Опубліковано 7 вересня, 20:06 UTC · Оновлено 8 вересня, 22:14

Генпрокурор Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»

Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку ввечері 7 вересня, того ж дня, коли вранці заявляв, що не має наміру йти у відставку добровільно. Відставка сталася на тлі спецоперації НАБУ та САП «Карфаген», у межах якої викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора, підозрювану в «кришуванні» шахрайських кол-центрів. Президент Зеленський повідомив, що подання про звільнення буде направлено до Верховної Ради.

Головне

Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади Генпрокурора ввечері 7 вересня, оголосивши про це у Telegram.
Раніше того ж дня Кравченко заявляв журналістам, що не планує йти у відставку за власним бажанням і залишить посаду лише на прохання президента чи Верховної Ради.
Президент Зеленський провів 7 вересня зустріч із Кравченком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією; за даними LIGA.net, саме Зеленський попросив Кравченка написати заяву.
4 вересня НАБУ та САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації, пов'язаної з «кришуванням» шахрайських кол-центрів; НАБУ ідентифікувало п'ятьох підозрюваних.
6 вересня ВАКС обрав запобіжний захід заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергію Кропиві — тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн; 7 вересня під варту взяли також Єлизавету Івахненко («Музу», застава 20 млн грн) та водія Кропиви Сергія Куцого (застава 3 млн грн).
Кравченко заявив, що не має процесуального статусу у справі «Карфаген», заперечує причетність до «кришування» кол-центрів і називає ситуацію політичним замовленням; Офіс генпрокурора стверджує, що в матеріалах ухвали суду немає прямих даних про його вину.

Чому це важливо

Відставка Кравченка усуває очільника української прокуратури під час активного антикорупційного розслідування, що безпосередньо зачіпає його відомство. Це вже четверта зміна Генпрокурора за президентства Зеленського, що свідчить про системну інституційну нестабільність на цьому напрямі. Справа «Карфаген» стосується систематичних хабарів і відмивання коштів через шахрайські кол-центри, що має значення для довіри до правоохоронної системи. Європейська комісія прокоментувала відставку, що вказує на зв'язок справи з антикорупційними зобов'язаннями України в рамках євроінтеграції.

Що сталося

Увечері 7 вересня Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив у Telegram заяву про відставку з посади. Він назвав своє рішення свідомим політичним і заявив, що не хоче, аби посада Генпрокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння; подякував президенту Володимиру Зеленському та Верховній Раді за довіру і попросив прийняти його звільнення. Раніше того ж дня під час спілкування з журналістами Кравченко стверджував, що не має наміру йти у відставку добровільно і залишить посаду лише на прохання президента чи парламенту. Того ж дня президент Зеленський провів зустріч із Кравченком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією щодо його перебування на посаді; за даними джерел LIGA.net в Офісі генпрокурора, саме Зеленський попросив Кравченка написати заяву. Зеленський повідомив, що 7 вересня був присвячений кадровим питанням, і що подання про звільнення Кравченка буде направлено до Верховної Ради. Кравченко заявив, що не має процесуального статусу у справі «Карфаген», заперечує причетність до «кришування» кол-центрів і характеризує ситуацію як політичне замовлення.

Як про це пишуть українські джерела

Українські джерела детально відтворюють власне пояснення Кравченка — відставку як свідоме політичне рішення і заперечення будь-якої причетності до «кришування» шахрайських кол-центрів. Водночас вони широко висвітлюють матеріали слідства у справі «Карфаген»: ідентифікацію Сергія Кропиви як очільника злочинної організації (під прізвиськом «Канцлер»), обрання запобіжних заходів Кропиві, Івахненко та Куцому, а також цитовані в суді твердження антикорупційних прокурорів про організацію Кропивою ремонту в будинку Кравченка в Козині та поїздок до Іспанії. Президент Зеленський підтвердив, що подання про звільнення Кравченка буде направлено до Верховної Ради. Офіс генпрокурора заявляє, що готує подання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо сімох працівників з оточення Кропиви.

Як про це пишуть міжнародні джерела

Німецькомовне видання подає відставку як «корупційну справу» в контексті розслідування «Карфаген» і зазначає, що це вже четверта зміна Генпрокурора за президентства Зеленського після звільнення Андрія Костіна восени 2024 року. Арабськомовний катарський канал фокусується на самому факті відставки «на тлі розслідувань і підозр у корупції», не заглиблюючись у власне політичне пояснення Кравченка.

У чому розходиться висвітлення

Дата призначення Кравченка Генпрокурором у джерелах різниться: більшість називають 21 червня 2025 року, окремі — 17 червня 2025 року як дату рішення Верховної Ради. Офіс генпрокурора ввечері 4 вересня спершу заперечував проведення обшуків у Кравченка, а 5 вересня їх підтвердив; сам Кравченко пізніше також підтвердив обшуки в його кабінеті та вдома. «Українська правда» повідомляла, що Кравченка «не можуть знайти» від початку операції «Карфаген», а джерела ZN.UA стверджували, що він перебуває у приватній клініці в Києві; Офіс генпрокурора і його речниця Наталія Баюрко 5 вересня це спростували, заявивши, що Кравченко на робочому місці. Вранці 7 вересня Кравченко заявляв, що не подаватиме заяву добровільно, а ввечері того ж дня оголосив про відставку; за даними LIGA.net, Кравченко зробив це на прохання президента Зеленського.

Передумови

4 вересня НАБУ та САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, підозрюваної у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів і легалізації коштів. За даними слідства, організацію в середині 2025 року створив і очолив керівник структурного підрозділу ОГП, ідентифікований у матеріалах як Сергій Кропива, заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва. 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн; 7 вересня під варту взяли також Єлизавету Івахненко («Музу», 20 млн грн) та водія Кропиви Сергія Куцого (3 млн грн). У ніч на 5 вересня НАБУ провело обшуки в службових приміщеннях і помешканнях Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Руслан Кравченко був призначений Генпрокурором у червні 2025 року (Верховна Рада підтримала подання президента 273 голосами), а перед цим очолював Державну податкову службу (грудень 2024 — червень 2025), Київську обласну військову адміністрацію (квітень 2023 — грудень 2024) та Бучанську окружну прокуратуру. Він змінив на посаді Андрія Костіна, якого парламент звільнив восени 2024 року після скандалу з фальшивими інвалідностями для прокурорів.