Тема: Уряд
-
Навроцький звинуватив Туска у роздуванні «російської загрози» заради рейтингу
Президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв'ю Rzeczpospolita заявив, що рівень загрози з боку Росії за останні шість місяців суттєво не змінився, і звинуватив прем'єр-міністра Дональда Туска у використанні цієї теми для власного політичного зиску. Тusk відповів у X, подякувавши Навроцькому «за чесність».
-
Сирський у першому великому інтерв'ю після звільнення розповів про конфлікт із Федоровим, Курську операцію та перспективи війни
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю BBC, у якому вперше детально прокоментував своє звільнення в липні, розбіжності з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо закупівель озброєнь, а також оцінив хід війни та результати Курської операції. Сирський назвав Курську операцію успішним маневром, заявив, що Росія втрачає близько 1 500 військових на день, і визнав, що зараз неможливо однозначно сказати, чи Україна перемагає.
-
Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичний удар по Києву 12 жовтня
Увечері 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п'ятьма балістичними ракетами, які влучили в цивільну інфраструктуру; повітряну тривогу оголосили лише після вибухів. Президент Зеленський заявив у Telegram, що від партнерів не надійшло попередження про удар. МЗС та Повітряні сили заперечили припинення розвідобміну зі США і пояснили затримку тривоги типом застосованого озброєння.
-
Удар російського дрона по центру Рівного: пошкоджено корпус гуманітарного університету, є постраждалі
Уранці 13 жовтня російський ударний безпілотник влучив у корпус Рівненського державного гуманітарного університету в центрі міста. Внаслідок удару майже повністю вигоріло приміщення факультету музичного мистецтва, пошкоджено сусідні будівлі. Протягом дня кількість постраждалих уточнювалась: спочатку ОВА повідомляла про 10 і 14 поранених, згодом — про 20, а Нацполіція станом на вечір — про 25 осіб. Студенти на момент атаки перебували в укриттях; серед постраждалих — адмінперсонал вишу. За фактом удару відкрито кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).
-
Корецький обговорив із МВФ бюджет-2026, потреби на 2027 рік і ризики від ударів РФ
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів зустріч із директором Європейського департаменту МВФ Матеушом Щуреком. Сторони обговорили виконання держбюджету у 2026 році та бюджетні потреби на 2027 рік, а також вплив російських ударів на український бізнес як ризик недобору податкових надходжень. Очікується візит місії МВФ в Україну у листопаді.
-
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
-
Марченко повідомив Раді про кризу ліквідності та 29,5 млрд доларів неотриманої підтримки партнерів
Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня заявив, що за 9 місяців 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн припало на серпень-вересень. За його словами, через невиконання Україною міжнародних зобов'язань бюджет недоотримав 29,5 млрд доларів підтримки від партнерів, уряд відклав на кінець року близько 39 млрд грн платежів і заблокував капітальні видатки, зокрема фінансування доріг. Марченко запевнив, що грошове забезпечення військовослужбовців та соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі, а для розблокування зовнішньої допомоги Рада має проголосувати пакет реформ.
-
Хмара заявив про позицію МОУ максимально бронювати працівників оборонної промисловості
Міністр оборони України Євгеній Хмара заявив, що Міністерство оборони підтримує максимальне бронювання працівників оборонної промисловості від мобілізації. За його словами, якщо держава ставить підприємствам завдання нарощувати виробництво критичних для фронту систем і дає їм контракти, вона має створити умови для їх виконання, а система бронювання має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони.
-
Міноборони: контрактивинок у 2026 році зріс на 300%
Агентство оборонних закупівель (DOT) у 2026 році законтрактувало на 300% більше безпілотників різних типів, ніж за весь 2025 рік. За даними Міноборони, обсяг контрактів на FPV-дрони вже перевищив показник усього минулого року на 54%, а поставки FPV зросли майже у 3,7 раза. Міністр оборони Євгеній Хмара пов'язує зростання з міжнародною підтримкою та нарощуванням потужностей українського ОПК.
-
Зеленський заявив, що Київ «майже повністю» провалив план стійкості, і анонсував переговори з партнерами щодо енергообладнання та ППО
Після селекторної наради 9 жовтня президент Зеленський публічно розкритикував столичну владу за майже повне невиконання плану стійкості на тлі ударів Росії по енергетиці. Він попередив про особисту відповідальність Мінінфраструктури та ОВА, доручив окремі завдання для Києва та повідомив про оновлення потреб країни в енергообладнанні та пакетах ППО, за якими готують комунікацію з партнерами.
