Урсула фон дер Ляєн
Урсула фон дер Ляєн — німецький політик від Християнсько-демократичного союзу (ХДС), яка обіймає посаду президентки Європейської комісії з грудня 2019 року. Раніше, з 2009 по 2019 рік, вона очолювала Федеральне міністерство оборони Німеччини, ставши першою жінкою на цій посаді. Після переобрання у 2024 році вона продовжує керувати роботою Комісії, визначаючи порядок денний ЄС у сферах безпеки, оборони, економіки та підтримки України.
-
Уночі проти 13 жовтня дрони атакували два торгові судна біля берегів Болгарії в Чорному морі, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два торговельні судна у водах Болгарії в Чорному морі. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження від трьох дронів приблизно за 18 морських миль на схід від Бяли; його 15 членів екіпажу — семеро українців та восьмеро азербайджанців — були евакуйовані до Варни. Друге судно затонуло приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеца; за різними даними, було врятовано від одного до п'яти членів його екіпажу. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про відсутність остаточних доказів приналежності атаки конкретній державі, але наголосив, що її наслідки вигідні Росії; Болгарія викликала посла РФ та звернулася по допомогу до ЄС і НАТО.
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Зеленський підтвердив готовність припинити удари по НПЗ РФ у разі зупинення Росією атак на українську енергетику
У вечірньому зверненні 11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах і енергооб'єктах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Будь-які кроки деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями. Звернення відбулося в той самий день, коли президент США Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», хоча Зеленський сказав журналісту Axios, що дізнався про нього з новин. Того ж дня Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові; рятувальні роботи в Запоріжжі після попереднього удару, що забрав 23 життя, включно з чотирма дітьми, завершилися вранці.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.
-
Балтійські країни запропонують ЄС заборонити транзит російського зерна та внести аграрних олігархів до санкційного списку
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкевічюс заявив, що Литва ініціюватиме в Євросоюзі заборону транзиту російського зерна через територію ЄС та запропонує додати окремих російських олігархів з аграрного сектору до санкційного списку. Прем'єр-міністри Естонії та Латвії і президент Литви підписали спільного листа до голів Європейської ради та Єврокомісії із закликом заборонити такий транзит.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Єврокомісія схвалила пакет реформ для підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Колегія Єврокомісії 6 жовтня у Страсбурзі схвалила пакет пропозицій із перегляду політик перед розширенням, покликаних підготувати ЄС до прийняття нових членів, включно з Україною. Пакет передбачає перехід від одностайності до кваліфікованої більшості у сферах санкцій, боротьби з податковими шахрайствами, енергетичної політики та проміжних рішень у переговорному процесі, посилення захисту від відкату щодо верховенства права, запровадження «поступової інтеграції» для чотирьох найпріоритетніших кандидатів і цільові механізми для українського аграрного сектору. Перше обговорення на рівні лідерів відбудеться на саміті Європейської ради 15–16 жовтня, а «дорожні карти» для України, Молдови, Чорногорії та Албанії мають представити 28 жовтня.
-
Дрони атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі
6 жовтня безпілотники атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі — приблизно за 130 км на схід від мису Святий Атанас і міста Бяла. Судно ALFA WATAN під прапором Того зазнало критичних пошкоджень і затонуло; судно ABLE під прапором Палау загорілося. Усі 18 членів екіпажу ABLE були підняті на болгарський пором DIOSCURIA, двоє з них поранено. Екіпаж ALFA WATAN вважається зниклим безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав нараду з представниками силових і профільних відомств і заявив, що підстав для застосування статей 4 і 5 НАТО наразі немає.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
Марченко закликав ЄС використати заморожені російські активи для фінансування України у 2027 році
Міністр фінансів Сергій Марченко 29 вересня на донорській зустрічі в Брюсселі представив розрахунки щодо потреб України на 2027 рік — близько $78 млрд (приблизно €69 млрд) і закликав ЄС використати для їх покриття заморожені російські суверенні активи. За його словами, узгодженого кредиту на €90 млрд недостатньо, а розгляд нового запиту очікується на засіданні міністрів фінансів ЄС 9 жовтня або на саміті Європейської ради в середині жовтня.
-
Росія у ніч на 29 вересня атакувала Київ і щонайменше десять областей ракетами та дронами
У ніч на 29 вересня російські війська завдали комбінованого удару по Україні, використавши протикорабельну ракету, дві балістичні ракети та понад 150 ударних безпілотників. Під ударом опинилися Київ і десять областей. Пошкоджено депо станції «Київ-Пасажирський», дата- та бізнес-центри, житлові й енергетичні об'єкти, а також два іноземні судна на Одещині. За даними Повітряних сил ЗСУ, всі ракети та 106 дронів були знешкоджені.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
Дрон РФ вдарив по будівлі Президії НАН України у центрі Києва: є загиблі та поранені
28 вересня російський реактивний безпілотник влучив у триповерхову будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 у Шевченківському районі Києва. Удар стався близько 13:30 під час обідньої перерви, коли в будівлі перебували співробітники. За попередніми даними, загинули двоє людей, зокрема помічниця екс-секретаря РНБО і віцепрезидента НАН України Володимира Горбуліна Наталія Букало, постраждали інші, включно з дітьми. Президент Зеленський пообіцяв відповідь, а міністр закордонних справ Сибіга закликав позбавити Росію права голосу в ЮНЕСКО.
-
Уряд визначив пріоритети держвидатків: оборона, пенсії, зарплати бюджетників — усе інше відкладено до кінця війни
Кабінет Міністрів 28 вересня затвердив рішення про пріоритетність державних видатків у складних фінансових умовах. Першочергово фінансуватимуться оборона, пенсії, соціальні виплати та зарплати вчителям, лікарям й іншим працівникам бюджетної сфери. Непершочергові видатки — нові будівництва, реконструкції, капітальні ремонти, а також роботи з благоустрою (парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки) — відкладено до закінчення війни. Прем'єр Сергій Корецький пов'язав частину тиску на бюджет із затримкою міжнародного фінансування через невиконані Україною зобов'язання перед партнерами.