Politico
Politico — американське медіа, засноване 2007 року, яке спеціалізується на політичній журналістиці та висвітленні діяльності урядів США і Європейського Союзу. Видає однойменний сайт і щотижневу друковану газету, а також має європейську редакцію з офісом у Брюсселі. Медіа відоме оперативними новинами з Капітолія, Білого дому та інституцій ЄС, а також авторськими колонками й аналітикою.
-
Трамп призупинив дію «закону Грема» щодо санкцій проти Росії
16 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп підписав указ, який призупиняє застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» проти Росії. Рішення ухвалено за два дні до спливу 30-денного терміну для їх запровадження. Чинні раніше санкції проти Росії залишаються в силі.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
SpaceX вночі обмежила швидкість терміналів Starshield для ЗСУ — без попередження, зі зривом місій
У ніч проти 14 жовтня SpaceX в односторонньому порядку запровадила швидкісне обмеження для терміналів Starshield — «військового пакету» Starlink, який використовують Сили оборони України. Зв'язок почав зникати під час руху на швидкості понад 160 км/год (100 миль/год), а згодом, за повідомленнями, обмеження посилили до 60–70 км/год. Про скасування низки безпілотних місій повідомив 7-й корпус ДШВ на Гуляйпільському напрямку. Міноборони контактує зі США, SpaceX та партнерами по НАТО і перевіряє резервні канали зв'язку. Президент Зеленський назвав рішення «великою помилкою», а глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив Маска у політизації продуктів.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
Чотири конгресмени США закликали Трампа не послаблювати санкції проти Росії і застосувати «закон Грема»
Чотири члени Палати представників США від обох партій — Марсі Каптур, Браян Фіцпатрік, Майк Квіглі та Джо Вілсон — звернулися до президента Дональда Трампа з листом, у якому застерігають від послаблення санкцій проти РФ і закликають натомість застосувати «закон Грема», який встановлює жорсткі «пексідні» обмеження щодо Росії. Звернення стало відповідь на повідомлення ЗМІ про те, що адміністрація Трампа розглядала можливість пом'якшення санкцій в обмін на звільнення політичних в'язнів з боку Росії та відновлення економічних зв'язків з Москвою.
-
Російські мобільні вогневі групи, ймовірно, почали використовувати китайські ПЗРК QW-18/19
Під час навчань у Ростовській області з озброєння мобільної вогневої групи 51-ї дивізії ППО Росії помічено невідому систему, яку російські військові називають «Іва». За зовнішніми ознаками вона найбільше схожа на китайські ПЗРК QW-18/QW-19, а пускові установки не мають маркування, що може свідчити про спробу приховати країну походження. Не виключено, що ці комплекси потрапляють до Росії через Іран, який сам закуповує китайські ПЗРК.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
El Mundo повідомило про попередження ЦРУ щодо можливих російських ударів дронами по Іспанії, Франції чи Італії
Іспанське видання El Mundo опублікувало матеріал про те, що ЦРУ нібито передало європейським урядам розвіддані щодо підготовки Росією операції із запуску дронів типу «Гербера» з контейнерів на цивільних суднах у міжнародних водах. Потенційними цілями називаються Іспанія, Франція та Італія. Президент Франції Макрон і міністр оборони Італії Крозетто публічно заперечили або відкинули це повідомлення, а низка інших європейських посадовців водночас попереджають про ескалацію російських гібридних дій.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
Росія нарощує завод «Алабуга-Волокно» — потужність ударних дронів може зрости на 78%
Завод «Алабуга-Волокно» у Татарстані, єдиний у Росії виробник вуглецевого волокна для фюзеляжів далекобійних дронів, розширюється для випуску додаткових 500 тонн авіакосмічного вуглеволокна на рік до 2029 року. За оцінками експертів, це дасть змогу виготовляти близько 28 000 додаткових ударних дронів на рік — орієнтовно на 78% більше за поточні потужності.
-
Трамп підписав «закон Грема» про санкції проти Росії та Ірану
Президент США Дональд Трамп 18 вересня 2026 року підписав закон «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» (HR 5334), який передбачає можливість запровадження мит до 100% проти країн — покупців російських енергоносіїв і розширює санкції проти фінансового, енергетичного та військового секторів РФ. Документ спочатку пропонував 500% мита, але в остаточній версії ставку знизили до 100%. Закон також дозволяє підвищення тарифів до 500% на товари, які імпортуються безпосередньо з Росії, і передбачає подальші санкції проти Ірану.
-
Німеччина планує виділити €3,4 млрд на закупівлю Tomahawk і Typhon у США
Міністерство оборони Німеччини готує бюджетне рішення про виділення майже €3,4 млрд на придбання американських крилатих ракет Tomahawk і пускових установок Typhon. Це випливає з внутрішнього урядового документа, з яким ознайомилося видання Politico. Кошти мають бути закладені в бюджеті країни на 2027 рік.
-
Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах, звинувативши Україну у дефіциті дизпального
Президент США Дональд Трамп 13 вересня 2026 року під час візиту на турнір Irish Open у своєму гольф-клубі Doonbeg в Ірландії закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі виробництва дизельного пального. Трамп заявив, що саме українські удари, а не війна США проти Ірану, спричиняють глобальний дефіцит дизпального. Заяву спростували польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський та неназваний високопосадовець ЄС, а Кремль привітав вимогу Трампа, але відмовився зустрічно обмежувати удари по українській інфраструктурі.
-
Палата представників США готується до голосування за санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя наступного тижня
Палата представників США має проголосувати наступного тижня щодо законопроєкту про санкції проти Росії (та Ірану), відомого як «Акт Грема про санкції проти Росії та Ірану» (H.R. 5334). Документ передбачає мита до 100% на п'ятьох найбільших покупців російських енергоносіїв та до 500% на товари з РФ, а також обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетики, оборонної промисловості та «тіньового флоту». Після смерті головного співавтора Ліндсі Грема 12 липня підтримка законопроєкту в Палаті слабшає, а демократи та частина республіканців виступають проти розширення тарифних повноважень президента.