Опубліковано 7 вересня, 20:06 UTC · Оновлено 21:09

Генпрокурор Руслан Кравченко подав у відставку на тлі справи «Карфаген»

Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після того, як НАБУ у межах спецоперації «Карфаген» викрило злочинну організацію в Офісі генпрокурора та провело обшуки в його службовому кабінеті й помешканні. Вранці 7 вересня він заявляв, що не писатиме заяви за власним бажанням, готовий піти лише на прохання президента чи Верховної Ради; після зустрічі з Володимиром Зеленським і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією подав заяву, назвавши рішення свідомим і політичним.

Головне

Генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку 7 вересня.
Вранці того ж дня він заявляв, що не збирається йти у відставку за власним бажанням і готовий піти лише на прохання президента чи Верховної Ради.
7 вересня президент Володимир Зеленський зустрівся з Кравченком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією щодо його перебування на посаді.
Кравченко назвав відставку свідомим політичним рішенням і подякував Зеленському та Верховній Раді за довіру.
4 вересня НАБУ та САП повідомили про спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації, підозрюваним організатором якої є заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива.
6–7 вересня ВАКС обрав запобіжні заходи Кропиві (застава 120 млн грн), Єлизаветі Івахненко (20 млн грн) і водію Кропиви Сергію Куцому (3 млн грн).
Офіс генпрокурора готує подання до КДКП щодо сімох працівників з оточення Кропиви.

Чому це важливо

Відставка генерального прокурора, підлеглі якого підозрюються у керівництві злочинною організацією, б'є по інституційній довірі до правоохоронної системи України. Справа «Карфаген» стосується систематичного «кришування» шахрайських кол-центрів і легалізації злочинних доходів, у тому числі через нерухомість і коштовності. Рішення Кравченка піти у відставку було ухвалене після зустрічі з президентом та керівником провладної фракції, тож це насамперед політично-кадрове, а не суто юридичне рішення.

Що сталося

7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Уранці він заявляв журналістам, що не збирається йти за власним бажанням і готовий залишити посаду лише на прохання президента Володимира Зеленського чи Верховної Ради. Того ж дня відбулася його зустріч із Зеленським і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією щодо подальшого перебування на посаді. Після неї Кравченко подав заяву, назвавши рішення свідомим і політичним і заявивши, що не хоче, аби посаду генпрокурора використовували як інструмент політичного протистояння; подякував Зеленському та Верховній Раді за довіру. Кравченко підтвердив обшуки НАБУ в його службовому кабінеті й помешканні в межах справи «Карфаген» і заявив, що не має процесуального статусу у цій справі — ані свідка, ані підозрюваного. Контекстом стала спецоперація НАБУ та САП «Карфаген», оголошена 4 вересня: викрита злочинна організація, підозрюваним організатором якої є заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива. 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн, 7 вересня — Єлизаветі Івахненко («Музі», 20 млн грн) і водію Кропиви Сергію Куцому (3 млн грн). Офіс генпрокурора готує подання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо сімох працівників з оточення Кропиви.

Як про це пишуть українські джерела

Усі наявні джерела — українські медіа та «Укрінформ» — подають відставку Кравченка, обшуки в нього та справу «Карфаген» як єдину безперервну політико-правову історію. У фокусі — пояснення самого генпрокурора (заперечення причетності, характеристика ситуації як «політичного замовлення», умови, на яких він готовий піти), а також конкретні аргументи антикорупційних прокурорів щодо Кропиви, ремонту в Козині та перехоплених розмов. Джерела наголошують на інституційних наслідках для Офісу генпрокурора — анонсованому звільненні Кропиви, поданнях до КДКП щодо сімох його колег і перевірках рекомендованих ним кандидатів. Політичний вимір підкреслюється через зустріч 7 вересня у форматі Зеленський — Кравченко — Арахамія, на якій, за даними джерел «Української правди», мало бути ухвалене остаточне рішення щодо перебування Кравченка на посаді.

У чому розходиться висвітлення

Обшуки 4 вересня: «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; Офіс генпрокурора того ж вечора це спростував, а 5 вересня підтвердив, що детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користується Кравченко. Місцеперебування Кравченка після початку операції: «Українська правда» писала, що його «не можуть знайти», джерела ZN.UA — що він у приватній клініці в Києві; ОГП обидві версії спростував, а речниця генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що він на робочому місці. Зв'язок Кравченка з Кропивою та будинком у Козині: антикорупційні прокурори на засіданні щодо запобіжного заходу Кропиви стверджували, що той координував незадекларований ремонт у будинку Кравченка й організовував поїздки його родини; Кравченко заявив, що родина орендує будинок на 280 кв. м і він його задекларує, а ОГП наголосив, що в матеріалах судової ухвали «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав вказівки, отримував кошти чи фінансував ремонт злочинними грошима.

Передумови

4 вересня 2025 року НАБУ та САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації, пов'язаної з «кришуванням» шахрайських кол-центрів і легалізацією доходів, зокрема через купівлю нерухомості й коштовностей; ідентифіковано п'ятьох підозрюваних. За даними слідства, організацію в середині 2025 року створив та очолив один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора; джерела ЗМІ називають його — заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива (у матеріалах НАБУ має прізвисько «Канцлер»). 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативою застави 120 млн грн, 7 вересня — запобіжні заходи Єлизаветі Івахненко («Музі», 20 млн грн) і водію Кропиви Сергію Куцому (3 млн грн). Підозрюваним інкримінують ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією) та ст. 209 (легалізація майна) Кримінального кодексу України, санкція — до 15 років позбавлення волі.