Тема: Європейський Союз
-
Каллас у ООН закликала до мораторію на удари в Чорному морі для відновлення експорту зерна
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас на тематичному заході Генасамблеї ООН під головуванням ЄС закликала до мораторію на удари в Чорному морі, щоб відновити український морський експорт зерна. Вона наголосила, що з серпня морські поставки зерна фактично зупинилися через ескалацію російських атак, і що майже 90% українського агроекспорту йде через чорноморський коридор.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на 36 місяців, але виключив зі списку Усманова і Фрідмана
22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим, запроваджений у відповідь на дії проти територіальної цілісності України, одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Водночас зі списку було виключено російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; ініціатива підтримувалася Францією, Словаччиною та Люксембургом і, за даними ЗМІ, була пов'язана з домовленістю Парижа з Баку про звільнення французьких громадян. Наступного дня президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб, зокрема громадянина Франції Мартіна Раяна, засудженого за обвинуваченням у шпигунстві. Україна назвала рішення «ганебним», Латвія була єдиною країною, яка відкрито виступила проти виключення, а Литва, Латвія та Естонія оголосили про власні національні санкції проти Усманова і Фрідмана.
-
51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню
23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН та в рамках Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, 51 держава-член ООН опублікували спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню і долучитися до змістовних мирних переговорів. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Україна вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. США до спільної заяви не приєдналися.
-
ЄС продовжив санкції проти РФ на три роки, виключивши зі списку Усманова та Фрідмана
Посли ЄС 22 вересня погодили компроміс: персональні санкції за порушення територіальної цілісності України продовжено одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. За словами Ірландського головування в Раді ЄС, ціною компромісу стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Латвія, єдина країна-член, що до кінця виступала проти такого виключення, зняла вето й оголосила про запровадження національних санкцій проти них. Президент Володимир Зеленський подякував Латвії, а МЗС України назвало рішення «ганебним і невиправданим».
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів «виборів» Держдуми РФ на окупованих територіях
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що запропонує обмежувальні заходи проти осіб, причетних до проведення «виборів» до Державної думи РФ на окупованих територіях України. Про це йдеться в її дописі в X, на який посилається «Європейська правда». Каллас назвала голосування ударом по російській демографії та «симуляцією демократії» в Росії.
-
Зеленський оголосив про успішні бойові випробування українських перехоплювачів реактивних «Шахедів»
Президент Володимир Зеленський на саміті «Карпатська вісімка» повідомив, що дві українські компанії успішно провели бойові випробування нових перехоплювачів, здатних збивати російські реактивні ударні безпілотники типу «Шахед». За його словами, з компаніями вже укладаються контракти, а питання фінансування обговорювалося з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
-
ЄС запускає програму спільних проєктів з Україною на щонайменше €10 млрд із залишків SAFE
Єврокомісія оголосила в Брюсселі про нову програму спільних проєктів з Україною, що фінансуватимуться з залишків коштів інструменту SAFE. Мінімальний обсяг доступних коштів становить щонайменше €10 млрд, остаточна сума залежатиме від підписання решти кредитних угод. Паралельно ЄС виділяє Україні €3,3 млрд на оборонні потреби.
-
У проєкті бюджету ЄС на 2028–2034 роки передбачено 100 млрд євро для України — дипломат ЄС
Проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки містить планований розподіл 100 млрд євро для України. Високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з підготовкою бюджету, заявив «Європейській правді» на умовах анонімності, що ця сума наразі не ставиться під сумнів під час обговорень. Значна частина саміту лідерів ЄС 15–16 жовтня у Брюсселі мала бути присвячена саме бюджету на 2028–2034 роки, а угоду щодо нього країни-члени мали на меті досягти до кінця 2026 року.
