Financial Times
Financial Times — британська щоденна газета ділового та економічного спрямування, заснована 1888 року у Лондоні. Видається компанією Financial Times Ltd і вважається одним із найвпливовіших світових видань про фінанси, бізнес і міжнародну політику.
-
Окупанти передали 20 маріупольських квартир у федеральну власність Росії
Маріупольська міська рада повідомила, що окупаційна влада безоплатно передала 20 квартир із муніципальної власності до федеральної власності Росії. Житло, яке окупанти визнали «безхазяйним», раніше належало мешканцям, змушеним залишити місто через російську блокаду й окупацію.
-
Україна розширює далекобійні удари по Росії та масштабує підрозділи
Україна планує розширювати дальність далекобійних ударів по території Росії, розширювати виробництво відповідної зброї та збільшувати кількість спеціалізованих підрозділів. За словами Володимира Зеленського, об’єкти на лінії від Ямалу до Західного Сибіру вже перебувають у зоні досяжності українських дронів і ракет.
-
Стьоре заперечив повідомлення Financial Times про домінування Путіна в розмові з Норвегією та Фінлянддією
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре заперечив повідомлення Financial Times про те, що Володимир Путін майже весь час говорив про середньовічну історію слов’ян і домінував у телефонній розмові 27 жовтня. За словами Стьоре, учасники говорили приблизно однакову кількість часу, а Путін виклав власне бачення подій від 2014 року. Норвегія попросила видання виправити публікацію або опублікувати спростування, але Financial Times відмовилася.
-
Стубб і Стьоре поговорили з Путіним: Росія, за їхньою оцінкою, серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним щодо війни Росії проти України. Після розмови вони передали Володимиру Зеленському своє відчуття, що Росія серйозно налаштована на тристоронню зустріч переговорних груп у Абу-Дабі. Проведення зустрічі, запланованої на початок листопада, залежить від позиції США.
-
Три безпілотники атакували контейнеровоз CONTSHIP JET у Чорному морі: судно затонуло, екіпаж урятовано
28 жовтня 2026 року три морські безпілотники атакували ліберійський контейнеровоз CONTSHIP JET у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Усі 18 членів екіпажу, серед яких четверо громадян України, евакуавали без загибелі чи травм, а судно затонуло в ніч на 29 жовтня. Відповідальний за атаку не встановлено.
-
У Олешках розпочалася гуманітарна місія під час локального припинення вогню
У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині 27 жовтня о 03:00 за київським часом запровадили режим припинення вогню для гуманітарної місії. Допомогу та евакуацію планували розпочати 29–30 жовтня, а перемир’я діяти до 22:59 1 листопада. Домовленість уклали за посередництва Меланії Трамп.
-
Україна та Росія запровадили режим тиші в Олешках для гуманітарної операції
Україна та Росія 27 жовтня розпочали обмежене припинення вогню в окупованих Олешках і прилеглих територіях Херсонщини, щоб доставити допомогу та підготувати евакуацію цивільних. Режим тиші діятиме до 22:59 1 листопада; фактичне надання допомоги та евакуацію планували почати 29 жовтня після розмінування шляхів. Посередником і координатором місії виступила перша леді США Меланія Трамп.
-
Стубб і Стьере поговорили з Путіним та передали українські сигнали щодо переговорів
Президент Фінляндії Олександр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьере 27 жовтня на власну ініціативу провели з Володимиром Путіним телефонну розмову з Гельсінкі. Її мета — безпосередньо передати російському керівництву позицію України щодо деескалації та майбутніх тристоронніх переговорів у Абу-Дабі. Після розмови лідери провели детальний бриф із Володимиром Зеленським.
-
Чорне море у 2026 році стало найнебезпечнішим морським маршрутом світу
Від початку 2026 року в Чорному морі атакували понад 570 суден, внаслідок чого загинули щонайменше 40 моряків. За кількістю атак і загиблих Чорне море перевершило Перську затоку, а наприкінці жовтня біля узбережжя Румунії було атаковано судно «Хорив». Атаки знижують судноплавство в українських портах, підвищують вартість страхування та наближають війну до території НАТО.
-
Група конгресменів США закликала Трампа дозволити Україні використовувати Starlink для ударів по Росії
Двопартійна група з 23 членів Палати представників США на чолі з Джо Вілсоном надіслала президенту Дональду Трампу лист із закликом попросити Ілона Маска надати Україні можливість використовувати Starlink для ураження російських ракетних установок на території Росії. Лист з'явився після того, як SpaceX у ніч проти 14 жовтня обмежила швидкість роботи військових терміналів Starshield в Україні, що порушило зв'язок і роботу українських ударних та безпілотників-перехоплювачів.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Венс заявив, що Україна не повинна вступати до НАТО і має припинити удари по російських НПЗ
Віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв'ю 2WAY TONIGHT заявив, що Україна є партнером США «у певному сенсі», але офіційного союзу між країнами немає. Венс також висловився проти вступу України до НАТО та закликав припинити удари по російських енергетичних об'єктах і заводах з виробництва дизпального, які, за його словами, піднімають ціни на енергоносії для американців. Заяви прозвучали на тлі загострення відносин між Білим домом і Києвом, включно зі звинуваченнями Зеленського на адресу Трампа та повідомленнями про загрозу зупинити обмін розвідданими.
