Україна попросила у ЄС додатково $27 млрд до кінця року — європейські чиновники здивовані масштабом дефіциту
Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця 2026 року Україні додатково необхідно $27 млрд для покриття дефіциту, значна частина якого пов'язана з оборонними витратами. Чотири неназвані європейські чиновники, на яких посилається The Times, повідомили, що такий масштаб дефіциту став несподіванкою для Брюсселя, який раніше цього року погодив кредит понад $100 млрд. ЄС та Єврокомісія починають оцінювати розмір і причини розриву, а Україна паралельно звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії.
Головне
- Зеленський заявив європейським партнерам, що до кінця року Україні потрібно додатково $27 млрд
- У квітні ЄС погодив кредит Україні понад $100 млрд — половина у 2026 році, решта у 2027
- Чотири європейські чиновники повідомили The Times, що не очікували такого масштабу дефіциту
- Дефіцит частково складається з витрат на озброєння, зарплати військовим і виплати родинам загиблих
- Україна також звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії
- Прискорення виплат за кредитом ЄС розглядається як один із найреалістичніших варіантів, але сценарій ще не узгоджений
- У депозитарії Euroclear у Брюсселі зберігається понад $200 млрд заморожених російських активів
Чому це важливо
Запит на $27 млрд створює нагальне фінансове навантаження у той час, коли Україна потребує безперервної підтримки союзників, а США скоротили свою фінансову допомогу. Від того, як ЄС оцінить розмір і причини розриву та чи погодиться прискорити виплати вже схваленого кредиту, залежить фінансування оборони, виплат військовим і родинам загиблих до кінця року. Питання використання заморожених російських активів залишається невирішеним через позицію Бельгії, яка побоюється прецеденту та ризиків для фінансової стабільності.
Що сталося
Президент Володимир Зеленський під час візиту європейських посадовців до Києва повідомив, що до кінця 2026 року Україні додатково потрібно $27 млрд для покриття оборонного бюджету. За словами президента, ці потреби включають закупівлю озброєнь, зарплати військовослужбовцям і виплати родинам загиблих. Чотири неназвані європейські чиновники повідомили The Times, що такий масштаб дефіциту став для них несподіванкою: на початку року очікувався розрив лише близько $7,5 млрд. Єврокомісія почала оцінювати розмір і причини дефіциту — єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс провів зустріч з прем'єр-міністром Сергієм Корецьким, після чого речник ЄК заявив, що Брюссель спершу потребує чіткого розуміння фінансової ситуації в Україні. Прем'єр Корецький і міністр оборони Євген Хмара публічно підтвердили дефіцит і оголосили про запровадження суворого режиму економії для не оборонних видатків. Водночас Зеленський заявив, що частина витрат сформувалася ще за часів колишнього міністра оборони Михайла Федорова; Федоров це заперечив. Окрім ЄС, Україна звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії, а також закликає Брюссель використати понад $200 млрд заморожених російських активів, що зберігаються в Euroclear. Вісім європейських дипломатів і посадовців розглядають прискорення виплат за вже схваленим кредитом ЄС як один із найреалістичніших варіантів швидкого покриття дефіциту, але такий сценарій ще не узгоджений і означатиме менше коштів для України наступного року.
Як про це пишуть українські джерела
Українські джерела наголошують на нагальності додаткового фінансування: дефіцит безпосередньо пов'язаний з оборонними потребами, зокрема закупівлею зброї, виплатами військовим і родинам загиблих. Висвітлюється пошук підтримки одразу в кількох міжнародних партнерів — ЄС, Великої Британії, Канади та Японії — і розглядається можливість використання заморожених російських активів як потенційного джерела швидкого фінансування. Водночас подається внутрішня дискусія про причини розриву: Зеленський частково пов'язує його з попереднім керівництвом Міноборони, тоді як Федоров це заперечує і перекладає відповідальність на нове керівництво міністерства.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні джерела, зокрема The Times, акцентують увагу на несподіваності масштабу дефіциту для європейських посадовців і їхніх приватних запитаннях щодо ефективності використання коштів та обґрунтованості українських потреб. Описуються спроби Єврокомісії оцінити розмір і причини розриву та зважити варіанти фінансування з огляду на власні бюджетні пріоритети. Окремо наголошується на позиції Бельгії, яка блокує конфіскацію заморожених російських активів через побоювання прецеденту і ризиків для фінансової стабільності, що обмежує доступність одного з найбільших потенційних джерел підтримки.
У чому розходиться висвітлення
Джерела по-різному характеризують період, за який російські удари по українській промисловості та зерновому коридору призвели до втрати близько половини очікуваних доходів: NYT пише про 2025 рік загалом, а Forbes — про останній місяць. Також наявні розбіжності в оцінці загальної потреби у міжнародній допомозі до кінця року: $27 млрд за дефіцитом оборонного бюджету за версією Зеленського проти $29,5 млрд міжнародної допомоги за версією голови парламентського бюджетного комітету Роксолани Підласи.
Передумови
У квітні 2026 року ЄС після напруженого політичного процесу погодив кредит Україні на понад $100 млрд, який має виплачуватися протягом двох років — половина у 2026 році, решта у 2027. У депозитарії Euroclear у Брюсселі зберігається понад $200 млрд заморожених російських суверенних активів, але Бельгія виступає проти їхньої конфіскації через побоювання створення прецеденту, сигналу про можливість вилучення іноземних коштів з політичних мотивів і ризиків відтоку інвесторів з європейських фінансових установ. Попередній план використання цих активів як забезпечення кредиту для України вже провалився через опір Бельгії та інших країн. Тим часом США скоротили фінансову підтримку Києва, що підвищило значення європейського фінансування. Україна поки що не опублікувала повної розбивки своїх короткострокових бюджетних потреб, а щонайменше 36 зобов'язань за міжнародними програмами не виконано вчасно, що ускладнює отримання коштів, прив'язаних до реформ. Мінфін оцінює дефіцит бюджету на наступний рік у €16 млрд, а НБУ — потребу у зовнішньому фінансуванні у $12,7 млрд.