Опубліковано · Оновлено

Зеленський підписав закон про освітні права нацменшин — Україна відкриває два нові переговорні кластери з ЄС

Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон про забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин. Документ відкриває шлях до відкриття двох нових переговорних кластерів щодо вступу України в ЄС, а дипломати очікують, що Угорщина зніме вето ще з двох кластерів.

Головне

  • Закон про освітні права корінних народів і національних меншин ухвалений Верховною Радою 266 голосами з 450 та підписаний президентом 12 жовтня.
  • Документ гарантує дітям меншин, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право здобувати освіту рідною мовою поряд із державною; школа може отримати статус закладу нацменшини, якщо понад половина учнів навчаються відповідною мовою.
  • ЄС планує відкрити два нові переговорні кластери з Україною 13 жовтня.
  • Дипломати очікують, що Угорщина погодиться відкрити ще два кластери — щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності — на міжурядовій конференції у вівторок.
  • Президент Євроради Антоніу Кошта привітав рішення відкрити додаткові кластери з Україною та Молдовою і висловив намір якомога швидше відкрити решту кластерів.
  • У червні прем'єр Угорщини Петер Мадьяр погодив з Україною план з 11 пунктів і зняв вето з перших двох кластерів, прив'язавши подальший прогрес до ухвалення цього закону.

Чому це важливо

Ухвалений закон знімає одну з головних перешкод на шляху України до Євросоюзу, яку три роки блокувала Угорщина через питання прав етнічних угорців на Закарпатті. Відкриття двох нових переговорних кластерів і ймовірне розблокування ще двох Угорщиною — це відчутний крок уперед у переговорному процесі та сигнал подальшого потепління у відносинах Будапешта і Києва.

Що сталося

12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин 266 голосами з 450. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав документ. Закон гарантує дітям із національних меншин і корінних народів, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право здобувати освіту рідною мовою поряд із державною; школа може отримати статус закладу нацменшини, якщо понад половина учнів навчаються відповідною мовою.

13 жовтня в Люксембурзі відкривається четверта міжурядова конференція Україна–ЄС, на якій заплановано відкриття двох нових переговорних кластерів. Дипломати очікують, що Угорщина також погодиться на ще два — щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності. Президент Європейської ради Антоніу Кошта привітав рішення про відкриття додаткових кластерів для України та Молдови і висловив намір якнайшвидше відкрити решту кластерів.

Підписання закону привітала Угорщина; міністерка закордонних справ Аніта Орбан раніше заявляла, що після його ухвалення Будапешт розблокує другий і третій переговорні кластери. За даними дипломатів, цей прорив може відкрити шлях до першої двосторонньої зустрічі Мадьяра і Зеленського, яку угорський прем'єр допускав на полях саміту Євроради в Брюсселі в четвер після раніше відкладеної зустрічі.

Передумови

Вступ України до ЄС передбачає проходження 35 переговорних розділів і одностайне схвалення всіх 27 держав-членів; ратифікація здійснюється парламентом або референдумом. Попередній уряд Угорщини на чолі з Віктором Думи — лідером партії «Фідес» — блокував просування України з 2023 року через питання прав приблизно 100 тисяч етнічних угорців на Закарпатті. Його антиукраїнська риторика, зокрема під час останньої передвиборчої кампанії, зображала Київ як загрозу європейській безпеці.

У червні новий прем'єр Угорщини Петер Мадьяр погодив з Україною план з 11 пунктів і зняв вето з перших двох переговорних кластерів, прив'язавши подальший прогрес до ухвалення закону про права нацменшин. Україна розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки поряд з курсом на вступ до НАТО.