Європейська комісія
-
Фінляндія закликала ЄС повністю зупинити видачу туристичних віз росіянам; Естонія підтримала
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен звернулася до Єврокомісії із закликом повністю припинити видачу туристичних шенгенських віз громадянам РФ, поки Росія не закінчить війну проти України. Ініціатива містить п'ять конкретних пропозицій і вже отримала публічну підтримку Естонії.
-
Уночі 13 жовтня біля берегів Болгарії дрони атакували два торговельні судна, одне затонуло
У ніч на 13 жовтня безпілотники атакували два цивільних судна в Чорному морі біля узбережжя Болгарії. Мальтійське судно CHELSEA 3 зазнало ураження трьома дронами за 18 морських миль від міста Бяла; усіх 15 членів екіпажу (серед них семеро громадян України та восьмеро громадян Азербайджану) евакуювали до Варни. Друге судно затонуло за 17 морських миль від села Крапець, з нього врятували щонайменше одного члена екіпажа, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав Раду безпеки, анонсував виклик посла РФ та звернення до ЄС і НАТО по допомогу у розслідуванні.
-
Єврокомісарка Кос окреслила три пріоритети підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 13 жовтня перед засіданням Ради ЄС із загальних питань у Люксембурзі назвала три ключові напрямки підготовки Євросоюзу до прийняття нових членів, включно з Україною. Країни-кандидати долучаться до роботи Європейського центру демократичної стійкості ще до вступу, а перехідні періоди мають допомогти українському аграрному сектору адаптуватися до спільного ринку ЄС.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
ЄС створив програму AGILE на 115 млн євро для оборонних інновацій — Україна серед учасників
Європейський Союз схвалив нову грантову програму AGILE обсягом 115 млн євро для швидкого впровадження інновацій в оборонному секторі. Кошти спрямовані на підтримку малого й середнього бізнесу, зокрема з України та країн ЄАВТ, а термін надання грантів скорочено до чотирьох місяців. Повноцінний запуск програми очікується на початку 2027 року.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Зеленський підтвердив готовність припинити удари по НПЗ РФ у разі зупинення Росією атак на українську енергетику
У вечірньому зверненні 11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах і енергооб'єктах, якщо Росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі. Будь-які кроки деескалації, за його словами, мають бути взаємними та з реальними гарантіями. Звернення відбулося в той самий день, коли президент США Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», хоча Зеленський сказав журналісту Axios, що дізнався про нього з новин. Того ж дня Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові; рятувальні роботи в Запоріжжі після попереднього удару, що забрав 23 життя, включно з чотирма дітьми, завершилися вранці.
-
Зеленський і фон дер Ляєн домовились про новий пакет військової підтримки від ЄС на близько 3 млрд євро
Після телефонної розмови 11 жовтня президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомили, що Євросоюз виділить Україні близько 3 млрд євро військової підтримки на тижні 12–18 жовтня. Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет. Зеленський також поінформував співрозмовницю про нові російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та Харківщини, які сталися після заяви президента США Дональда Трампа про енергетичне припинення вогню.
-
Переговори у Маямі завершилися достроково після заяви Трампа про угоду з Путіним щодо російського дизеля
9 жовтня в Маямі відбулася зустріч представників США, України, європейських країн та НАТО для обговорення шляхів завершення війни до зими. Заплановані на два дні переговори завершилися після першого дня: українська делегація вирішила скоротити візит і повернутися додому після того, як Дональд Трамп оголосив про досягнуту в телефонній розмові з Володимиром Путіним домовленість про постачання російського дизельного пального на американський та світові ринки. Президент Володимир Зеленський розкритикував рішення Трампа як нечесне та слабке, назвавши його «подарунком на день народження для Путіна» і заявивши, що українську команду використовують як ширму для паралельних домовленостей Вашингтона з Москвою.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
НАТО проведе щорічні ядерні навчання Steadfast Noon в Італії з 13 по 23 жовтня
НАТО оголосило, що 17 країн-членів візьмуть участь у щорічних ядерних навчаннях Steadfast Noon, які пройдуть в Італії з 13 по 23 жовтня. Альянс намагається запевнити Росію, що навчання є рутинними та не становлять загрози, на тлі ядерних погроз Москви після серпневих навчань НАТО поблизу Калінінграда.
