Тема: Європейський Союз
-
Зеленський у Брюсселі на саміті ЄС: енергетика, санкції та нерівність у питанні заморожених активів РФ
Президент Володимир Зеленський прибув на зустріч лідерів ЄС у Брюсселі, де разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Євроради Антоніу Коштою обговорив підтримку України, санкції проти Росії та просування у процесі вступу до ЄС. Зеленський назвав підготовку до зими головним пріоритетом і попросив додаткові системи ППО та фінансування на 2026–2027 роки. Саміт проходить на тлі нового погіршення відносин між Україною та США та внутрішніх розбіжностей у ЄС щодо використання заморожених російських активів.
-
ЄС шукає додаткове фінансування для України на 2027 рік на зустрічах МВФ і G7
На зустрічах МВФ і G7 у Бангкоку ЄС веде переговори про додаткове фінансування України на 2027 рік. Вже обіцяних 45 млрд євро недостатньо, тому Брюссель звертається до інших партнерів. Віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайл заявив про беззастережну підтримку України.
-
США запропонували передати заморожені російські активи під контроль Вашингтона; Європа відкинула план
Спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі 9–10 жовтня запропонували європейським союзникам частково розморозити суверенні активи РФ та перевести їх у фінансову структуру під контролем адміністрації США для відновлення мирних переговорів. Європейські делегати відкинули пропозицію, а канцлер ФРН Фрідріх Мерц 15 жовтня публічно заявив, що активи мають залишатися замороженими в Європі і що їхня доля — справа самих європейців. Пропозиція, про яке повідомила Financial Times, викликала здивування в європейських столицях і Києві.
-
США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» для зниження ставок фрахту
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість послаблення санкцій проти суден так званого «тіньового флоту», які перевозили нафту з Росії, Ірану та Венесуели, щоб знизити рекордно високі ставки морського фрахту й збільшити поставки нафти з Перської затоки. Підсанкційним танкерам можуть дозволити перевозити лише «легальну нафту» — сировину та нафтопродукти, що не підпадають під американські обмеження, — і лише за індивідуальними ліцензіями Мінфіну США. Аналітики Energy Aspects і представники морської галузі сумніваються, що крок суттєво знизить ставки, оскільки танкери старі та й далі діятимуть обмеження ЄС і Великої Британії для страховиків.
-
Єврокомісія оголосила створення робочої групи для підтримки України на шляху до ЄС
Єврокомісія планує створити нову робочу групу для підтримки України на шляху до вступу в ЄС. Про це перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. Очолити групу має український прем'єр-міністр Сергій Корецький.
-
Мадяр і Зеленський зустрінуться 16 жовтня в Брюсселі напередодні саміту ЄС
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про коротку зустріч із президентом України Володимиром Зеленським 16 жовтня в Брюсселі, у будівлі Ради ЄС. За словами Мадяра, зустріч триватиме 10–15 хвилин і стосуватиметься нещодавніх змін у двосторонніх відносинах. Він назвав останні домовленості «історичним успіхом», але застеріг, що відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС не гарантує позитивного результату. В українському оточенні наголосили, що для повноцінної зустрічі час і місце ще мають бути узгоджені.
-
Прем'єр Латвії Кулібергс закликав ЄС допомогти Україні взимку — за ціною «одного пива на рік» з кожного мешканця ЄС
Прем'єр-міністр Латвії Андіс Кулібергс 15 жовтня перед початком саміту ЄС у Брюсселі заявив, що кожному з приблизно 450 млн мешканців ЄС достатньо було б пожертвувати еквівалент вартості одного пива на рік, щоб допомогти Україні пережити зиму. Він також закликав посилити санкції проти Росії та перекрити постачання західних компонентів для російських ракет.
-
Зеленський відповів Ле Пен на заяву про припинення фінансування України
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times прокоментував заяву кандидатки в президенти Франції Марін Ле Пен про намір припинити фінансування України в разі перемоги на виборах 2027 року. Зеленський наголосив, що співпраця з Україною є взаємовигідною, а французька промисловість може отримати переваги від українських технологій та бойового досвіду.
-
Президентські вибори в Болгарії: 25 жовтня — перший тур, Йотова лідирує в опитуваннях
Перший тур президентських виборів у Болгарії призначений на 25 жовтня. Чинна виконувачка обов'язків президента Іліана Йотова, колишня заступниця прем'єр-міністра Румена Радєва, є головною кандидаткою та лідирує в опитуваннях із результатом 44–47%. Її головний конкурент — колишній проукраїнський прем'єр Андрей Гюров (24–26%). Перемога Йотової, за оцінками, посилить вплив Радєва, який вже зосередив у своїх руках президентську та прем'єрську влади й контроль над парламентом, і може ускладнити підтримку України в рамках ЄС.
