Трамп підписав «закон Грема» про санкції проти Росії та Ірану

Чому це важливо

Закон надає президенту США право запроваджувати мита до 100% на товари з країн — найбільших покупців російської нафти й газу, що може суттєво скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв. Документ розширює обмеження проти російського військового керівництва, фінансового й енергетичного секторів, «тіньового флоту» та іноземних постачальників, а також посилює контроль за експортом товарів, які РФ може використати для виробництва зброї. Крім того, закон став символічним завершенням багаторічної ініціативи покійного сенатора Ліндсі Грема — одного з найпослідовніших прихильників жорсткішого тиску на Росію в Конгресі США.

Що сталося

Президент США Дональд Трамп 18 вересня 2026 року підписав закон «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» (HR 5334). Підписання відбулося за американським часом увечері, але вже після опівночі за київським часом — тобто в ніч на 19 вересня. Про підписання повідомив Білий дім і журналіст Алекс Рауфоглу.

Сенат схвалив документ 7 серпня 2026 року (86 голосів «за» і 11 «проти»). Палата представників остаточно підтримала його 16 вересня (за даними більшості джерел) або 17 вересня (за даними окремих джерел) — 262 конгресмени проголосували «за», 159 — «проти».

Початкова версія законопроєкту, зареєстрована у квітні 2025 року сенаторами Ліндсі Гремом (республіканець) і Річардом Блюменталем (академік-демократ), передбачала автоматичні 500% мита на імпорт із країн, які купують російські енергоносії. У фінальній версії ставку знизили до 100%, а імперативні положення пом'якшили.

Закон дозволяє запроваджувати мита до 100% проти країн, які входять до п'ятірки найбільших покупців російської нафти чи газу, а також проти країн, які допомагають обходити енергетичні санкції. На товари, які імпортуються безпосередньо з РФ, мита можуть сягати 500%. Через 30 днів після набуття чинності США мають запровадити додаткові мита проти покупців російських енергоносіїв і країн, які найбільше сприяють обходу санкцій. Мита не застосовуватимуться до країн, які купують менш як 15% російського газу і вжили заходів для скорочення імпорту. Президент має право відмовитися від застосування тарифів за умови схвалення Конгресу.

Потенційними цілями мит називають Китай, Індію та Туреччину як найбільших покупців російської нафти, а також Угорщину й Словаччину. За 8 місяців 2026 року Китай імпортував із РФ 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів.

Окрім мит, закон розширює санкції проти російського військового керівництва, фінансового й енергетичного секторів, іноземних постачальників і «тіньового флоту», посилює контроль за експортом товарів, які РФ може використати для виробництва зброї, продовжує чинні санкції проти Ірану та забороняє нові американські інвестиції в Росію.

Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу, сенаторам і конгресменам за підписання і назвав повну реалізацію закону найкращим вшануванням пам'яті Грема, який помер 11 липня 2026 року.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела переважно подають підписання як перемогу дипломатії Києва. Центральне місце займає подяка Зеленського та цитата міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який назвав день підписання «справді історичним». Уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк детально пояснив, які країни можуть потрапити під мита (Китай, Індія, Туреччина, а також Угорщина й Словаччина) і навів конкретні обсяги імпорту російських енергоносів за січень–серпень 2026 року, а також дані про морські постачання нафтопродуктів до РФ. Водночас українські ЗМІ дають слово журналісту Роману Цимбалюку, який в інтерв'ю Радіо NV висловив думку, що «закон Грема–Блюменталя» кардинально не змінить ситуацію і що Україні передусім потрібні ракети, а не розмови про санкції.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні джерела зосереджуються на трьох моментах. По-перше, Reuters із посиланням на аналітиків зазначає, що безпосередній ефект закону може бути обмеженим, оскільки Трамп неохоче вживає заходів, здатних підняти споживчі ціни напередодні листопадових проміжних виборів. По-друге, видання Le Monde звертає увагу, що ухвалений Палатою представників документ отримав підтримку кількох десятків демократів, і водночас ставить під сумнів, чи готовий Білий дім до торгової війни з Пекіном у період стратегічної вразливості. По-третє, міжнародні огляди фіксують попередження Москви про те, що нові санкції ускладнять досягнення мирної угоди щодо України, а також застереження Індії щодо ризиків для двосторонніх відносин і світових енергетичних ринків.

У чому розходиться висвітлення

Дата остаточного голосування Палати представників: більшість джерел, зокрема Інтерфакс-Україна, Бабель, Forbes Ukraine, Радіо Свобода, Укрінформ, hromadske, ZN.UA, Суспільне Новини, Українська правда, ЛІГА.net LB.ua, НВ і LIGA.net, називають 16 вересня 2026 року; окремі джерела вказують 17 вересня. Le Monde не уточнює дату, але підтверджує голосування в середині вересня.

Передумови

Законопроєкт «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act» був зареєстрований у Сенаті США у квітні 2025 року сенаторами Ліндсі Гремом (республіканець) і Річардом Блюменталем (демократ). Спочатку він передбачав 500% мита на імпорт із країн, що купують російські енергоносії. У липні 2026 року лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тьюн заблокував документ на прохання Білого дому на тлі переговорів із Володимиром Путіним. 10 липня 2026 року Грем під час візиту до Києва повідомив про досягнення домовленості з Білим домом щодо оновленої версії, а 11 липня він помер. 14 липня сенатори представили дещо пом'якшену версію; на прохання Трампа до неї додали санкції проти Ірану. Паралельно ЄС ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: LNG за довгостроковими контрактами має припинитися з 1 січня 2027 року, трубопровідний газ — з 30 вересня 2027 року.