Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву

Чому це важливо

Подія поєднує два сюжети, кожен з яких суттєвий сам по собі. По-перше, США фактично в односторонньому порядку оголосили про припинення вогню в енергетичній сфері, не повідомивши про це Україну і не отримавши підтвердження з Москви — Кремль обмежився загальними словами про «контакти, що тривають», а Росія продовжила удари по українських електростанціях і мережі (ТЕЦ-5 у Харкові, енергооб'єкт у Києві). По-друге, напередодні Трамп окремо домовився з Путіним про відновлення експорту російського дизпального і тимчасово послабив відповідні санкції, що союзники — Канада, частина європейських міністрів і експерти — розцінили як послаблення тиску на Москву. Для України формула «НПЗ за НПЗ» є асиметричною: один пошкоджений завод проти розгалуженої російської мережі, тож ключовою умовою Київ називає зупинку ударів по електростанціях і мережі, а не лише по нафтопереробних заводах. Все це ставить питання про те, хто визначає умови можливого перемир'я — і чи зможуть європейські та українські інтереси бути враховані, якщо Washington рухається в бік окремих угод з Москвою.

Що сталося

11 жовтня президент США Дональд Трамп опублікував у Truth Social повідомлення, що «з цієї миті» між Україною та Росією починається «енергетичне перемир'я», і стверджував, що обидві сторони на нього погодилися. Представник Білого дому пояснив Axios, що під «перемир'ям» Трамп має на увазі лише взаємне припинення ударів по нафтопереробних заводах — формат «НПЗ за НПЗ»; наступним кроком, за його словами, могло б стати припинення ударів по електростанціях і мережах.

Українська сторона дізналася про заяву з публікації Трампа. Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, але Україна підтримує ідею енергетичного перемир'я і вже не раз пропонувала її сама; для неї ключова умова — зупинка російських ударів по електростанціях і мережі, оскільки Україна має лише один пошкоджений НПЗ, не має великих запасів нафти чи потужностей з експорту і імпортує великі обсяги дизпального. Зеленський також заявив, що готовий підписати гарантії не завдавати ударів, але чекає на конкретні кроки США і реальну згоду Росії; якщо Москва не погодиться цієї зими, Україна «дасть відсіч».

Російська реакція була неоднозначною. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив 12 жовтня, що контакти «тривають», без підтвердження угоди; міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав, що «Зеленський не заслужив перепочинку на полі бою», і що Росія такого перепочинку не дасть. Тим часом, приблизно за годину до посту Трампа Росія завдала удару по енергетичному об'єкту в Києві (аварійні відключення у частині Оболонського, Шевченківського, Деснянського, Подільського та Дніпровського районів), а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові; Зеленський назвав це порушенням щойно оголошеного перемир'я з боку Росії. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що зі свого боку не побачив жодного перемир'я з боку РФ.

На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський запропонував США замість угоди з Росією укласти «дизельну угоду» з Україною: за його словами, Україна впливає на рух російських танкерів і на те, які російські НПЗ працюють, і готова не бити по російській дизельній інфраструктурі в обмін на гарантії безпеки української енергомережі. Він також зазначив, що обсяги обіцяного Росією постачання (300–500 тис. тонн на місяць) незначні порівняно зі світовим споживанням дизпального близько 120 млн тонн на місяць.

