Тема: Верховна Рада
-
Колишній генпрокурор Кравченко зареєструвався у Відні за адресою офісу компанії з надання юридичних адрес
Колишній генпрокурор Руслан Кравченко та його дружина Олександра у середині вересня залишили Україну, діставшись Австрії, і зареєстрували там своє помешкання за адресою, яка є офісом компанії CS Corporate Services GmbH, що надає послуги юридичної адреси. Кравченко провів п'ятиденне відрядження до Парижа, яке сам собі оформив, після чого 21 вересня подав заяву про звільнення з органів прокуратури. Напередодні він підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а Офіс генпрокурора заперечив факт вручення підозри.
-
Україна отримала 841 млн доларів від Світового банку під гарантії Канади
Україна отримала 841 млн доларів фінансування від Світового банку під гарантії уряду Канади в межах проєкту PEACE in Ukraine. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати. Загальний обсяг проєкту вже сягнув 54,3 млрд доларів.
-
Зеленський обговорив із Георгієвою фінансову стабільність України на 2027 рік
Президент Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН. За словами Зеленського, МВФ допоможе Україні знайти частину коштів, необхідних для фінансової стабільності у 2027 році. Сторони також обговорили ситуацію з безпекою та ухвалення Верховною Радою законів, необхідних для отримання міжнародної підтримки.
-
Ексгенпрокурор Кравченко після відрядження не повернувся до України і був звільнений з органів прокуратури
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, який виїхав за кордон у ніч проти 14 вересня в межах п'ятиденного відрядження, оформленого ним самим, станом на 14:00 21 вересня не повернувся на роботу в Офіс генерального прокурора і не перетнув український кордон на в'їзд. Того ж дня виконувач обов'язків генпрокурора Антон Ковальський підписав наказ про його звільнення з органів прокуратури на підставі поданої Кравченком заяви.
-
Міністр оборони Польщі заявив у Сеймі, що безпека Польщі залежить від української ППО
18 вересня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час дебатів у Сеймі заявив, що підтримка України є державним інтересом Польщі: без достатньої ППО більше російських дронів зможе долетіти до польської території. Він розкритикував антиукраїнську риторику частини опозиції як таку, що відповідає інтересам Росії. Того ж дня прем'єр Дональд Туск перебував в Україні на саміті Карпатської інтеграційної ініціативи.
-
Верховна Рада не проводитиме пленарних засідань 26 днів — із 17 вересня до 13 жовтня
Верховна Рада не проводитиме пленарних засідань протягом 26 днів — із 17 вересня до 13 жовтня, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (партія «Голос»). Засідання 18 вересня було раптово перенесене, а згодом скасоване. Пресслужба парламенту заперечує «канікули» і стверджує, що робота у комітетах, робочих групах і фракціях триває безперервно.
-
Рада скасувала пленарне засідання 18 вересня: депутати дізнались про це від охоронця
Верховна Рада 18 вересня скасувала пленарне засідання та Годину запитань до уряду. Депутати й окремі міністри дізналися про це вже в парламенті — від охоронця на вході. За словами опозиції, фракцій і голів фракцій не попередили, а апарат Ради пояснив перенесення «важливими міжнародними подіями» та рішенням погоджувальної ради під головуванням першого віцеспікера Олександра Корнієнка. Годину запитань перенесено на 12 жовтня.
-
Трамп підписав «закон Грема»: 100% мита для покупців російських енергоносіїв і розширення санкцій
Президент США Дональд Трамп 18 вересня 2026 року підписав «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act» (HR 5334). Закон дає президенту повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, які входять до п'ятірки найбільших покупців російської нафти чи газу або допомагають обходити енергетичні санкції, і до 500% — на товари, що імпортуються безпосередньо з Росії. Документ також розширює обмеження проти російського військового керівництва, фінансового й енергетичного секторів, «тіньового флоту» та продовжує санкції проти Ірану.
