Урсула фон дер Ляєн
Урсула фон дер Ляєн — німецький політик від Християнсько-демократичного союзу (ХДС), яка обіймає посаду президентки Європейської комісії з грудня 2019 року. Раніше, з 2009 по 2019 рік, вона очолювала Федеральне міністерство оборони Німеччини, ставши першою жінкою на цій посаді. Після переобрання у 2024 році вона продовжує керувати роботою Комісії, визначаючи порядок денний ЄС у сферах безпеки, оборони, економіки та підтримки України.
-
Фінляндія пропонує обмежити доступ російських спортсменів до Шенгенської зони
Фінляндія закликала ЄС обмежити доступ російських спортсменів до всіх країн Шенгенської зони. Пропозиція пролунала після того, як Спортивний арбітражний суд у Лозанні зобов’язав Міжнародну федерацію хокею допустити російські національні збірні до міжнародних змагань. Європейська комісія вже розглядає можливість таких візових обмежень.
-
Єврокомісія запропонувала 45 млрд євро для України на 2027 рік
Європейська комісія ухвалила пропозицію про виділення Україні 45 млрд євро у 2027 році в межах кредитної програми Ukraine Support Loan на 90 млрд євро. Із цієї суми 31,7 млрд євро призначено на розвиток оборонно-промислового потенціалу, а 13,3 млрд євро — на підтримку державного бюджету. Документ ще має розглянути Рада ЄС, а перші виплати можуть надійти на початку 2027 року.
-
Стубб і Стьоре поговорили з Путіним: Росія, за їхньою оцінкою, серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним щодо війни Росії проти України. Після розмови вони передали Володимиру Зеленському своє відчуття, що Росія серйозно налаштована на тристоронню зустріч переговорних груп у Абу-Дабі. Проведення зустрічі, запланованої на початок листопада, залежить від позиції США.
-
Судно Khoryv затонуло в Чорному морі біля Румунії: один моряк загинув, троє зникли безвісти
Комерційне судно Khoryv під прапором Коморських островів затонуло 23 жовтня в Чорному морі за 13 морських миль від Констанци. На борту перебували 13 членів екіпажу — 10 громадян України та троє громадян Азербайджану. Рятувальники витягли з води дев'ять живих людей і тіло загиблого українського моряка, ще троє залишалися зниклими безвісти. Попередньою причиною затоплення назвали атаку безпілотника.
-
ЄС не домовився, хто representsватиме його в переговорах із Путіним
Європейські уряди розглядають призначення однієї людини або групи людей з мандатом вести прямі переговори з Володимиром Путіним про завершення війни в Україні. Єдиного рішення щодо представника ЄС ще немає; серед кандидатів називають Александра Стубба, Антоніу Кошту, Урсулу фон дер Ляєн і Каю Каллас.
-
Європейська рада проведе спеціальне засідання 26–27 листопада щодо бюджету ЄС та фінансування України
Президент Європейської ради Антоніу Кошта представив послам держав-членів ЄС план майбутніх зустрічей, згідно з яким спеціальне засідання Європейської ради 26–27 листопада буде присвячене багаторічній фінансовій рамці ЄС на 2028–2034 роки та фінансуванню України у 2027 році. Перед цим, 13 листопада в Дубліні, відбудеться неформальне засідання, головною темою якого стане штучний інтелект.
-
У Осло Зеленський і Віткофф обговорили мирні пропозиції для Росії
20 жовтня в Осло відбулися переговори України з американською делегацією на чолі зі Стівом Віткоффом та європейськими партнерами про завершення війни. Сторони опрацювали варіанти гарантій безпеки для України, зокрема членство в НАТО, статтю 5 та «полегшену» модель статті 5. Документ мав передати російській стороні Віткофф, який планував зустрітися з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі.
-
Путін запропонував Трампу тристоронню зустріч із Сі без участі України
Володимир Путін запропонував Дональду Трампу та Сі Цзіньпіну зустрітися на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, щоб обговорити завершення війни в Україні. Пропозицію, яку Путін висунув під час розмови з Трампом 9 жовтня, не передбачає участі Володимира Зеленського. Американський уряд підтвердив переговори, але остаточної згоди Трампа на зустріч ще немає.
-
Єврокомісія: Україна може отримати близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ
На брифінгу в Брюсселі 19 жовтня речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що Україна може отримати від ЄС близько 30 млрд євро до кінця 2026 року за умови продовження реформ, більша частина яких надходитиме в межах кредиту на підтримку України. Водночас Єврокомісія визнала дефіцит бюджету України на 2027 рік у близько 70 млрд євро і повідомила, що Європейська рада доручила їй підготувати пропозиції щодо його покриття.
-
Трамп у інтерв'ю Newsmax назвав Зеленського «не тією людиною», з якою США варто мати справу
В інтерв'ю Newsmax, оприлюдненому 15 жовтня, президент США Дональд Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він «не великий фанат» Зеленського і що з ним важче вести справи, ніж з Володимиром Путіним. Трамп назвав удари України по російських НПЗ «ганьбою», знову закликав до виборів в Україні та пояснив початок війни втратою Криму за часів Барака Обами. Того ж дня Зеленський повідомив Financial Times про відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах після триденної паузи, під час якої Росія продовжувала атакувати українську енергоінфраструктуру.
-
Єврокомісія виділила Україні 2,86 млрд євро на оборону в межах Ukraine Support Loan
Європейська комісія 14 жовтня виділила Україні транш у 2,86 млрд євро з оборонного компонента Ukraine Support Loan на 90 млрд євро. Кошти призначені для закупівлі засобів ППО, дронів, ракет, радарів, систем РЕБ і боєприпасів. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія нарощує удари по цивільній інфраструктурі, а прем'єр-міністр Сергій Корецький підтвердив отримання коштів і продовження переговорів щодо решти оборонного фінансування.
-
Уночі 13 жовтня біля берегів Болгарії дрони атакували два торговельні судна, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два цивільних судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження трьома дронами за 18 морських миль від міста Бяла; усіх 15 членів екіпажу (серед них семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану) евакуювали до Варни. Друге судно затонуло за 17 морських миль від села Крапець, з нього врятували щонайменше одного члена екіпажа, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав Раду безпеки, анонсував виклик посла РФ та звернення до ЄС і НАТО по допомогу у розслідуванні.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Зеленський підтвердив готовність припинити удари по НПЗ РФ у разі зупинення Росією атак на українську енергетику
У вечірньому зверненні 11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах і енергооб'єктах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Будь-які кроки деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями. Звернення відбулося в той самий день, коли президент США Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», хоча Зеленський сказав журналісту Axios, що дізнався про нього з новин. Того ж дня Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові; рятувальні роботи в Запоріжжі після попереднього удару, що забрав 23 життя, включно з чотирма дітьми, завершилися вранці.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.
-
Балтійські країни запропонують ЄС заборонити транзит російського зерна та внести аграрних олігархів до санкційного списку
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкевічюс заявив, що Литва ініціюватиме в Євросоюзі заборону транзиту російського зерна через територію ЄС та запропонує додати окремих російських олігархів з аграрного сектору до санкційного списку. Прем'єр-міністри Естонії та Латвії і президент Литви підписали спільного листа до голів Європейської ради та Єврокомісії із закликом заборонити такий транзит.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.