Тема: Верховна Рада
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Кличко у Раді відкинув звинувачення у непідготовленості Києва до зими і розкритикував центральну владу
14 жовтня міський голова Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді на доповіді про підготовку столиці до зимового періоду, куди його викликали депутати 13 жовтня. Він відкинув звинувачення президента Зеленського у відставанні від регіонів у виконанні Плану стійкості, навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та перелік закупленого обладнання. Кличко заявив, що центральна влада «постійно дає Києву ляпаси», блокує кошти і проводить «брехливу кампанію», а також поставив питання, куди поділися мільярди на протиповітряну оборону і захист об'єктів Укренерго.
-
Рада ухвалила новий закон про оцінку майна, який відкриває шлях до траншу €4,2 млрд від ЄС
Верховна Рада ухвалила закон, який повністю замінює чинний із 2001 року закон про оцінку майна. Документ приводить українські правила оцінки до європейських (EVS) та міжнародних (IVS) стандартів і є однією з чотирьох умов для розблокування макрофінансової допомоги ЄС у межах програми Ukraine Support Loan. Ухвалення відкриває Україні шлях до отримання другого траншу допомоги на $4,2 млрд.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Рада викликала Кличка на доповідь щодо підготовки Києва до зими
Верховна Рада 13 жовтня проголосувала за виклик мера Києва Віталія Кличка для доповіді про підготовку столиці до опалювального сезону в умовах російських ударів по енергетиці. Ініціатива народної депутатки від «Слуги народу» Мар'яни Безуглої підтримана 151 голосом — мінімально необхідною кількістю за регламентом. Кличко заявив, що звинувачення безпідставні, і кваліфікував виклик як спробу усунути його з посади.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Корецький обговорив із МВФ бюджет-2026, потреби на 2027 рік і ризики від ударів РФ
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів зустріч із директором Європейського департаменту МВФ Матеушом Щуреком. Сторони обговорили виконання держбюджету у 2026 році та бюджетні потреби на 2027 рік, а також вплив російських ударів на український бізнес як ризик недобору податкових надходжень. Очікується візит місії МВФ в Україну у листопаді.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Відкриття двох переговорних кластерів з ЄС можливе 13 жовтня після ухвалення законопроєкту №16119
Віцепрем'єр Всеволод Ченцов повідомив, що з угорською стороною є домовленості про відкриття другого та третього переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС 13 жовтня. Умова — ухвалення Верховною Радою законопроєкту №16119 про освітні права корінних народів і національних меншин. Міжурядова конференція Україна–Угорщина запланована на 13 жовтня.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Дефіцит оборонного бюджету України на 2026 рік становить $27 млрд — Корецький
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що дефіцит оборонних потреб України на 2026 рік складає $27 млрд. Близько $7 млрд уряд планує покрити за рахунок економії та перерозподілу видатків, ще $20 млрд — предмет переговорів із міжнародними партнерами. Загальна вартість війни для України у 2026 році оцінюється у $155 млрд.
-
МВФ оцінив дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, донори зустрілися в Брюсселі
МВФ попередньо оцінив загальний дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, з піком у 2027 році. 29 вересня донори України зібралися в Брюсселі, щоб прискорити переговори про додаткову фінансову допомогу на тлі розбіжностей у ЄС щодо механізму фінансування та вимог реформ.
-
Уряд пояснив підвищення ПДВ у проєкті бюджету-2027 фінансуванням страхування бізнесу від воєнних ризиків
Прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю «ТСН.Тиждень» заявив, що закладене у проєкті державного бюджету на 2027 рік підвищення ПДВ з 20% до 21% потрібне для запуску спеціального фонду, який компенсуватиме збитки бізнесу від російських ракетних і дронних ударів. Україна планує внести близько 1 мільярда доларів і розраховує, що міжнародні партнери додадуть ще приблизно 4 мільярди.
-
Міноборони оцінює потреби оборони на 2027 рік у $175 млрд — у бюджеті закладено лише $100 млрд
Міністерство оборони України оцінює потреби сектору безпеки й оборони на 2027 рік у $175 млрд, тоді як урядовий проєкт держбюджету передбачає на ці цілі близько $100 млрд. Різниця у $70 млрд, за словами посадовців, має покриватися за рахунок міжнародних партнерів та інструментів на кшталт «Рамштайнського формату» та PURL.
-
Корецький: дефіцит оборонного бюджету — $27 млрд, $20 млрд шукають у партнерів
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що дефіцит оборонного бюджету України становить $27 млрд і є частиною раніше оголошеної загальної потреби у $155 млрд на війну. Близько $7 млрд уряд планує закрити внутрішньою економією, решту $20 млрд — за рахунок міжнародних партнерів. Уряд зобов'язався до 15 жовтня виконати 42 рішення, необхідні для отримання обіцяного фінансування.
-
Кравченко після відставки зареєструвався у Відні на адресі компанії з надання юридичних адрес
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко та його дружина Олександра зареєстрували своє основне місце проживання у Відні за адресою Jordangasse 7/12, 1010 Wien — офісом компанії CS Corporate Services GmbH, що надає юридичні адреси для австрійських ТОВ. За даними «Української правди», реєстрація з'явилася у Цentrales Melderegister незабаром після того, як Кравченко залишив Україну, подав у відставку і був звільнений на тлі антикорупційної операції «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських кол-центрів.