Віткофф і Кушнер відвідали Москву та Київ: перший візит американських посланців Трампа в Україну
Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 вересня зустрілися в Москві з Володимиром Путіним, а 6 вересня вперше прибули до Києва для переговорів із президентом Володимиром Зеленським. До другого раунду долучилися радники з нацбезпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. Сторони домовилися про ще одну зустріч і обговорили гарантії безпеки, постачання ППО та пакет допомоги напередодні зими, але жодних конкретних домовленостей щодо територіальних питань досягти не вдалося.
Головне
- 5 вересня Віткофф і Кушнер провели в Москві понад тригодинну зустріч з Путіним
- 6 вересня посланці Трампа вперше прибули до Києва і провели три раунди переговорів із Зеленським
- До другого раунду в Києві приєдналися радники з нацбезпеки країн E3 — Німеччини, Франції та Великої Британії
- За день до візиту РФ завдала ударів по злітних смугах аеропортів «Бориспіль» і «Жуляни»; американська сторона обрала потяг замість літака
- Зеленський і Віткофф назвали переговори «змістовними»; сторони обговорили гарантії безпеки, постачання ППО та пакет допомоги перед зимою
- Зеленський домовився про повторний візит посланців і запропонував надати їм український президентський борт
- 8 вересня Трамп провів телефонну розмову з Путіним
- За даними Reuters, Путін прагне захопити решту Донецької області до кінця року; західні аналітики вважають це малоймовірним
- Україна відкидає російські територіальні вимоги, називаючи їх умовами капітуляції
Чому це важливо
Це був перший візит американських посланців Трампа до Києва від початку повномасштабного вторгнення, тож Україна нарешті отримала прямий канал переговорів, який раніше йшов переважно через Москву. До другого раунду долучилися радники з нацбезпеки Німеччини, Франції та Великої Британії, що формалізує західний переговорний блок замість суто американо-російського каналу. Водночас прориву не сталося: РФ не пом'якшила позицію, у Кремлі візити розглядають передусім як піар перед «виборами» до Держдуми 18–20 вересня, а західні й українські офіційні особи очікують продовження війни щонайменше до наступного року з ескалацією ударів по енергетиці взимку.
Як про це пишуть українські джерела
Українські медіа подають візит переважно через призму підсилення переговорної позиції Києва. Зеленський наголошував, що приїзд Віткоффа і Кушнера свідчить про зміцнення України і на полі бою, і за столом переговорів, а включення європейських радників — про реальну, а не декларативну присутність Європи у процесі. Велика увага приділяється «логістичній безпеці» візиту: удари РФ по «Борисполю» і «Жулянах», рішення американської сторони їхати потягом, опрацьований альтернативний маршрут через Гомель — все це подається як контраст між російським зривом дипломатії та українською готовністю її забезпечити. Підкреслюється і підготовка з боку України: посланцям представили брифінг від Паліси, Буданова, Драпатого, Іващенка та Кривоножка щодо реальних втрат РФ і планів щодо Донбасу. Домовленість про повторний візит і пропозиція українського борта подаються як жест «балансу і поваги» до обох сторін.
Як про це пишуть міжнародні джерела
Єдиний неукраїнський матеріал у вибірці — катарське видання Al Jazeera Arabic — озаглавлює тему як «Вашингтон говорить про тристоронні переговори для завершення війни, Москва і Київ коментують», ставлячи у центр американську дипломатію, а не позицію Києва чи Москви. Англомовні джерела, на які посилаються українські медіа (Bloomberg, Reuters, Axios, BBC Ukraine, Kyiv Independent, ISW), значно різкіші щодо московського етапу: Віткоффа і Кушнера змусили чекати до вечора в Кремлі, а потім — на багатогодинний обід із Кірилом Дмітрієвим; позиція Путіна не пом'якшилася; візити потрібні передусім для передвиборчого піару Трампа і Путіна напередодні проміжних виборів у США 3 листопада і «виборів» до Держдуми 18–20 вересня. За даними Reuters, Путін, посилаючись на доповіді командувачів, вірить, що Росія зможе встановити контроль над рештою Донецької області до кінця року, тоді як західні військові аналітики вважають це малоймовірним через повільне просування.
У чому розходиться висвітлення
Оцінки результатів візиту суттєво розходяться. Стів Віткофф оголосив у X про «суттєвий прогрес» і підготовку тристоронньої зустрічі, Зеленський назвав частину ідей «гідними», Білий дім описав переговори як «змістовні». Водночас Bloomberg, посилаючись на джерела, близькі до Кремля, повідомляв, що очікування від московського етапу були «вкрай низькими», а європейські й американські посадовці наразі сходяться на думці, що війна триватиме й наступного року. Окрема суперечка — про порядок візитів: український аналітик Олександр Краєв вважає, що поїздка спочатку до Москви, а вже потім до Києва «зіграла більше на бік Москви», порушивши важливий для України порядок челночної дипломатії, тоді як Зеленський подає сам факт приїзду посланців до Києва як свідчення зміцнення української позиції.
Передумови
Росія веде повномасштабний наступ на Україну з 24 лютого 2022 року. Москва пов'язує завершення війни з відмовою Києва від руху до НАТО, що в Україні розцінюють як втручання у внутрішні справи. Україна відкидає передачу територій, утриманих ціною значних втрат, і трактує російські територіальні вимоги як умови капітуляції. У листопаді минулого року американці привезли до Києва «28-пунктний план», що містив неприйнятні для України вимоги щодо Донбасу, скорочення армії та відмови від курсу на НАТО; робота над ним у тристоронньому форматі не дала згоди щодо територіальних питань. Політичне керівництво РФ ставить за мету захоплення решти Донбасу до кінця 2026 року, але, за даними української сторони, військові просять змістити дедлайн до 31 березня 2027 року — відповідні терміни переносилися вже 15 разів. Переговорне «вікно» нині обмежене внутрішньополітичним календарем обох країн: «вибори» до Держдуми призначено на 18–20 вересня, проміжні вибори в США — на 3 листопада.