У промові про стан ЄС фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки і новий механізм реагування на загрози
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові про стан Європейського Союзу в Страсбурзі 16 вересня оголосила низку ініціатив у сфері безпеки: нову Європейську стратегію безпеки, підготовлену спільно з верховною представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас, створення Європейської ради безпеки за участю партнерів, зокрема України, а також «протокол екстреної безпеки» — європейський аналог статті 4 Північноатлантичного договору.
Головне
- 16 вересня у Страсбурзі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з щорічною промовою про стан ЄС у Європарламенті
- Вона запропонувала створити Європейську раду безпеки — формат лідерів ЄС і партнерів, серед яких Україна, Велика Британія, Норвегія, Канада
- Нову Європейську стратегію безпеки готують спільно з верховною представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас
- Запропоновано «протокол екстреної безпеки» — європейський аналог статті 4 НАТО, що дозволяє будь-якій державі-члену скликати всіх членів ЄС для скоординованої відповіді на інциденти нижче порогу збройної агресії
- Фон дер Ляєн заявила, що гібридні загрози — кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів — стають «дедалі менш гібридними» і посилюються щодня
- Інциденти в Данії, Литві та Польщі вона назвала атаками російських оперативників із застосуванням військових засобів і спрямованими проти всього ЄС
- За її словами, НАТО стримується від рішучих дій через побоювання спровокувати війну з Росією, а президент США Дональд Трамп раніше погрожував анексією Гренландії та переглядає розміщення американських військ у Європі
Чому це важливо
Запропоновані ініціативи означають інституційну перебудову безпекової архітектури ЄС, що доповнює, але не замінює НАТО. Вперше на рівні Європейського Союзу гібридні атаки — кібератаки, диверсії, вторгнення дронів — пропонують розглядати як загрозу всьому Союзу, а не окремим країнам, із можливістю колективної відповіді нижче порогу збройної агресії. Поширення безпекового формату на Україну, Велику Британію, Норвегію та Канаду виводить європейську безпекову співпрацю поза межі членства в ЄС.
Що сталося
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня у Страсбурзі виступила з щорічною промовою про стан ЄС у Європарламенті. Головною безпековою частиною виступу стали три пропозиції. По-перше, спільно з верховною представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас підготувати нову Європейську стратегію безпеки у відповідь на посилення російських гібридних атак. По-друге, створити Європейську раду безпеки — лідерський формат за участі держав-членів ЄС і партнерів: України, Великої Британії, Норвегії, Канади та інших. По-третє, запровадити «протокол екстреної безпеки» — європейський аналог статті 4 НАТО, що дозволить будь-якій державі-члену скликати всіх членів ЄС для скоординованої відповіді на інциденти, які не сягають порогу збройної агресії, але загрожують безпеці.
Фон дер Ляєн заявила, що гібридні загрози — кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів — стають «дедалі менш гібридними» і посилюються щодня. Вона навела інциденти в Данії, Литві та Польщі як приклади атак російських оперативників із застосуванням військових засобів проти всього ЄС. Промову було виголошено на тлі повідомлень про обстріл данського військового гелікоптера сигнальними ракетами з російського фрегата 14 вересня, про плани російських диверсій на данських оборонних підприємствах, виявлені 3 вересня, та про російський дрон, збитий 15 вересня в Литві італійськими винищувачами.
Окремо фон дер Ляєн зазначила, що НАТО утримується від рішучих дій через побоювання спровокувати війну з Росією, а президент США Дональд Трамп раніше цього року погрожував анексією Гренландії та переглядає розміщення американських військ у Європі. У промові вона також пообіцяла Україні закупівлю американських зенітних ракет Patriot і створення спільної системи ППО/ПРО ЄС та України на основі проєкту «Freya», а також запропонувала зробити Канаду асоційованим членом ЄС.
Як про це пишуть українські джерела
Усі наявні джерела — українські, и вони одностайно представляють ініціативи як прямий європейський рефлекс на російську агресію та на тріщини в трансатлантичних відносинах. Українські видання підкреслюють включення України як партнера до запропонованої Європейської ради безпеки і зв'язок нового механізму зі статтею 4 НАТО, поєднуючи дії Путіна і невизначеність політики США в єдине пояснення, чому ЄС бере на себе більше безпекової відповідальності.
У чому розходиться висвітлення
Розбіжність між джерелами стосується лише локації виступу: одне повідомляє, що промова відбулася «сьогодні» в Європарламенті, інше називає місто Страсбург. Насправді Європарламент і розташований у Страсбурзі, тож різниця полягає в тому, яке з джерел прямо вказує місто.
Передумови
Стаття 4 Північноатлантичного договору дозволяє будь-якій державі-члену ініціювати формальні консультації з союзниками у разі загрози її територіальній цілісності; зазвичай це розглядають як крок на шляху до статті 5. Упродовж тижня перед промовою в Європі сталося кілька інцидентів, пов'язаних з Росією: 14 вересня данський військовий гелікоптер обстріляли сигнальними ракетами з російського фрегата, 3 вересня данська контррозвідка повідомила про викриті плани російських диверсій на оборонних підприємствах країни, а 15 вересня в Литві впав російський дрон, збитий італійськими винищувачами з бази в Шяуляї. Партія канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та румунський міністр закордонних справ Оана Тою раніше публічно закликали застосувати статтю 4 НАТО у зв'язку з цими інцидентами. Окрім безпеки, промова торкалася штучного інтелекту, зміни клімату й лісових пожеж, захисту дітей в інтернеті, війни Росії проти України, конфліктів на Близькому Сході та напруги в міжнародній торгівлі.