Тема: Світ
-
Зеленський відповів Ле Пен на заяву про припинення фінансування України
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times прокоментував заяву кандидатки в президенти Франції Марін Ле Пен про намір припинити фінансування України в разі перемоги на виборах 2027 року. Зеленський наголосив, що співпраця з Україною є взаємовигідною, а французька промисловість може отримати переваги від українських технологій та бойового досвіду.
-
Зеленський заявив, що не має наміру йти у відставку і що вибори під час війни неможливі
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю журналісту Пірсу Моргану заявив, що не збирається у відставку, а проведення виборів під час війни та російських ударів є неможливим. Він оцінив шанси на вибори у 10% і підкреслив, що рішення про зміну президента ухвалює український народ, а не Дональд Трамп, Ілон Маск чи будь-хто інший у світі.
-
Білоруські опозиціонери презентували у Варшаві доповідь про військову мережу РФ на території Білорусі
Білоруський союз BELPOL та підпільне Товариство залізничників Білорусі представили на безпековому форумі у Варшаві аналітичну доповідь «Мілітаризація Білорусі». У ній стверджується, що Росія будує на території Білорусі захищену військово-технологічну мережу зв'язку для розгортання та спрямування військ у бік кордонів НАТО. Мережа побудована на радіорелейних лініях із використанням веж мобільного оператора MTS і простягається зі сходу на захід — від російського до польського, литовського, латвійського та українського кордонів.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» для зниження ставок фрахту
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість послаблення санкцій проти суден так званого «тіньового флоту», які перевозили нафту з Росії, Ірану та Венесуели, щоб знизити рекордно високі ставки морського фрахту й збільшити поставки нафти з Перської затоки. Підсанкційним танкерам можуть дозволити перевозити лише «легальну нафту» — сировину та нафтопродукти, що не підпадають під американські обмеження, — і лише за індивідуальними ліцензіями Мінфіну США. Аналітики Energy Aspects і представники морської галузі сумніваються, що крок суттєво знизить ставки, оскільки танкери старі та й далі діятимуть обмеження ЄС і Великої Британії для страховиків.
-
Зеленський оголосив про відновлення ударів по російських НПЗ після триденної паузи на прохання США
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times заявив, що Україна відновлює удари по російських нафтопереробних заводах, скасовуючи триденну паузу, яку Київ дотримувався на прохання Вашингтона. За його словами, під час паузи Росія продовжувала атаки на українську енергетику і вбила понад 100 цивільних за тиждень, а Україна не отримувала американських попереджень про пуски балістичних ракет у Києві 12-13 жовтня. Зеленський заявив, що США погрожували заблокувати обмін розвідданими в разі нових ударів і що обмеження роботи терміналів Starshield/Starlink були «не технічною проблемою, а волею».
-
47 держав та ЄС закликали повернути Запорізьку АЕС під контроль України
На 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 47 держав та Євросоюз виступили зі спільною заявою, в якій закликали до негайного повернення Запорізької атомної електростанції під контроль України та виведення з неї російських військ.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
Під Болгарією підпалили 11 із 17 антен Starlink, які обслуговували українських військових
Двоє чоловіків у масках підпалили 11 із 17 антен Starlink на секретному об'єкті поблизу Софії, який обслуговував, зокрема, українських військових. Про підпал першим повідомив болгарський депутат Івайло Мірчев із партії «Так, Болгарія», після чого прем'єр-міністр Румен Радев підтвердив інцидент у парламенті 14 жовтня і доручив спецслужбам не розголошувати деталі.
-
Польща: підпал станції Starlink у Воля-Кробовська — підозрюваних відпустили, затримали у Німеччині
Увечері 23 вересня двоє чоловіків перелізли через огорожу наземної станції супутникового зв'язку Starlink у селі Воля-Кробовська Мазовецького воєводства, облили шафу керування легкозаймистою речовиною та підпалили її. Наступного дня місцевій поліції вдалося зупинити двох громадян Туреччини за 10 км від місця підпалу, але попри сумніви щодо документів їх відпустили; чоловіки поїхали таксі до Варшави, а згодом — до Німеччини. 12 жовтня їх затримали у ФРН на підставі матеріалів польських слідчих та європейських ордерів на арешт; Польща вимагає екстрадиції, а також третьої підозрюваної — громадянки Туреччини, яка нібито привезла виконавців. Польські офіційні особи пов'язують інцидент із російськими спецслужбами, а прокуратура розслідує справу як диверсію і терористичний акт на користь іноземної розвідки.