-
Удар по маршрутках у Краматорську: загинули щонайменше 12 людей, протягом дня кількість жертв зросла
8 жовтня російські війська вдарили по двох пасажирських маршрутках у Краматорську Донецької області. Спочатку повідомлялося про 12 загиблих, до середини дня голова Донецької ОВА Вадим Філашкін оновив дані до 30 загиблих і 18 поранених, а окремі пізніші повідомлення та міжнародні ЗМІ наводили цифру у 33 загиблих. Відкрито провадження за статтею про воєнний злочин, у Краматорську та Слов'янську зупинено громадський транспорт, а президент Зеленський закликав партнерів до нових оборонних пакетів.
-
Балтійські країни запропонують ЄС заборонити транзит російського зерна та внести аграрних олігархів до санкційного списку
Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкевічюс заявив, що Литва ініціюватиме в Євросоюзі заборону транзиту російського зерна через територію ЄС та запропонує додати окремих російських олігархів з аграрного сектору до санкційного списку. Прем'єр-міністри Естонії та Латвії і президент Литви підписали спільного листа до голів Європейської ради та Єврокомісії із закликом заборонити такий транзит.
-
Угорщина зняла блокування кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України до ЄС
7 жовтня Угорщина погодилася на подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС та на відкриття кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Робоча група Ради ЄС з питань розширення COELA схвалила результати скринінгу для цих двох кластерів, а посли ЄС у Coreper погодили надіслання Україні та Молдові листів із запрошенням подати переговорні позиції. Це відкриває шлях до можливої Міжурядової конференції 13 жовтня, на якій кластери можуть бути формально відкриті.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Єврокомісія схвалила пакет реформ для підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Колегія Єврокомісії 6 жовтня у Страсбурзі схвалила пакет пропозицій із перегляду політик перед розширенням, покликаних підготувати ЄС до прийняття нових членів, включно з Україною. Пакет передбачає перехід від одностайності до кваліфікованої більшості у сферах санкцій, боротьби з податковими шахрайствами, енергетичної політики та проміжних рішень у переговорному процесі, посилення захисту від відкату щодо верховенства права, запровадження «поступової інтеграції» для чотирьох найпріоритетніших кандидатів і цільові механізми для українського аграрного сектору. Перше обговорення на рівні лідерів відбудеться на саміті Європейської ради 15–16 жовтня, а «дорожні карти» для України, Молдови, Чорногорії та Албанії мають представити 28 жовтня.
-
Дрони атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі
6 жовтня безпілотники атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі — приблизно за 130 км на схід від мису Святий Атанас і міста Бяла. Судно ALFA WATAN під прапором Того зазнало критичних пошкоджень і затонуло; судно ABLE під прапором Палау загорілося. Усі 18 членів екіпажу ABLE були підняті на болгарський пором DIOSCURIA, двоє з них поранено. Екіпаж ALFA WATAN вважається зниклим безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав нараду з представниками силових і профільних відомств і заявив, що підстав для застосування статей 4 і 5 НАТО наразі немає.
-
Єврокомісія пропонує обмежити доступ України до ринку ЄС та аграрних субсидій навіть після вступу
Європейська комісія ухвалила пакет документів, у яких пропонує суттєво обмежити доступ України до аграрного ринку ЄС та Спільної аграрної політики навіть у разі набуття членства. Мета — заспокоїти Польщу, Францію та Італію, які побоюються конкуренції з боку українського зерна. Україна заявляє, що не погодиться на постійні обмеження.