Зеленський повідомив партнерам про додаткову потребу у $27 млрд до кінця року
Президент Володимир Зеленський поінформував європейських партнерів, що Україні до кінця 2026 року додатково необхідно $27 млрд для покриття оборонного бюджетного розриву, який він назвав неочікуваним. Ця сума здивувала європейських посадовців, які раніше погодили позику понад $100 млрд і тепер обговорюють можливість прискорення виплат, а Україна паралельно звертається за допомогою до Великої Британії, Канади та Японії.
Головне
- Зеленський заявив, що до кінця року Україні додатково потрібно $27 млрд через оборонний дефіцит.
- У квітні ЄС погодив позику понад $100 млрд із виплатами протягом двох років — половина у 2026, половина у 2027 році.
- Вісім європейських дипломатів назвали прискорення виплат за кредитом ЄС одним із найреалістичніших варіантів, але сценарій ще не узгоджений.
- Україна просить ЄС використати понад $200 млрд заморожених російських активів у Euroclear; Бельгія виступає проти конфіскації через ризик прецеденту.
- Україна також звернулася до Великої Британії, Канади та Японії з проханням допомогти покрити розрив.
- Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа оцінює потребу до кінця року у $29,5 млрд — більше за цифру Зеленського.
- Мінфін оцінює дефіцит бюджету на наступний рік у €16 млрд, Нацбанк — зовнішнє фінансування у $12,7 млрд.
Чому це важливо
Україна просить у союзників десятки мільярдів доларів додаткового, незапланованого фінансування посеред року війни. Європейські посадовці були здивовані масштабом запиту й приватно ставлять під сумнів ефективність використання коштів. ЄС раніше цього року вже погодив позику понад $100 млрд, що ускладнює будь-яку нову масштабну допомогу. Скорочення фінансової підтримки з боку США підвищує значення європейського фінансування для Києва. Дискусії щодо заморожених російських активів знову активізувалися як потенційне джерело коштів, але Бельгія та інші країни виступають проти. Невиконані зобов'язання за міжнародними програмами й окремий фінансовий розрив на наступний рік свідчать, що тиск не обмежується поточним роком.
Що сталося
Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що Україні до кінця поточного року додатково необхідно $27 млрд для покриття оборонного бюджетного розриву, який він назвав неочікуваним та великим. За словами президента, ці потреби охоплюють закупівлю озброєнь, виплати військовослужбовцям і родинам загиблих. Ця інформація, оприлюднена The Times і NYT 9 вересня, базується на повідомленнях чотирьох неназваних європейських посадовців. Європейські чиновники, які раніше цього року погодили позику понад $100 млрд, не очікували такого великого дефіциту й намагаються визначити його точні причини та розмір, а також те, чи надавати додаткове фінансування. Один із найреалістичніших варіантів, який обговорюють вісім європейських дипломатів і посадовців, — прискорення виплат за кредитом ЄС, але це означатиме менше коштів для Києва наступного року; сценарій поки не узгоджений. Україна також закликає ЄС використати понад $200 млрд заморожених російських суверенних активів у брюссельському депозитарії Euroclear і звернулася по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії. Водночас голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа оцінює потребу до кінця року у $29,5 млрд. Міністерство фінансів оцінює дефіцит бюджету на наступний рік у €16 млрд, а Національний банк — потребу у зовнішньому фінансуванні у $12,7 млрд. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав європейців не розглядати заморожені активи лише як важіль для майбутніх переговорів. Комунікація щодо фінансування відбувається на тлі вже скороченої фінансової підтримки з боку США, що підвищує значення європейського фінансування для Києва.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ подають запит як раптовий і неочікуваний дефіцит, наголошуючи на масштабі цифри у $27 млрд. У центрі уваги — уже чинне зобов'язання ЄС щодо позики понад $100 млрд та опція прискорення виплат за нею як найреалістичніший шлях швидкого покриття розриву. Окремо виокремлюється заклик використати заморожені російські активи й аргумент міністра Сибіги, що кошти потрібні зараз, а не лише як інструмент тиску на майбутніх переговорах. Водночас увагу привертає внутрішньополітичний конфлікт: Зеленський заявив, що частина видатків сформувалася за каденції колишнього міністра оборони Михайла Федорова, а той публічно заперечив наявність такого великого дефіциту за свого керівництва.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Міжнародні видання наголошують на здивуванні європейських посадовців і приватних сумнівах щодо ефективності українських видатків та обґрунтованості потреб. Окремо підкреслюється скорочення фінансової підтримки з боку США, що перекладає більший тягар на європейські бюджети. У фокусі — позиція Бельгії щодо неприпустимості конфіскації заморожених російських активів через побоювання створення прецеденту й ризиків для фінансової стабільності. Міжнародні ЗМІ також звертають увагу на дипломатичний ризик: запит надходить у момент, коли Україна найбільше потребує єдності союзників.
У чому розходиться висвітлення
Підласа оцінює додаткову потребу до кінця року у $29,5 млрд, тоді як Зеленський називає цифру $27 млрд. У різних версх цитати Підласи втрата половини очікуваних доходів пояснюється російськими ударами по промисловості й зерновому коридору або за останній місяць, або за 2025 рік загалом. Зеленський стверджує, що частина видатків сформувалася за каденції колишнього міністра оборони Михайла Федорова, а той заперечує наявність такого великого дефіциту за свого керівництва й пов'язує нинішній розрив із проєктами нового керівництва міністерства.
Передумови
У квітні 2026 року ЄС погодив позику понад $100 млрд із виплатами протягом двох років — половина у 2026 році, половина у 2027 році. Україна давно закликає використати понад $200 млрд заморожених російських суверенних активів, які зберігаються у Euroclear у Брюсселі, але Бельгія виступає проти їхньої конфіскації, побоюючись прецеденту та ризиків для фінансової стабільності. На початку року очікуваний дефіцит становив близько $7,5 млрд за словами голови бюджетного комітету Роксолани Підласи. Колишній міністр оборони Михайло Федоров нещодавно залишив посаду й публічно сперечається з президентом щодо того, за якої каденції сформувався розрив. Упродовж восьми місяців 2026 року військові видатки України зросли більш ніж на 17% порівняно з тим самим періодом 2025 року. Принаймні 36 зобов'язань за міжнародними програмами не виконано вчасно, а отримання коштів залежить від виконання Україною узгоджених реформ.