Тема: Міжнародна фінансова допомога
-
Шмигаль: спецслужби отримали два російські документи з планом ударів по енергетиці України цієї зими
Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що українські спецслужби здобули два документи з російського боку з детальним планом ударів по українській енергетичній інфраструктурі взимку. Він окреслив підготовку України: понад 200 капітальних укриттів, протидронові сітки та потрійний запас ремонтного обладнання, а також масштаб міжнародної підтримки через «енергетичний Рамштайн».
-
Україна отримала 841 млн доларів від Світового банку під гарантії Канади
Україна отримала 841 млн доларів фінансування від Світового банку під гарантії уряду Канади в межах проєкту PEACE in Ukraine. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати. Загальний обсяг проєкту вже сягнув 54,3 млрд доларів.
-
Зеленський обговорив із Георгієвою фінансову стабільність України на 2027 рік
Президент Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН. За словами Зеленського, МВФ допоможе Україні знайти частину коштів, необхідних для фінансової стабільності у 2027 році. Сторони також обговорили ситуацію з безпекою та ухвалення Верховною Радою законів, необхідних для отримання міжнародної підтримки.
-
ЄС запускає програму спільних проєктів з Україною на щонайменше €10 млрд із залишків SAFE
Єврокомісія оголосила в Брюсселі про нову програму спільних проєктів з Україною, що фінансуватимуться з залишків коштів інструменту SAFE. Мінімальний обсяг доступних коштів становить щонайменше €10 млрд, остаточна сума залежатиме від підписання решти кредитних угод. Паралельно ЄС виділяє Україні €3,3 млрд на оборонні потреби.
-
У проєкті бюджету ЄС на 2028–2034 роки передбачено 100 млрд євро для України — дипломат ЄС
Проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки містить планований розподіл 100 млрд євро для України. Високопоставлений дипломат ЄС, знайомий з підготовкою бюджету, заявив «Європейській правді» на умовах анонімності, що ця сума наразі не ставиться під сумнів під час обговорень. Значна частина саміту лідерів ЄС 15–16 жовтня у Брюсселі мала бути присвячена саме бюджету на 2028–2034 роки, а угоду щодо нього країни-члени мали на меті досягти до кінця 2026 року.
-
DFC схвалила фінансування Vodafone Україна та кредит для ДТЕК на енергосховища
Корпорація міжнародного фінансування розвитку США (DFC) схвалила фінансування для «Vodafone Україна» на зміцнення та модернізацію телекомунікаційної інфраструктури під час війни, зокрема для доступу до 5G на «довірених технологіях». До того ж пакету увійшов кредит ДТЕК на будівництво систем накопичення енергії потужністю 200 МВт / 400 МВт·год.
-
Норвегія виділить 1 млрд крон через Ukraine Facility — першою серед країн поза ЄС
Норвегія оголосила про виділення 1 млрд норвезьких крон (приблизно 90–92 млн євро) через механізм ЄС Ukraine Facility на підтримку державного бюджету України та реформ у сфері антикорупції й енергетики. Норвегія стала першою країною, яка не є членом ЄС, що долучилася до цього механізму.
-
DFC схвалила кредит €85 млн для ДТЕК на розширення систем зберігання енергії
Американська Корпорація міжнародного фінансування розвитку (DFC) схвалила кредит у розмірі 85 млн євро (близько 97,5 млн доларів) для української енергетичної компанії ДТЕК. Кошти спрямують на розширення систем батарейного зберігання енергії в Україні. Кредит є частиною ширшого інвестиційного пакета DFC понад 8 млрд доларів, який також охоплює Йорданію та країни Африки.
-
ЄС виділить Україні ще 3,3 млрд євро на ракети та дрони
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським оголосила про додатковий транш у 3,3 млрд євро для України на закупівлю ракет і дронів у межах програми Ukraine Support Loan. Кошти мають надійти у п'ятницю, 18 вересня. Фон дер Ляєн також повідомила про готовність запустити нову спільну програму оборонних проєктів ЄС та України, зокрема розробку європейської системи ППО на базі проєкту Freya.
