Тема: Політика
-
Навроцький звинуватив Туска у роздуванні «російської загрози» заради рейтингу
Президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв'ю Rzeczpospolita заявив, що рівень загрози з боку Росії за останні шість місяців суттєво не змінився, і звинуватив прем'єр-міністра Дональда Туска у використанні цієї теми для власного політичного зиску. Тusk відповів у X, подякувавши Навроцькому «за чесність».
-
Рада викликала Кличка на доповідь про готовність Києва до зими
Верховна Рада 13 жовтня проголосувала за виклик мера Києва Віталія Кличка для доповіді в парламенті. За відповідну пропозицію депутатки «Слуги народу» Мар'яни Безуглої проголосував 151 народний депутат. Кличка очікують у парламенті 14 жовтня о 12:00.
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Уночі проти 13 жовтня дрони атакували два торгові судна біля берегів Болгарії в Чорному морі, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два торговельні судна у водах Болгарії в Чорному морі. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження від трьох дронів приблизно за 18 морських миль на схід від Бяли; його 15 членів екіпажу — семеро українців та восьмеро азербайджанців — були евакуйовані до Варни. Друге судно затонуло приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеца; за різними даними, було врятовано від одного до п'яти членів його екіпажу. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про відсутність остаточних доказів приналежності атаки конкретній державі, але наголосив, що її наслідки вигідні Росії; Болгарія викликала посла РФ та звернулася по допомогу до ЄС і НАТО.
-
Келлог у Варшаві підтримав удари України по цілях у Росії й назвав заклики Трампа «шумом»
Колишній спецпредставник США з України Кіт Келлог на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна має мати можливість вражати цілі на території Росії. Це прямо суперечить вихідним закликам президента Дональда Трампа до Києва припинити удари по російських НПЗ. Келлог назвав такі заяви Трампа «шумом», а також нагадав про свій досвід у війні у В'єтнамі, заявивши, що ворог не повинен мати «безпечних зон».
-
Директор ДБР Сухачов уперше прокоментував розслідування про 143 обʼєкти нерухомості свого брата
Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов 8 жовтня вперше прокоментував журналістам Slidstvo.Info розслідування щодо 143 квартир і нежитлових приміщень у Харкові, придбаних його братом Олександром Сухачовим за цінами, значно нижчими за ринкові. Сухачов назвав інформацію такою, «що не відповідає дійсності», і порадив звертатися до брата. Під час розмови на спортивному майданчику у Соломʼянському районі Києва невідомі чоловіки у чорному перешкоджали зйомці журналіста Олега Котюжанського, а один із них представився правоохоронцем.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Київська прокуратура подала позов проти КМДА та Київради через відсутність мобільних укриттів
Київська міська прокуратура подала позов до суду проти Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради, вимагаючи визнати їхню бездіяльність щодо встановлення мобільних укриттів протиправною та зобов'язати місцеву владу вжити невідкладних заходів. Прокуратура стверджує, що попри тривалий період повномасштабних бойових дій у Києві немає наземних мобільних укриттів швидкого розгортання в публічних місцях. Суд відкрив провадження у справі.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
Зеленський і Стармер домовилися про зустріч: Британія підтвердила солідарність з Україною
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови домовилися провести двосторонню зустріч найближчими днями. Стармер підтвердив повну солідарність Лондона з Україною, а Зеленський повідомив про російські удари по українських містах і назвав постачання засобів ППО головним пріоритетом. Розмова відбулася на тлі критики Зеленського з боку президента США Дональда Трампа та оголошення угоди між США і Росією щодо постачання російського дизельного пального.
-
MAGA-коментатори звинувачують Зеленського в ударах по НПЗ напередодні виборів у США
Прокремлівські та провоєнні ЗМІ поширюють наратив, за яким президент України Володимир Зеленський нібито свідомо продовжує удари по російських нафтопереробних заводах, щоб зашкодити Дональду Трампу перед проміжними виборами до Конгресу 3 листопада. На тлі зростання цін на пальне у США та угоди між Вашингтоном і Москвою про постачання дизеля цю тезу просувають від блогерів до сенаторів.
-
Трамп закликав Україну обрати нового президента, наступного дня після домовленості з Путіним щодо російського дизеля
10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний укласти угоду для завершення війни з Росією. Заява прозвучала через день після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США та світу і тимчасове послаблення санкцій. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення слабкістю та «подарунком Путіну на день народження», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів, що лише український народ має право вирішувати, хто очолює країну.
-
Зеленський заявив, що Київ «майже повністю» провалив план стійкості, і анонсував переговори з партнерами щодо енергообладнання та ППО
Після селекторної наради 9 жовтня президент Зеленський публічно розкритикував столичну владу за майже повне невиконання плану стійкості на тлі ударів Росії по енергетиці. Він попередив про особисту відповідальність Мінінфраструктури та ОВА, доручив окремі завдання для Києва та повідомив про оновлення потреб країни в енергообладнанні та пакетах ППО, за якими готують комунікацію з партнерами.
-
Шредер відсвяткував 74-річчя Путіна у Москві — Берлін і Брюссель засудили візит
Колишній канцлер Німеччини Гергард Шредер приїхав до Москви 7 жовтня і відсвяткував 74-й день народження Володимира Путіна у його домі. За версією Кремля, Путін дізнався про приїзд Шредера з повідомлень ЗМІ і сам запросив його. Візит викликав різку критику канцлера Фрідріха Мерца, низки німецьких політиків та представників ЄС, хоча частина СПА продовжує захищати Шредера і пропонує його як посередника у переговорах щодо війни.
-
За Ірину Мудру внесли повну заставу у 20 млн грн у справі «Форест Гамп»
За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, підозрювану у справі «Форест Гамп» про легалізацію 150 млн грн, внесли повну суму застави у 20 млн грн, призначену Вищим антикорупційним судом. Це дозволило їй вийти з-під варти. За даними «Схем», найбільшу частину внеску зробила сама Мудра, а також її цивільний чоловік, співачка з Дніпра та низка інших осіб і компанія з Луцька.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Нафтогазові доходи Росії за 9 місяців 2026 року впали на 17% попри зростання цін на Urals
Податкові надходження Росії від видобутку нафти та газу за січень–вересень 2026 року склали 5,47 трлн рублів ($64,43 млрд) проти 6,61 трлн роком раніше. Падіння доходів відбулося на тлі різкого зростання цін на Urals і пояснюється скороченням видобутку, обмеженнями експорту та ударами українських дронів по НПЗ.
-
Драпатий подав «план війни» на розгляд РНБО та провів масштабну ротацію в Генштабі
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий підготував так званий «план війни» і передав його на розгляд Ради національної безпеки та оборони, де документ перебуває вже кілька тижнів. Паралельно десятки полковників і генералів переведено до офіцерського резерву, а на ключові посади призначено офіцерів, які раніше були відсторонені.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.