Віткофф і Кушнер відвідали Москву і Київ: Вашингтон заявив про «суттєвий прогрес» у плануванні тристоронніх переговорів

Чому це важливо

Вперше від початку переговорів у лютому 2025 року посланці президента США приїхали в Україну, а не лише в Москву — Віткофф до цього вже вісім разів відвідував Москву. Візит запустив новий формат США–Україна–Європа (Е3), у якому європейські радники з нацбезпеки представили узгоджений з Україною список вимог (гарантії безпеки, території, санкції, репарації) і домовилися готувати умови для наступних переговорів протягом кількох тижнів. Вашингтон і Москва публічно не закривають двері для тристороннього формату, але Москва, за оцінкою ISW, не відмовилася від максималістських вимог — включно з «першопричинами» війни та контролем над чотирма областями — а під час візиту діяла триденна домовленість не бити по столицях, що завершилася ввечері 7 вересня новими ударами по Києву і Київщині.

Що сталося

5 вересня спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели у Москві понад тригодинну зустріч із Володимиром Путіним. Наступного дня, 6 вересня, вони прибули до Києва потягом — через неможливість скористатися авіацією внаслідок російських ударів, зокрема по аеропорту Жуляни 4 вересня. Зустріч із президентом Володимиром Зеленським відбулася на Софійській площі після короткої екскурсії Софійським собором, проти якої, за даними джерел, виступала російська сторона.

Переговори пройшли у три раунди: два двосторонні Україна–США і один багатосторонній за участю радників з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії — Емманюеля Бонна, Гюнтера Зауттера і Джонатана Пауелла. З українського боку, крім Зеленського, були присутні керівник ОП Кирило Буданов, керівник СЗР Рустем Умеров, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця. Обговорювалися параметри завершення війни, короткострокова підтримка України, гарантії безпеки, постачання ППО і так званий «зимовий пакет» (ППО, енергетика, СПГ, кроки з деескалації).

Віткофф після візиту написав у X, що досягнуто «суттєвого прогресу», зокрема у плануванні додаткових тристоронніх переговорів, і що Трамп прагне зупинити вбивства і досягти тривалого миру. Кушнер назвав московську зустріч «конструктивною і змістовною» і сказав, що США працюють над умовами для завершення війни до зими, хоча це «не гарантовано». Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Путін підтвердив відданість РФ досягненню цілей війни військовим шляхом і так званим «першопричинам». Аналітики ISW дійшли висновку, що жодних суттєвих поступок з боку Кремля не було і його вимоги виходять далеко за межі Донецької області.

7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що РФ не виключає повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія, але обговорення місця і дати є передчасним; будь-які кроки він назвав «одним маленьким кроком у бік миру». Глава європейської дипломатії Кая Каллас висловила сумнів у справжній готовності РФ до миру, а речник Єврокомісії Крістіан Віганд привітав дипломатичний імпульс, але наголосив на продовженні ескалації з боку Росії. У Києві на вокзальному табло при відправленні посланців з'явилася назва «Peace Express»; того ж вечора Росія відновила удари по Києву і Київщині, фактично припинивши триденну домовленість не бити по столицях.

Як про це пишуть українські джерела

Український фокус — це дипломатична хореографія навколо візиту: зустріч на Софійській площі після екскурсії Софійським собором, проти якої, за даними джерел, виступала Москва, і відправлення посланців потягом «Peace Express». Зеленський в інтерв'ю Axios 7 вересня представив послання американців як «росіяни готові до переговорів», але водночас озвучив скептицизм через реальні дії РФ на фронті. Центральною темою для Києва залишається «зимовий пакет» — ППО, енергетика, СПГ і кроки з деескалації, а позиція щодо Донбасу залишається незмінною з вимогою обговорення «на рівні лідерів».

