Угода Трампа й Путіна про російський дизель: санкції знято, Європа та сенатори США вимагають скасування

Чому це важливо

Угода різко змінює політику США щодо російських енергоносіїв і підриває заборону Конгресу 2022 року на імпорт російських енергоресурсів. Водночас вона поглиблює розбіжності між Вашингтоном та європейськими союзниками, які роками вибудовували стратегію відмови від російського палива (REPowerEU) і тиску на Москву через санкції. Рішення також вписується у ширший тиск адміністрації Трампа на Київ з вимогою припинити удари по російських НПЗ і загрозами зупинити закупівлі зброї та обмін розвідданими. Домовлений обсяг (4,8 млн тонн) оцінюється як такий, що покриває лише близько 10 днів споживання дизеля у США — аналітики називають його «краплею в морі», що ставить під сумнів заявлену мету зниження цін. Усе це ускладнює позицію України напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада 2026 року та саміту Європейської ради 15–16 жовтня.

Що сталося

9 жовтня Дональд Трамп повідомив, що під час телефонної розмови з Володимиром Путіним домовився про додаткове постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки; за підсумками угоди Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року, а Мінфін США видав тимчасову генеральну ліцензію (General License No. 135), що дозволяє продаж, доставку та імпорт дизеля російського походження до 7 квітня 2027 року. Оголошений додатковий обсяг — близько 4,8 млн тонн протягом найближчих місяців; за словами Зеленського, щомісяця йдеться про 300–500 тис. тонн при світовому споживанні 120 млн тонн на місяць. 10 жовтня Трамп різко розкритикував Зеленського через удари по російських НПЗ і заявив, що Києву потрібне нове керівництво. 11 жовтня Трамп оголосив про початок «енергетичного перемир'я», що передбачає припинення ударів лише по нафтопереробних заводах обох країн; Київ офіційно заперечив досягнення будь-якої угоди і попросив Вашингтон надати деталі, а того ж дня російські війська атакували ТЕЦ-5 у Харкові та завдали ракетного удару по селищу Пісочин на Харківщині (3 загиблих, понад 20 поранених).

12 жовтня міністри закордонних справ ЄС погодили найбільше в історії розширення санкційного списку проти Росії, додавши понад 1600 фізичних та юридичних осіб; канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр Польщі Дональд Туск закликали посилити тиск на Москву, а Туск повідомив, що вирушає до Брюсселя з проханням розглянути значне посилення санкцій. Велика Британія та Норвегія заявили про готовність тиснути на Москву; міністр оборони Норвегії Туре Сандвік наголосив на необхідності закрити лазівки в чинних обмеженнях. Того ж дня адміністрація Трампа відхилила дані розвідки про передачу Росією Ірану інформації про американські військові об'єкти.

