Council of the EU
Рада Європейського Союзу — інституційний орган ЄС, у якому зустрічаються міністри урядів країн-членів для узгодження законодавства та політики Союзу. Разом з Європейським парламентом вона виступає законодавчим органом ЄС, а також координує економічну політику, спільну зовнішню та безпекову політику й ухвалює бюджет. Головування в Раді ротується між країнами-членами кожні шість місяців.
-
Єврокомісія виділила Україні 2,86 млрд євро на оборону в межах Ukraine Support Loan
Європейська комісія 14 жовтня виділила Україні транш у 2,86 млрд євро з оборонного компонента Ukraine Support Loan на 90 млрд євро. Кошти призначені для закупівлі засобів ППО, дронів, ракет, радарів, систем РЕБ і боєприпасів. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія нарощує удари по цивільній інфраструктурі, а прем'єр-міністр Сергій Корецький підтвердив отримання коштів і продовження переговорів щодо решти оборонного фінансування.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
У Чорногорії затримали засновника російської пропагандистської мережі «Рибар» Михайла Звінчука
9 жовтня в місті Рисан (Чорногорія) поліція спільно з Агентством національної безпеки затримала засновника російської пропагандистської мережі «Рибар» Михайла Звінчука, його дружину Валерію Звінчук та ще трьох громадян Росії. Усіх п'ятьох вирішено видворити з країни й анулювати їхні дозволи на проживання з міркувань національної безпеки. Звінчук перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США, а Держдеп США раніше пропонував до 10 млн доларів за інформацію про мережу.
-
Посли ЄС погодили новий пакет санкцій проти Росії: одна компанія виключена на прохання Естонії
Посли країн ЄС 7 жовтня погодили новий, 22-й пакет санкцій проти Росії, що включає 743 фізичні та 826 юридичних осіб, пов'язаних з російським військово-промисловим комплексом. На прохання Естонії зі списку виключено одну російську компанію та пов'язану з нею особу через постачання рідкоземельних металів на естонське підприємство NPM Silmet. Остаточне затвердження очікується на засіданні Ради ЄС з міністрів закордонних справ 12 жовтня.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Посли ЄС погодили найбільший санкційний пакет проти Росії: 743 особи та 826 компаній
7 жовтня посли країн ЄС узгодили новий санкційний пакет проти Росії, який передбачає додавання до санкційного списку 743 осіб та 826 компаній, пов'язаних з російським військово-промисловим комплексом, а також санкції проти 77 осіб, «обраних» до Держдуми РФ з окупованих територій України. Офіційне затвердження очікується на засіданні Ради ЄС із закордонних справ 12 жовтня в Люксембурзі.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Єврокомісія схвалила пакет реформ для підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Колегія Єврокомісії 6 жовтня у Страсбурзі схвалила пакет пропозицій із перегляду політик перед розширенням, покликаних підготувати ЄС до прийняття нових членів, включно з Україною. Пакет передбачає перехід від одностайності до кваліфікованої більшості у сферах санкцій, боротьби з податковими шахрайствами, енергетичної політики та проміжних рішень у переговорному процесі, посилення захисту від відкату щодо верховенства права, запровадження «поступової інтеграції» для чотирьох найпріоритетніших кандидатів і цільові механізми для українського аграрного сектору. Перше обговорення на рівні лідерів відбудеться на саміті Європейської ради 15–16 жовтня, а «дорожні карти» для України, Молдови, Чорногорії та Албанії мають представити 28 жовтня.
-
Дрони атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі
6 жовтня безпілотники атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі — приблизно за 130 км на схід від мису Святий Атанас і міста Бяла. Судно ALFA WATAN під прапором Того зазнало критичних пошкоджень і затонуло; судно ABLE під прапором Палау загорілося. Усі 18 членів екіпажу ABLE були підняті на болгарський пором DIOSCURIA, двоє з них поранено. Екіпаж ALFA WATAN вважається зниклим безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав нараду з представниками силових і профільних відомств і заявив, що підстав для застосування статей 4 і 5 НАТО наразі немає.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Єврокомісія пропонує обмежити доступ України до ринку ЄС та аграрних субсидій навіть після вступу
Європейська комісія ухвалила пакет документів, у яких пропонує суттєво обмежити доступ України до аграрного ринку ЄС та Спільної аграрної політики навіть у разі набуття членства. Мета — заспокоїти Польщу, Францію та Італію, які побоюються конкуренції з боку українського зерна. Україна заявляє, що не погодиться на постійні обмеження.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Країни ЄС погодили умови виділення 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру для України
Країни ЄС домовилися про умови використання 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України, що знімає блокування, яке тривало з весни 2023 року через вето Угорщини. Про рішення повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас. Остаточне рішення має ухвалити Рада ЄС на рівні міністрів оборони.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на 36 місяців і водночас виключив зі списку Усманова та Фрідмана
22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, ще на 36 місяців — вперше одразу на три роки замість звичного шестимісячного циклу. Одночасно зі списку були виключені російські олігархи Алішер Усманов та Михайло Фрідман. За даними ЗМІ, ініціатива з виключення просувалася Францією у зв'язку з утримуваними в Азербайджані французькими громадянами; 23 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував француза Мартена Раяна. Україна назвала рішення щодо Усманова і Фрідмана «ганебним».
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки, виключивши зі списку Усманова та Фрідмана
Посли ЄС 22 вересня погодили компроміс: персональні санкції за порушення територіальної цілісності України продовжено одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. За словами Ірландського головування в Раді ЄС, ціною компромісу стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, єдина країна-член, що до кінця виступала проти такого виключення, зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти них. Президент Володимир Зеленський подякував Латвії, а МЗС України назвало рішення «ганебним і невиправданим».
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
ЄС запропонував новий пакет санкцій проти російської «оборонки» — 1576 позицій
16 вересня Європейська служба зовнішніх справ представила на засіданні COREPER новий пакет індивідуальних санкцій проти військово-промислового комплексу Росії. До списку увійшли 1576 фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з підтримкою війни проти України.