-
Норвегія виділить 1 млрд крон через Ukraine Facility — першою серед країн поза ЄС
Норвегія оголосила про виділення 1 млрд норвезьких крон (приблизно 90–92 млн євро) через механізм ЄС Ukraine Facility на підтримку державного бюджету України та реформ у сфері антикорупції й енергетики. Норвегія стала першою країною, яка не є членом ЄС, що долучилася до цього механізму.
-
Бабіш запропонував створити європейську систему ППО «Євро Патріот»
Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш на Празькому оборонному саміті виступив із ініціативою створення спільної європейської системи протиракетної оборони під назвою Euro Patriot. Пропозиція пов'язана з закликом України розробити власні балістичні, протибалістичні та протидронові системи захисту.
-
Зеленський оголосив про ще одне успішне випробування українських перехоплювачів реактивних «Шахедів»
17 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про новий успіх у випробуваннях українських перехоплювачів проти реактивних дронів типу «Shahed» — щонайменше один ворожий безпілотник був збитий. Випробування пройшли після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. За словами Зеленського, виробництво перехоплювачів буде масштабоване, а з компаніями, які успішно пройшли бойові випробування, вже підписуються контракти.
-
ЄС виділить Україні ще 3,3 млрд євро на ракети та дрони
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським оголосила про додатковий транш у 3,3 млрд євро для України на закупівлю ракет і дронів у межах програми Ukraine Support Loan. Кошти мають надійти у п'ятницю, 18 вересня. Фон дер Ляєн також повідомила про готовність запустити нову спільну програму оборонних проєктів ЄС та України, зокрема розробку європейської системи ППО на базі проєкту Freya.
-
ЄС запропонував новий пакет санкцій проти російської «оборонки» — 1576 позицій
16 вересня Європейська служба зовнішніх справ представила на засіданні COREPER новий пакет індивідуальних санкцій проти військово-промислового комплексу Росії. До списку увійшли 1576 фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з підтримкою війни проти України.
-
Нідерланди ратифікували конвенцію про Міжнародну компенсаційну комісію для України
Нідерланди завершили ратифікацію конвенції Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, передавши ратифікаційну грамоту до штаб-квартири Ради Європи у Страсбурзі. Країна відіграла провідну роль у переговорах щодо конвенції та очолює підготовчий комітет.
-
Фон дер Ляєн оголосила спільну з Україною розробку протиракетної оборони на базі проєкту «Фрея»
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові «Про становище Євросоюзу» перед Європарламентом 16 вересня оголосила намір ЄС спільно з Україною розробити доступну модульну систему протиракетної оборони на основі проєкту «Фрея», запустити нову програму спільних проєктів з українськими компаніями за рахунок невикористаних коштів фонду SAFE та терміново доставити в Україну вперше закуплені ЄС американські ракети-перехоплювачі Patriot. Мета — зменшити залежність від США як єдиного постачальника та підтримати Україну в «найважчу зиму війни».
-
Рада у першому читанні схвалила законопроєкти про оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів
Верховна Рада 16 вересня проголосувала в першому читанні за зміни до Податкового та Митного кодексів, які запроваджують ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від вартості. За податковий законопроєкт проголосували 273 депутати, за митний — 267. Це третя спроба ухвалити документи, які є частиною зобов'язань України перед МВФ та ЄС.
-
Росія завдала удару дроном по міжнародному пункт пропуску на кордоні з Польщею
Російський дрон вдарив по міжнародному автомобільному пункті пропуску на українсько-польському кордоні. За даними джерел, також були атаковані потяг на пункті пропуску «Ягодин» та автозаправна станція приблизно за кілометр від кордону.
-
Єврокомісари надіслали нардепам лист з умовами додаткового фінансування у відповідь на запит про $27 млрд на оборону
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос надіслали народним депутатам лист з умовами додаткового фінансування для України. Це реакція на прохання про виділення додаткових $27 млрд на оборону, яке раніше озвучували президент та урядовці. У листі перелічені законодавчі зобов'язання в межах програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, які Україна має виконати.
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.