13 жовтня група з 12 сенаторів США — шести республіканців і шести демократів — надіслала Трампу листа з вимогою скасувати угоду й тимчасову ліцензію Мінфіну; угоду названо «подарунком супротивнику та зрадою союзників». Того ж дня конгресмен-республіканець Фіцпатрік повідомив про підготовку двопартійного законопроєкту про блокування будь-яких закупівель російської нафти, а Financial Times повідомила, що адміністрація Трампа погрожує зупинити закупівлі зброї та обмін розвідданими, якщо Київ не припинить удари по російських енергооб'єктах. На саміті Європейської ради 15–16 жовтня лідери ЄС мають ухвалити комюніке з висловленням жалю щодо угоди Трампа–Путіна та закликом до нових санкцій проти нафтових доходів Москви.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела одностайно подають угоду Трампа–Путіна як поступку Москві та удар по Україні. Зеленський назвав рішення США «очевидною слабкістю, що грає на Росію», заявивши, що українську команду «використовують як ширму», і запропонував замість цього укласти аналогічну домовленість із Україною в обмін на гарантії захисту української енергосистеми від російських ударів. Київ офіційно заперечив досягнення будь-якої угоди про «енергетичне перемир'я», а того ж дня Росія завдала ударів по ТЕЦ-5 у Харкові та селищу Пісочин — на думку української сторони, це підтверджує нещирість московських заяв. Особлива увага приділяється контексту: 9 жовтня, коли Трамп оголосив про угоду, українська делегація (Давид Арахамія, Рустем Умєров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця) якраз вела переговори з американськими посадовцями в Маямі — переговори, за даними ЗМІ, завершились достроково. Аналітик Вадим Денисенко оцінив обсяги дизеля як «краплю в морі» (≈10 днів споживання у США), а головною причиною зростання цін назвав ситуацію навколо Ірану та Ормузької протоки; також наголошується, що українські удари по російських НПЗ фізично обмежують можливості РФ наростити експорт дизеля.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародна преса та європейські посадовці подають угоду як різкий розворот у політиці США щодо російських енергоносіїв і як удар по стратегії ЄС із нарощування тиску на Москву та відмови від російського палива в межах REPowerEU. За даними Politico з посиланням на анонімних європейських дипломатів, рішення Трампа переважно пояснюється внутрішньополітичним тиском напередодні проміжних виборів 3 листопада 2026 року, оскільки ціни на бензин у США значно перевищують обіцяні Трампом під час кампанії 2024 року $2 за галон, а війна проти Ірану й ситуація навколо Ормузької протоки додатково тиснуть на адміністрацію. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Трамп «притиснутий до стіни» і що цей крок матиме зворотний ефект; канцлер Фрідріх Мерц і прем'єр Польщі Дональд Туск закликали посилити санкції та поїхали до Брюсселя із цим порядком денним. Велика Британія та Норвегія заявили про готовність тиснути на Москву, а французький кандидат у президенти Рафаель Глюксманн назвав Трампа «корисним ідіотом або агентом, що підриває силу та свободу Європи». За даними аналітиків і європейських посадовців, обіцяний обсяг постачань (4,8 млн тонн) покриє лише близько 10 днів споживання дизеля у США і суттєво не вплине на ціни, що ставить під сумнів заявлену мету угоди.

У чому розходиться висвітлення

Обсяги дизеля за угодою: Трамп публічно називав діапазон від 300 тис. до 3 млн тонн; Зеленський оцінив щомісячний обсяг у 300–500 тис. тонн; віцепрем'єр РФ Олександр Новак описував нарощування до 3–3,5 млн тонн до кінця року; низка публікацій (зокрема Politico) одночасно наводить окрему цифру 4,8 млн тонн за кілька місяців.

Наявність «енергетичного перемир'я»: Трамп 11 жовтня оголосив про початок перемир'я щодо ударів по нафтопереробних заводах; Київ офіційно заперечив будь-яку угоду і вказав на російські удари по ТЕЦ-5 у Харкові та селищу Пісочин того ж дня.

Мотиви рішення Трампа: український аналітик Вадим Денисенко і частина коментаторів характеризують угоду як емоційний і непродуманий крок, а не корупційну домовленість; Politico з посиланням на анонімних європейських дипломатів пов'язує рішення передусім з внутрішньополітичним тиском напередодні проміжних виборів; інші оглядачі подають угоду як стратегічну поступку Москві.

Передумови

У 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російських енергоносіїв, щоб унеможливити фінансування війни РФ проти України; тимчасова ліцензія Мінфіну (General License No. 135), видана у зв'язку з угодою, чинна до 7 квітня 2027 року. Під час кампанії 2024 року Трамп обіцяв знизити ціну бензину до менш ніж $2 за галон; нині американські виборці платять більш ніж удвічі більше, що посилює внутрішньополітичний тиск напередодні проміжних виборів 3 листопада 2026 року. Зростанню цін також сприяли війна проти Ірану та перебої навколо Ормузької протоки — аналітики називають це основною причиною високих цін на дизель. У липні 2026 року Росія запровадила заборону на експорт дизеля у відповідь на інтенсифікацію українських ударів по російських НПЗ; після угоди з Трампом Кремль достроково скасував цю заборону. Паралельно 12 жовтня міністри закордонних справ ЄС схвалили найбільше в історії розширення санкційного списку проти Росії, додавши понад 1600 фізичних і юридичних осіб, а Єврокомісія працює над 23-м пакетом секторальних санкцій, який планують передати урядам країн ЄС до кінця року. У 2026 році, за підрахунками «Європейської правди», з березня 2022 року до липня 2026 року держави ЄС заплатили Росії за викопне паливо близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів).