Тема: Верховна Рада
-
Кравченка визнали винним у службовому проступку через поїздку за кордон
Офіс генерального прокурора завершив службове розслідування щодо обставин виїзду колишнього генпрокурора Руслана Кравченка за кордон. За результатами перевірки Кравченко визнали винним у службовому проступку через безпідставне використання запрошення іноземної держави та самостійне оформлення відрядження. Можлива кримінальна відповідальність залишається в компетенції НАБУ та САП у справі «Карфаген».
-
Австрія затримала журналістів «Української правди» у Відні через пошук ексгенпрокурора Кравченка
Австрійський спецназ затримав у Відні журналіста «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка, які виконували редакційне завдання з пошуку колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Журналістів звинуватили у шпигунстві на користь української військової розвідки, участі у злочинній групі та заподіянні шкоди Австрії. Пізніше австрійські правоохоронці визнали помилку щодо ідентифікації Ткача та не встановили зв’язку Бондаренка із військовими ГУР.
-
Рада підтримала в першому читанні продовження 50%-го податку на прибуток банків до 2027 року
Верховна Рада підтримала законопроєкт №15262 у першому читанні 265 голосами. Документ передбачає продовження 50%-го податку на прибуток банків на 2027 рік, забороняє їм зменшувати оподатковуваний фінансовий результат на суму збитків минулих періодів і відкриває можливість враховувати накопичені збитки з 2028 року. Законопроєкт ще має пройти друге читання.
-
У Швеції затримали колишнього депутата Дмитра Святаша та відмовили у в'їзді
Прикордонна поліція Швеції затримала колишнього народного депутата України Дмитра Святаша в аеропорту Арланда та відмовила йому у в'їзді. Офіційною причиною названо рішення Польщі про заборону повторного в'їзду, але адвокат Марк Сафарян вважає рішення політично мотивованим.
-
Рада продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію до 29 січня 2027 року
Верховна Рада 26 жовтня 2026 року продовжила в Україні воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року. За воєнний стан проголосували 293 народні депутати, за продовження мобілізації — 281. Це 21-ше голосування за ці заходи від початку повномасштабного вторгнення Росії.
-
Україна перейшла на зимовий час: годинники перевели на годину назад
В ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року в Україні о 4:00 ранку стрілки годинників перевели на одну годину назад. Тривалість доби збільшилася на годину. Смартфони та більшість сучасних гаджетів зазвичай перейшли на зимовий час автоматично, а механічні годинники потрібно перевести вручну.
-
Уряд скасує безумовне 100% бронювання працівників критичних підприємств
Кабінет Міністрів фіналізував зміни до системи бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають відмову від безумовного повного бронювання, оновлення критеріїв критичності та механізм 100% бронювання для підприємств, які регулярно й добровільно залучатимуть частину працівників до військової служби.
-
Чехія домовилася скоротити виплати українцям щонайменше вдвічі
Коаліційний компроміс у Чехії передбачає зменшення виплат українцям із тимчасовим захистом щонайменше вдвічі та посилення вимог до перебування. Поправки до законопроєкту Lex Ukrajina готуються, а законопроєкт уже включено до порядку денного.
-
Корецький анонсував «відшліфовані» цього тижня зміни до бронювання і заявив, що критичні підприємства не постраждають
Прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю BBC News Україна заявив, що Кабмін цього тижня «відшліфує» остаточні зміни до системи бронювання військовозобов'язаних, спрямовані на боротьбу зі «масштабними зловживаннями». Він запевнив, що справді критичні для держави підприємства й надалі бронюватимуть працівників як раніше, а відсоток бронювання для енергетиків не зміниться перед «найскладнішою зимою». Ці заяви прозвучали на тлі дискусії щодо оприлюдненого 12 жовтня проєкту постанови, який передбачав скорочення лімітів бронювання та створення Координаційного центру при Кабміні.
-
Ченцов заявив, що не бачить необхідності у конкурсі на посаду генпрокурора
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов в інтерв'ю «Європейській правді» заявив, що не вважає за необхідне проводити конкурс на посаду генерального прокурора. За його твердженнями, вимоги ЄС цього не передбачають і подібної європейської практики не існує. Водночас у Верховній Раді вже є законопроєкт про конкурсний відбір, а 69% українців підтримують такий конкурс.