-
Президентські вибори в Болгарії: 25 жовтня — перший тур, Йотова лідирує в опитуваннях
Перший тур президентських виборів у Болгарії призначений на 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця прем'єр-міністра Румена Радєва, є головною кандидаткою та лідирує в опитуваннях із результатом 44–47%. Її головний конкурент — колишній проукраїнський прем'єр Андрей Гюров (24–26%). Перемога Йотової, за оцінками, посилить вплив Радєва, який вже зосередив у своїх руках президентську та прем'єрську влади й контроль над парламентом, і може ускладнити підтримку України в рамках ЄС.
-
Оточення Навроцького веде переговори про включення партії Брауна до правої сенатської коаліції
Представники президента Польщі Кароля Навроцького почали переговори з оточенням депутата Європарламенту Гжегожа Брауна щодо включення його партії «Конфедерація Корони Польща» до спільного правого виборчого списку на сенатських виборах. За даними Onet, Браун зацікавлений у приєднанні і розглядає це як кінець політичної ізоляції навколо себе. Раніше Браун публічно хвалився руйнуванням пам'ятника воїнам УПА, а 15 вересня Європарламент дав згоду на зняття його імунітету для кримінального переслідування за заперечення Голокосту.
-
JATEC у Вільнюсі представив розроблені спільно з НАТО моделі ШІ для прогнозування атак дронів і планування артилерії
Спільний центр аналізу, підготовки та освіти НАТО—Україна (JATEC) на триденному семінарі у Вільнюсі презентував дві моделі штучного інтелекту, розроблені спільно Командуванням НАТО з трансформації (ACT) та Збройними Силами України. «Модель №13» прогнозує застосування ворожих БпЛА біля лінії зіткнутак на основі аналізу попередніх даних, погоди та поточної обстановки. «Модель №32» тестує можливість автоматичного формування планів артилерійських операцій з урахуванням наявних засобів і обмежень.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Британія прискорить постачання LMM Україні та повністю запровадила заборону морських послуг для російського СПГ
14 жовтня під час візиту президента Володимира Зеленського до Лондона уряд Великої Британії оголосив про прискорення постачання Україні легких багатоцільових ракет LMM та новий пакет зенітних ракет вартістю 45 млн фунтів стерлінгів, з яких 10 млн фунтів будуть доставлені напередодні зими. Лондон також повністю запроваджує заборону на надання морських послуг для експорту російського скрапленого природного газу і закликатиме партнерів підтримати аналогічні обмеження під час зустрічей МВФ у Бангкоку.
-
SpaceX вночі обмежила швидкість терміналів Starshield для ЗСУ — без попередження, зі зривом місій
У ніч проти 14 жовтня SpaceX в односторонньому порядку запровадила швидкісне обмеження для терміналів Starshield — «військового пакету» Starlink, який використовують Сили оборони України. Зв'язок почав зникати під час руху на швидкості понад 160 км/год (100 миль/год), а згодом, за повідомленнями, обмеження посилили до 60–70 км/год. Про скасування низки безпілотних місій повідомив 7-й корпус ДШВ на Гуляйпільському напрямку. Міноборони контактує зі США, SpaceX та партнерами по НАТО і перевіряє резервні канали зв'язку. Президент Зеленський назвав рішення «великою помилкою», а глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив Маска у політизації продуктів.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Удари по дата-центрах «Яндекса» обвалили трафік російських ботів і сервіси компанії
Українські удари уражених три великі дата-центри «Яндекса» у Сасово, Калузі та Володимирі між 8 і 11 жовтня 2026 року. Це вивело з ладу ключові сервіси компанії, спричинило каскадні збої в російських логістичних, банківських та роздрібних системах і, за даними Cloudflare, різко знизило частку автоматизованого бот-трафіку в мережі «Яндекса».
-
Зеленський заявив про готовність України до зустрічі з американськими переговорниками найближчими днями
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова зустрітися з американськими переговорниками найближчими днями і що цю пропозицію вже передано спецпредставнику США Стіву Віткоффу та зятю президента Дональда Трампа Джареду Кушнеру. За словами Зеленського, українська та американська сторони перебувають у постійному контакті, а їхні команди продовжують обговорення шляхів до досягнення миру. Україна підтримала ідею енергетичного перемир'я, запропоновану США, але наполягає, щоб Росія також стала його стороною.