-
Зеленський оголосив про ще одне успішне випробування українських перехоплювачів реактивних «Шахедів»
17 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про новий успіх у випробуваннях українських перехоплювачів проти реактивних дронів типу «Shahed» — щонайменше один ворожий безпілотник був збитий. Випробування пройшли після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. За словами Зеленського, виробництво перехоплювачів буде масштабоване, а з компаніями, які успішно пройшли бойові випробування, вже підписуються контракти.
-
Рада у першому читанні схвалила законопроєкти про оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів
Верховна Рада 16 вересня проголосувала в першому читанні за зміни до Податкового та Митного кодексів, які запроваджують ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси, незалежно від вартості. За податковий законопроєкт проголосували 273 депутати, за митний — 267. Це третя спроба ухвалити документи, які є частиною зобов'язань України перед МВФ та ЄС.
-
Зеленський повернув декларування для правоохоронців у тилу та підписав закон проти шахрайських кол-центрів
У вечірньому зверненні 16 вересня президент Володимир Зеленський анонсував повернення обов'язкового декларування для правоохоронців і представників Сил безпеки, які не перебувають на війні, та доручив прем'єр-міністру Сергію Корецькому провести перевірку всіх керівників центральних органів виконавчої влади. У той же день він підписав закон №10190 про кримінальну відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів, ухвалений Верховною Радою.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Єврокомісари надіслали нардепам лист з умовами додаткового фінансування у відповідь на запит про $27 млрд на оборону
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос надіслали народним депутатам лист з умовами додаткового фінансування для України. Це реакція на прохання про виділення додаткових $27 млрд на оборону, яке раніше озвучували президент та урядовці. У листі перелічені законодавчі зобов'язання в межах програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan, які Україна має виконати.
-
Уряд подав до Ради проєкт держбюджету на 2027 рік: 44% ВВП на оборону, $52,6 млрд зовнішнього фінансування
Кабінет Міністрів увечері 15 вересня схвалив і вніс до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000). Документ передбачає видатки 7 трлн 272 млрд грн, доходи 5 трлн 648 млрд грн і рекордний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони — 4 трлн 885 млрд грн, або близько 43,8–44% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінена у $52,6 млрд, з яких партнери поки підтвердили $20 млрд.
-
Україна отримає $841 млн від Світового банку під гарантії Канади
Україна отримає 841 мільйон доларів бюджетної підтримки від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти надійдуть у межах проєкту PEACE in Ukraine і будуть спрямовані на відшкодування видатків держбюджету на пенсійні виплати. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
-
Підласа: один день війни у 2026 році коштує Україні $190 мільйонів
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа на конференції YES у Києві повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться Україні у $190 мільйонів — на $50 мільйонів більше, ніж у 2024 році. За її словами, за вісім місяців на безпеку й оборону витрачено майже $42 млрд, а Міноборони оцінює додаткову потребу до кінця року у $27 млрд.
-
Корецький попередив про критичну ситуацію з держфінансами і ризик втратити частину з 29,5 млрд доларів
Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами близька до критичної, і попередив, що через затримку голосувань у Верховній Раді Україна ризикує втратити частину передбачених 29,5 млрд доларів міжнародного фінансування. Уряд офіційно надішле депутатам і комітетам графік голосувань із чіткими дедлайнами та планує завершити виконання своїх 42 зобов'язань до 15 жовтня.
-
Міноборони підтвердило затримки оплат виробникам за програмою «єБали»
Міністерство оборони визнало затримки з розрахунками з виробниками за поставлену техніку в межах програми «єБали». У відомстві назвали їх технічними та пов'язали з планами рефінансувати програму за рахунок кредитних коштів ЄС і зі змінами до «бальної системи». Виробники, зокрема «Українська рада зброярів», повідомляють про борги від 24 млн до сотень мільйонів гривень.
-
Уряд планує створити фонд страхування воєнних ризиків для бізнесу на $2–3 млрд за рахунок підвищення ПДВ
Міністр економіки Олександр Кравченко повідомив про плани уряду створити спеціальний страховий фонд обсягом $2–3 млрд для компенсації бізнесу збитків від ударів Росії. Передбачається, що фонд покриватиме до $10 млн збитків на групу компаній, а страховий платіж становитиме 2% вартості активу. Основним джерелом наповнення розглядають підвищення ПДВ з 20% до 21%, хоча остаточне рішення ще не ухвалено. Виплати планують запустити з 1 січня 2027 року.