Кая Каллас
Кая Каллас — естонський політик, лідер Партії реформ. Обіймала посаду прем'єр-міністра Естонії з 2021 по 2024 рік. У 2024 році була призначена верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики, очоливши Європейську службу зовнішніх дій. Відома своєю послідовною підтримкою України та жорсткою позицією щодо Росії.
-
Келлог у Варшаві підтримав удари України по цілях у Росії й назвав заклики Трампа «шумом»
Колишній спецпредставник США з України Кіт Келлог на Варшавському безпековому форумі заявив, що Україна має мати можливість вражати цілі на території Росії. Це прямо суперечить вихідним закликам президента Дональда Трампа до Києва припинити удари по російських НПЗ. Келлог назвав такі заяви Трампа «шумом», а також нагадав про свій досвід у війні у В'єтнамі, заявивши, що ворог не повинен мати «безпечних зон».
-
Фінляндія закликала ЄС повністю зупинити видачу туристичних віз росіянам; Естонія підтримала
Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен звернулася до Єврокомісії із закликом повністю припинити видачу туристичних шенгенських віз громадянам РФ, поки Росія не закінчить війну проти України. Ініціатива містить п'ять конкретних пропозицій і вже отримала публічну підтримку Естонії.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Сікорський закликав НАТО готувати відповідь на можливі летальні гібридні атаки Росії
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю Financial Times під час візиту до Лондона заявив, що НАТО має підготувати рішучу відповідь на ймовірні летальні гібридні атаки Росії в Європі. Він наголосив, що ризик загибелі людей зростає через інтенсифікацію російських операцій із дестабілізації європейських суспільств, і закликав союзників до конкретних кроків — закриття російських консульств, обмеження руху дипломатів, запровадження біометричних паспортів для росіян і скорочення туристичних віз.
-
Кремль підтримав заклик Трампа провести в Україні вибори; Зеленський поставив їх умовою 60-денного припинення вогню
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив заклик президента США Дональда Трампа щодо обрання нового керівника України, пояснивши це тим, що Володимир Зеленський нібито не виявляє політичної волі для складних рішень задля завершення війни. Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню, і заявив, що незалежно від тиску США країна продовжить захищатися. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед Радою ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, що під час війни вибори неможливі, тиск має бути спрямований на Росію, а Москва не дотримується оголошеного Трампом «енергетичного припинення вогню». Лідери ЄС, Німеччини та Великої Британії публічно висловили солідарність із Зеленським.
-
Зеленський і Стармер домовилися про зустріч: Британія підтвердила солідарність з Україною
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови домовилися провести двосторонню зустріч найближчими днями. Стармер підтвердив повну солідарність Лондона з Україною, а Зеленський повідомив про російські удари по українських містах і назвав постачання засобів ППО головним пріоритетом. Розмова відбулася на тлі критики Зеленського з боку президента США Дональда Трампа та оголошення угоди між США і Росією щодо постачання російського дизельного пального.
-
Трамп і Путін домовилися про постачання російського дизеля; Трамп закликав Україну обрати нового президента
9 жовтня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про угоду щодо постачання від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн російського дизельного палива на американський і світовий ринки. Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року після українських ударів по НПЗ, а Мінфін США видав загальну ліцензію, чинну до 7 квітня 2027 року. Трамп публічно заявив, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив Зеленського у небажанні завершувати війну. Зеленський назвав рішення США «слабкістю» та «подарунком Путіну»; Ілон Маск підтримав Трампа. Переговори у Маямі між представниками США, України, Європи та НАТО завершилися достроково, а в Конгресі готують двопартійний законопроєкт «Закон Рейгана «Мир через силу»» для блокування закупівель російської нафти.
-
Естонія запропонує на саміті ЄС збільшити підтримку України для ударів по НПЗ Росії
Прем'єр-міністр Естонії Кристен Міхал заявив, що на найближчому засіданні Європейської ради варто обговорити швидке нарощування допомоги Україні, яка дозволить знищувати російські нафтопереробні заводи. Ініціатива стала реакцією на угоду між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним щодо постачання 4,8 млн тонн російського дизеля.
-
Трамп і Путін домовилися про повернення російського дизпалива на ринок США: Київ і Європа критикують угоду
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про телефонну домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки та видав генеральну ліцензію OFAC, що фактично знімає санкції на імпорт російського дизпалива до 7 квітня 2027 року. Угоду різко розкритикували Зеленський, більшість європейських лідерів, Австралія та демократи в Конгресі США — передусім через відсутність поступок з боку РФ щодо війни та збіг у часі з переговорами в Маямі. Тим часом ЄС готує 12 жовтня найбільший з початку війни пакет санкцій проти Росії.
-
Трамп закликав Україну обрати нового президента, наступного дня після домовленості з Путіним щодо російського дизеля
10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний укласти угоду для завершення війни з Росією. Заява прозвучала через день після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на ринки США та світу і тимчасове послаблення санкцій. Президент Володимир Зеленський назвав це рішення слабкістю та «подарунком Путіну на день народження», а міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів, що лише український народ має право вирішувати, хто очолює країну.
