Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
Головне
- Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що два наступні кластери — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — можуть відкрити на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня.
- Умова відкриття для України — ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин (№16119).
- За даними Financial Times, прем'єр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати надсилання листів Україні та Молдові; повна політична підтримка Будапешта залежить від голосування 12 жовтня.
- Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що парламент планує 12 жовтня ухвалити два законопроєкти, які мають розблокувати кластери.
- Україна та Молдова вже відкрили два з шести кластерів: «Основи» (15 червня) та «Зовнішні відносини» (14 липня); після відкриття двох наступних невідкритими залишаться ще два — щодо «зеленого» порядку денного та сільського господарства й згуртованості.
- Єврокомісія сподівається відкрити решту кластерів для обох країн до кінця 2026 року; детальну оцінку реформ України представлять у щорічному звіті про розширення 28 жовтня.
- Посли країн ЄС 7 жовтня погодили надсилання листів Україні та Молдові, що сигналізує підготовку до відкриття кластерів 2 і 3.
Чому це важливо
Відкриття двох наступних кластерів стане першим реальним просуванням України у переговорах про вступ до ЄС з липня і фактично зніме багатомісячне угорське вето, що блокувало процес. Це залишить нерозкритими лише два з шести — про «зелений» порядок денний та про сільське господарство й згуртованість. Голосування у Верховній Раді 12 жовтня за законопроєкт про освітні права національних меншин є конкретною умовою Будапешта і водночас показує, як двосторонні питання нацменшин продовжують формувати євроінтеграцію України. Детальну оцінку реформ України представлять у щорічному звіті Єврокомісії 28 жовтня, а до саміту лідерів ЄС у Брюсселі може бути запущено і формальну політичну процедуру відкриття нових кластерів.
Що сталося
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос 5 жовтня на пресконференції після засідання Ради асоціації Молдова—ЄС у Брюсселі заявила, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» (кластер 2) та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» (кластер 3) — для України та Молдови. Кос наголосила, що відкриття для України залежить від ухвалення Верховною Радою законопроєкту про освітні права національних меншин. За даними Financial Times з посиланням на двох європейських посадовців, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові; повна політична підтримка Будапешта залежить від голосування 12 жовтня. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент планує розпочати роботу 12 жовтня та ухвалити два законопроєкти, які мають розблокувати кластери; посли країн ЄС 7 жовтня погодили надсилання відповідних листів. Наразі Україна та Молдова відкрили два з шести кластерів — «Основи» (15 червня) та «Зовнішні відносини» (14 липня для України); після відкриття двох наступних невідкритими залишаться ще два — щодо «зеленого» порядку денного та сільського господарства й згуртованості. Єврокомісія сподівається відкрити решту кластерів для обох країн до кінця 2026 року.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела центрують увагу на внутрішньому законодавчому кроці — голосуванні у Верховній Раді 12 жовтня за законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин, який розроблено з урахуванням пропозицій угорської сторони. Стефанчук заявив, що парламент планує ухвалити два законопроєкти, які мають розблокувати кластери, і що спільне розуміння вже знайдене. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем'єр Всеволод Ченцов висловили сподівання, що ухвалення закону призведе до розблокування кластерів; Ченцов 2 жовтня заявив, що Україна виконала необхідні умови й розраховує відкрити другий і третій кластери в жовтні, а решту — до кінця 2026 року.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародне висвітлення фокусується на Брюсселі та Будапешті: пресконференція Марти Кос після Ради асоціації Молдова—ЄС 5 жовтня визначає умовний графік міжурядової конференції в Люксембурзі. Financial Times подає рішення Мадяра як ключовий процедурний, але символічно значущий крок уперед і наголошує на Угорщині як вирішальному факторі. Міжнародні джерела пов'язують відкриття кластерів із ширшими процесами ЄС — щорічним звітом про розширення 28 жовтня, запропонованою моделлю «поступової інтеграції» з пріоритетними «дорожніми картами» для України, Молдови, Албанії та Чорногорії, а також самітом лідерів ЄС у Брюссельі наприкінці жовтня.
У чому розходиться висвітлення
У різних джерелах фіксується різна дата реєстрації у Верховній Раді законопроєкту про освіту мовами національних меншин — 1 жовтня в одних публікаціях і 2 жовтня в інших. Крім того, частина джерел у контексті прохання уряду скликати парламент 12 жовтня називає главу уряду «Сергій Корецький» (або близькі варіанти написання); це ім'я не підтверджується іншими фактами в матеріалі і може бути помилкою транскрипції.
Передумови
Україна та Молдова відкрили перший кластер «Основи» 15 червня, а Україна — шостий кластер «Зовнішні відносини» 14 липня. Угорщина від 17 липня неодноразово відмовлялася затверджувати результати скринінгу кластерів 2 і 3 — 22 липня, 1 вересня та 8 вересня. У червні 2026 року Угорщина зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС після зміни уряду в Будапешті, але згодом знову загрожувала зупинити процес, якщо Київ не виконає домовленості щодо прав угорців у Закарпатті. Усі 33 переговорні розділи об'єднані у шість кластерів і потребують одностайного схвалення всіх 27 держав-членів ЄС для закриття; ще два розділи розглядаються на фінальному етапі переговорів. Єврокомісія запропонувала модель «поступової інтеграції», яка передбачає доступ до Єдиного ринку та програм ЄС для країн-кандидатів ще до повноправного членства, з пріоритетними «дорожніми картами» для України, Молдови, Албанії та Чорногорії.