Емманюель Макрон
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Трамп закликав Україну обрати нового президента, наступного дня після домовленості з Путіним щодо російського дизеля
10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний укласти угоду для завершення війни з Росією. Заява прозвучала через день після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США та світу і тимчасове послаблення санкцій. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення слабкістю та «подарунком Путіну на день народження», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів, що лише український народ має право вирішувати, хто очолює країну.
-
Зеленський і Макрон обговорили навчання пілотів на Rafale та новий оборонний пакет
5 жовтня президенти України та Франції Володимир Зеленський і Емманюель Макрон провели телефонну розмову. Зеленський оголосив, що українські пілоти найближчим часом розпочнуть навчання на французьких винищувачах Rafale у Франції, а також повідомив про підготовку нового оборонного пакета, спільну роботу над системою FREYJA та локалізацію виробництва французьких ракет і авіабомб в Україні.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
Естонія офіційно назвала підпал Milrem Robotics у Таллінні диверсією спецслужб Росії
Поліція безпеки Естонії дійшла висновку, що підпал будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні в ніч на 15 серпня був актом саботажу, організованим спецслужбами Російської Федерації. Прем'єр-міністр Крістен Міхал 29 вересня заявив про це з повною впевненістю, а МЗС Естонії викликало тимчасового повіреного у справах Росії. Трьох підозрюваних — громадян Латвії — затримали і передали Естонії. У Кремлі звинувачення відкинули як безпідставні.
-
Макрон анонсував «подвійний мораторій»: припинення ударів по НПЗ Росії та бойових дій у Чорному морі
Президент Франції Емманюель Макрон в інтерв'ю французьким телеканалам заявив про намір запропонувати «подвійний мораторій», який передбачає припинення ударів по російських нафтопереробних заводах і припинення бойових дій у Чорному морі. Паралельно Франція працюватиме над відновленням судноплавства в Ормузькій протоці та закликатиме країни G7 повторно використати стратегічні запаси нафти для зниження напруженості на енергетичному ринку.
-
El Mundo повідомило про попередження ЦРУ щодо можливих російських ударів дронами по Іспанії, Франції чи Італії
Іспанське видання El Mundo опублікувало матеріал про те, що ЦРУ нібито передало європейським урядам розвіддані щодо підготовки Росією операції із запуску дронів типу «Гербера» з контейнерів на цивільних суднах у міжнародних водах. Потенційними цілями називаються Іспанія, Франція та Італія. Президент Франції Макрон і міністр оборони Італії Крозетто публічно заперечили або відкинули це повідомлення, а низка інших європейських посадовців водночас попереджають про ескалацію російських гібридних дій.
-
Командувач НАТО в Європі Грінкевич заявив про посилення обміну розвідданими у відповідь на диверсії, пов'язані з Росією
Верховний головнокомандувач НАТО в Європі, генерал ВПС США Алексус Грінкевич, в інтерв'ю Reuters заявив, що Альянс нарощує обмін розвідувальною інформацією у відповідь на хвилю диверсій та інших інцидентів, які ймовірно пов'язані з Росією. Він закликав до спокою та впевненості, оцінив ризик обмеженого російського удару по території НАТО як «малоймовірний, але не виключений», і відкинув припущення, що Путін може скористатися витрачанням США ракетних запасів.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на 36 місяців і водночас виключив зі списку Усманова та Фрідмана
22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, ще на 36 місяців — вперше одразу на три роки замість звичного шестимісячного циклу. Одночасно зі списку були виключені російські олігархи Алішер Усманов та Михайло Фрідман. За даними ЗМІ, ініціатива з виключення просувалася Францією у зв'язку з утримуваними в Азербайджані французькими громадянами; 23 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував француза Мартена Раяна. Україна назвала рішення щодо Усманова і Фрідмана «ганебним».
-
Зеленський і Трамп зустрілися у Нью-Йорку: енергетичне перемир'я, Patriot і готовність до розмови з Путіним
22 вересня у Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН відбулася зустріч президентів України та США. Зеленський запропонував взаємне припинення ударів по енергетиці, порушив питання ліцензій на виробництво ракет до Patriot і заявив, що готовий зустрітися з Путіним за посередництва Трампа. Трамп у промові на Генасамблеї заявив, що війна закінчиться «швидше, ніж люди усвідомлюють», і пригрозив застосувати «закон Грема» проти Росії.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки, виключивши зі списку Усманова та Фрідмана
Посли ЄС 22 вересня погодили компроміс: персональні санкції за порушення територіальної цілісності України продовжено одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. За словами Ірландського головування в Раді ЄС, ціною компромісу стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, єдина країна-член, що до кінця виступала проти такого виключення, зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти них. Президент Володимир Зеленський подякував Латвії, а МЗС України назвало рішення «ганебним і невиправданим».
-
Макрон у виступі на Генасамблеї ООН закликав дати Україні більше ракет-перехоплювачів і запровадити «подвійний мораторій»
Президент Франції Емманюель Макрон 22 вересня виступив на загальних дебатах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він заявив, що Франція докладе всіх зусиль для якнайшвидшого початку переговорів між Україною та Росією, закликав до «подвійного мораторію» — на удари по енергетичній і цивільній інфраструктурі та на бойові дії у Чорному морі — і до реформування Ради Безпеки ООН з розширенням її складу, передусім за рахунок Африки.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
Глава Військового комітету НАТО заявив у Копенгагені про готовність Альянсу до ескалації з боку Росії
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне 19 вересня під час зустрічі 32 найвищих військових керівників країн Альянсу в Копенгагені заявив, що НАТО готове відповісти на можливу ескалацію з боку Росії на східному фланзі. Він повідомив про близько 4000 сторінок військових планів оборони та продовження нарощування сил і оснащення.
-
Ле Пен заявила, що Франція більше не може надавати Україні той самий рівень фінансової допомоги
Марін Ле Пен, неформальна лідерка ультраправого «Національного об'єднання» у Франції, заявила в ефірі LCI, що Франція більше не може надавати Україні такий самий рівень фінансової допомоги через погіршення власного фінансового стану. При цьому вона запевнила, що її позиція «не є актом ворожості щодо України», і що Франція може продовжувати навчати українських військових та постачати обладнання для оборони. Заяву навело видання Le Figaro.
-
Віткофф і Кушнер відвідали Київ після Москви: тристоронній формат і «зимовий пакет» без прориву
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 вересня провели тригодинну зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а 6 вересня прибули до Києва — вперше від початку другого терміну Дональда Трампа. У Києві відбулося три раунди переговорів із президентом Володимиром Зеленським, до другого долучилися радники з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Сторони домовилися готувати повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія та «зимовий пакет» підтримки України, однак конкретного прориву не оголосили.
-
Бернем і Макрон обговорили на Даунінг-стріт створення в Україні складальних ліній для ракет SCALP
Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем і президент Франції Емманюель Макрон зустрілися на Даунінг-стріт для обговорення подальших кроків щодо створення в Україні локальних складальних ліній для далеких ракет SCALP. Лідери також підбили підсумки нещодавньої зустрічі «коаліції охочих», що відбулася в Києві тижнем раніше.