Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією — Київ і Москва цього не підтверджують

Чому це важливо

З наближенням зими питання ударів по енергетичній інфраструктурі є одним із центральних у війні: саме від нього залежить, чи зможуть українські міста пройти опалювальний сезон. Заява Трампа з'явилася без підтвердження з боку України чи Росії і без узгоджених параметрів — без визначеної тривалості, переліку об'єктів і механізму контролю. Те, як швидко після оголошення Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові та по об'єктах у Києві, поставило під сумнів саме існування домовленості. Водночас європейські лідери публічно підтримали ідею енергетичного перемир'я і додаткову підтримку України, що показує розбіжність у підходах Вашингтона і Брюсселя.

Що сталося

11 жовтня президент США Дональд Трамп опублікував у Truth Social допис, у якому стверджував, що «з цієї миті» між Україною та Росією набуває чинності «енергетичне перемир'я», і попередив сторони «не порушувати» його. Трамп не уточнив тривалості угоди, того, які саме енергетичні об'єкти підпадають під домовленість, і того, як контролюватиметься її виконання.

Жодна зі сторін публічно не підтвердила угоди. Президент Володимир Зеленський сказав журналісту Axios Бараку Равіду, що дізнався про заяву зі ЗМІ, але готовий погодитися на перемир'я, якщо Росія теж погодиться, і попросив повідомити Київ, коли воно має початися. Пізніше Зеленський заявив, що Україна підтримує перемир'я і чекає деталей від Вашингтона, а також провів телефонні розмови з прем'єр-міністром Канади Марком Карні, президентом Фінляндії Александром Стуббом і генсеком НАТО Марком Рютте.

Посадовець Білого дому повідомив Axios, що «енергетичне перемир'я» за версією США означає взаємне припинення ударів лише по нафтопереробних заводах і що наступним кроком може буде домовленість щодо електростанцій і мереж; за його ж словами, Росія «продовжує розглядати» пропозицію і ще не дала згоди. Українські посадовці назвали пропозицію «нафтопереробний завод за нафтопереробний завод» нерівноцінною, оскільки Україна має лише один НПЗ у Кременчуці, який не працює на повну потужність через російські удари, тоді як Росія має розгалужену мережу.

Приблизно за годину до заяви Трампа Росія завдала удару по енергетичному об'єкту в Києві, що призвело до аварійних відключень електрики в частині Оболонського, Шевченківського, Деснянського, Подільського та Дніпровського районів і перебоїв з водопостачанням у Голосіївському, Солом'янському та частково Святошинському і Шевченківському районах. Після заяви, за словами Зеленського, Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові й електростанції в Києві «шахедами»; міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав це порушенням оголошеного перемир'я. На 12 жовтня Трамп, коментуючи це журналістам, заявив, що «не впевнений» у порушенні з боку Росії і що порушення «були з обох сторін», а на заперечення, що й Україна, і Росія заперечують угоду, відповів: «Вони погодились. Знаєте чому? Тому що я сказав: "Ви погодились". Ось чому».

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела в центрі уваги ставлять реакцію Зеленського: він дізнався про заяву Трампа від журналіста Axios і одразу заявив про готовність підтримати перемир'я за умови, що Росія теж його підтримає, але попросив Вашингтон надати деталі. Українські медіа наголошують, що ані Київ, ані Москва угоду публічно не підтвердили, і наводять удари Росії по українській інфраструктурі як до, так і після заяви Трампа як свідчення недотримання. Особлива увага приділяється дипломатичним контактам Зеленського з Карні, Стуббом і Рютте, а також підтримці з боку фон дер Ляєн і Макрона. В українському порядку днів також підкреслюється нерівність запропонованої схеми «НПЗ за НПЗ» та критика Зеленським послаблення США санкцій проти російського дизеля як «слабкого рішення сильних партнерів» і «інвестиції у війну». Частина українських джерел цитує Financial Times, що Трамп поспішив із заявою, оскільки фінальної угоди немає і Путін не хоче домовлятися до зими.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Міжнародні агентства (Reuters, AP, AFP) виносять у заголовки саме заяву Трампа і зазначають відсутність підтвердження з обох сторін. Axios і Financial Times подають більш обережну картину: за їхніми даними, Білий дім визнає, що Росія ще не дала згоди, а «перемир'я» за версією Білого дому — це лише взаємне припинення ударів по нафтопереробних заводах, а не про енергетику в цілому. Німецькі, французькі та катарські ЗМІ підкреслюють європейську підтримку ідеї справжнього енергетичного перемир'я і вказують на продовження чи навіть посилення російських ударів по українській інфраструктурі. Казахські й арабські видання відзначають відсутність офіційної реакції Москви і скептичні коментарі рослин депутатів Держдуми, які не змогли підтвердити угоду.

У чому розходиться висвітлення

Головна суперечка — чи існує юридично обов'язкова угода: Трамп стверджує, що обидві сторони погодилися і вона діє; Зеленський каже, що дізнався про заяву зі ЗМІ, але готовий підтримати, якщо Росія погодиться; Financial Times повідомляє, що фінальної угоди немає; посадовець Білого дому сказав Axios, що Росія «продовжує розглядати» пропозицію; депутати Держдуми не змогли підтвердити домовленість; МЗС України заявило, що Росія порушила перемир'я одразу після оголошення. Друга суперечка — що саме мається на увазі під «енергетичним перемир'ям»: Трамп не уточнив; посадовець Білого дому сказав, що йдеться лише про припинення ударів по нафтопереробних заводах; українські посадовці назвали таку пропозицію «нафтопереробний завод за нафтопереробний завод» нерівноцінною. Третя — щодо дотримання: МЗС України заявило про удар по харківській ТЕЦ-5 як про порушення перемир'я; Трамп 12 жовтня сказав, що «не впевнений» у порушенні з боку Росії і що «порушення були з обох сторін».

Передумови

14 вересня Трамп уже робив подібну заяву про «енергетичне перемир'я», яку тоді не підтвердили ані Київ, ані Москва, після чого удари по енергетиці продовжилися. 22 вересня, після переговорів із Трампом, Зеленський заявив, що Україна «готова на будь-який формат енергетичного перемир'я» з Росією. 23 вересня, після зустрічі з Лавровим у Нью-Йорку, держсекретар США Марко Рубіо сказав, що Росія і Україна зацікавлені у тимчасовому припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі; того ж дня Лавров на засіданні Радбезу ООН заявив, що Росія не зупинить «СВО» заради переговорів «у жодному форматі». 9 жовтня, після розмови з Путіним, він оголосив угоду щодо постачання російського дизеля на ринки США і світу, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію на операції з російським дизелем до 7 квітня 2027 року. 10 жовтня Трамп публічно закликав українців обрати нового лідера, на що Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори за умови повного 60-денного припинення вогню.