Italy's Foreign Ministry
-
Комісія ООН визнала атаки Росії на енергетику України воєнними злочинами
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України дійшла висновку, що умисні атаки Росії на цивільні об’єкти та енергетичну інфраструктуру України є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Комісія також виявила докази торгівлі людьми через вербування іноземних чоловіків з 29 країн до російської армії.
-
Молдова розглядає перенесення українських пунктів пропуску через атаки РФ
Молдовські влади розглядають перенесення українських пунктів пропуску на територію Молдови, щоб зменшити ризики для прикордонників і громадян. Кишинів уже вивів своїх прикордонників і митників із чотирьох пунктів на українській території та веде переговори про спільний контроль на своєму боці кордону.
-
Львівська облрада оголосила 2027 рік роком УПА, Шухевича та Ольжича: Польща відреагувала різко
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік на території області роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Рішення викликало різку реакцію Польщі: міністр оборони назвав його «неприйнятним», прем'єр Дональд Туск — «самогубною тактикою», а глава МЗС Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення ініціатора рішення Святослава Шеремети до списку небажаних осіб. МЗС України назвало рішення контрпродуктивним і наголосило, що воно ухвалене на регіональному рівні без консультацій із центром.
-
Польща на 5 років заборонила Шереметі в'їзд до Шенгену через «рік Шухевича» на Львівщині
Польща внесла депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремету до реєстру небажаних осіб і заборонила йому в'їзд та перебування в країнах Шенгенської зони строком на п'ять років — до 20 жовтня 2031 року. Рішення пов'язане з його ініціативою проголосити 2027 рік на Львівщині роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича. МЗС України назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним, а Шеремета попередив, що заборона в'їзду може зашкодити співпраці у сфері увічнення пам'яті.
-
Пічерно оголосила голодування через гуманітарну кризу в Олешках
Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно 20 жовтня оголосила голодування, щоб привернути міжнародну увагу до гуманітарної ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині. Вона закликала до негайного гуманітарного перемир’я, допуску продуктів харчування і медикаментів та безпечної евакуації цивільних. Станом на ранок 21 жовтня до ініціативи приєдналися 277 людей.
-
Путін запропонував Трампу тристоронню зустріч із Сі без участі України
Володимир Путін запропонував Дональду Трампу та Сі Цзіньпіну зустрітися на полях саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, щоб обговорити завершення війни в Україні. Пропозицію, яку Путін висунув під час розмови з Трампом 9 жовтня, не передбачає участі Володимира Зеленського. Американський уряд підтвердив переговори, але остаточної згоди Трампа на зустріч ще немає.
-
Російські удари по енергетиці пошкодили 28 підстанцій та інші об’єкти в Україні
Російські удари по українській енергетичній інфраструктурі в ніч на 19 жовтня та вранці пошкодили 28 підстанцій та інші важливі об’єкти, за даними президента Володимира Зеленського. Нові знеструмлення зафіксували у 10 областях, а в частині регіонів запровадили погодинні графіки відключень. На пошкоджених об’єктах тривають відновлювальні роботи, електрику поступово повертають споживачам.
-
США не схвалили передачу партії ракет Patriot для України, — Зеленський
Міністр оборони США Піт Гегсет не завершив необхідні процедури для передачі Україні значної партії вже оплачених союзниками ракет-перехоплювачів Patriot. Українські чиновники називають затримку політичним рішенням, тоді як США пояснюють її потребою забезпечити власні війська достатніми запасами. Володимир Зеленськийalso повідомив, що Україна отримує лише близько 12 ракет Patriot на місяць.
-
Росія вночі 14 жовтня завдала комбінованого удару 39 ракетами і 128 дронами по енергетиці та залізницях
У ніч проти 14 жовтня Росія випустила по Україні 39 балістичних ракет і 128 ударних безпілотників, цілячи в енергетичну та критичну інфраструктуру Києва, Київщини та Харкова. У Києві влучили в ТЕЦ-4 і дев'ятиповерхівку в Деснянському районі, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей і понад 20 постраждали. Без електрики залишилися щонайменше 600 тисяч людей, пошкоджено 26 об'єктів електроенергетики і чотири об'єкти нафтогазового комплексу. Зеленський назвав удар свідомою демонстративною відповіддю на оголошене Трампом «енергетичне перемир'я» і закликав запровадити санкції за законопроєктом Ліндсі Грема та передати Україні додаткові протиракети для Patriot.
-
Зеленський підписав закон про освіту нацменшин, ЄС відкрив два переговорні кластери для України
Верховна Рада 12 жовтня ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон про освітні права корінних народів і національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС. На четвертій міжурядовій конференції Україна–ЄС у Люксембурзі 13 жовтня ЄС офіційно відкрив переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Рішення підтримали всі 27 держав-членів; його привітали Угорщина та Румунія.
-
Зеленський у Варшаві заявив, що Трамп не повідомляв Україну про «енергетичне перемир'я», а Росія порушила його ударами по Харкову та Києву
11 жовтня Дональд Трамп оголосив у Truth Social про нібито «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією, яке набуває чинності негайно. Білий дім уточнив Axios, що йдеться лише про взаємне припинення ударів по НПЗ — «НПЗ за НПЗ». Україні про домовленість не повідомили, у Кремлі контакти коментарем не підтвердили, а вже за годину до посту Трампа Росія вдарила по енергооб'єкту в Києві, а невдовзі після — по ТЕЦ-5 у Харкові. На Варшавському безпековому форумі 12 жовтня Зеленський сказав, що оголошення стало для нього новиною, Україна готова до взаємного перемир'я, але Росія має довести свою згоду діями. Паралельно Трамп 9 жовтня домовився з Путіним про постачання 300 тис. – 3 млн тонн російського дизпального, а Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року.
