h.ua

Опубліковано · Оновлено

Зеленський у Брюсселі на саміті ЄС: енергетика, санкції та нерівність у питанні заморожених активів РФ

Президент Володимир Зеленський прибув на зустріч лідерів ЄС у Брюсселі, де разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Євроради Антоніу Коштою обговорив підтримку України, санкції проти Росії та просування у процесі вступу до ЄС. Зеленський назвав підготовку до зими головним пріоритетом і попросив додаткові системи ППО та фінансування на 2026–2027 роки. Саміт проходить на тлі нового погіршення відносин між Україною та США та внутрішніх розбіжностей у ЄС щодо використання заморожених російських активів.

Головне

  • Зеленський прибув на саміт лідерів ЄС у Брюсселі та виступив перед журналістами разом з Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою.
  • Зеленський назвав підготовку до зими головним пріоритетом і повідомив, що «зимовий пакет» охоплює енергетику, ППО та фінансування.
  • Україна потребує додаткових систем ППО та фінансування на 2026 і 2027 роки; потреби на 2026 рік оцінюють у 70 млрд євро.
  • Кошта заявив, що ЄС не зменшуватиме підтримку України і не послаблюватиме санкції; фон дер Ляєн додала, що санкції діятимуть, поки Росія не закінчить війну.
  • Єврокомісія готує 22-й пакет санкцій проти Росії; нещодавно відкрито два нові переговорні кластери вступу України, до кінця року планують відкрити ще два.
  • Саміт проходить на тлі критики Трампа щодо ударів України по російських НПЗ та угоди Вашингтона з Москвою щодо російського дизелю, що викликало стурбованість у Європі.
  • Прем'єр Бельгії Барт де Вевер категорично проти обговорення використання заморожених активів Центробанку РФ, наголошуючи, що для цього потрібна одностайність і що це суперечить майбутньому діалогу після війни.

Чому це важливо

Саміт відбувся у момент, коли Україна готується до потенційно найскладнішої зими за час повномасштабної війни, і лідери ЄС публічно підтвердили, що санкції проти Росії діятимуть до завершення війни, а на порядку денному — фінансові та оборонні потреби України на 2026–2027 роки. Водночас всередині ЄС немає консенсусу щодо використання заморожених активів Росії: прем'єр Бельгії Барт де Вевер публічно заблокував це обговорення, а прем'єр Чехії Андрей Бабіш розкритикував Трампа за «поступки Путіну». Саміт проходить на тлі нового погіршення відносин між Україною та США — після критики Трампа щодо ударів по російських НПЗ і угоди Вашингтона з Москвою щодо російського дизелю — що підвищує дипломатичну вагу Брюсселя для Києва. Крім того, Єврокомісія зафіксувала сповільнення темпу реформ в Україні, що прямо пов'язано з виплатою траншів бюджетної підтримки ЄС.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела — Радіо Свобода, Укрінформ, Forbes Ukraine та Європейська правда — подають саміт переважно через призму заяв Зеленського та його двосторонніх контактів з керівництвом ЄС, а також через конкретні українські потреби: енергетика, ППО, фінансування на 2026–2027 роки. Підкреслюється, що підтримка ЄС залишається сильною і навіть посилюється, а контекст погіршення відносин із США представлено як джерело європейського занепокоаєння. Внутрішні розбіжності в ЄС висвітлюються насамперед через позицію бельгійського прем'єра щодо заморожених активів — із наголосом, що консенсусу щодо таких кроків наразі немає. Загалом український медіапростір формує образ Брюсселя як надійного союзника, який готовий діяти, навіть якщо всередині ЄС існують суперечності.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела фіксують принаймні три лінії внутрішніх розбіжностей. По-перше, прем'єр Бельгії Барт де Вевер категорично проти обговорення використання заморожених активів Центробанку РФ, тоді як інші лідери ЄС, за його ж словами, хочуть повернути це питання до порядку денного. По-друге, чеський прем'єр Андрей Бабіш публічно розкритикував Трампа як такого, що «по суті підвів» Європу, тоді як інституційні лідери ЄС — Кошта і фон дер Ляєн — коментарі США (ініціативу енергетичного припинення вогню та угоду щодо російського дизелю) подають стриманіше, як привід для європейського занепокоєння і посилення тиску на Росію. По-третє, інституційне послання ЄС наголошує на продовженні й посиленні підтримки, тоді як частина джерел (Forbes Ukraine, Радіо Свобода) зазначає, що через брак консенсусу саміт не ухвалював конкретних рішень щодо фінансування України та російських активів.

Передумови

Фінансові потреби України на 2026 рік оцінюють приблизно у 70 млрд євро, і саміт мав обговорити фінансові та бюджетні потреби країни на 2026–2027 роки. Нещодавно у процесі вступу до ЄС відкрито два нові переговорні кластери; ще два планують відкрити до кінця року. Єврокомісія фіксує певне сповільнення темпу реформ в Україні, наголошуючи, що їхнє виконання необхідне не лише для майбутнього членства, а й для отримання траншів бюджетної підтримки ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв'ю Укрінформу публічно закликав до тиску на Росію через санкції, використання заморожених активів, ізоляцію та обмеження доступу до відповідних технологій.