-
Єврокомісія виділила Україні 2,86 млрд євро на оборону в межах Ukraine Support Loan
Європейська комісія 14 жовтня виділила Україні транш у 2,86 млрд євро з оборонного компонента Ukraine Support Loan на 90 млрд євро. Кошти призначені для закупівлі засобів ППО, дронів, ракет, радарів, систем РЕБ і боєприпасів. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія нарощує удари по цивільній інфраструктурі, а прем'єр-міністр Сергій Корецький підтвердив отримання коштів і продовження переговорів щодо решти оборонного фінансування.
-
ЄС відкрив два кластери у переговорах про вступ Молдови — паралельно з Україною
13 жовтня ЄС і Молдова розпочали переговори за кластерами «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції в Люксембурзі. Молдова тепер має чотири з шести відкритих кластерів — нарівні з Україною, для якої того ж дня Рада ЄС також відкрила ще два кластери після ухвалення Верховною Радою змін до закону про освіту для зняття вето Угорщини.
-
Рада ухвалила новий закон про оцінку майна, який відкриває шлях до траншу €4,2 млрд від ЄС
Верховна Рада ухвалила закон, який повністю замінює чинний із 2001 року закон про оцінку майна. Документ приводить українські правила оцінки до європейських (EVS) та міжнародних (IVS) стандартів і є однією з чотирьох умов для розблокування макрофінансової допомоги ЄС у межах програми Ukraine Support Loan. Ухвалення відкриває Україні шлях до отримання другого траншу допомоги на $4,2 млрд.
-
Ле Пен у Financial Times: різко скоротити бюджет ЄС і не давати грошей Україні
Марін Ле Пен в інтерв'ю Financial Times заявила, що в разі приходу до влади має намір різко скоротити бюджет ЄС і повноваження Брюсселя, а Париж не підтримуватиме фінансування України з бюджету ЄС. Вона також пообіцяла припинити двосторонню французьку допомогу Києву, окрім обмеженої операційної підтримки та підготовки українських військових, і підтвердила незгоду з членством України в ЄС. На додачу Ле Пен виступає за «велику мирну конференцію» для дипломатичного врегулювання війни. За даними опитувань, вона лідирує в президентських перегонах Франції 2027 року з відчутним відривом.
-
Фінляндія закликала ЄС повністю зупинити видачу туристичних віз росіянам; Естонія підтримала
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен звернулася до Єврокомісії із закликом повністю припинити видачу туристичних шенгенських віз громадянам РФ, поки Росія не закінчить війну проти України. Ініціатива містить п'ять конкретних пропозицій і вже отримала публічну підтримку Естонії.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Уночі 13 жовтня біля берегів Болгарії дрони атакували два торговельні судна, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два цивільних судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження трьома дронами за 18 морських миль від міста Бяла; усіх 15 членів екіпажу (серед них семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану) евакуювали до Варни. Друге судно затонуло за 17 морських миль від села Крапець, з нього врятували щонайменше одного члена екіпажа, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав Раду безпеки, анонсував виклик посла РФ та звернення до ЄС і НАТО по допомогу у розслідуванні.
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
ЄС сплатив Росії близько 209 млрд доларів за викопне паливо з березня 2022 року — це менше за заяву Трампа про 250 млрд
Джерело в ЄС повідомило «Європейській правді», що з березня 2022 року по липень 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 млрд євро (приблизно 209 млрд доларів) за викопне паливо. Ця цифра суперечить твердженню президента США Дональда Трампа у соцмережах, що ЄС нібито заплатив Росії 250 млрд доларів за енергоносії. Тим часом український президент Володимир Зеленський розкритикував паралельну домовленість Трампа з Путіним про постачання російського дизеля на американський та світовий ринки, назвавши рішення Трампа «несправедливим і нечесним».
-
Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ
9 жовтня у Флориді відбулася шестигодинна зустріч спецпосланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з українською делегацією та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС і НАТО. Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення «несправедливим і нечесним» і відмовився припиняти удари по російських НПЗ. Паралельно США та європейські країни формують спільний мирний план із чотирьох компонентів: фінансування відбудови, гарантії безпеки, економічна інтеграція з РФ та припинення вогню вздовж лінії фронту.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.