Трамп домовився з Путіним про постачання російського дизеля і оголосив «енергетичне перемир'я», Зеленський назвав це слабкістю

Чому це важливо

Угода частково відкочує санкційний тиск на російський енергетичний сектор і дає Москві новий дохід саме тоді, коли українські удари по НПЗ підривали паливне виробництво в Росії. «Енергетичне перемир'я» підносить вужчу домовленість — взаємну відмову від ударів по НПЗ — як ширший крок до деескалації, хоча в України лише один НПЗ, а в Росії — багато, тож вигода від асиметрії дістається Москві. У відповідь спалахнула публічна суперечка між Трампом і Зеленським з особистими нападами на адресу українського президента, що ставить під питання подальше американське розвідувальне забезпечення і постачання зброї Україні. Союзники з Канади та ЄС публічно стали на бік Києва і водночас посилюють санкції проти Росії, що оголює нові тріщини в західній коаліції. Епізод уже закладено в ціни на нафту і прогнози провідних банків, тож його наслідки виходять далеко за межі українсько-російського фронту.

Що сталося

9 жовтня Дональд Трамп оголосив, що провів «надзвичайно успішну» телефонну розмову з Володимиром Путіним і домовився про постачання від 300 тис. до 3 млн тонн російського дизельного пального на ринки США і світу. За словами Трампа, Росія спочатку поставить понад 300 тис. тонн, у листопаді — ще 500 тис. тонн, а згодом — ще 1 млн тонн; метою угоди він назвав зниження цін на пальне. Того ж дня, за вказівкою Трампа, OFAC Мінфіну США видав тимчасову загальну ліцензію, що дозволяє ці поставки і призупиняє санкції до 7 квітня 2027 року. Кремль достроково скасував заборону на експорт дизеля, запроваджену в липні 2026 року на тлі українських ударів по НПЗ.

Увечері 9 жовтня Зеленський назвав рішення США «слабким» і зазначив, що Трамп вів переговори з Путіним під час переговорів України і США в Маямі. Згодом він повторив, що ослаблення санкцій — «очевидна слабкість, яка грає на руку Росії». Трамп відповів особистими нападами на Зеленського, заявивши, що «Україні час обрати нового президента», і звинуватив його в небажанні укласти мир з Росією. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів, що український народ підтримує Зеленського і саме народ має право вирішувати.

11 жовтня Трамп у Truth Social оголосив про початок «енергетичного перемир'я» між Україною і Росією, стверджуючи, що обидві сторони погодилися припинити удари. Білий дому уточнив, що перемир'я стосується лише НПЗ — у форматі «НПЗ за НПЗ», а не енергетичної інфраструктури загалом. Кремль від коментарів утримався, а Зеленський сказав, що дізнався про заяву з преси і що Україна готова, якщо Москва справді його дотримуватиметься. За словами Зеленського, Росія майже одразу порушила перемир'я, завдавши удару по електростанції в Харкові; він додав, що «Путін, очевидно, не читає Truth Social».

На Варшавському форумі безпеки 12 жовтня Зеленський поставив під сумнів реальний вплив обсягів російського дизеля на світові ціни (300–500 тис. тонн на місяць проти близько 120 млн тонн світового споживання) і запропонував США укласти аналогічну угоду з Україною, оскільки Україна впливає на рух російських суден і роботу російських НПЗ. Він також заявив, що якщо США гарантують безпеку української енергомережі, Україна не завдаватиме ударів по російській дизельній інфраструктурі.

Прем'єр Канади Марк Карні підтримав Україну і заявив, що угода суперечить зусиллям союзників і дає Росії додаткові кошти на війну. Високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас привітала перемир'я за умови його дотримання, але зазначила, що поки що не бачить готовності Росії; вона попередила, що домовленість лише про НПЗ вигідна Росії, бо в України один завод, а в Росії — багато. Каллас закликала до продовження санкційного тиску і підкреслила, що особисто воліла б перемир'я, яке включає і припинення вбивств людей. Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже закликала ЄС «подивитися в дзеркало», нагадавши про нещодавнє виключення двох прокремлівських олігархів із санкційних списків, а міністр фінансів США Скотт Бессент назвав європейську критику «лицемірною», заявивши, що з початку війни Європа заплатила Росії більше, ніж передала Україні. У відповідь Бессент зазначив, що Трамп підписав у вересні санкційний закон Ліндсі Грема проти Росії, більшість норм якого набирає чинності 18 жовтня і який залишає за президентом право на винятки.

Міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня у Люксембурзі мали затвердити найбільший в історії санкційний пакет проти Росії — 1646 позицій, а також обговорити можливе обмеження пересування російських дипломатів країнами ЄС. Нафтові ф'ючерси відреагували падінням: Brent знизився на $1,54 (1,47%) до $103,18 за барель, WTI — на $1,54 (1,68%) до $90,31. Аналітики Goldman Sachs підвищили прогноз ціни Brent на грудень до $90 за барель з попередніх $85.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ подають угоду як пріоритет Трампом інтетичних інтересів американського паливного ринку і власних політичних розрахунків над українською стратегією тиску на Росію через удари по НПЗ. Наголошується, що перемир'я фактично знімає санкційний тиск саме тоді, коли українські атаки на російські НПЗ почали створювати Росії паливний дефіцит, і що асиметрія — один український НПЗ проти багатьох російських — робить формат «НПЗ за НПЗ» вигідним Москві. Центральним елементом українського висвітлення є відповідь Зеленського, який назвав угоду «очевидною слабкістю», а на Варшавському форумі запропонував США укласти аналогічну домовленість з Україною, оскільки саме Україна впливає на рух російських суден і на роботу російських НПЗ. Підкреслюється і його зауваження, що «Путін, очевидно, не читає Truth Social» — після того, як Росія завдала удару по Харкову майже одразу після оголошення перемир'я. Українські видання активно цитують відповідь міністра закордонних справ Андрія Сибіги, що саме український народ має право обирати свого президента, і поширюють критичні голоси на кшталт хокеїста Домініка Гашека, який порівняв тандем Трампа і Путіна з пактом Гітлера і Сталіна 1939 року.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні ЗМІ (CNN, FT, Axios, Fox News, Reuters) описують крок як шестимісячне призупинення американських санкцій на експорт російного пального, яке, на думку аналітиків CNN, навряд чи суттєво знизить ціни на дизель і може конфліктувати з нещодавно підписаним законом Ліндсі Грема про санкції проти Росії. Увагу привертають реакції союзників — прем'єр-міністр Канади Марк Карні назвав угоду такою, що суперечить зусиллям союзників, і підтвердив збереження, а за потреби — посилення канадських санкцій і військової допомоги Україні; глава дипломатії ЄС Кая Каллас привітала перемир'я, але попередила, що асиметрія НПЗ вигідна Росії і що поки що немає ознак готовності Москви дотримуватись домовленості. Окремо виділяються захист міністра фінансів США Скотта Бессента, який назвав європейську критику «лицемірною», та застереження міністра закордонних справ Латвії Байби Браже, яка закликала ЄС «подивитися в дзеркало» через нещодавнє виключення двох прокремлівських олігархів із санкційних списків. Наратив ринків зосереджений на короткостроковому падінні нафтових котирувань і сумнівах щодо тривалості перемир'я.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться щодо того, скільки саме російського дизеля передбачає угода: частина описують її як загальний діапазон 300 тис. — 3 млн тонн, інші — як поетапні поставки (понад 300 тис. тонн спочатку, 500 тис. тонн у листопаді і ще 1 млн тонн згодом). Є розбіжності і в тому, як саме Віткофф і Кушнер тиснули на Київ у Маямі: одні джерела стверджують, що погрожували припиненням розвідувальних даних у разі ударів по НПЗ, а представник США це заперечує і каже, що Україну лише нагадали про необхідність не шкодити американським споживачам. Окреме питання — чи є «енергетичне перемир'я» повноцінною взаємною домовленістю: Трамп каже, що так, Москва від коментарів утрималася, Зеленський наполягає, що дізнався про нього з преси, а Росія, за його словами, порушила його майже одразу. Нарешті, джерела не сходяться в оцінці впливу угоди на ціни: Трамп і його адміністрація пов'язують її зі зниженням цін, а аналітики CNN і сам Зеленський наводять цифри, які ставлять цей ефект під сумнів.

Передумови

Україна і Росія протягом 2024–2025 років завдають ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної: українські безпілотники регулярно атакують російські НПЗ, що вже створило в Росії дефіцит пального і знизило обсяги нафтопереробки. У відповідь у липні 2026 року Кремль запровадив заборону на експорт дизеля, яка була достроково знята після укладення нової угоди з США. У вересні 2026 року Трамп підписав санкційний закон Ліндсі Грема проти Росії — більшість його положень набирає чинності 18 жовтня 2026 року, але закон залишає за президентом право на винятки. Ще раніше у вересні Емманюель Макрон і держсекретар США Марко Рубіо публічно допускали можливість «енергетичного перемир'я». За даними CNN і FT, спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі в Маямі тиснули на Київ із вимогою припинити удари по НПЗ, а США раніше погрожували зупинити передачу розвідданих і закупівлі зброї для України через механізм PURL.