Верховна Рада
Верховна Рада України — однопалатний парламент України, єдиний орган законодавчої влади в країні. Складається з 450 народних депутатів, яких обирають на п'ять років за пропорційною системою. Розміщується в Києві у будинку на вулиці Михайла Грушевського.
-
Рада викликала Кличка на доповідь про готовність Києва до зими
Верховна Рада 13 жовтня проголосувала за виклик мера Києва Віталія Кличка для доповіді в парламенті. За відповідну пропозицію депутатки «Слуги народу» Мар'яни Безуглої проголосував 151 народний депутат. Кличка очікують у парламенті 14 жовтня о 12:00.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Корецький обговорив із МВФ бюджет-2026, потреби на 2027 рік і ризики від ударів РФ
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів зустріч із директором Європейського департаменту МВФ Матеушом Щуреком. Сторони обговорили виконання держбюджету у 2026 році та бюджетні потреби на 2027 рік, а також вплив російських ударів на український бізнес як ризик недобору податкових надходжень. Очікується візит місії МВФ в Україну у листопаді.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.
-
Українська делегація їде до США на тлі заяв Рубіо про «стратегічний глухий кут» у війні
8 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація 9–10 жовтня проведе у США переговори зі спецпредставниками США Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом. Того ж дня держсекретар США Марко Рубіо в інтерв'ю грецькому виданню Kathimerini заявив, що дипломатичне завершення війни Росії проти України наразі «недосяжне», а ситуація нагадує «стратегічний глухий кут». Зеленський у Прилуках публічно відкинув це формулювання і закликав Вашингтон посилити тиск на Москву.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Відкриття двох переговорних кластерів з ЄС можливе 13 жовтня після ухвалення законопроєкту №16119
Віцепрем'єр Всеволод Ченцов повідомив, що з угорською стороною є домовленості про відкриття другого та третього переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС 13 жовтня. Умова — ухвалення Верховною Радою законопроєкту №16119 про освітні права корінних народів і національних меншин. Міжурядова конференція Україна–Угорщина запланована на 13 жовтня.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
URIF схвалив найбільший пакет інвестицій — понад $60 млн в енергетику, критичні мінерали та подвійні технології
Американо-український фонд відновлення (URIF) через рік після запуску схвалив інвестиційний пакет понад $60 млн власних коштів у нові проєкти в енергетиці, критичних мінералах і подвійних технологіях, який має залучити до $1 млрд стороннього капіталу. До пакета входять спільна з BGV Group інвестиційна платформа для видобутку рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію, фінансування децентралізованих енергетичних хабів і боргове фінансування разом із DFC для системи накопичення енергії ДТЕК на 200 МВт⋅год / 400 МВт⋅год.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Реєстр збитків для України відкрив усі 43 категорії заяв про відшкодування
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), 30 вересня завершив поетапне відкриття всіх 43 категорій заяв, передбачених його мандатом. Тепер заяви можуть подавати фізичні особи, юридичні особи та держава Україна щодо збитків, пов'язаних із повномасштабним вторгненням Росії. Реєстр уже отримав близько 195 тис. заяв, із яких понад 65 тис. уже внесені до нього.
-
Марченко закликав ЄС використати заморожені російські активи для фінансування України у 2027 році
Міністр фінансів Сергій Марченко 29 вересня на донорській зустрічі в Брюсселі представив розрахунки щодо потреб України на 2027 рік — близько $78 млрд (приблизно €69 млрд) і закликав ЄС використати для їх покриття заморожені російські суверенні активи. За його словами, узгодженого кредиту на €90 млрд недостатньо, а розгляд нового запиту очікується на засіданні міністрів фінансів ЄС 9 жовтня або на саміті Європейської ради в середині жовтня.
-
Дефіцит оборонного бюджету України на 2026 рік становить $27 млрд — Корецький
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що дефіцит оборонних потреб України на 2026 рік складає $27 млрд. Близько $7 млрд уряд планує покрити за рахунок економії та перерозподілу видатків, ще $20 млрд — предмет переговорів із міжнародними партнерами. Загальна вартість війни для України у 2026 році оцінюється у $155 млрд.
-
МВФ оцінив дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, донори зустрілися в Брюсселі
МВФ попередньо оцінив загальний дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, з піком у 2027 році. 29 вересня донори України зібралися в Брюсселі, щоб прискорити переговори про додаткову фінансову допомогу на тлі розбіжностей у ЄС щодо механізму фінансування та вимог реформ.
-
Уряд пояснив підвищення ПДВ у проєкті бюджету-2027 фінансуванням страхування бізнесу від воєнних ризиків
Прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю «ТСН.Тиждень» заявив, що закладене у проєкті державного бюджету на 2027 рік підвищення ПДВ з 20% до 21% потрібне для запуску спеціального фонду, який компенсуватиме збитки бізнесу від російських ракетних і дронних ударів. Україна планує внести близько 1 мільярда доларів і розраховує, що міжнародні партнери додадуть ще приблизно 4 мільярди.