Тема: Вступ до ЄС
-
Україна запровадила посаду урядового уповноваженого з промислової політики
Кабінет Міністрів України 28 жовтня 2026 року запровадив посаду урядового уповноваженого з питань промислової політики. Посаду, яку очолюватиме заступник міністра економіки та довкілля, відповідатиме за координацію промислової політики, залучення інвестицій, підтримку бізнесу та адаптацію законодавства до вимог ЄС.
-
Україна та Естонія закликали партнерів до Конференції з відновлення 2027 року в Таллінні
Уряди України та Естонії закликали міжнародних партнерів долучитися до Конференції з відновлення України 2027 року, яка відбудеться 28–29 січня в Таллінні. Конференція має привернути увагу до стійкості України, а також дати конкретні рішення, фінансові зобов’язання та механізми допомоги, застосовні вже цієї зими.
-
Німецькі респонденти переважно підтримують військову допомогу Україні, але сумніваються у готовності Путіна зупинити війну
Опитування ZDF показало, що 63% респондентів хочуть зберегти або збільшити європейську військову допомогу Україні. Водночас 79% сумніваються у готовності Володимира Путіна до припинення війни, а більшість не вважає, що Дональд Трамп підтримує будь-яку зі сторін.
-
Україна, США та Росія домовилися про тристоронні переговори в Абу-Дабі
Україна, США та Росія планують провести тристоронню зустріч на рівні команд у першій половині листопада 2026 року в Абу-Дабі. Точну дату ще не визначено; ожидається, що переговори стосуватимуться безпеки Росії та України після мирного врегулювання. США також готують нові пропозиції щодо завершення війни.
-
Україна прагне до кінця 2025 року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до ЄС
Україна розраховує використати зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня для відкриття решти переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу і завершити цей процес до кінця 2025 року, поки вибори в країнах-членах ЄС не ускладнили політичних рішень. Єврокомісія водночас пропонує завершити технічні переговори про вступ у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.
-
Львівська облрада оголосила 2027 рік роком УПА, Шухевича та Ольжича: Польща відреагувала різко
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік на території області роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Рішення викликало різку реакцію Польщі: міністр оборони назвав його «неприйнятним», прем'єр Дональд Туск — «самогубною тактикою», а глава МЗС Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення ініціатора рішення Святослава Шеремети до списку небажаних осіб. МЗС України назвало рішення контрпродуктивним і наголосило, що воно ухвалене на регіональному рівні без консультацій із центром.
-
Ченцов заявив про «перезавантаження» українсько-угорських відносин після зустрічі Зеленського і Мадяра
Віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов у першому великому інтерв'ю в Брюсселі заявив, що Україна та Угорщина «перегорнули сторінку» у відносинах і що угорське вето на шляху України до ЄС остаточно впало. За його словами, зустріч президента Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром на саміті ЄС 16 жовтня була «дуже позитивною та теплою», а Україна має дорожню карту щодо прав нацменшин і планує у 2026 році ухвалити зміни до закону «Про освіту».
-
Ченцов заявив, що не бачить необхідності у конкурсі на посаду генпрокурора
Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов в інтерв'ю «Європейській правді» заявив, що не вважає за необхідне проводити конкурс на посаду генерального прокурора. За його твердженнями, вимоги ЄС цього не передбачають і подібної європейської практики не існує. Водночас у Верховній Раді вже є законопроєкт про конкурсний відбір, а 69% українців підтримують такий конкурс.
-
Зеленського запросили до Будапешта на 70-річчя Угорської революції
Президента Володимира Зеленського запросили відвідати Будапешт наступного тижня для участі в заходах до 70-річчя Угорської революції 1956 року. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква в інтерв'ю Euronews. Візит поки не підтверджений українською стороною, а Зеленський та прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр готують першу офіційну двосторонню зустріч у Брюсселі.
-
Єврокомісія оголосила створення робочої групи для підтримки України на шляху до ЄС
Єврокомісія планує створити нову робочу групу для підтримки України на шляху до вступу в ЄС. Про це перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Очолити групу має український прем'єр-міністр Сергій Корецький.
-
Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч у Брюсселі
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 16 жовтня провели першу офіційну очну зустріч у Брюсселі на полях саміту лідерів ЄС. Зустріч відбулася за закритими дверима без делегацій. Лідери обговорили двосторонні відносини, рух України до вступу в ЄС, торгівлю, сільськогосподарські питання та права угорської меншини в Закарпатті. Мадяр заявив про солідарність Угорщини з Україною та готовність допомагати дипломатичними засобами для досягнення припинення вогню і тривалого миру.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Зеленський заявив про готовність України до зустрічі з американськими переговорниками найближчими днями
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова зустрітися з американськими переговорниками найближчими днями і що цю пропозицію вже передано спецпредставнику США Стіву Віткоффу та зятю президента Дональда Трампа Джареду Кушнеру. За словами Зеленського, українська та американська сторони перебувають у постійному контакті, а їхні команди продовжують обговорення шляхів до досягнення миру. Україна підтримала ідею енергетичного перемир'я, запропоновану США, але наполягає, щоб Росія також стала його стороною.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Зеленський підтвердив готовність припинити удари по НПЗ РФ у разі зупинення Росією атак на українську енергетику
У вечірньому зверненні 11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах і енергооб'єктах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Будь-які кроки деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями. Звернення відбулося в той самий день, коли президент США Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», хоча Зеленський сказав журналісту Axios, що дізнався про нього з новин. Того ж дня Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові; рятувальні роботи в Запоріжжі після попереднього удару, що забрав 23 життя, включно з чотирма дітьми, завершилися вранці.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.