-
Ченцов заявив про «перезавантаження» українсько-угорських відносин після зустрічі Зеленського і Мадяра
Віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов у першому великому інтерв'ю в Брюсселі заявив, що Україна та Угорщина «перегорнули сторінку» у відносинах і що угорське вето на шляху України до ЄС остаточно впало. За його словами, зустріч президента Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром на саміті ЄС 16 жовтня була «дуже позитивною та теплою», а Україна має дорожню карту щодо прав нацменшин і планує у 2026 році ухвалити зміни до закону «Про освіту».
-
Єврокомісія аналізує закони, ухвалені Радою, для виплати Україні 3,7 млрд євро
Європейська комісія перевіряє, чи Україна виконала всі умови щодо реформ і законодавчих змін, необхідних для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС на 3,7 млрд євро. Раніше Рада ухвалила законопроєкт № 16051-1 про оподаткування міжнародних посилок і e-commerce ПДВ — ключову вимогу Брюсселя.
-
Польща витратила понад 480 млн злотих на Starlink для України з 2022 року
За даними Міністерства цифровізації Польщі, з 2022 року країна витратила понад 480 млн злотих на термінали Starlink та оплату підписок для України. Чинний контракт вартістю 143,3 млн злотих діє до кінця грудня 2026 року; контрактів на наступні роки поки не укладено. Польща також розслідує підпал наземної станції Starlink у Мазовії, в якому польський міністр-координатор спецслужб звинуватив російські служби.
-
Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти РФ за «законом Грема»
Президент США Дональд Трамп 16 жовтня 2026 року підписав указ, яким призупинив застосування санкцій, обмежень і мит, передбачених «законом Грема» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026), скориставшись положенням про відмову від застосування. Раніше запроваджені санкції проти РФ залишаються чинними. Рішення ухвалено за два дні до завершення 30-денного терміну для виконання закону і на тлі домовленості з Путіним щодо постачання російського дизпалива, викликавши різку критику з боку співавтора закону сенатора Блюменталя та президента Зеленського.
-
Трамп призупинив санкції за «законом Грема» і погодив «дизельну угоду» з РФ — Зеленський застеріг про катастрофу
16 жовтня президент США Дональд Трамп підписав указ про призупинення санкцій і мит за «законом Грема» (HR 5334), які мали набрати чинності 18 жовтня, та домовився з Путіним про постачання сотень тисяч тонн російського дизпалива. Це спричинило різку публічну суперечку з Зеленським, який заявив, що без підтримки США Україна не зможе вистояти. Двопартійна критика у Конгресі та повідомлення про обмеження Starlink/Starshield і можливе скорочення обміну розвідданими посилили тиск на Білий дім напередодні проміжних виборів 3 листопада.
-
Зеленського запросили до Будапешта на 70-річчя Угорської революції
Президента Володимира Зеленського запросили відвідати Будапешт наступного тижня для участі в заходах до 70-річчя Угорської революції 1956 року. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква в інтерв'ю Euronews. Візит поки не підтверджений українською стороною, а Зеленський та прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр готують першу офіційну двосторонню зустріч у Брюсселі.
-
Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч у Брюсселі
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 16 жовтня провели першу офіційну очну зустріч у Брюсселі на полях саміту лідерів ЄС. Зустріч відбулася за закритими дверима без делегацій. Лідери обговорили двосторонні відносини, рух України до вступу в ЄС, торгівлю, сільськогосподарські питання та права угорської меншини в Закарпатті. Мадяр заявив про солідарність Угорщини з Україною та готовність допомагати дипломатичними засобами для досягнення припинення вогню і тривалого миру.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Кличко у Раді відкинув звинувачення у непідготовленості Києва до зими й розкритикував центральну владу
14 жовтня 2026 року мер Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді після виклику депутатів 13 жовтня з доповіддю про підготовку столиці до зимового періоду. Він відкинув закиди президента щодо відставання Києва у виконанні Плану стійкості, натомість звинуватив центральну владу у «постійних ляпасах» і блокуванні коштів. Кличко навів статистику ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та перелічив заходи з резервного енергозабезпечення міста.
-
Рада ухвалила новий закон про оцінку майна, який відкриває шлях до траншу €4,2 млрд від ЄС
Верховна Рада ухвалила закон, який повністю замінює чинний із 2001 року закон про оцінку майна. Документ приводить українські правила оцінки до європейських (EVS) та міжнародних (IVS) стандартів і є однією з чотирьох умов для розблокування макрофінансової допомоги ЄС у межах програми Ukraine Support Loan. Ухвалення відкриває Україні шлях до отримання другого траншу допомоги на $4,2 млрд.