Politico
Politico — американське медіа, засноване 2007 року, яке спеціалізується на політичній журналістиці та висвітленні діяльності урядів США і Європейського Союзу. Видає однойменний сайт і щотижневу друковану газету, а також має європейську редакцію з офісом у Брюсселі. Медіа відоме оперативними новинами з Капітолія, Білого дому та інституцій ЄС, а також авторськими колонками й аналітикою.
-
Європа скептично оцінила пропозицію США про нову архітектуру безпеки за участю Росії
Європейські посадовці відхилили або висловили скепсис щодо пропозиції адміністрації Дональда Трампа створити нову загальноєвропейську систему безпеки за участю Росії. Натомість Україна, ЄС і НАТО наголошують, що спочатку потрібно припинити війну, визначити гарантії безпеки України та залучити європейців до обговорення. Паралельно на 10–11 листопада в Абу-Дабі заплановані робочі переговори України та Росії за посередництва США.
-
Трамп анонсував «швидку зустріч» Зеленського і Путіна, але не назвав дату чи формат
Президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч за участю Володимира Зеленського та Володимира Путіна відбудеться «дуже скоро», і очікує значного прогресу у врегулюван війни. Україна та Кремль повідомляють про підготовку тристоронніх переговорів у листопаді в Абу-Дабі, однак точну дату офіційно не підтверджено.
-
ЄС не домовився, хто representsватиме його в переговорах із Путіним
Європейські уряди розглядають призначення однієї людини або групи людей з мандатом вести прямі переговори з Володимиром Путіним про завершення війни в Україні. Єдиного рішення щодо представника ЄС ще немає; серед кандидатів називають Александра Стубба, Антоніу Кошту, Урсулу фон дер Ляєн і Каю Каллас.
-
Петр Павел назвав дизельну угоду США з Росією помилкою
Президент Чехії Петр Павел заявив, що угода про постачання російського дизельного палива до США послабила санкційний тиск на Москву та позбавила Росію шансу на перемир'я, яке, на його думку, було близько. Він закликав Європу активніше долучитися до переговорів про завершення війни в Україні. У межах цієї реакції двопартійна група з 12 сенаторів США закликала скасувати угоду, а конгресмен Грегорі Мікс вніс законопроєкт для її блокування.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Польща стала найбільшим експортером ЄС до України з рекордним позитивним сальдо у €9,7 млрд
Польща випередила інші країни ЄС як головний постачальник товарів до українського ринку. Її експорт зріс зі €5,2 млрд у грудні 2020 року до €14,1 млрд у травні 2026 року, а позитивне торговельне сальдо сягнуло рекордних €9,7 млрд. Основними драйверами стали енергоносії та електроенергія, озброєння і боєприпаси, авіатехніка. Водночас дефіцит зовнішньої торгівлі України за 9 місяців 2026 року перевищив показник усього 2025 року.
-
Зеленський заявив про відновлення обміну розвідданими з США після триденної перерви
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю NBC «Meet the Press» 18 жовтня повідомив, що США відновили обмін розвідувальними даними з Україною після блокування, яке, за словами його офісу, тривало три дні. Він наголосив, що лише США надають Україні попередження про пуски російських балістичних ракет, і висловив сподівання, що переговори між країнами відбудуться протягом тижня. Тим часом у США заперечують, що обмін даними припинявся, а також спростовують причетність до обмеження роботи терміналів Starshield в Україні.
-
Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти РФ за «законом Грема»
Президент США Дональд Трамп 16 жовтня 2026 року підписав указ, яким призупинив застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026), скориставшись положенням про відмову від застосування. Раніше запроваджені санкції проти РФ залишаються чинними. Рішення ухвалено за два дні до завершення 30-денного терміну для виконання закону і на тлі домовленості з Путіним щодо постачання російського дизпалива, викликавши різку критику з боку співавтора закону сенатора Блюменталя та президента Зеленського.
-
Зеленський підтвердив погрози США припинити обмін розвідданими через удари по НПЗ Росії
Президент Зеленський в інтерв'ю NPR підтвердив, що адміністрація Трампа попередила Україну про можливе припинення обміну розвідданими та закупівлі європейцями американської зброї, якщо удари по російських нафтопереробних заводах не припиняться. За словами Зеленського, попередження було передане українським генералам, а не йому, і станом на 13–14 жовтня обмін розвідданими фактично не зупинений. Трамп публічно це підтвердив, а Білий дом, за даними Semafor, продовжує обговорювати такий варіант. Того ж тижня, 12 та 13 жовтня, Київ зазнав ударів балістичними ракетами, щодо яких Україна не отримала завчасного попередження від партнерів — повітряна тривога оголошувалася лише після перших вибухів. У ніч на 14 жовтня SpaceX/Starshield запровадили обмеження швидкості для терміналів, які використовують ЗСУ, а Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і контролюється ним.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
SpaceX вночі обмежила швидкість терміналів Starshield для ЗСУ — без попередження, зі зривом місій
У ніч проти 14 жовтня SpaceX в односторонньому порядку запровадила швидкісне обмеження для терміналів Starshield — «військового пакету» Starlink, який використовують Сили оборони України. Зв'язок почав зникати під час руху на швидкості понад 160 км/год (100 миль/год), а згодом, за повідомленнями, обмеження посилили до 60–70 км/год. Про скасування низки безпілотних місій повідомив 7-й корпус ДШВ на Гуляйпільському напрямку. Міноборони контактує зі США, SpaceX та партнерами по НАТО і перевіряє резервні канали зв'язку. Президент Зеленський назвав рішення «великою помилкою», а глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив Маска у політизації продуктів.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
Чотири конгресмени США закликали Трампа не послаблювати санкції проти Росії і застосувати «закон Грема»
Чотири члени Палати представників США від обох партій — Марсі Каптур, Браян Фіцпатрік, Майк Квіглі та Джо Вілсон — звернулися до президента Дональда Трампа з листом, у якому застерігають від послаблення санкцій проти РФ і закликають натомість застосувати «закон Грема», який встановлює жорсткі «пексідні» обмеження щодо Росії. Звернення стало відповідь на повідомлення ЗМІ про те, що адміністрація Трампа розглядала можливість пом'якшення санкцій в обмін на звільнення політичних в'язнів з боку Росії та відновлення економічних зв'язків з Москвою.
-
Російські мобільні вогневі групи, ймовірно, почали використовувати китайські ПЗРК QW-18/19
Під час навчань у Ростовській області з озброєння мобільної вогневої групи 51-ї дивізії ППО Росії помічено невідому систему, яку російські військові називають «Іва». За зовнішніми ознаками вона найбільше схожа на китайські ПЗРК QW-18/QW-19, а пускові установки не мають маркування, що може свідчити про спробу приховати країну походження. Не виключено, що ці комплекси потрапляють до Росії через Іран, який сам закуповує китайські ПЗРК.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
El Mundo повідомило про попередження ЦРУ щодо можливих російських ударів дронами по Іспанії, Франції чи Італії
Іспанське видання El Mundo опублікувало матеріал про те, що ЦРУ нібито передало європейським урядам розвіддані щодо підготовки Росією операції із запуску дронів типу «Гербера» з контейнерів на цивільних суднах у міжнародних водах. Потенційними цілями називаються Іспанія, Франція та Італія. Президент Франції Макрон і міністр оборони Італії Крозетто публічно заперечили або відкинули це повідомлення, а низка інших європейських посадовців водночас попереджають про ескалацію російських гібридних дій.