Важливим елементом є новий формат США–Україна–Е3, у якому європейські радники представили узгоджений з Україною список вимог — гарантії безпеки, території, санкції, репарації — і домовилися готувати умови для переговорів протягом кількох тижнів. Частина українського експертного середовища звертає увагу на епізоди, які читаються як дистанціювання США від людських втрат: посланці, за даними джерел, відмовилися відвідувати місця російських ударів і не поклали квіти до стіни пам'яті на Михайлівській площі, при цьому прийнявши жартівливі футболки з написом «Київський режим».

Як про це пишуть міжнародні джерела

На міжнародному рівні візит подається як черговий крок « shuttle-дипломатії» США з гаслом «зблизити сторони» (Віткофф) і повернення до тристороннього формату Україна–США–Росія, про готовність до якого заявили і Вашингтон, і Москва, без конкретної дати чи місця. Помічник Путіна Юрій Ушаков після московської зустрічі підтвердив максималістські цілі РФ і «першопричини», а аналітики ISW та джерела Bloomberg підкреслили відсутність суттєвого прориву і нездатність Путіна відмовитися від вимог, включно з контролем над чотирма областями, «демілітаризацією», «денацифікацією» і позаблоковим статусом.

Європейські інституції відреагували обережно: речник Єврокомісії Крістіан Віганд привітав дипломатичний імпульс і готовність ЄС тиснути на РФ далі, а глава європейської дипломатії Кая Каллас публічно поставила під сумнів справжню готовність Москви до миру. Financial Times повідомила, що посланці привезли оновлені, але переважно знайомі документи мирного плану, а ключовим каменем спотикання залишається підконтрольна Україні частина Донбасу, і джерела оцінюють, що війна навряд чи завершиться до зими. На тлі близьких виборів до Держдуми 18–20 вересня і очікуваних дзвінків Трампа Путіну і Зеленському 7 вересня аналітики пов'язують дипломатичне прискорення, зокрема, з американським внутрішньополітичним календарем.

У чому розходиться висвітлення

У публічних оцінках результатів візиту є суттєві розбіжності. Віткофф і, частково, Зеленський представили поїздку як «суттєвий прогрес» і навіть «готовність росіян до переговорів», тоді як Пєсков обмежився формулою «один маленький крок у бік миру», ухилився від прямого підтвердження прогресу і заявив, що Кремль ще не має деталей київських підсумків. Аналітики ISW і джерела Bloomberg, навпаки, дійшли висновку, що жодного прориву не було: Путін підтвердив максималістські цілі і «першопричини», а його вимоги виходять далеко за межі Донецької області. Каллас публічно заявила, що не бачить ознак справжнього інтересу РФ до миру, що прямо протилежне посланню Зеленського від американських посланців. Окрема суперечність стосується рамки переговорів: в Єлисейському палаці вказали, що «формула 3+2 / Анкоридж» і 20-пунктовий план більше не є базовими для американців, тоді як російська сторона (Ушаков) продовжує апелювати до «першопричин» у дусі Анкориджа, а міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «дух Анкориджа», якщо він існував, «остаточно мертвий».

Передумови

Переговорний трек між США і Росією активізувався в лютому 2025 року; Віткофф до цього візиту вже вісім разів літав до Москви, тоді як Київ американські посланці відвідали вперше. Раніше США поширювали 28-пунктовий план, який після відгуків України і країн ЄС звузився до 20 пунктів; в Єлисейському палаці припускають, що 20-пунктовий план може більше не бути основою нового процесу, а «формула 3+2 / Анкоридж» (пов'язана із зустріччю Трампа і Путіна в Алясці в серпні 2025 року) уже не актуальна для американців. Вибори до Держдуми РФ призначені на 18–20 вересня — за словами американських посланців і джерела в Єлисейському палаці, після них РФ може виявити «нову готовність» до переговорів. На київських переговорах обговорювався «зимовий пакет» допомоги Україні — ППО, енергетика, СПГ і кроки з деескалації; Кушнер при цьому сказав, що завершення війни до зими «не гарантоване».