Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який вимагала Угорщина — ЄС готується відкрити два кластери
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, який підписав Президент Володимир Зеленський. Документ був умовою Будапешта для зняття блокування двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Комітет постійних представників ЄС (Coreper) того ж дня був готовий погодити позиції для їх відкриття на міжурядовій конференції 13 жовтня в Люксембурзі.
Головне
- Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119: 273 голоси «за» в першому читанні та 266 — у другому читанні в цілому.
- Того ж дня документ підписали голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і Президент Володимир Зеленський.
- Закон гарантує дітям нацменшин і корінних народів, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право навчатися рідною мовою поряд із державною; російська мова до переліку не входить.
- Статус школи нацменшини можуть отримати заклади, де щонайменше 50% учнів плюс одна дитина навчаються мовою відповідної меншини.
- Школи нацменшин захищені від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти; батьки двох третин класу можуть вимагати збільшення кількості предметів українською.
- Угорщина підтвердила готовність підтримати відкриття кластерів 2 і 3 на міжурядовій конференції Україна–ЄС 13 жовтня в Люксембурзі.
- Coreper 12 жовтня був готовий схвалити позиції ЄС для відкриття цих кластерів; раніше для України вже відкриті «Основи» та «Зовнішні відносини».
Чому це важливо
Ухвалення документа знімає головну заявлену Угорщиною перешкоду для просування України до членства в ЄС і відкриває шлях для формального старту переговорів за кластерами «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання» на міжурядовій конференції 13 жовтня. Закон водночас закріплює розширені мовно-освітні права для дітей національних меншин і корінних народів, мови яких є офіційними мовами ЄС, зберігаючи українську як державну мову навчання, і запроваджує новий статус школи нацменшини з чіткими пороговими вимогами та захистом від закриття.
Що сталося
12 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні (273 голоси «за») та в цілому (266 голосів «за») законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин і корінних народів, зареєстрований 1 жовтня й рекомендований парламентським комітетом освіти 6 жовтня. Того ж дня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав документ і направив його Президенту, який увечері повернув його з підписом. Закон гарантує дітям нацменшин і корінних народів, чиї мови є офіційними мовами ЄС, право навчатися рідною мовою поряд із державною; російська мова до переліку не входить. Запроваджується статус школи нацменшини — для нього щонайменше 50% учнів плюс одна дитина мають навчатися відповідною мовою; школи захищені від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти; батьки двох третин класу можуть вимагати збільшення кількості предметів українською. Ухвалення стало умовою Угорщини для зняття блокування кластерів 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Глава МЗС Угорщини Аніта Орбан і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провели переговори в Люксембурзі на полях Ради ЄС із закордонних справ; Комітет постійних представників ЄС того ж дня був готовий погодити переговорні позиції для відкриття цих кластерів на міжурядовій конференції 13 жовтня.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа та агенції одностайно подають ухвалений закон як суверенне рішення, що просуває євроінтеграцію і знімає угорське вето. Увага зосереджена на внутрішньопарламентській процедурі — 273 голоси «за основу» і 266 «в цілому», швидке підписання спікером і Президентом — і на дипломатичному успіху Києва. Наголошується, що компроміси переважно лягли на угорську сторону: відхилено пропозицію надавати статус школи нацменшини за наявності хоча б одного такого класу, а звільнення від сертифіката з української для керівників приватних закладів обмежено 29 чинними керівниками.
Передумови
Переговори про вступ України до ЄС офіційно стартували у 2024 році й охоплюють 35 розділів, згрупованих у шість тематичних кластерів; до цього рішення для України були відкриті лише «Основи» та «Зовнішні відносини». Із кінця червня Угорщина блокувала відкриття кластерів 2 і 3, висуваючи вимоги щодо освітніх прав угорської меншини на Закарпатті. Законопроєкт №16119 було зареєстровано у Верховній Раді 1 жовтня, а 6 жовтня парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував його до ухвалення.