Окремо 9 жовтня Трамп під час телефонної розмови з Путіним оголосив про угоду щодо постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизпального на ринки США і світу (спочатку понад 300 тис. тонн, у листопаді ще 500 тис. тонн, згодом ще 1 млн тонн) з метою «сприяти зниженню цін». Міністерство фінансів США видало тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє ці поставки до 7 квітня 2027 року. Міністр фінансів США Скотт Бессент на Fox News назвав європейську критику «лицемірною». Спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер перенесли заплановану поїздку до Москви. Нафтові котирування 12 жовтня знизилися: Brent — на 1,47% до $103,18 за барель, WTI — на 1,68% до $90,31 за барель.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ подають заяву Трампа як несподіванку для Києва і наголошують, що Україна сама неодноразово висувала ідею енергетичного перемир'я, а ключова її вимога — зупинка російських ударів по електростанціях і мережі, а не лише по НПЗ. Наголошується асиметрія «НПЗ за НПЗ»: в України один пошкоджений завод і великий імпорт дизпального, у Росії — розгалужена мережа, тож така формула вигідна Москві. Окремо українські джерела критикують «дизельну угоду» між Трампом і Путіним як «слабке рішення», яке грає на руку Росії, нагадуючи, що українські удари по російських НПЗ є відповіддю на атаки по українській енергетиці. Зеленський на форумі в Варшаві запропонував альтернативу — «дизельну угоду» між США і Україною в обмін на гарантії безпеки української мережі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до будь-якого формату перемир'я, але не одностороннього, і закликав європейських партнерів продовжувати підтримку.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ (Axios, CNN, Financial Times, Reuters) спочатку передали заяву Трампа як факт досягнення домовленості, але уточнили після Білого дому, що йдеться лише про «НПЗ за НПЗ». Більшість міжнародних видань підкреслюють, що Кремль не підтвердив угоду, а Лавров заявив, що «перепочинку не буде». CNN і Financial Times описують «дизельну угоду» як результат того, що Україна нібито проігнорувала близько шести американських прохань припинити удари по російських НПЗ; FT повідомило про погрози Вашингтона зупинити закупівлі зброї для України через механізм PURL. Союзники по НАТО і ЄС відреагували стримано: прем'єр Канади Марк Карні назвав угоду суперечливою зусиллям союзників; глава європейської дипломатії Кая Каллас попередила, що угода лише по НПЗ вигідна Росії і закликала посилити санкції; президент Франції Макрон заявив, що жодного перемир'я з боку РФ не побачив. Міністр фінансів США Бессент у відповідь назвав європейську критику «лицемірною».

У чому розходиться висвітлення

Статус «енергетичного перемир'я» залишається спірним: Трамп стверджує, що обидві сторони погодилися; Кремль обмежується заявами, що контакти тривають; Лавров відкидає будь-який «перепочинок» для України; Макрон і низка українських посадовців кажуть, що з боку Росії перемир'я немає.

Окрема суперечка — про зміст домовленості: Білий дім у коментарі Axios описує її як «НПЗ за НПЗ», тобто лише взаємне припинення ударів по нафтопереробних заводах; Зеленський наполягає, що для України ключова умова — зупинка ударів по електростанціях і мережі, оскільки саме вони зазнають найбільших пошкоджень.

Ще одна невизначеність стосується переговорів у Маямі: за словами українського посадовця, Віткофф і Кушнер погрожували припинити передачу розвідданих Україні; американський посадовець це заперечив і сказав, що вони лише нагадали про шкоду для американських споживачів.

Нарешті, радник Трампа Алекс Брусивець заявив, що Зеленський начебто назвав Трампа «слабким»; радник Зеленського Дмитро Литвин це спростував.

Передумови

Переговори щодо «енергетичного перемир'я» ведуться на тлі кількох паралельних процесів. Україна протягом останніх місяців завдає ударів по російських НПЗ, що призвело до дефіциту пального і скорочення обсягів переробки в Росії; Кремль у липні 2026 року запровадив заборону експорту дизпального і достроково її скасував у жовтні після домовленості з Трампом. 9 жовтня Трамп за підсумками розмови з Путіним оголосив про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального на ринки США і світу, а Мінфін США видав тимчасову загальну ліцензію до 7 квітня 2027 року.

У вересні Трамп підписав закон про санкції проти Росії (закон Ліндсі Грема), більшість положень якого набирає чинності 18 жовтня, але залишає за президентом право на винятки. Зеленський раніше обговорював енергетичне перемир'я з прем'єром Канади Карні, президентом Фінляндії Александером Стуббом, генсеком НАТО Марком Рютте і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.