Марта Кос
Марта Кос — польсько-нідерландська політикиня, яка обіймає посаду єврокомісара з питань розширення ЄС у Європейській комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. До призначення до Брюсселя вона була членкинею Сенату Польщі від Громадянської платформи. Відома прихильницею євроінтеграції України та активною підтримкою східного розширення Євросоюзу.
-
Єврокомісія оголосила створення робочої групи для підтримки України на шляху до ЄС
Єврокомісія планує створити нову робочу групу для підтримки України на шляху до вступу в ЄС. Про це перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Очолити групу має український прем'єр-міністр Сергій Корецький.
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Єврокомісія схвалила пакет реформ для підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Колегія Єврокомісії 6 жовтня у Страсбурзі схвалила пакет пропозицій із перегляду політик перед розширенням, покликаних підготувати ЄС до прийняття нових членів, включно з Україною. Пакет передбачає перехід від одностайності до кваліфікованої більшості у сферах санкцій, боротьби з податковими шахрайствами, енергетичної політики та проміжних рішень у переговорному процесі, посилення захисту від відкату щодо верховенства права, запровадження «поступової інтеграції» для чотирьох найпріоритетніших кандидатів і цільові механізми для українського аграрного сектору. Перше обговорення на рівні лідерів відбудеться на саміті Європейської ради 15–16 жовтня, а «дорожні карти» для України, Молдови, Чорногорії та Албанії мають представити 28 жовтня.
-
Кравченко обговорив із Райхе страхування воєнних ризиків і «Індустріальний Рамштайн»
Міністр економіки України Олександр Кравченко 4 жовтня зустрівся в Києві з міністеркою економіки Німеччини Катеріною Райхе. Сторони обговорили оновлену модель страхування воєнних ризиків із виплатами до $10 млн, а також розвиток спільної ініціативи «Індустріальний Рамштайн», на запуск якої Німеччина виділяє €30 млн. Райхе також заявила, що під час переговорів із Зеленським порушувала тему боротьби з корупцією та очікує вимірюваних результатів.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Єврокомісія пропонує обмежити доступ України до ринку ЄС та аграрних субсидій навіть після вступу
Європейська комісія ухвалила пакет документів, у яких пропонує суттєво обмежити доступ України до аграрного ринку ЄС та Спільної аграрної політики навіть у разі набуття членства. Мета — заспокоїти Польщу, Францію та Італію, які побоюються конкуренції з боку українського зерна. Україна заявляє, що не погодиться на постійні обмеження.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.
-
Єврокомісія та Україна домовилися про фінансування потреб 2026 року, 45 млрд євро на 2027 рік — за умови реформ
1 жовтня 2026 року Єврокомісія та Україна оприлюднили спільну заяву про те, що вони визначили засоби покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік і домовилися оперативно рухатися до виділення 45 млрд євро у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік за умови виконання встановлених умов. Наступного дня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що за підсумками зустрічі Україна та ЄС дійшли висновку про відсутність зовнішнього фінансового розриву на 2026 рік, а 2 жовтня Україна отримала черговий транш у 2,9 млрд євро в межах Ukraine Facility.
-
Марченко закликав ЄС використати заморожені російські активи для фінансування України у 2027 році
Міністр фінансів Сергій Марченко 29 вересня на донорській зустрічі в Брюсселі представив розрахунки щодо потреб України на 2027 рік — близько $78 млрд (приблизно €69 млрд) і закликав ЄС використати для їх покриття заморожені російські суверенні активи. За його словами, узгодженого кредиту на €90 млрд недостатньо, а розгляд нового запиту очікується на засіданні міністрів фінансів ЄС 9 жовтня або на саміті Європейської ради в середині жовтня.
-
Єврокомісія пропонує «поступову інтеграцію» для країн-кандидатів — Україна у пріоритетній четвірці
Європейська комісія підготувала проєкт реформи, який передбачає «поступову інтеграцію» країн-кандидатів у єдиний ринок ЄС — з безбар'єрною торгівлею та доступом до дослідницьких програм ще до завершення переговорів про вступ. Пріоритетні «дорожні карти» пропонуються Україні, Молдові, Албанії та Чорногорії. Економічні бонуси прив'язані до підтримки зовнішньополітичних цілей ЄС та захисту критичних технологій від «оттоків» до ворожих держав. Офіційна презентація — 6 жовтня, обговорення лідерами ЄС — 15–16 жовтня.
-
МВФ оцінив дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, донори зустрілися в Брюсселі
МВФ попередньо оцінив загальний дефіцит фінансування України до 2029 року у $54 млрд, з піком у 2027 році. 29 вересня донори України зібралися в Брюсселі, щоб прискорити переговори про додаткову фінансову допомогу на тлі розбіжностей у ЄС щодо механізму фінансування та вимог реформ.
-
ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Молдови, Чорногорії та Албанії
Євросоюз розробляє індивідуальні «дорожні карти» вступу для чотирьох країн-лідерів євроінтеграції — Чорногорії, України, Молдови та Албанії. Вони вперше дадуть гарантії прийняття за умови продовження реформ і міститимуть орієнтовні терміни завершення переговорних кластерів. Паралельно 6 жовтня представлять окремий огляд політики «підготовки до розширення» під керівництвом радника фон дер Ляєн Александра Адама.
-
Уряд визначив пріоритети держвидатків: оборона, пенсії, зарплати бюджетників — усе інше відкладено до кінця війни
Кабінет Міністрів 28 вересня затвердив рішення про пріоритетність державних видатків у складних фінансових умовах. Першочергово фінансуватимуться оборона, пенсії, соціальні виплати та зарплати вчителям, лікарям й іншим працівникам бюджетної сфери. Непершочергові видатки — нові будівництва, реконструкції, капітальні ремонти, а також роботи з благоустрою (парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки) — відкладено до закінчення війни. Прем'єр Сергій Корецький пов'язав частину тиску на бюджет із затримкою міжнародного фінансування через невиконані Україною зобов'язання перед партнерами.
-
Зеленський обговорив із Георгієвою фінансову стабільність України на 2027 рік
Президент Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН. За словами Зеленського, МВФ допоможе Україні знайти частину коштів, необхідних для фінансової стабільності у 2027 році. Сторони також обговорили ситуацію з безпекою та ухвалення Верховною Радою законів, необхідних для отримання міжнародної підтримки.
-
Норвегія виділить 1 млрд крон через Ukraine Facility — першою серед країн поза ЄС
Норвегія оголосила про виділення 1 млрд норвезьких крон (приблизно 90–92 млн євро) через механізм ЄС Ukraine Facility на підтримку державного бюджету України та реформ у сфері антикорупції й енергетики. Норвегія стала першою країною, яка не є членом ЄС, що долучилася до цього механізму.
-
Єврокомісари надіслали нардепам лист з умовами додаткового фінансування у відповідь на запит про $27 млрд на оборону
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос надіслали народним депутатам лист з умовами додаткового фінансування для України. Це реакція на прохання про виділення додаткових $27 млрд на оборону, яке раніше озвучували президент та урядовці. У листі перелічені законодавчі зобов'язання в межах програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, які Україна має виконати.