Democratic Party
Демократична партія — одна з двох провідних політичних партій США. Разом з Республіканською партією формує двопартійну систему Сполучених Штатів. Партія традиційно асоціюється з ліберальними та центристськими позиціями у внутрішній політиці та активною зовнішньополітичною лінією.
-
Збій Starshield 14 жовтня: Зеленський назвав інцидент «спланованою спецоперацією»
Уранці 14 жовтня українські військові зафіксували втрату зв'язку у дронів із терміналами Starlink. Інцидент стався на тлі погроз президента США Дональда Трампа припинити обмін розвідданими через удари по російських НПЗ. Президент Зеленський у Брюсселі 17 жовтня назвав збій «спланованою спецоперацією» і заявив, що зв'язок досі не відновлено повністю. Трамп і Ілон Маск заперечують причетність до уповільнення.
-
Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти РФ за «законом Грема»
Президент США Дональд Трамп 16 жовтня 2026 року підписав указ, яким призупинив застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026), скориставшись положенням про відмову від застосування. Раніше запроваджені санкції проти РФ залишаються чинними. Рішення ухвалено за два дні до завершення 30-денного терміну для виконання закону і на тлі домовленості з Путіним щодо постачання російського дизпалива, викликавши різку критику з боку співавтора закону сенатора Блюменталя та президента Зеленського.
-
Мінфін США продовжив до 24 квітня 2027 року винятки з санкцій проти «Лукойлу»
Міністерство фінансів США подовжило до 24 квітня 2027 року дію генеральних ліцензій, які дозволяють певну діяльність із санкціонованою російською компанією «Лукойл». Винятки стосуються мережі АЗС «Лукойлу» за межами Росії та чотирьох болгарських структур компанії, але зберігають заборону на переказ коштів особам чи на рахунки в РФ. Рішення ухвалене приблизно через тиждень після оголошеної Дональдом Трампом угоди щодо постачання російського дизпального на ринки США та інших країн.
-
SpaceX обмежила термінали Starshield для ЗСУ: наказ надійшов із Білого дому, Трамп і Маск це заперечують
У ніч проти 14 жовтня SpaceX без попередження запровадила швидкісні обмеження для терміналів Starshield, які використовують Сили оборони України. За даними Reuters, наказ обмежити сервіс надійшов із Білого дому; The Telegraph пише, що ідею запропонував Ілон Маск і Трамп погодився. Трамп публічно заперечує свою причетність. 15 жовтня Міноборони повідомило про часткове відновлення роботи на швидкості до 160 км/год, а 16 жовтня Зеленський у Брюсселі сказав, що попередню швидкість ще не повернуто.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
MAGA-коментатори звинувачують Зеленського в ударах по НПЗ напередодні виборів у США
Прокремлівські та провоєнні ЗМІ поширюють наратив, за яким президент України Володимир Зеленський нібито свідомо продовжує удари по російських нафтопереробних заводах, щоб зашкодити Дональду Трампу перед проміжними виборами до Конгресу 3 листопада. На тлі зростання цін на пальне у США та угоди між Вашингтоном і Москвою про постачання дизеля цю тезу просувають від блогерів до сенаторів.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Кушнер і Дмитрієв обговорювали залучення американського інвестора до «Північного потоку» — Reuters
Російські та американські посадовці, зокрема спецпредставник президента США Джаред Кушнер і близький радник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв, провели переговори про залучення американського інвестора до відновлення газопроводів «Північний потік». Білий дім заперечує, що останнім часом були конкретні обговорення «Північного потоку», а Німеччина заявляє, що відновлення роботи газопроводів під санкціями є неможливим і не отримає схвалення федерального уряду.
-
Зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна у Вашингтоні: проривів немає, Україна просить залучити Китай до тиску на Росію
Президент США Дональд Трамп прийняв лідера КНР Сі Цзіньпіна в Білому домі 25 вересня. Урочистий саміт не дав помітних проривів щодо ШІ, торгівлі, Тайваню чи війни з Іраном, а паралельно президент Зеленський просив Трампа використати зустріч, щоб схилити Китай вплинути на Путіна для завершення війни.
-
Трамп підписав «закон Грема» про санкції проти Росії та Ірану
Президент США Дональд Трамп 18 вересня 2026 року підписав закон «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» (HR 5334), який передбачає можливість запровадження мит до 100% проти країн — покупців російських енергоносіїв і розширює санкції проти фінансового, енергетичного та військового секторів РФ. Документ спочатку пропонував 500% мита, але в остаточній версії ставку знизили до 100%. Закон також дозволяє підвищення тарифів до 500% на товари, які імпортуються безпосередньо з Росії, і передбачає подальші санкції проти Ірану.
-
Палата представників США готується до голосування за санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя наступного тижня
Палата представників США має проголосувати наступного тижня щодо законопроєкту про санкції проти Росії (та Ірану), відомого як «Акт Грема про санкції проти Росії та Ірану» (H.R. 5334). Документ передбачає мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв та до 500% на товари з РФ, а також обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетики, оборонної промисловості та «тіньового флоту». Після смерті головного співавтора Ліндсі Грема 12 липня підтримка законопроєкту в Палаті слабшає, а демократи та частина республіканців виступають проти розширення тарифних повноважень президента.