Зеленський у Брюсселі попросив про «зимовий пакет» для України; лідери ЄС пообіцяли не послаблювати санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський 16 жовтня взяв участь у другому дні саміту ЄС у Брюсселі, де головним питанням порядку денного назвав енергетичні потреби України напередодні зими. Глава Євроради Антоніу Кошта і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявили, що ЄС не зніматиме санкції з Росії до припинення війни і що підтримка України залишається незмінною. Країни-члени залишилися розділеними щодо використання заморожених російських активів і механізму кредиту на підтримку України.
Головне
- Зеленський прибув на саміт лідерів ЄС у Брюсселі 16 жовтня і провів спільний брифінг із Коштою і фон дер Ляєн.
- Зеленський назвав пріоритетом підготовку до зими і повідомив, що «зимовий пакет» охоплює енергетику, протиповітряну оборону і фінансування.
- Україна просить додаткове фінансування і ППО на 2026 і 2027 роки; потребу на 2026 рік оцінюють у близько 70 млрд євро.
- Кошта заявив, що зараз не час скорочувати підтримку України чи пом'якшувати санкції, і що Україна може розраховувати на ЄС і як майбутній член ЄС.
- Фон дер Ляєн повідомила, що ЄС готує 22-й пакет санкцій проти Росії і не зніме жодних санкцій, доки Росія не припинить війну.
- Саміт відбувається на тлі нового загострення у відносинах України і США: Трамп розкритикував удари Зеленського по російських НПЗ, а Вашингтон уклав із Москвою угоду щодо російського дизелю, що тимчасово пом'якшує американські санкції.
- Країни ЄС не змогли домовитися про використання заморожених активів ЦБ РФ і про кредит на 100 млрд євро через відсутність консенсусу.
Чому це важливо
Саміт став головним майданчиком для узгодження фінансової, військової та енергетичної підтримки України напередодні зими, яку Зеленський назвав однією з найскладніших за час повномасштабної війни. Лідери ЄС публічно підтвердили незмінність санкційного тиску на Росію і анонсували 22-й пакет санкцій, протиставивши це американському підходу після угоди Вашингтона з Москвою щодо російського дизелю і критики Трампа на адресу Зеленського через удари по російських НПЗ. Водночас саміт виявив неузгодженість між країнами-членами щодо використання заморожених активів ЦБ РФ і механізму можливого кредиту на 100 млрд євро, через що конкретних рішень із фінансування ухвалено не було.
Що сталося
16 жовтня, у другий день саміту ЄС у Брюсселі, президент Володимир Зеленський провів спільний брифінг із головою Євроради Антоніу Коштою і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн перед початком переговорів. Зеленський назвав головним питанням порядку денного енергетичні потреби України і заявив, що підготовка до зими є головним пріоритетом; так званий «зимовий пакет», за його словами, охоплює енергетику, протиповітряну оборону і фінансування. Україна просить додаткові системи ППО і кошти як на 2026, так і на 2027 рік; потребу на 2026 рік оцінюють у близько 70 млрд євро. Кошта підкреслив, що зараз не час скорочувати допомогу Україні чи послаблювати санкції, і запевнив Зеленського, що той може розраховувати на ЄС і в перспективі членства. Фон дер Ляєн повідомила, що ЄС підтримав американську ініціативу щодо енергетичного перемир'я, але Росія її не дотрималась і продовжила ескалацію, тому тиск треба посилювати; жодні санкції не будуть зняті, доки Росія не припинить війну, а Єврокомісія працює над 22-м пакетом санкцій. На саміті порушувалися питання фінансової і бюджетної підтримки на 2026 і 2027 роки, двох нових переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС і реформ, необхідних для отримання траншів бюджетної допомоги. Лідери провели двосторонні зустрічі зі Зеленським, який також зустрівся з генсеком НАТО Марком Рютте.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела ставлять у центр увагу поїздку Зеленського і його «зимовий пакет»: енергетика, ППО і фінансування на 2026 і 2027 роки, з оцінкою потреби у 70 млрд євро на 2026 рік і можливим дефіцитом бюджету 2027 року у 78 млрд доларів. Вони підкреслюють публічні зобов'язання ЄС не послаблювати санкції, відкриття двох нових кластерів переговорів про вступ і особисту обіцянку Кошти щодо майбутнього членства України в ЄС. Окремо виділяють дипломатичне протистояння з Вашингтоном — критику Трампа через удари по російських НПЗ і дизельну угоду, що тимчасово пом'якшує американські санкції, — а також слова Зеленського про роботу над окремим європейським переговорним форматом, який насамперед представляв би українські інтереси, і про те, що на закритому засіданні він чув лише підтримку європейських колег. Також наголошують на застереженні Зеленського, що Росія прагне повернути заморожені активи як одну зі своїх цілей.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Неукраїнські джерела, як і українські, цитують єдину лінію інституцій ЄС — Кошту і фон дер Ляєн про неприпустимість скорочення допомоги чи послаблення санкцій і про те, що Росія не дотрималась американського перемир'я, — але рамку ставлять ширшу: меседж Брюсселя адресований і Києву, і Москві. Натомість міжнародний матеріал менше зосереджується на внутрішньоєвропейських суперечках щодо заморожених активів і структури кредиту, які українська преса виділяє як ключову напругу саміту, і робить акцент на фінансовому запиті України та оцінці додаткових потреб у близько 79 млрд доларів.
У чому розходиться висвітлення
Країни-члени ЄС розійшлися у питанні використання заморожених активів Центробанку РФ: прем'єр Бельгії Барт де Вевер категорично проти їх обговорення і нагадує, що історично такі активи ставали частиною лише післявоєнних мирних угод, тоді як прем'єр Данії Метте Фредеріксен називає заморожені активи найочевиднішим джерелом фінансування, а прем'єр Латвії Андріс Кулбергс підтримує їх використання для підтримки України. Окрема суперечка стосується масштабу і розподілу фінансового тягаря: прем'єр Нідерландів Роб Єттен констатує, що надто мало країн надають відчутну фінансову підтримку, а прем'єр Чехії Андрей Бабіш виступає проти того, щоб кредит на 100 млрд євро включався до багаторічного бюджету ЄС, і заявляє, що Чехія не гарантуватиме ці кошти. За повідомленнями, через відсутність консенсусу лідери ЄС не ухвалювали на саміті 15–16 жовтня рішень щодо фінансування України і використання російських активів.
Передумови
Додаткову фінансову потребу України на 2026 рік оцінюють у близько 70 млрд євро, а міністр фінансів України Сергій Марченко попереджає про можливий дефіцит бюджету у 2027 році до 78 млрд доларів. Переговори про вступ України до ЄС просунулися завдяки відкриттю ще двох кластерів; Єврокомісія має на меті відкрити до кінця року два решту кластери, водночас фіксуючи певне сповільнення темпу реформ, яке впливає на виплату траншів бюджетної допомоги. Єврокомісія готує 22-й пакет санкцій проти Росії, а міністр закордонних справ України Андрій Сибіга публічно наголошував на необхідності посилення тиску на Москву через санкції, використання заморожених активів, ізоляцію та обмеження доступу до відповідних технологій. Саміт відбувся на тлі нового загострення у відносинах України і США: Трамп розкритикував Зеленського через удари по російських нафтопереробних заводах, а Вашингтон уклав із Москвою угоду щодо російського дизелю, яка тимчасово пом'якшує американські санкції і викликала невдоволення в Європі.