-
Зеленський заявив, що Київ «майже повністю» провалив план стійкості, і анонсував переговори з партнерами щодо енергообладнання та ППО
Після селекторної наради 9 жовтня президент Зеленський публічно розкритикував столичну владу за майже повне невиконання плану стійкості на тлі ударів Росії по енергетиці. Він попередив про особисту відповідальність Мінінфраструктури та ОВА, доручив окремі завдання для Києва та повідомив про оновлення потреб країни в енергообладнанні та пакетах ППО, за якими готують комунікацію з партнерами.
-
Південна Корея відкликала посла з України через суперечку щодо передачі північнокорейських полонених
МЗС Південної Кореї 8 жовтня оголосило про відкликання посла в Україні Пак Кі Чана на тлі дипломатичної суперечки, спричиненої публічним повідомленням президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення та заявив, що отримав від міністра Андрія Сибіги вибачення, які не відповідають очікуванням; український МЗС це заперечує. Паралельно Адміністрація президента Південної Кореї відкинула звинувачення радника Владислава Власюка щодо постачання пального до РФ в обхід санкцій.
-
Розслідування Guardian: у липні-серпні з портів Південної Кореї до Росії вивезли понад 176 тис. тонн пального, зокрема підсанкційними танкерами
Аналіз портових записів і даних суднових трекерів, проведений The Guardian, показав, що у липні-серпні в кількох південнокорейських портах на сім танкерів завантажили понад 176 тис. тонн пального, переважно дизельного; ці судна здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три з семи танкерів перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС. МЗС України підтвердило ці дані, а Сеул їх заперечує.
-
Єврокомісія готова відкрити два наступні кластери переговорів щодо вступу України до ЄС наступного тижня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила 5 жовтня в Брюсселі, що на міжурядовій конференції в Люксембурзі наступного тижня можуть відкрити два наступні переговорні кластери щодо вступу до ЄС — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — для України та Молдови. Умовою відкриття для України є ухвалення Верховною Радою 12 жовтня законопроєкту про освітні права національних меншин, якого вимагає Угорщина. За даними Financial Times, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив дипломатам не блокувати процедурний крок із надсилання листів Україні та Молдові.
-
Спроба підриву українського Ан-124 у Лейпцигу: Німеччина офіційно звинуватила розділи Росію
У ніч проти 5 серпня дрон із 1,8 кг Semtex врізався у крило припаркованого українського вантажного Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле, але вибухівка не здетонувала. Спільне розслідування The Telegraph і Welt am Sonntag ідентифікувало росіянина Олега Льовушкіна як ймовірного організатора, а білоруського агента Андрія Каршакова — як безпосереднього виконавця. 1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію та оголосила контрзаходи, зокрема закриття російського генконсульства в Бонні.
-
Понад половина F-16 України небоєздатні через затримки обслуговування в Бельгії
За даними The Wall Street Journal, понад половина українських винищувачів F-16 не можуть виконувати бойові завдання через затримки з технічного обслуговування в бельгійській компанії Sabena Aerospace Engineering. Президент Зеленський підтвердив у Financial Times, що близько половини парку F-16 тривалий час перебувають у Європі на ремонті, і заявив про намір перенести більшу частину обслуговування на територію України. Речник МЗС Георгій Тихий назвав повідомлення про «катастрофічно» низьку боєздатність F-16 такими, що не відповідають дійсності.
-
Уряд визначив пріоритети держвидатків: оборона, пенсії, зарплати бюджетників — усе інше відкладено до кінця війни
Кабінет Міністрів 28 вересня затвердив рішення про пріоритетність державних видатків у складних фінансових умовах. Першочергово фінансуватимуться оборона, пенсії, соціальні виплати та зарплати вчителям, лікарям й іншим працівникам бюджетної сфери. Непершочергові видатки — нові будівництва, реконструкції, капітальні ремонти, а також роботи з благоустрою (парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки) — відкладено до закінчення війни. Прем'єр Сергій Корецький пов'язав частину тиску на бюджет із затримкою міжнародного фінансування через невиконані Україною зобов'язання перед партнерами.
-
51 країна закликала Росію погодитися на повне і безумовне припинення вогню
23 вересня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН та в рамках Тижня високого рівня Генасамблеї ООН, 51 держава-член ООН опублікували спільну заяву із закликом до Росії погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню і долучитися до змістовних мирних переговорів. Заяву представили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Україна вже погодилася на таке припинення вогню ще в березні 2025 року. США до спільної заяви не приєдналися.
-
Coreper не зміг продовжити санкції проти РФ: Словаччина й Франція вимагають виключити Усманова і Фрідмана
21 вересня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) на кількох зустрічах не зміг домовитися про продовження індивідуальних санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Словаччина та Франція наполягали на виключенні зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана; компромісний пакет — продовження режиму на 36 місяців в обмін на їхнє зняття — заблокувала Латвія. Наступне засідання послів ЄС призначене на ранок 22 вересня, до опівночі 22 вересня, коли чинний режим втрачає чинність.