Зеленський: Україна відновлює удари по російських НПЗ після трьох днів паузи на прохання США

Чому це важливо

Відновлення ударів по російських НПЗ означає зрив короткого, ініційованого США мораторію на далекобійні удари України вглиб Росії. Воно демонструє, що Вашингтон прямо пов'язав удари по російській енергетиці з можливим припиненням обміну розвідданими та обмеженнями супутникового зв'язку, від якого залежать українські безпілотники та ППО. Це відбувається на тлі нової американської ліцензії, яка дозволяє постачання російського дизпального на світові ринки, що загострює і політичний, і економічний контекст. Лідери ЄС публічно підтримують удари як легітимну самооборону, ставлячи вибір України у пряме протиріччя з вимогами США стриматися.

Що сталося

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times, опублікованому 15 жовтня, заявив, що Україна відновлює удари по російських нафтопереробних заводах: «Заборону знято. З нас досить». За словами Зеленського, Україна три дні утримувалася від ударів по російській енергетиці на прохання Вашингтона, але Росія за цей час не припинила атак на українську інфраструктуру, а за останній тиждень її удари забрали понад 100 цивільних життів.

Зеленський також повідомив, що на тлі паузи США погрожували заблокувати обмін розвідданими, якщо Україна продовжить удари по російських енергооб'єктах. За даними The Washington Post, 12 жовтня спецслужби США попередили посольство України у Вашингтоні, що будь-які нові ударі призведуть до «негайного» припинення обміну розвідданими; за словами джерела видання, попередження були масштабними — «дзвонили практично всім, хто мав українське прізвище». І хоча Трамп публічно заявив, що обмін розвідданими триває, а Єврокомісія не побачила ознак його припинення, самі погрози залишилися чинними.

Окрім цього, в ніч на 14 жовтня SpaceX без попередження обмежила швидкість терміналів Starshield у русі до 160 км/год, що ускладнило польоти ударних і розвідувальних дронів. Зеленський відкинув версію про «технічний збій» і назвав обмеження «політичним рішенням, а не технічною проблемою». У ніч на 12 і 13 жовтня Україна не отримувала від партнерів попереджень про запуски російських балістичних ракет по Києву; вночі 14 жовтня Росія завдала удару по Києву, Київщині й Харкову 39 балістичними ракетами та понад 120 дронами, залишивши щонайменше 600 тис. людей без електрики. Зеленський заявив, що Україна готова знову припинити удари по російській енергетиці лише в обмін на додаткові ракети-перехоплювачі для Patriot.

Як про це пишуть українські джерела

Українські ЗМІ подають відновлення ударів по НПЗ як захисну відповідь на триваючі російські атаки, на погрози Вашингтона заблокувати обмін розвідданими та на обмеження Starshield. Цитується Зеленський: «Заборону знято. З нас досить». Наголошується, що оголошене Трампом 11 жовтня «енергетичне перемир'я» стало для Києва новиною — про нього Зеленський дізнався від журналістів — і що Москва його так і не підтвердила. У матеріалах також звучить попередження Зеленського про те, що після угоди щодо дизпального наступною угодою між США і Росією може статися домовленість щодо газу, яка додатково профінансує російську війну.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні видання виносять у заголовки заяву Зеленського в Financial Times і подають відновлення ударів як зняття мораторію, запровадженого на прохання США. Поряд із цим вони цитують Трампа, який публічно заперечує припинення обміну розвідданими, та Єврокомісію, яка не побачила ознак його зупинки. WSJ і FT зосереджують увагу на послідовності кроків Вашингтона: зустріч у Нью-Йорку 22 вересня, переговори у Маямі 9 жовтня з Віткоффом і Кушнером, того ж дня — дзвінок Трампа Путіну й оголошення угоди щодо дизпального, попередження посольству 12 жовтня та «енергетичне перемир'я» 11 жовтня. FT характеризує погіршення відносин Києва й Вашингтона як найсерйознішу кризу у відносинах України з її ключовим партнером у сфері безпеки з часу суперечки в Овальному кабінеті в лютому 2025 року.

У чому розходиться висвітлення

Розбіжності між джерелами зосереджені довкола трьох питань. Перше — чи справді США припинили обмін розвідданими: Зеленський і джерела The Washington Post описують це як загрозу або таке, що не було припинено повністю; Трамп публічно заперечує зупинку, а Єврокомісія каже, що не бачить її ознак; посадовець США, цитований Politico, пояснив відсутність попереджень про ракетний удар по Києву поганою погодою. Друге — характер збою у роботі супутникового зв'язку: частина джерел пише про Starshield (військовий пакет), інші — про Starlink; Зеленський називає це політичним рішенням, Білий дім — технічною несправністю, а Ілон Маск стверджує, що Starshield належить уряду США. Третє — відповідальність за удари по двох російських НПЗ 14 жовтня: Москва заявила про українські удари, радник Зеленського Дмитро Литвин це заперечив, а віце-прем'єр РФ Новак, за повідомленнями, поширив фейк; водночас уранці 15 жовтня губернатор Рязанської області Павло Малков повідомив про пожежу на НПЗ після масованої атаки дронів.

Передумови

Аналітики, цитовані WSJ, оцінюють, що Україна вивела з ладу 40–50% російської нафтопереробної мережі. За даними Міністерства оборони України, лише у вересні було уражено 12 великих НПЗ; Міжнародне енергетичне агентство наводило дані, що на кінець серпня лише 5 з 32 найбільших російських заводів уникли українських ударів, а деякі об'єкти з початку повномасштабного вторгнення 2022 року зазнали до 15 уражень. Трамп оголосив «енергетичне перемир'я» 11 жовтня у Truth Social, однак, за даними Axios, його рамка обмежувалася лише взаємним припиненням ударів по НПЗ, а не по енергетиці загалом; Кремль публічно не підтверджував угоду. За два дні до того, 9 жовтня, Трамп оголосив угоду з Путіним щодо постачання російського дизельного пального на світові ринки; Мінфін США видав тимчасову загальну ліцензію на продаж та імпорт дизпального російського походження до 7 квітня 2027 року. На зустрічі в Нью-Йорку 22 вересня Трамп запитав Зеленського, чому Україна атакує російські НПЗ; за даними WSJ, після цього США шість разів зверталися до Києва з проханням припинити такі удари.