Європейська рада
Європейська рада — інститут Європейського Союзу, який визначає політичні пріоритети та стратегічні орієнтири ЄС. До її роля не входить ухвалення законодавчих актів, натомість вона визначає загальний політичний курс і розв'язує спірні питання, з якими не впоралася Рада ЄС. Очолює раду її голова, якого обирають лідери країн-членів на два з половиною роки.
-
Російський дрон украв перон вокзалу в Дніпрі: 14 загиблих і 14 поранених
29 жовтня російський реактивний безпілотник ударив по перону залізничного вокзалу в Дніпрі, де стояли електричка та пасажирський потяг. За останніми даними, 14 людей загинули, ще 14 поранені, з яких 13 госпіталізовано. «Укрзалізниця» розслідує обставини трагедії та переглядатиме протоколи безпеки.
-
Велика Британія надасть Україні додаткові £10 млрд
Велика Британія ухвалила рішення виділити Україні додаткові 10 млрд фунтів стерлінгів. З цієї суми 7 млрд фунтів призначено на економічну підтримку протягом трьох років, а 3 млрд — переважно на британське експортне фінансування для постачання озброєння. Пакет доповнює щорічну допомогу обсягом 3 млрд фунтів.
-
Європа розглядає п'ять лідерів для переговорів із Росією щодо України
Європейські держави відбирають потенційних перемовників із Росією для переговорів про припинення війни в Україні. Розглядаються п'ять чинних президентів або прем'єрів, а найімовірніше, Європа може обрати групу делегатів замість одного представника.
-
ЄС не домовився, хто representsватиме його в переговорах із Путіним
Європейські уряди розглядають призначення однієї людини або групи людей з мандатом вести прямі переговори з Володимиром Путіним про завершення війни в Україні. Єдиного рішення щодо представника ЄС ще немає; серед кандидатів називають Александра Стубба, Антоніу Кошту, Урсулу фон дер Ляєн і Каю Каллас.
-
Європейська рада проведе спеціальне засідання 26–27 листопада щодо бюджету ЄС та фінансування України
Президент Європейської ради Антоніу Кошта представив послам держав-членів ЄС план майбутніх зустрічей, згідно з яким спеціальне засідання Європейської ради 26–27 листопада буде присвячене багаторічній фінансовій рамці ЄС на 2028–2034 роки та фінансуванню України у 2027 році. Перед цим, 13 листопада в Дубліні, відбудеться неформальне засідання, головною темою якого стане штучний інтелект.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Путін запропонував Трампу тристоронню зустріч із Сі без участі України
Володимир Путін запропонував Дональду Трампу та Сі Цзіньпіну зустрітися на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, щоб обговорити завершення війни в Україні. Пропозицію, яку Путін висунув під час розмови з Трампом 9 жовтня, не передбачає участі Володимира Зеленського. Американський уряд підтвердив переговори, але остаточної згоди Трампа на зустріч ще немає.
-
Єврокомісія: Україна може отримати близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ
На брифінгу в Брюсселі 19 жовтня речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що Україна може отримати від ЄС близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ, більша частина яких надходитиме в межах кредиту на підтримку України. Водночас Єврокомісія визнала дефіцит бюджету України на 2027 рік у близько 70 млрд євро і повідомила, що Європейська рада доручила їй підготувати пропозиції щодо його покриття.
-
Польща вдруге за добу піднімала авіацію через удари РФ по Україні; у Києві одна людина загинула
Польща вдруге протягом дня підняла військову авіацію та оголосила повітряну тривогу у прикордонних воєводствах у відповідь на російські удари по Україні. Тривогу у Підкарпатському та Люблінському воєводствах згодом скасували, порушень польського повітряного простору не зафіксовано. Нічна атака на Київ забрала одне життя та пошкодила житлові будинки, медичні, освітні й інші обʼєкти. Президент Зеленський заявив, що Київ не отримав попередження від партнерів, а премʼєр Польщі Дональд Туск попередив про можливу ескалацію з боку Росії до Різдва.
-
Канцлер Австрії Штокер закликав «прозоро пояснити» бюджетний дефіцит України та здивований розбіжністю цифр
Канцлер Австрії Крістіан Штокер публічно висловив здивування з приводу великої кількості різних цифр, які називаються щодо фінансування України, і закликав прозоро пояснити причини бюджетного дефіциту. Він визнав, що посилені російські атаки завдають більше руйнувань, а обіцяний торік кредит у 90 млрд євро може виявитися недостатнім. Водночас українська сторона та Єврокомісія озвучують різні, подекуди суперечливі оцінки фінансових потреб України.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Уночі 13 жовтня біля берегів Болгарії дрони атакували два торговельні судна, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два цивільних судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження трьома дронами за 18 морських миль від міста Бяла; усіх 15 членів екіпажу (серед них семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану) евакуювали до Варни. Друге судно затонуло за 17 морських миль від села Крапець, з нього врятували щонайменше одного члена екіпажа, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав Раду безпеки, анонсував виклик посла РФ та звернення до ЄС і НАТО по допомогу у розслідуванні.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Естонія запропонує на саміті ЄС збільшити підтримку України для ударів по НПЗ Росії
Прем'єр-міністр Естонії Кристен Міхал заявив, що на найближчому засіданні Європейської ради варто обговорити швидке нарощування допомоги Україні, яка дозволить знищувати російські нафтопереробні заводи. Ініціатива стала реакцією на угоду між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним щодо постачання 4,8 млн тонн російського дизеля.
-
Зеленський підтвердив готовність припинити удари по НПЗ РФ у разі зупинення Росією атак на українську енергетику
У вечірньому зверненні 11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах і енергооб'єктах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Будь-які кроки деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями. Звернення відбулося в той самий день, коли президент США Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», хоча Зеленський сказав журналісту Axios, що дізнався про нього з новин. Того ж дня Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові; рятувальні роботи в Запоріжжі після попереднього удару, що забрав 23 життя, включно з чотирма дітьми, завершилися вранці.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Балтійські країни запропонують ЄС заборонити транзит російського зерна та внести аграрних олігархів до санкційного списку
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкевічюс заявив, що Литва ініціюватиме в Євросоюзі заборону транзиту російського зерна через територію ЄС та запропонує додати окремих російських олігархів з аграрного сектору до санкційного списку. Прем'єр-міністри Естонії та Латвії і президент Литви підписали спільного листа до голів Європейської ради та Єврокомісії із закликом заборонити такий транзит.