Віткофф і Кушнер відвідали Москву та Київ: Зеленський домовився про ще один візит і наполягає на участі Європи

Чому це важливо

Цей візит став першим у Києві для спецпредставників Трампа і фактично відновив американське посередництво після тривалої паузи. Після трьох раундів переговорів, до яких долучилися радники з нацбезпеки країн «Е3», Зеленський публічно зафіксував вимогу участі Європи у всіх подальших форматах. Водночас українська сторона провела для посланців закриті брифінги про реальний стан справ на фронті та про неспроможність РФ виконати власні дедлайни — спроба закріпити будь-яку угоду в реаліях поля бою, а не в російських максималістських вимогах.

Що сталося

5 вересня спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися в Москві з Володимиром Путіним; за даними російських ЗМІ, розмова тривала понад три години. Наступного дня, 6 вересня, вони прибули до Києва — вперше від початку повномасштабного вторгнення. Через удари РФ по злітних смугах аеропортів «Бориспіль» і «Жуляни» американська сторона обрала залізничний транспорт; розглядався також альтернативний маршрут через білоруський Гомель.

У Києві відбулися три раунди переговорів. До другого долучилися радники з нацбезпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. З українського боку в переговорах брали участь голова ОП Кирило Буданов, Рустем Умєров, керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та заступник голови ОП Сергій Кислиця. Крім того, відбулися закриті брифінги за участю заступника голови ОП Павла Паліси, головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, керівника ГУР Олега Іващенка та командувача Повітряних сил Анатолія Кривоножка.

Серед тем — гарантії безпеки, економічна підтримка, постачання засобів ППО та пакет допомоги напередодні зими. Зеленський заявив, що сторони обговорили зниження інтенсивності бойових дій та захист енергооб'єктів. За словами Зеленського, посланці привезли «кілька достойних ідей», деталі яких залишаються закритими. Також він повідомив про домовленість щодо ще одного візиту Віткоффа і Кушнера до України та висловив очікування зустрічі з Дональдом Трампом у 20-х числах вересня.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела підкреслюють трираундовий формат київських переговорів і участь радників з нацбезпеки країн «Е3», трактуючи це як закріплення європейської присутності в переговорному процесі. Брифінги Паліси, Драпатого, Буданова, Іващенка і Кривоножка покликані протиставити російським максималістським вимогам реальну картину на фронті — зокрема дані про 15 переносів дедлайнів щодо Донецької області та про сотні втрат росіян на квадратний кілометр просування. Зеленський називає візит свідченням посилення переговорної позиції України, наголошує на «достойних ідеях» американських посланців і закріплює вимогу про участь Європи у всіх майбутніх форматах.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні джерела — переважно через призму Al Jazeera Arabic — фокусуються на заяві Віткоффа у X про «суттєвий прогрес» і на повідомленнях Bloomberg з посиланням на кремлівські джерела, що очікування від московського раунду були «вкрай низькими». Наратив ширший — про невизначеність щодо намірів Москви і про спробу Вашингтона повернутися до тристороннього формату. Глибина українських брифінгів щодо фронту, вимога європейської участі та логістичні деталі потяга і ударів по аеропортах у міжнародному висвітленні практично відсутні.

У чому розходиться висвітлення

Аналітик Олександр Краєв вважає, що візит більше зіграв на користь Москви, оскільки посланці спершу відвідали Росію й порушили важливий для України порядок «челночної дипломатії». Зеленський, навпаки, представляє той самий візит як посилення переговорної позиції України. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що обговорювати місце і дату тристоронніх переговорів передчасно і що російську сторону ще не поінформували про київські контакти; Зеленський і Віткофф, своєю чергою, назвали київський раунд «змістовним» і повідомили про підготовку тристоронньої зустрічі. Окрема неузгодженість — у заявах Путіна про намір захопити Донбас до кінця 2026 року та в повідомленні Reuters з посиланням на нього, що російські сили можуть узяти решту Донецької області до кінця «року», без уточнення, якого саме.

Передумови

Росія веде повномасштабний військовий наступ проти України з 24 лютого 2022 року. Москва вимагає від Києва відмови від членства в НАТО, що Київ розцінює як неприйнятне втручання у внутрішні справи. Минулого листопада США привезли до Києва 28-пунктний план, який містив вимоги вийти з Донбасу, скоротити армію і відмовитися від курсу на НАТО; робота над ним тривала у тристоронньому форматі, але консенсусу щодо територій не було. Спільний візит Віткоффа і Кушнера до Москви 22 січня був їхньою першою такою поїздкою, що робить вересневу — другою. Політична мета Путіна — захопити Донбас до кінця 2026 року, тоді як російські військові командувачі просять перенести дедлайн на 31 березня 2027 року після 15 попередніх переносів. «Вибори» до Держдуми РФ призначені на 18–20 вересня, і американські посланці, за словами Зеленського, повідомили про нову готовність Росії до переговорів саме після них. На київських переговорах, крім безпекових тем, обговорювалися 67 українських компаній, які працюють над дронами-перехоплювачами для протидії реактивним БпЛА.