-
Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №14130 про посилення парламентського контролю за правоохоронцями
Верховна Рада 17 вересня підтримала у першому читанні законопроєкт №14130, який посилює парламентський контроль за правоохоронними та прокурорськими органами. За документ проголосували 240 народних депутатів. Зокрема, керівники ДБР і Генеральний прокурор щороку звітуватимуть про розслідування катувань і жорстокого поводження.
-
Палата представників США ухвалила санкційний законопроєкт Грема проти Росії та Ірану
У ніч на 17 вересня (за київським часом) Палата представників США ухвалила «Акт про санкції проти Росії та Ірану ім. Ліндсі О. Грема 2026 року». Документ, який раніше схвалив Сенат, передбачає обов'язкові санкції проти російського керівництва, олігархів, банків, енергокомпаній і «тіньового флоту», а також мита до 100% на країни, що входять до п'ятірки найбільших покупців російських нафти й газу. Президент Дональд Трамп підтвердив намір підписати закон найближчими днями.
-
Рада у першому читанні схвалила законопроєкти про оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів
Верховна Рада 16 вересня проголосувала в першому читанні за зміни до Податкового та Митного кодексів, які запроваджують ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від вартості. За податковий законопроєкт проголосували 273 депутати, за митний — 267. Це третя спроба ухвалити документи, які є частиною зобов'язань України перед МВФ та ЄС.
-
Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про незалежність і перезавантаження НКРЕКП
Верховна Рада 16 вересня 249 голосами підтримала у першому читанні законопроєкт № 14282, який посилює гарантії діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і передбачає її «перезавантаження». Документ закріплює незалежність регулятора від президента, уряду та інших органів влади і створює підстави для оновлення складу комісії.
-
Рада звільнила генпрокурора Кравченка після підозри директору НАБУ і його втечі за кордон
Генпрокурор Руслан Кравченко 14 вересня оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, того ж дня виїхав за кордон і був відсторонений указом президента. 15 вересня Верховна Рада 317 голосами проголосила його звільнення, а президент підписав указ. Подія розгортається на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», яка викрила корупційну схему в самому Офісі генпрокурора.
-
Зеленський повернув декларування для правоохоронців у тилу та підписав закон проти шахрайських кол-центрів
У вечірньому зверненні 16 вересня президент Володимир Зеленський анонсував повернення обов'язкового декларування для правоохоронців і представників Сил безпеки, які не перебувають на війні, та доручив прем'єр-міністру Сергію Корецькому провести перевірку всіх керівників центральних органів виконавчої влади. У той же день він підписав закон №10190 про кримінальну відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів, ухвалений Верховною Радою.
-
Уряд подав до Ради проєкт держбюджету на 2027 рік: 44% ВВП на оборону, $52,6 млрд зовнішнього фінансування
Кабінет Міністрів увечері 15 вересня схвалив і вніс до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000). Документ передбачає видатки 7 трлн 272 млрд грн, доходи 5 трлн 648 млрд грн і рекордний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони — 4 трлн 885 млрд грн, або близько 43,8–44% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінена у $52,6 млрд, з яких партнери поки підтвердили $20 млрд.
-
Єврокомісари надіслали нардепам лист з умовами додаткового фінансування у відповідь на запит про $27 млрд на оборону
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос надіслали народним депутатам лист з умовами додаткового фінансування для України. Це реакція на прохання про виділення додаткових $27 млрд на оборону, яке раніше озвучували президент та урядовці. У листі перелічені законодавчі зобов'язання в межах програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, які Україна має виконати.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
Спікер нижньої палати парламенту Японії Морі вперше прибув до України
Голова Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі 14 вересня прибув до України з першим візитом. На київському залізничному вокзалі його зустрів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який напередодні спілкувався з Морі на полях саміту G7 у Парижі.
-
Підласа: один день війни у 2026 році коштує Україні $190 мільйонів
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа на конференції YES у Києві повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться Україні у $190 мільйонів — на $50 мільйонів більше, ніж у 2024 році. За її словами, за вісім місяців на безпеку й оборону витрачено майже $42 млрд, а Міноборони оцінює додаткову потребу до кінця року у $27 млрд.