Рада ухвалила закон про освіту нацменшин — Ungваріщи готова розблокувати два кластери переговорів з ЄС
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила законопроєкт №16119 про освіту мовами національних меншин і корінних народів України — 273 депутати проголосували «за основу» і 266 — «в цілому». Це була умова Угорта для зняття блокування двох переговорних кластерів з ЄС. На 13 жовтня запланована міжурядова конференція, на якій офіційно відкриють Кластер 2 «Внутрішній ринок» та Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Головне
- 12 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 про освіту мовами національних меншин і корінних народів: 273 голоси «за основу» і 266 — «в цілому»
- Закон гарантує дітям нацменшин, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право навчатися рідною мовою поряд із державною; статус школи нацменшини — якщо понад 50% учнів навчаються відповідною мовою
- Угорщина блокувала відкриття Кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» з кінця червня, вимагаючи гарантій освітніх прав угорської меншини
- Увечері 12 жовтня Coreper готовий був затвердити спільні позиції ЄС для відкриття цих двох кластерів; міжурядова конференція Україна–ЄС запланована на 13 жовтня
- Закон передано на підпис спікеру Ради та президенту; МЗСь Ондрій Сибіга провів переговори з угорською колегою Анітою Орбан у Люксембурзі
- Російська мова не включена до переліку мов, на які поширюються нові норми
- За оцінкою МОН, статус школи нацменшини може отримати близько 149 шкіл (приблизно 1,2% усіх шкіл в Україні)
Чому це важливо
Ухвалення закону знімає багатомісячне угорське вето і відкриває шлях до відкриття Кластерів 2 і 3 на міжурядовій конференції 13 жовтня — це перше суттєве просування України в переговорному процесі з ЄС після відкриття Кластера 1 «Основи» у червні. Водночас це відчутна законодавча поступка з боку України, реалізацію якої відстежуватимуть на двосторонньому рівні.
Що сталося
12 жовтня Верховна Рада ухвалила в обох читаннях і в цілому законопроєкт №16119 «Про освіту мовами національних меншин і корінних народів України». У першому читанні («за основу») підтримали 273 депутати, у другому та в цілому — 266. Закон закріплює право дітей нацменшин, чиї мови є офіційними мовами ЄС, навчатися рідною мовою поряд із державною; запроваджує статус школи нацменшини, якщо понад 50% учнів навчаються мовою відповідної меншинши; захищає такі школи від закриття чи реорганізації без узгодження з МОН; дозволяє батькам вимагати дублікатів документів про освіту мовами нацменшин. Російська мова не включена до переліку. Рада доручила голові парламенту негайно підписати закон і передати його на підпис президенту.
Закон був зареєстрований 1 жовтня, 6 жовтня парламентський комітет з освіти рекомендував Раді прийняти його за основу і в цілому. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга того ж дня провів переговори з угорською колегою Анітою Орбан у Люксембурзі; ключовою темою було зняття угорського блокування двох кластерів. Угорщина блокувала відкриття Кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» з кінця червня. На 12 жовтня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) був готовий затвердити спільні позиції ЄС щодо цих двох кластерів, а міжурядова конференція Україна–ЄС, на якій їх мають офіційно відкрити, запланована на 13 жовтня.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела представляють ухвалення як крок євроінтеграції, наголошуючи на готовності України швидко імплементувати закон, а також цитують Сибігу щодо «конструктивної позиції» Угорщини після переговорів у Люксембурзі. Медіа підкреслюють, що українська залишається державною мовою освітнього процесу. Наводять оцінку МОН, за якою лише близько 149 шкіл (приблизно 1,2%) можуть претендувати на новий статус школи нацменшини, окреслюючи сферу дії закону як вузьку. Голова освітнього комітету Сергій Бабак заявляє, що компроміс переважно з боку Угорщини: українська сторона відхилила ключові пропозиції партнерів — зокрема про надання статусу нацменшини за наявності хоча б одного відповідного класу та звільнення керівників приватних закладів від сертифікації знання української.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос привітала голосування Ради і заявила, що наступні два кластери планується відкрити 13 жовтня. Вона назвала прогрес України «вражаючим» з огляду на війну і зазначила, що вже втретє з червня ЄС проводить міжурядові конференції одночасно з чотирма країнами-кандидатами — Чорногорією, Албанією, Молдовою та Україною — як чіткий сигнал просування розширення. Угорська сторона, включно з міністром Анітою Орбан і прем'єр-міністром Петером Мадяром, представила закон як результат місяців двосторонніх консультацій і як умову Будапешта для відкриття наступних кластерів, а також анонсувала двосторонній і міжурядовий моніторинг імплементації, зокрема із залученням організацій нацменшин Закарпаття.
Передумови
Переговори Україна–ЄС офіційно стартували в червні 2024 року і охоплюють 35 розділів, об'єднаних у шість тематичних кластерів. 15 червня 2025 року відкрито перший кластер «Основи», що стосується верховенства права, демократичних інститутів і реформи публічного адміністрування. З кінця червня Угорщина блокувала подальше просування, вимагаючи гарантій освітніх прав угорської меншини в Україні. У травні–червні було досягнуто двосторонню домовленість; навесні 2025 року Україна й Угорщина погодили регулярні консультації з цих питань. 7 жовтня Угорщина припинила багатомісячне блокування, 1 жовтня в Раді зареєстровано законопроєкт №16119.