвалення документа 17 вересня та дипломатичне підґрунтя — зокрема зустріч Зеленського з 60 американськими сенаторами 29 липня.
У чому розходиться висвітлення
В одному з джерел сенатора-ініціатора закону названо «Sergei Lindsey Graham», тоді як інші факти ідентифікують його просто як Lindsey Graham без імені «Sergei». Крім того, джерела дещо різняться у формулюванні щодо автоматичності початкової ставки 500%, хоча сама цифра збігається.
Передумови
Законопроєкт був уперше зареєстрований у квітні 2025 року покійним республіканським сенатором Ліндсі Гремом спільно з демократом Річардом Блюменталем; початкова версія передбачала автоматичні 500% мита. ЄС паралельно ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами — з 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу — з 30 вересня 2027 року. Водночас у січні–серпні 2026 року кілька країн ЄС продовжували імпортувати російський СПГ: Франція — 4,3 млн тонн, Бельгія — 3,06 млн тонн, Іспанія — 2,77 млн тонн. Потоки нафтопродуктів до Росії через треті країни також тривали: бензин з Індії, Марокко й Туреччини та дизель з Єгипту.