Переговори у Маямі та «мирний план» із чотирьох частин: Трамп уклав дизельну угоду з Путіним, Україна відмовилася зупиняти удари по НПЗ

Чому це важливо

Зустріч у Маямі та оприлюднений The Washington Post «мирний план» фактично окреслили можливу рамку завершення війни: фінансування відбудови (за участі Світового банку та BlackRock), безпекові гарантії у форматі статті 5 НАТО, економічна інтеграція з Росією та припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Одночасно Трамп уклав з Путіним окрему угоду щодо російського дизельного пального, що підірвало санкційний режим і викликало обурення в Києві та європейських столицях. Американські посланці передали українській стороні, що Путін не готовий до переговорів і вимагає решту українського Донбасу — вимога, яку Україна категорично відкидає. Під тиском Вашингтона Україну закликали припинити удари по російських НПЗ, а питання розвідувальної підтримки стало предметом закритих погроз, які одні джерела підтверджують, а інші — заперечують.

Що сталося

9 жовтня у гольф-клубі Shell Bay Віткоффа на околиці Маямі спецпосланці президента США Джаред Кушнер і Стів Віткофф провели шестигодинну зустріч з українською делегацією з трьох осіб, а також із радниками з національної безпеки лідерів Великої Британії, Франції та Німеччини й високопосадовцями ЄС і НАТО. Під час переговорів Віткофф виходив із кімнати, щоб долучитися до телефонної розмови Трампа з Путіним. Американська сторона попросила Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах і повідомила про майбутню дизельну угоду з РФ; за словами учасників, США нагадали про вже надану військову та розвідувальну допомогу, що частина присутніх сприйняла як приховану погрозу. Того ж дня Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизельного пального на ринки США та інших країн.

Зеленський відмовився зупиняти удари по російських НПЗ і назвав рішення Трампа послабити санкції «несправедливим і нечесним». За даними Reuters із посиланням на джерело, близьке до Кремля, Віткофф і Кушнер повідомили українцям, що Путін повернеться до переговорів лише в разі отримання решти територій Донбасу під українським контролем — орієнтовно 11% регіону. Переговори, які мали тривати два дні, завершилися достроково; запланований візит Віткоффа й Кушнера до Москви було відкладено.

11 жовтня високопосадовець ЄС Бйорн Зайберт, присутній на зустрічі у Флориді, провів 20-хвилинний брифінг для послів 27 країн ЄС і заявив, що «американці взаємодіють з росіянами більше, ніж публічно визнають»; оголошення дизельної угоди приголомшило європейських учасників. 12–13 жовтня The Washington Post оприлюднив матеріал Девіда Ігнатіуса, в якому йдеться про спільний «мирний план» США та Європи з чотирьох компонентів: механізм фінансування відбудови (Світовий банк і BlackRock), гарантії безпеки у стилі статті 5 НАТО, економічна інтеграція з РФ (зокрема можливий трубопровід російських нафти й газу до Європи з розподілом прибутків між Україною та Росією) і припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту зі збереженням російського контролю над окупованими територіями. Радник президента Дмитро Литвин назвав цю публікацію «непоганим піаром» американської сторони й заявив, що вона не є спільною позицією США та європартнерів. FT, Axios і WP повідомили про погрози Кушнера й Віткоффа позбавити Україну доступу до розвідки США у разі продовження ударів по російських НПЗ; три джерела Reuters, зокрема один учасник зустрічі, заперечили, що прямої погрози було озвучено.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела подають історію як комбінацію двох треків: розмов у Маямі 9 жовтня і публікації The Washington Post, яку Офіс президента прямо називає «непоганим піаром» американської сторони, а не спільним документом США та Європи. Центральне місце в українському висвітленні займає обурення дизельною угодою Трампа, яку Зеленський назвав «несправедливою і нечесною» і яка фактично послабила санкції проти російського палива. Українські медіа наголошують на червоних лініях Києва: непохитність територіальної цілісності, відмова передавати під контроль РФ решту українського Донбасу, відмова припиняти удари по російських НПЗ і готовність підтримати лише умовне енергетичне перемир'я, яке має дотримуватися й Москва. Окремо виокремлюється скептицизм українських перемовників щодо підходу США, дострокове завершення переговорів у Маямі та передане Віткоффом і Кушнером кремлівське «побажання» отримати 11% Донбасу як передумову для повернення Путіна за стіл переговорів.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні видання (Reuters, The Washington Post, Financial Times, Axios, CNN) репрезентують ситуацію як спробу США спільно з європейськими партнерами сформулювати пакетну пропозицію, яка поєднує фінансову, безпекову та економічну складові для України й Росії і передбачає територіальний компроміс, що не відповідає максимальним цілям жодної зі сторін. За версією The Washington Post, формула «якщо не можете вирішити проблему — зробіть її більшою» відображає стратегію Вашингтона: розширити масштаб рішень так, щоб обидві сторони побачили післявоєнну перспективу перед тим, як іти на поступки. Європейські дипломати, зокрема Бйорн Зайберт на брифінгу послів ЄС, фіксують розрив між публічною риторикою США і реальною інтенсивністю контактів із Москвою та обурення через дизельну угоду, але водночас висловлюють готовність продовжувати дипломатичний процес під керівництвом Віткоффа й Кушнера. Частина американських законодавців критикує дизельну угоду як таку, що дає Москві додаткові кошти без поступок; Трамп захищає її політичною логікою зниження цін на пальне перед проміжними виборами.

У чому розходиться висвітлення

Джерела не збігаються у кількох ключових пунктах. По-перше, Reuters із посиланням на трьох обізнаних співрозмовників, включно з одним учасником зустрічі, повідомляє, що американські посланці прямо не погрожували припиненням військової чи розвідувальної підтримки України у разі відмови зупинити удари по російських НПЗ; натомість Financial Times, Axios, CNN і колонка Девіда Ігнатіуса у The Washington Post повідомляють про такі погрози, включно з можливим призупиненням європейських закупівель американської зброї для України. По-друге, Офіс президента України через радника Дмитра Литвина називає опублікований WP «мирний план» лише «непоганим піаром» частини американської команди, тоді як міжнародні видання та сама публікація подають його як спільну роботу США та європейських країн. По-третє, Трамп публічно оголосив про постачання 4,8 млн тонн російського дизельного пального, а Reuters у власному матеріалі про угоду пише про «понад 2,25 млн барелів» дизельного пального для ринків США та інших країн. По-четверте, чисельність української делегації у Маямі оцінюється по-різному: одне джерело називає чотирьох осіб, що повернулися до Києва ввечері 12 жовтня, інші повідомлення — трьох.

Передумови

Росія веде повномасштабне вторгнення в Україну, частина Донбасу та інших українських територій залишається під окупацією. США раніше запровадили санкції проти російського палива, включно з російським дизельним пальним, і Трамп нещодавно підписав санкційне законодавство, яке, за повідомленнями Reuters, дизельна угода фактично підриває. Київ послідовно відкидає вимоги передати Росії території Донбасу, що залишаються під контролем України, і наполягає на збереженні територіальної цілісності. Як зазначив один європейський дипломат, удари України по російських НПЗ завдають відчутної шкоди російській економіці і зміцнюють переговорну позицію Зеленського, що й робить вимогу США припинити ці удари ключовим пунктом розбіжностей. Дизельна угода між Трампом і Путіним викликала обурення в Києві та європейських столицях, але європейські лідери, за повідомленнями, готові продовжувати дипломатичний процес під егідою Віткоффа й Кушнера.