-
Шредер відсвяткував 74-річчя Путіна у Москві — Берлін і Брюссель засудили візит
Колишній канцлер Німеччини Гергард Шредер приїхав до Москви 7 жовтня і відсвяткував 74-й день народження Володимира Путіна у його домі. За версією Кремля, Путін дізнався про приїзд Шредера з повідомлень ЗМІ і сам запросив його. Візит викликав різку критику канцлера Фрідріха Мерца, низки німецьких політиків та представників ЄС, хоча частина СПА продовжує захищати Шредера і пропонує його як посередника у переговорах щодо війни.
-
Посли ЄС погодили найбільший санкційний пакет проти Росії: 743 особи та 826 компаній
7 жовтня посли країн ЄС узгодили новий санкційний пакет проти Росії, який передбачає додавання до санкційного списку 743 осіб та 826 компаній, пов'язаних з російським військово-промисловим комплексом, а також санкції проти 77 осіб, «обраних» до Держдуми РФ з окупованих територій України. Офіційне затвердження очікується на засіданні Ради ЄС із закордонних справ 12 жовтня в Люксембурзі.
-
Дрони атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі
6 жовтня безпілотники атакували два торговельних судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі — приблизно за 130 км на схід від мису Святий Атанас і міста Бяла. Судно ALFA WATAN під прапором Того зазнало критичних пошкоджень і затонуло; судно ABLE під прапором Палау загорілося. Усі 18 членів екіпажу ABLE були підняті на болгарський пором DIOSCURIA, двоє з них поранено. Екіпаж ALFA WATAN вважається зниклим безвісти. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав нараду з представниками силових і профільних відомств і заявив, що підстав для застосування статей 4 і 5 НАТО наразі немає.
-
Єврокомісія схвалила пакет реформ для підготовки ЄС до розширення, зокрема вступу України
Колегія Єврокомісії 6 жовтня у Страсбурзі схвалила пакет пропозицій із перегляду політик перед розширенням, покликаних підготувати ЄС до прийняття нових членів, включно з Україною. Пакет передбачає перехід від одностайності до кваліфікованої більшості у сферах санкцій, боротьби з податковими шахрайствами, енергетичної політики та проміжних рішень у переговорному процесі, посилення захисту від відкату щодо верховенства права, запровадження «поступової інтеграції» для чотирьох найпріоритетніших кандидатів і цільові механізми для українського аграрного сектору. Перше обговорення на рівні лідерів відбудеться на саміті Європейської ради 15–16 жовтня, а «дорожні карти» для України, Молдови, Чорногорії та Албанії мають представити 28 жовтня.
-
У Чорному морі біля Румунії після удару загорілося та затонуло судно Royad Mammadov з українським зерном
5 жовтня в Чорному морі біля румунічного узбережжя в нейтральних водах загорілося та затонуло вантажне судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно з українського порту Ізмаїл до Італії. За даними румунського МВС, загинули двоє членів екіпажу, 11 врятовано. Президент Зеленський заявив, що судно було уражене двома російськими безпілотниками, і закликав тиск на Росію для відновлення глобальної продовольчої безпеки.
-
Хмара закликав ЄС передати Patriot і фінансувати виробництво перехоплювачів для «Шахедів»
Міністр оборони України Євгеній Хмара 28 вересня виступив на засіданні Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони та звернувся до країн-членів із низкою запитів: передати частину ракет до Patriot із власних запасів в обмін на пізніші поставки за контрактами, долучитися до фінансування виробництва перехоплювачів проти реактивних ударних дронів типу Shahed, а також передати Україні ракети «повітря-повітря», ПЗРК та боєприпаси для F-16. Хмара наголосив, що кошти потрібні цієї осені, з огляду на заплановану Росією мобілізацію.
-
Країни ЄС погодили умови виділення 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру для України
Країни ЄС домовилися про умови використання 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України, що знімає блокування, яке тривало з весни 2023 року через вето Угорщини. Про рішення повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас. Остаточне рішення має ухвалити Рада ЄС на рівні міністрів оборони.
-
Каллас у ООН закликала до мораторію на удари в Чорному морі для відновлення експорту зерна
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас на тематичному заході Генасамблеї ООН під головуванням ЄС закликала до мораторію на удари в Чорному морі, щоб відновити український морський експорт зерна. Вона наголосила, що з серпня морські поставки зерна фактично зупинилися через ескалацію російських атак, і що майже 90% українського агроекспорту йде через чорноморський коридор.
-
51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню
23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН та в рамках Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, 51 держава-член ООН опублікували спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню і долучитися до змістовних мирних переговорів. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Україна вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. США до спільної заяви не приєдналися.
-
Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів «виборів» Держдуми РФ на окупованих територіях
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що запропонує обмежувальні заходи проти осіб, причетних до проведення «виборів» до Державної думи РФ на окупованих територіях України. Про це йдеться в її дописі в X, на який посилається «Європейська правда». Каллас назвала голосування ударом по російській демографії та «симуляцією демократії» в Росії.