-
США не схвалили передачу партії ракет Patriot для України, — Зеленський
Міністр оборони США Піт Гегсет не завершив необхідні процедури для передачі Україні значної партії вже оплачених союзниками ракет-перехоплювачів Patriot. Українські чиновники називають затримку політичним рішенням, тоді як США пояснюють її потребою забезпечити власні війська достатніми запасами. Володимир Зеленськийalso повідомив, що Україна отримує лише близько 12 ракет Patriot на місяць.
-
Масована атака дронів на Санкт-Петербург і Ленінградську область у ніч проти 18 жовтня
У ніч проти 18 жовтня безпілотники здійснили масований удар по Санкт-Петербургу і Ленінградській області. Під удар потрапили Петербурзький нафтовий термінал, нафтобаза «Ручьи», дата-центр «ВКонтакте», логістичний центр Ozon та вантовий міст через Корабельний фарватер. Мер міста Олександр Бєглов повідомив про одного загиблого і п'ятьох постраждалих; близько 20 тисяч людей залишилися без електроенергії. Українська компанія Fire Point заявила, що удари завдано безпілотниками FP-1.
-
Зеленський: Росія 76 разів атакувала енергетику з моменту «енергетичного перемир'я» Трампа
Президент Володимир Зеленський повідомив 18 жовтня, що від часу оголошення президентом США Дональдом Трампом «енергетичного перемир'я» тиждень тому Росія 76 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетичну та нафтогазову інфраструктуру. У ніч проти 17 жовтня російські війська вдарили по підстанціях у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях, десятки тисяч родин залишаються без світла, загинули двоє людей, 12 поранених.
-
Зеленський заявив про відновлення обміну розвідданими з США після триденної перерви
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю NBC «Meet the Press» 18 жовтня повідомив, що США відновили обмін розвідувальними даними з Україною після блокування, яке, за словами його офісу, тривало три дні. Він наголосив, що лише США надають Україні попередження про пуски російських балістичних ракет, і висловив сподівання, що переговори між країнами відбудуться протягом тижня. Тим часом у США заперечують, що обмін даними припинявся, а також спростовують причетність до обмеження роботи терміналів Starshield в Україні.
-
Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти РФ за «законом Грема»
Президент США Дональд Трамп 16 жовтня 2026 року підписав указ, яким призупинив застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026), скориставшись положенням про відмову від застосування. Раніше запроваджені санкції проти РФ залишаються чинними. Рішення ухвалено за два дні до завершення 30-денного терміну для виконання закону і на тлі домовленості з Путіним щодо постачання російського дизпалива, викликавши різку критику з боку співавтора закону сенатора Блюменталя та президента Зеленського.
-
Зеленський: українська авіація збиває 55–60% реактивних «Шахедів»
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська авіація наразі збиває 55–60% російських реактивних дронів-«Шахедів». За його словами, ефективність вдалося підвищити завдяки збільшеним поставкам 20-мм боєприпасів для винищувачів F-16, а незабаром Україна отримає нові рішення від партнерів і вітчизняного ОПК — зокрема дешеві ракети-перехоплювачі та турелі.
-
Зеленський у Брюсселі: Бабіш назвав угоду Трампа з Путіним «ляпасом» Європі
16 жовтня 2026 року президент Володимир Зеленський прибув на саміт лідерів ЄС у Брюсселі, де прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш розкритикував угоду Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального, назвавши її «підставою» для Європи. Зеленський заявив, що Путін не хоче реальних переговорів, а Україна не була заздалегідь поінформована про домовленості Вашингтона з Москвою.
-
Трамп у інтерв'ю Newsmax назвав Зеленського «не тією людиною», з якою США варто мати справу
В інтерв'ю Newsmax, оприлюдненому 15 жовтня, президент США Дональд Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він «не великий фанат» Зеленського і що з ним важче вести справи, ніж з Володимиром Путіним. Трамп назвав удари України по російських НПЗ «ганьбою», знову закликав до виборів в Україні та пояснив початок війни втратою Криму за часів Барака Обами. Того ж дня Зеленський повідомив Financial Times про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах після триденної паузи, під час якої Росія продовжувала атакувати українську енергоінфраструктуру.