Єврорада доручила Єврокомісії підготувати пропозицію щодо додаткових €70 млрд для України на 2027 рік

Чому це важливо

Це рішення кількісно визначає очікуваний фінансовий розрив України на 2027 рік у €70 млрд — понад уже погоджений кредит ЄС на €90 млрд на 2026–2027 роки, — і закріплює його як предмет спільної роботи на рівні ЄС. Воно фіксує публічну готовність Євроради шукати додаткові кошти та підтверджує, що ЄС і країни-члени нині несуть близько 80% зовнішньої допомоги Україні, тобто будь-яке рішення про додаткове фінансування матиме вирішальне значення для оборонних можливостей і стійкості країни напередодні зими. Водночас воно прив'язує українську фінансову перспективу до ширшого геополітичного контексту — сигналів із Вашингтона, дискусій усередині ЄС щодо заморожених російських активів і тиску на агресора.

Що сталося

16 жовтня в Брюсселі Президент Володимир Зеленський виступив на засіданні Європейської ради та заявив, що у 2027 році війна коштуватиме Україні €155 млрд, і попросив у партнерів щонайменше €70 млрд додаткової підтримки на оборону, озброєння та стійкість, назвавши цю суму реалістичною.

На прес-конференції після засідання Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила фінансовий розрив України на 2027 рік у €70 млрд, зазначивши, що він додається до вже погодженого кредиту €90 млрд на 2026–2027 роки (€30 млрд на бюджет і €60 млрд на оборонну промисловість і закупівлі). За її словами, ЄС очікує від партнерів приблизно третину нової потреби, а ЄС та країни-члени нині формують 80% зовнішньої допомоги Україні; під поточний механізм Ukraine Support Loan вже виділено майже €16 млрд, а до кінця року за умови реформ може бути спрямовано ще до €17 млрд.

Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати конкретну пропозицію для обговорення та схвалення. Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що Україна залишається ключовим пріоритетом для Європи, а також що дії Росії свідчать про ескалацію і тиск на агресора має посилюватися, а не послаблюватися. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що ЄС «не полишить Україну», але що спершу потрібно повністю освоїти €90 млрд, а саму суму фінансування може бути сформовано з боку G7, партнерів та ЄС; Єврокомісія, за його словами, починає спільний з Україною аналіз потреб і можливих джерел, включно з супутниковими системами та раннім оповіщенням на тлі залежності від американських бойових технологій. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка напередодні зустрічалася із Зеленським, охарактеризувала ситуацію як «дуже, дуже складну» через сигнали зі США, заявила, що Україна вичерпала власні фінансові ресурси, і підтримала використання заморожених російських активів, зазначивши, що цю ініціативу блокує низка країн-членів ЄС.

7 жовтня в рамках механізму Ukraine Support Loan Україна додатково отримала €1,24 млрд на дрони, перехоплювачі та ракети українського виробництва. Нарада 1 жовтня раніше підтвердила, що додаткового міжнародного фінансування на 2026 рік Україна наразі не потребує.

Як про це пишуть українські джерела

Український фокус — на прямому зверненні Президента Зеленського до лідерів ЄС із конкретним запитом у €70 млрд як реалістичною потребою для оборони й стійкості поряд із загальною оцінкою вартості війни у €155 млрд, а також на готовності вітчизняної оборонної промисловості нарощувати виробництво дронів у 2–3 рази за наявності фінансування. Підкреслюються вже виконані Україною кроки: ратифікація кредитної угоди €90 млрд, отримання першого траншу €3,2 млрд, €15,7 млрд станом на початок жовтня і €1,24 млрд 7 жовтня на безпілотні системи. Окремо виділяється заклик ухвалити сильний 22-й санкційний пакет, посилити ППО напередодні зими та оцінка Метте Фредеріксен ситуації як «дуже, дуже складної» через сигнали зі США, з одночасною підтримкою використання заморожених російських активів, у тому числі через спеціальне депозитарне рішення під контролем ЄС.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародне висвітлення подає відповідь ЄС як інституційний процес: Єврорада доручила Єврокомісії підготувати пропозицію, а провідні спікери — Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн — озвучили ключові цифри. Наголошується, що ЄС та країни-члени нині формують 80% зовнішньої допомоги Україні, що з €70 млрд орієнтовно третину очікують від партнерів і що €45 млрд кредитних коштів уже виділяються або плануються щороку. Емманюель Макрон застерігає, що €90 млрд мають бути повністю освоєні перш ніж називати нові суми, а фінансування може надходити від G7, партнерів та ЄС; водночас ЄС працює над супутниковими системами та раннім оповіщенням на тлі залежності від американських технологій. Як стратегічний фон згадуються російська блокада Чорного моря, порушення повітряного простору і саботаж, що обґрунтовує як підтримку України, так і прискорення реалізації оборонної стратегії ЄС до 2030 року.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у трактуванні €70 млрд: частина видань подає їх як повну потребу України на 2027 рік, інші — як додатковий внесок партнерів понад уже погоджений кредит €90 млрд на 2026–2027 роки або як частину загальної вартісті війни у €155 млрд (Суспільне Новини, Forbes Ukraine, НВ, Le Monde, Громадське радіо, Європейська правда, ЛІГА.net LB.ua, Інтерфакс-Україна, hromadske). Окрема лінія розбіжностей — щодо термінів і невідкладності: офіційне рішення Євроради описане як доручення підготувати пропозицію, натомість частина матеріалів і коментар високопосадовця ЄС вказують, що пропозиція перебуває на ранній стадії, може не бути затверджена до кінця року і що пріоритетом є повне освоєння €90 млрд (Українська правда, Європейська правда, Укрінформ).

Передумови

Раніше ЄС погодив кредитний механізм Ukraine Support Loan на €90 млрд на 2026–2027 роки (€30 млрд на бюджет і €60 млрд на оборонну промисловість і закупівлі); перший транш у €3,2 млрд надійшов 25 червня, станом на початок жовтня Україна отримала €15,7 млрд за умови реформ. На зустрічі 1 жовтня сторони дійшли висновку, що додаткового міжнародного фінансування на 2026 рік Україна наразі не потребує; 15 жовтня уряд повідомив про виконання умов для зовнішнього фінансування 2026 року в очікуванні схвалення країнами-членами. Міноборони оцінює оборонну потребу 2027 року у $175 млрд (у проєкті бюджету близько $100 млрд); міністр фінансів Сергій Марченко раніше називав цифру близько €69 млрд, а Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що для бюджету 2027 року ще потрібно залучити $32,6 млрд. Зеленський виступає за використання заморожених російських активів, зокрема через спеціальне депозитарне рішення під контролем ЄС, і закликає до 22-го санкційного пакета та посилення ППО напередодні зими. Засідання 16 жовтня відбувалося на тлі повідомлень про російські саботажі, порушення повітряного простору і гібридні кампанії в Європі та заяв про напругу в трансатлантичних відносинах.