Фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки за участі України та «Протокол екстреної безпеки»

Чому це важливо

Промова знаменує спробу інституційно оформити європейську безпекову архітектуру поза НАТО: лідерський формт за участі України та механізм термінових консультацій у відповідь на гібридні загрози нижче порогу збройної агресії. Фон дер Ляєн прямо пов'язала ініціативу з гібридними атаками Росії та непередбачуваністю американської політики за президентства Дональда Трампа. Для України це означає визнання її як повноправного учасника такого формату і конкретні обіцянки у сфері ППО.

Що сталося

16 вересня у Страсбурзі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголосила щорічну промову про стан Євросоюзу. Головною безпековою ініціативою стала пропозиція створити Європейську раду безпеки — лідерський формат, який об'єднає країни ЄС та партнерів, серед яких Україна, Велика Британія, Норвегія, Канада та інші. Разом із верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайєю Каллас вона представить нову Європейську стратегію безпеки, покликану доповнити статтю 4 Договору НАТО. Ключовим її елементом є «Протокол екстреної безпеки»: будь-яка держава-член зможе його активувати, після чого всі країни ЄС збираються для скоординованої відповіді, стримування ескалації та мінімізації наслідків.

Фон дер Ляєн заявила, що гібридні загрози — кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів — посилюються щодня і «стають дедалі менш гібридними». Вона послалася на інциденти в Данії, Литві, Польщі та спробу атаки дрона в Лейпцигу як на приклади атак із застосуванням військових засобів на території ЄС і назвала їх нападами не лише на окремі країни, а на весь Союз. За її словами, НАТО проявляє обережність у діях через побоювання спровокувати війну з Росією, тоді як президент США Дональд Трамп раніше погрожував анексією Гренландії та переглядає чисельність і дислокацію американських військ у Європі.

Для України фон дер Ляєн анонсувала закупівлю американських ракет-перехоплювачів Patriot і створення спільної системи ППО в межах проєкту «Freya». Також вона оголосила новий Європейський інструмент стратегічних спроможностей, узгоджений із НАТО, для розвитку стратегічних військових можливостей Європи — зокрема дозаправки в повітрі та протиповітряної оборони. Підтримку ініціативи висловив лідер фракції ЄНП у Європарламенті Манфред Вебер, який назвав результат поточних оборонних видатків ЄС «27 арміями бонсай» і закликав до єдиного ринку озброєнь, спільних командувань, європейських дронів і супутників.

Як про це пишуть українські джерела

Усі наявні джерела — українські медіа, які центрують увагу на очікуваному включенні України до запропонованої Європейської ради безпеки та на конкретних обіцянках Києву: закупівлі ракет-перехоплювачів Patriot і створенні спільної системи ППО в межах проєкту «Freya». Українські ЗМІ активно проводять лінію «у відповідь на Путіна і Трампа» і розглядають нову Європейську стратегію безпеки як таку, що безпосередньо стосується війни Росії проти України. Окрема увага приділяється підтримці Манфреда Вебера та його критиці фрагментованих національних оборонних видатків («27 армій бонсай») як аргументу на користь інтегрованої європейської оборони за участі України.

У чому розходиться висвітлення

Більшість джерел цитують заяву про те, що падіння російського дрона на житловий будинок у Галаці відповідає критеріям для консультацій за статтею 4 НАТО, як висловлювання міністра закордонних справ Румунії Оани Тою; одне джерело приписує таку саму заяву міністру закордонних справ України Сибізі.

Передумови

Стаття 4 Договору НАТО дозволяє будь-якій державі-члену запросити консультації з союзниками, якщо вона вбачає загрозу своїй територіальній цілісності, і вважається попереднім кроком перед можливим зверненням до статті 5. Ідея Європейської ради безпеки в різних формах обговорюється з 1980-х років: вона відродилася після розколу в ЄС через війну в Іраку 2003 року та отримала новий імпульс у 2017 році від тодішнього президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера і президента Франції Емманюеля Макрона, але не була реалізована через спротив Великої Британії.

Серед нещодавніх інцидентів, на які посилається фон дер Ляєн: 3 вересня данська контррозвідка повідомила про викриті плани російських диверсій на підприємствах оборонної промисловості Данії; 14 вересня з російського фрегата сигнальними ракетами був обстріляний вертоліт збройних сил Данії; 15 вересня в Литві впав російський дрон, збитий, за даними LRT, винищувачами ВПС Італії з авіабази Шяуляй. Після появи дрона біля українського літака в Лейпцигу партія канцлера Німеччини Фрідріха Мерца закликала застосувати статтю 4 НАТО.

Крім безпекових ініціатив, фон дер Ляєн запропонувала зробити Канаду асоційованим членом ЄС та оголосила новий Європейський інструмент стратегічних спроможностей, узгоджений із НАТО.