-
Україна отримала від ЄС новий транш на €1,2–1,24 млрд для дронів і ракет власного виробництва
7 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про надходження чергового траншу в межах програми Ukraine Support Loan — близько €1,2 млрд (Єврокомісія уточнює €1,24 млрд). Кошти спрямовуються на дрони, перехоплювачі, боєприпаси до дронів і ракети, вироблені українськими компаніями. З урахуванням цього траншу Україна вже отримала майже €13 млрд оборонного фінансування за програмою.
-
Уночі проти 7 жовтня Росія завдала одного з наймасштабніших комбінованих ударів по Україні
У ніч проти 7 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану повітряну атаку на Україну із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Удари припали на Київ та щонайменше 12 областей; зафіксовано загибель цивільних у Києві, Прилуках, Кременчуці, Дніпрі та Олександрії. ППО станом на 09:00 збила або подавила 161 повітряну ціль. Президент Зеленський назвав удар одним із «найпідліших» і пов'язав його з днем народження Путіна.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Кравченко обговорив із Райхе страхування воєнних ризиків і «Індустріальний Рамштайн»
Міністр економіки України Олександр Кравченко 4 жовтня зустрівся в Києві з міністеркою економіки Німеччини Катеріною Райхе. Сторони обговорили оновлену модель страхування воєнних ризиків із виплатами до $10 млн, а також розвиток спільної ініціативи «Індустріальний Рамштайн», на запуск якої Німеччина виділяє €30 млн. Райхе також заявила, що під час переговорів із Зеленським порушувала тему боротьби з корупцією та очікує вимірюваних результатів.
-
Драпатий подав «план війни» на розгляд РНБО та провів масштабну ротацію в Генштабі
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий підготував так званий «план війни» і передав його на розгляд Ради національної безпеки та оборони, де документ перебуває вже кілька тижнів. Паралельно десятки полковників і генералів переведено до офіцерського резерву, а на ключові посади призначено офіцерів, які раніше були відсторонені.
-
Польща та Румунія відмовили Україні у розширенні транзиту зерна: Київ попереджає про критичну ситуацію
Польща та Румунія публічно відмовили Україні у розширенні транзиту зерна через свої території, посилаючись на інтереси власних фермерів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя попросив у колег з ЄС дозволу на перевезення більших обсягів сільгосппродукції та 1,1 млрд євро на покриття транспортних витрат і назвав ситуацію «дуже, дуже критичною». За його словами, менше половини українського експорту нині вивозиться залізницею, автошляхами та річками через Європу, а якщо блокада триватиме, до весни посівні площі можуть скоротитися на 35–40%.
-
Удар по Північному мосту в Києві 4 жовтня — другий поспіль за два дні
Уранці 4 жовтня російський реактивний дрон влучив у дорожнє полотно Північного мосту в Києві, пошкодивши його та травмувавши двоє людей. Це сталося під час нічної атаки 135 ударними БпЛА та під час візиту до Києва канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
-
Росія масовано атакує київські мости через Дніпро: місто паралізоване, влада готує понтонні переправи
Протягом 1–4 жовтня Росія завдала серію ударів дронами по Південному та Північному мостах у Києві. Південний міст закрито повністю від 2 жовтня, Північний — зазнав уражень 3 і 4 жовтня. Унаслідок атак поранено людей, пошкоджено дорожнє полотно, тролейбусну мережу та тепломережу. Київ пережив транспортний колапс, а влада оголосила про будівництво резервних понтонних переправ.
-
Марченко: до кінця року потрібно $29,5 млрд на бюджет і $27 млрд додатково на оборону
Міністр фінансів Сергій Марченко розмежував міжнародне фінансування держбюджету та оборонних потреб. До кінця 2026 року Україні необхідно $29,5 млрд на невійськові видатки, з яких понад $3 млрд уже надійшли 2 жовтня. Після повної вибірки €17 млрд у межах Ukraine Support Loan залишається додаткова оборонна потреба у $27 млрд, яку Єврокомісія, за словами Марченка, не зможе покрити цього року через брак інструментів.
-
ЄС відхилив прохання України про дострокове виділення коштів із кредиту на 90 млрд євро
Євросоюз відмовив Україні у достроковому наданні частини фінансової підтримки, запланованої на 2027 рік, і закликав Київ виконати обіцяні реформи, які дозволять розблокувати близько 34 млрд євро у 2026 році. Цього року Україна поки що отримала лише 15,7 млрд євро з кредиту ЄС на 90 млрд євро.