Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
Головне
- 12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про освіту мовами нацменшин 266 голосами з 450; того ж дня його підписав президент Володимир Зеленський.
- Закон гарантує дітям нацменшин і корінних народів, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право на освіту рідною мовою поряд із державною; школа може отримати статус закладу нацменшини, якщо понад половина учнів навчаються відповідною мовою.
- 13 жовтня в Люксембурзі на четвертій міжурядовій конференції ЄС офіційно відкрив кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» для України й Молдови.
- Усі 27 держав-членів ЄС погодилися на відкриття кластерів, про що повідомив міністр європейських справ Ірландії Томас Берн.
- Ухвалення закону привітали Угорщина та Румунія; президент Румунії Нікушор Дан заявив, що нові норми посилюють правову базу для освіти мовами меншин, визнаних офіційними мовами ЄС, і що Румунія й надалі працюватиме над реалізацією права румунських дітей на навчання рідною мовою, зокрема в старшій школі.
- Вступ до ЄС вимагає завершення 35 переговорних розділів і одностайного схвалення всіма 27 державами-членами; ратифікація в кожній країні може відбутися через парламент або референдум.
- Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі назвав вступ до ЄС частиною безпеки та безпекових гарантій України.
Чому це важливо
Закон усунув головну перешкоду, через яку Угорщина з 2023 року блокувала просування України на шляху до ЄС, і дозволив відкрити одразу два переговорні кластери. Для України це відчутний крок уперед у процесі, що вимагає завершення 35 розділів і одностайного рішення всіх 27 країн-членів, а також подальшої ратифікації. Прорив відкриває шлях до першої двосторонньої зустрічі прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра з президентом Зеленським і підкріплює позицію Києва, який розглядає членство в ЄС як складову безпеки поряд із курсом на НАТО.
Що сталося
12 жовтня Верховна Рада ухвалила 266 голосами з 450 закон про забезпечення освітніх прав корінних народів і національних меншин. Того самого дня документ підписав президент Володимир Зеленський. Закон гарантує дітям нацменшин і корінних народів, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право здобувати освіту рідною мовою поряд із державною; школа може отримати статус закладу нацменшини, якщо понад половина учнів навчаються відповідною мовою. Рішення привітали Угорщина та Румунія. 13 жовтня в Люксембурзі на четвертій міжурядовій конференції ЄС офіційно відкрив для України переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». За словами міністра європейських справ Ірландії Томаса Берна, усі 27 держав-членів підтримали відкриття кластерів одночасно з Молдовою.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела подають ухвалення і підписання закону як свідому внутрішню реформу та черговий крок України на шляху євроінтеграції. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі прямо пов'язав вступ до ЄС із безпекою і безпековими гарантіями України. Підкреслюється, що зміни однаково посилюють і євроінтеграційну позицію країни, і права меншин, зокрема румунської громади, яка відтепер зможе здобувати освіту рідною мовою.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні ЗМІ фокусують увагу на інституційному результаті — четвертій міжурядовій конференції в Люксембурзі та офіційному відкритті кластерів 2 і 3 як для України, так і для Молдови. Значна частина уваги приділяється ролі Угорщини: попередньому блокуванню за уряду Віктора Орбана, обіцянці міністерки Аніти Орбан зняти блокаду та червневому «плану з 11 пунктів», який погодив прем'єр-міністр Петер Мадяр і який дозволив відкрити перші кластери. Наголошується на потребі одностайності 27 країн-членів і подальшій ратифікації через парламенти або референдуми. Помітно цитують привітання голови Євроради Антоніу Кошти, угорської сторони та президента Румунії Нікушора Дана.
Передумови
Угорщина блокувала просування України в переговорах про вступ до ЄС з 2023 року через питання прав нацменшин за уряду Віктора Орбана. У червні новий прем'єр-міністр Петер Мадяр погодив з Україною «план з 11 пунктів» і дозволив відкрити перші два кластери, пов'язавши подальший прогрес з ухваленням відповідного закону. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан раніше заявляла, що Будапешт зніме блокаду після ухвалення документа. Перший кластер із Україною та Молдовою ЄС офіційно відкрив 15 червня в Люксембурзі, шостий — 14 липня щодо зовнішніх відносин. 8 жовтня голова Євроради Антоніу Кошта заявив, що ЄС сподівається незабаром відкрити ще два кластери з Україною, а решту — до кінця 2026 року. Сам процес вступу передбачає 35 переговорних розділів, одностайне рішення 27 країн-членів і подальшу ратифікацію.