Тема: Президент
-
Мадяр і Зеленський зустрінуться 16 жовтня в Брюсселі напередодні саміту ЄС
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про коротку зустріч із президентом України Володимиром Зеленським 16 жовтня в Брюсселі, у будівлі Ради ЄС. За словами Мадяра, зустріч триватиме 10–15 хвилин і стосуватиметься нещодавніх змін у двосторонніх відносинах. Він назвав останні домовленості «історичним успіхом», але застеріг, що відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС не гарантує позитивного результату. В українському оточенні наголосили, що для повноцінної зустрічі час і місце ще мають бути узгоджені.
-
Нічна атака 14–15 жовтня: 2 ракети Х-59 та 580 дронів, 536 збито, є загиблі у кількох областях
У ніч на 15 жовтня (з 18:00 14 жовтня) Росія атакувала Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59 з акваторії Чорного моря та 580 ударними безпілотниками типів Shahed, «Гербера» та імітаторами. Станом на 08:00 ППО збила чи подавила 536 БпЛА; влучання зафіксовано на 31 локації, падіння уламків — ще на 11. Президент Зеленський повідомив про понад 850 «Шахедів» за добу й назвав ескалацію умисною на тлі послаблення санкцій і обмежень швидкості терміналів Starlink.
-
Зеленський заявив, що не має наміру подавати у відставку
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю журналісту Пірсу Моргану заявив, що не збирається йти у відставку, назвавши це своєю відповідальністю та рішенням українського народу, а не Дональда Трампа, Ілона Маска чи будь-кого іншого. Зеленський також зазначив, що проведення виборів під час війни та постійних російських ударів є неможливим.
-
Президентські вибори в Болгарії: 25 жовтня — перший тур, Йотова лідирує в опитуваннях
Перший тур президентських виборів у Болгарії призначений на 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця прем'єр-міністра Румена Радєва, є головною кандидаткою та лідирує в опитуваннях із результатом 44–47%. Її головний конкурент — колишній проукраїнський прем'єр Андрей Гюров (24–26%). Перемога Йотової, за оцінками, посилить вплив Радєва, який вже зосередив у своїх руках президентську та прем'єрську влади й контроль над парламентом, і може ускладнити підтримку України в рамках ЄС.
-
Оточення Навроцького веде переговори про включення партії Брауна до правої сенатської коаліції
Представники президента Польщі Кароля Навроцького почали переговори з оточенням депутата Європарламенту Гжегожа Брауна щодо включення його партії «Конфедерація Корони Польща» до спільного правого виборчого списку на сенатських виборах. За даними Onet, Браун зацікавлений у приєднанні і розглядає це як кінець політичної ізоляції навколо себе. Раніше Браун публічно хвалився руйнуванням пам'ятника воїнам УПА, а 15 вересня Європарламент дав згоду на зняття його імунітету для кримінального переслідування за заперечення Голокосту.
-
Кличко у Раді відкинув звинувачення у непідготовленості Києва до зими й розкритикував центральну владу
14 жовтня 2026 року мер Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді після виклику депутатів 13 жовтня з доповіддю про підготовку столиці до зимового періоду. Він відкинув закиди президента щодо відставання Києва у виконанні Плану стійкості, натомість звинуватив центральну владу у «постійних ляпасах» і блокуванні коштів. Кличко навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та перелічив заходи з резервного енергозабезпечення міста.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Британія прискорить постачання LMM Україні та повністю запровадила заборону морських послуг для російського СПГ
14 жовтня під час візиту президента Володимира Зеленського до Лондона уряд Великої Британії оголосив про прискорення постачання Україні легких багатоцільових ракет LMM та новий пакет зенітних ракет вартістю 45 млн фунтів стерлінгів, з яких 10 млн фунтів будуть доставлені напередодні зими. Лондон також повністю запроваджує заборону на надання морських послуг для експорту російського скрапленого природного газу і закликатиме партнерів підтримати аналогічні обмеження під час зустрічей МВФ у Бангкоку.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Удари по дата-центрах «Яндекса» обвалили трафік російських ботів і сервіси компанії
Українські удари уражених три великі дата-центри «Яндекса» у Сасово, Калузі та Володимирі між 8 і 11 жовтня 2026 року. Це вивело з ладу ключові сервіси компанії, спричинило каскадні збої в російських логістичних, банківських та роздрібних системах і, за даними Cloudflare, різко знизило частку автоматизованого бот-трафіку в мережі «Яндекса».
-
Зеленський заявив про готовність України до зустрічі з американськими переговорниками найближчими днями
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова зустрітися з американськими переговорниками найближчими днями і що цю пропозицію вже передано спецпредставнику США Стіву Віткоффу та зятю президента Дональда Трампа Джареду Кушнеру. За словами Зеленського, українська та американська сторони перебувають у постійному контакті, а їхні команди продовжують обговорення шляхів до досягнення миру. Україна підтримала ідею енергетичного перемир'я, запропоновану США, але наполягає, щоб Росія також стала його стороною.
-
Навроцький звинуватив Туска у роздуванні «російської загрози» заради рейтингу
Президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв'ю Rzeczpospolita заявив, що рівень загрози з боку Росії за останні шість місяців суттєво не змінився, і звинуватив прем'єр-міністра Дональда Туска у використанні цієї теми для власного політичного зиску. Тusk відповів у X, подякувавши Навроцькому «за чесність».
-
Рада викликала мера Києва Кличка на доповідь про готовність до зими
Верховна Рада 13 жовтня підтримала ініціативу депутатки від «Слуги народу» Мар'яни Безуглої і 151 голосом викликала мера Києва Віталія Кличка для доповіді про підготовку столиці до опалювального сезону. Кличко прибув до парламенту 14 жовтня і виступив із п'ятихвилинною промовою без запитань від депутатів. Він назвав звинувачення у зриві опалювального сезону безпідставними, заявив, що місто повністю залежить від загальнодержавної енергосистеми, і що відповідальність за руйнування енергетики лежить не на міському голові. Паралельно президент Зеленський напередодні розкритикував столичну владу за «майже повне» невиконання строків Плану стійкості.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Келлог у Варшаві підтримав удари України по цілях у Росії й назвав заклики Трампа «шумом»
Колишній спецпредставник США з України Кіт Келлог на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна має мати можливість вражати цілі на території Росії. Це прямо суперечить вихідним закликам президента Дональда Трампа до Києва припинити удари по російських НПЗ. Келлог назвав такі заяви Трампа «шумом», а також нагадав про свій досвід у війні у В'єтнамі, заявивши, що ворог не повинен мати «безпечних зон».
-
З окупованої Херсонщини повернули 11 дітей, серед них — немовля
11 дітей віком від 1 року 4 місяців до 17 років повернули з тимчасово окупованої частини Херсонської області на підконтрольну Україні територію. Про це повідомив керівник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Операцію провели за участі благодійної організації Save Ukraine в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.