Кая Каллас
Кая Каллас — естонський політик, лідер Партії реформ. Обіймала посаду прем'єр-міністра Естонії з 2021 по 2024 рік. У 2024 році була призначена верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики, очоливши Європейську службу зовнішніх дій. Відома своєю послідовною підтримкою України та жорсткою позицією щодо Росії.
-
51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню
23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН та в рамках Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, 51 держава-член ООН опублікували спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню і долучитися до змістовних мирних переговорів. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Україна вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. США до спільної заяви не приєдналися.
-
Каллас оголосила про підготовку санкцій проти організаторів «виборів» Держдуми РФ на окупованих територіях
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що запропонує обмежувальні заходи проти осіб, причетних до проведення «виборів» до Державної думи РФ на окупованих територіях України. Про це йдеться в її дописі в X, на який посилається «Європейська правда». Каллас назвала голосування ударом по російській демографії та «симуляцією демократії» в Росії.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.
-
Запаси ракет для Patriot і F-16 майже вичерпані: Україна шукає дешевші європейські альтернативи
За даними The Economist, Україна опинилася перед гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів для систем Patriot і винищувачів F-16 на тлі нарощування Росією виробництва реактивних ударних дронів і балістичних ракет. Київ розраховує на поставки Franco-італійських комплексів SAMP/T з ракетами Aster та спільний з Європою проєкт перехоплювача Freyja як масовішу й дешевшу заміну PAC-3.
-
У ЄС обговорюють переведення заморожених російських активів від Euroclear до нової структури під контролем ЄС
У Євросоюзі з'явилася ідея перемістити заморожені російські активи з бельгійського депозитарію Euroclear до нового розпорядника під контролем ЄС, щоб обійти правові заперечення Бельгії та направити кошти на підтримку України. Україна вже передала Брюсселю конкретну пропозицію через МЗС та Мінфін. У ЄС наразі розглядають ідею як теоретичну можливість: законодавчої пропозиції від Єврокомісії немає, а механізм передачі ще не опрацьовано.
-
Країни ЄС схвалили виняток для закупівлі Україною ракет Patriot за кредит на €90 млрд
Країни-члени ЄС погодили derogation, що дозволяє Україні придбати критично важливі компоненти для систем протиповітряної оборони Patriot за кошти кредиту Ukraine Support Loan на €90 млрд. Наступний транш становить €3,2 млрд і додається до раніше виплачених €8,4 млрд за цією програмою. Рішення спільно привітали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
-
Віткофф і Кушнер відвідали Київ після Москви: тристоронній формат і «зимовий пакет» без прориву
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 вересня провели тригодинну зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а 6 вересня прибули до Києва — вперше від початку другого терміну Дональда Трампа. У Києві відбулося три раунди переговорів із президентом Володимиром Зеленським, до другого долучилися радники з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Сторони домовилися готувати повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія та «зимовий пакет» підтримки України, однак конкретного прориву не оголосили.
-
Албанія не пустила танкер російського «тіньового флоту» HANUMAN до порту Дуррес
29 серпня Албанія заборонила нафтовому танкеру HANUMAN, який ГУР Міноборони України вважає частиною російського «тіньового флоту», заходити до порту Дуррес. У ГУР назвали це свідченням міжнародної санкційної солідарності та спільних зусиль України й партнерів у протидії обходу російських санкцій.
-
Пілоти F-16 через дефіцит ракет класу «повітря-повітря» змушені стріляти з гармат по російських цілях
Українські пілоти F-16 стикаються з гострою нестачею ракет «повітря-повітря» під час денних бойових вильотів і в окремих випадках змушені вражати повітряні цілі з вбудованої 20-мм гармати. Про це 2 вересня повідомив портал The War Zone з посиланням на журналістку Newsmax Шелбі Вайлдер та командира 107-ї авіаційної бригади Повітряних сил ЗСУ з позивним «Фантом». За його словами, Україна потребує нарощування постачання ракет і збільшення або локалізації їхнього виробництва.
-
Німеччина звинуватила Росію у гібридній атаці на аеропорт Лейпциг/Галле: ідентифіковано двох підозрюваних
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в організації гібридної атаки на аеропорт Лейпциг/Галле, де в ніч на 4–5 серпня біля українського Ан-124 виявили дрон із вибухівкою. Слідчі ідентифікували двох підозрюваних — громадянина з латвійським паспортом, підозрюваного у зв'язках з російськими спецслужбами, та білоруса з російським громадянством, який в'їхав до ЄС за італійською туристичною візу. Німеччина оголосила відповідні заходи, а міністри закордонних справ ЄС обговорили посилення візових обмежень для росіян.
-
Україна офіційно попросила ЄС профінансувати закупівлю ракет PAC-3 для Patriot із кредиту на €90 млрд
Україна офіційно звернулася до Єврокомісії з проханням спрямувати кілька мільярдів євро з кредиту ЄС на €90 млрд на закупівлю зенітних ракет PAC-3 для систем Patriot. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила отримання запиту 2 вересня перед зустріччю з генсеком НАТО Марком Рютте в Брюсселі та заявила, що країни-члени ЄС його розглядають і процес «рухається у правильному напрямку». Оскільки PAC-3 виробляються у США, для їхнього фінансування потрібен спеціальний виняток із правила програми «купуй європейське».
-
Німеччина офіційно звинуватила Росію в інциденті з дроном у Лейпцигу та оголосила дипломатичні заходи
1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт офіційно поклав відповідальність за інцидент з вибуховим дроном біля українського вантажного літака в аеропорту Лейпциг/Галле на Росію. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль оголосив низку контрзаходів, зокрема закриття російського генконсульства в Бонні. Росія відкинула звинувачення, а ЄС підтримав Берлін.
-
Рубіо підтвердив переговори про ліцензію на виробництво ракет Patriot в Україні
Державний секретар США Марко Рубіо 2 вересня заявив, що Сполучені Штати ведуть переговори з Україною про надання ліцензії на виробництво ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Він попередив, що навіть у разі отримання ліцензії розгортання виробництва і будівництво необхідних заводів триватиме кілька років і не вирішить короткострокову проблему нестачі перехоплювачів.