У Маямі США представили Україні «мирний план» із чотирьох компонентів і дизельну угоду Трампа з Путіним

Чому це важливо

Маямі поєднало одразу два треки, які до цього йшли окремо: таємний діалог Трампа з Путіним і спільне опрацювання США та Європою ширшого мирного плану. Презентація дизельної угоди в розпал переговорів з Україною, вимога припинити удари по російських НПЗ і повідомлення про кремлівську вимогу передати підконтрольну Україні частину Донбасу показують, що Вашингтон тисне на Київ з метою отримати поступки від Москви. Водночас відсутність ясних гарантій і зафіксовані факти погроз розвідувальною підтримкою створюють для України ситуацію, у якій вона робить кроки без симетричних кроків з боку РФ.

Що сталося

9 жовтня у гольф-клубі Shell Bay спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели шестигодинну зустріч з українською делегацією з трьох осіб та представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, а також високопосадовцями ЄС і НАТО. Під час зустрічі Віткофф виходив із залу, щоб долучитися до телефонної розмови Трампа з Путіним.

Посланці Трампа попросили Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи та повідомили, що Трамп укладе угоду з РФ щодо дизельного пального. Того ж дня Трамп оголосив, що домовився з Путіним про постачання російського дизеля на ринки США та інших країн — за його словами, 4,8 млн тонн, тоді як у матеріалі Reuters ішлося про понад 2,25 млн барелів. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заперечував будь-який зв'язок дизельної угоди з мирним процесом, назвавши її взаємовигідною російсько-американською співпрацею.

Віткофф і Кушнер поінформували українську сторону, що Путін наразі не готовий до переговорів і, за даними джерела Reuters, близького до Кремля, повернеться до них лише в разі отримання підконтрольної Україні частини Донбасу, яку це джерело оцінює у близько 11% регіону і яка дозволила б Москві представити результат як перемогу.

Зустріч також була присвячена спільному чотирикомпонентному мирному плану, який опрацьовують США та європейські країни: 1) фінансування відбудови України через Світовий банк і BlackRock; 2) безпекові гарантії від США та європейських країн, які американський чиновник описав як еквівалентні статті 5 НАТО; 3) економічна інтеграція Росії, України та ЄС, включно з можливим трубопроводом російських нафти й газу до Європи з розподілом прибутків між Києвом і Москвою, та механізм скасування санкцій; 4) припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту зі збереженням контролю РФ над окупованими територіями. Перемовники просили Київ надати детальні кошториси відбудови і гарантії цільового використання коштів, але Україна на той момент таких цифр не подала.

Зеленський відмовився припиняти удари по російських НПЗ і публічно назвав рішення Трампа «несправедливим і нечесним», а також, за повідомленнями, «слабким». За даними Financial Times і Axios, Віткофф і Кушнер погрожували позбавити Україну доступу до американської розвідки, якщо удари по НПЗ продовжаться; три джерела Reuters, зокрема один учасник зустрічі, заперечують, що пряма погроза прозвучала. За даними Financial Times і CNN, серед ризиків, які обговорювалися, була також зупинка американської системи закупівель зброї для України.

Переговори в Маямі завершились достроково. Високопосадовець ЄС Бйорн Зайберт провів у неділю 20-хвилинний брифінг для послів 27 країн ЄС, під час якого повідомив, що оголошення дизельної угоди приголомшило європейських учасників, і озвучив висновок, що «американці взаємодіють з росіянами більше, ніж публічно визнають». 12 жовтня The Washington Post опублікував колонку Девіда Ігнатіуса, що описав чотирикомпонентний план; радник Зеленського Дмитро Литвин назвав цю публікацію «непоганим піаром» США і заперечив, що матеріал відображає спільну позицію США та Європи.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела представляють публікацію The Washington Post як американську PR-акцію, а не реальний спільний європейсько-американський план. Вони наголошують, що Росія не погодилась на конкретні умови миру, натомість висунула вимогу передати їй підконтрольну Україні частину Донбасу — близько 11% регіону — що суперечить позиції України щодо територіальної цілісності. Українські офіційні особи наголошують на категоричній відмові Зеленського припиняти удари по російських НПЗ і цитують його оцінки дизельної угоди як «несправедливої та нечесної» і «слабкої»; завершення маямських переговорів достроково вони подають як свідчення розбіжностей у підходах. При цьому Київ допускає замороження конфлікту на нинішній лінії фронту як можливу основу мирної угоди.

У чому розходиться висвітлення

Позиції джерел розходяться у кількох ключових точках. По-перше, Reuters із посиланням на три джерела, зокрема учасника зустрічі, стверджує, що американські представники не погрожували припиненням військової чи розвідувальної підтримки в разі відмови припинити удари по російських НПЗ; натомість Financial Times, Axios, CNN та The Washington Post повідомляли про такі погрози. По-друге, США через Віткоффа й Кушнера представляли дизельну угоду як інструмент повернення Москви за стіл переговорів і «пом'якшення» позиції РФ, тоді як речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував будь-який зв'язок угоди з українським мирним процесом. По-третє, радник президента Литвин характеризує оприлюднений WP план як «непоганий піар» і виклад лише частини американської позиції, тоді як сам матеріал WP подає документ як повільне формування спільного європейсько-американського треку. Нарешті, обсяг дизельної угоди Трамп оцінив у 4,8 млн тонн, а Reuters писав про понад 2,25 млн барелів.

Передумови

Упродовж останніх місяців адміністрація Трампа неодноразово просила Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах на тлі зростання цін на дизель. Спецпосланці Віткофф і Кушнер виступають посередниками між Вашингтоном, Києвом і Москвою і навіть скасовували заплановану поїздку до Москви через невизначеність позицій України та Європи. США та європейські країни паралельно опрацьовують спільний мирний документ, присвячений Девіда Ігнаціуса Washington Post опублікував 12 жовтня, що й спровокувало публічну реакцію Офісу президента України і європейських послів. Україна послідовно відкидає вимоги передати РФ підконтрольні території, але не виключає замороження конфлікту на нинішній лінії фронту як можливу основу угоди.