Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу і подав у відставку; Зеленський закликав Раду звільнити генпрокурора
Генеральний прокурор Руслан Кравченко у відеозверненні вранці 14 вересня заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, якого підозрюють у підробленні офіційних документів і фіктивному усиновленні, а також підозру близькій до очільника САП Олександра Клименка особі. Кравченко також повідомив, що напередодні подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський заявив, що у генпрокурора «є тільки один шлях — звільнення», і закликав парламентарів невідкладно підтримати його відставку.
Головне
- 14 вересня генпрокурор Руслан Кравченко у відеозверненні оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.
- Кривоносу інкримінують підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивне усиновлення для уникнення відповідальності в суді.
- Кравченко також підписав підозру близькій до керівника САП Олександра Клименка особі за вплив на суддів ВАКС, пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.
- Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора; за відставку має проголосувати Верховна Рада.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що у Кравченка «тільки один шлях — звільнення з посади», і попросив депутатів підтримати звільнення невідкладно.
- Кравченко назвав операцію НАБУ і САП «Карфаген» спробою отримати доступ до матеріалів проваджень щодо керівників і працівників цих органів і після цього усунути генпрокурора.
Чому це важливо
Ця подія є прямою юридичною сутичкою між Офісом генерального прокурора і провідними антикорупційними органами країни — НАБУ та САП. Підозра очільнику НАБУ, подана напередодні власної відставки генпрокурора, і публічна вимога президента негайно звільнити Кравченка переводять конфлікт у політичну площу і вимагають голосування у Верховній Раді. Обопільні звинувачення — у підробці документів, фіктивному усиновленні, викраденні матеріалів справ і спробах впливу на суддів — ставлять під сумнів дотримання принципу верховенства права в інституціях, які самі покликані його захищати. Тригером стала операція «Карфаген», спрямована на посадовця ОГП у справі про «дахування» шахрайських кол-центрів, що показує, як антикорупційні провадження можуть відбиватися проти самих антикорупційних структур.
Що сталося
Уранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив відеозвернення, у якому повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Кривоносу інкримінують підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також фіктивне усиновлення з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Кравченко також оголосив другу підозру — близькій до керівника САП Олександра Клименка особі, яку підозрюють у впливі на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозиції їм неправомірної вигоди та сприянні в ухиленні від мобілізації. Крім того, Кравченко стверджує, що операція НАБУ і САП під назвою «Карфаген» мала на меті отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП, після чого усунути генпрокурора; за його словами, під час обшуків частина документів і електронних даних була скопійована та викрадена. Він також повідомив, що раніше від підписання цих підозр його «політично стримував президент», а антикорупційні органи пропонували гарантії недоторканості в обмін на відмову їх підписувати. Кравченко порадив Кривоносу і Клименку подати у відставку і звинуватив їх у використанні кримінальних проваджень для підпорядкування прокуратури та впливу на рішення президента з метою узурпації влади. Після оприлюднення відеозвернення стало відомо, що Кравченко раніше — 7 вересня — подав заяву про відставку з посади генерального прокурора; за неї ще має проголосувати Верховна Рада. Президент Володимир Зеленський у соцмережах заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», що він сказав це генпрокурору на зустрічі, і закликав депутатів підтримати звільнення невідкладно.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо того, чи була підозра Кривоносу фактично вручена: Кравченко заявив, що підписав її 14 вересня, тоді як сам Кривонос стверджував, що документ йому ще не вручено, і назвав справу сфальсифікованою. Суперечливі й повідомлення про перебування Кравченка на початку операції «Карфаген»: джерела «Української правди» в політичних колах казали, що його не вдається знайти, джерела ZN.UA — що він перебував у приватній клініці в Києві, а речниця ОГП Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що він на робочому місці. Сторони пропонують несумісні версії того, хто діє неправомірно: Кравченко звинувачує НАБУ і САП у викраденні захищених матеріалів справ під час обшуків і у спробі усунути його, щоб зупинити провадження проти їхніх працівників; НАБУ і САП публічно позиціонують операцію як викриття злочинної організації в ОГП, пов'язаної з «дахуванням» кол-центрів, а сам Офіс генпрокурора заявив про готовність надати слідству «повну допомогу». Окремо розходяться оцінки відставки Кравченка: він називає її політичною і не визнає провини, тоді як попередньо на закритому брифінгу з журналістами казав, що у відставку не піде, і написав заяву того ж вечора після зустрічі з президентом.
Передумови
4 вересня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, нібито причетної до «дахування» шахрайських кол-центрів і легалізації майна. За даними слідства, організатором є заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива; 6–8 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому та кільком співучасникам запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з високими заставами (120 млн грн для Кропиви, 20 млн грн для його партнерки Єлизавети Івахненко, 3 млн грн для водія Сергія Куцого, а також заставу для родича й довіреної особи Кропиви Олександра Дидича). Того ж 4 вересня НАБУ провело обшуки у Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера; ОГП підтвердив обшуки наступного дня. Кравченко публічно заявив, що не причетний до справи про кол-центри, і наголосив, що у матеріалах судового рішення немає прямих даних про його причетність. 7 вересня, за повідомленнями ЗМІ, президент Зеленський зустрівся з Кравченком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією для вирішення питання його подальшого перебування на посаді; того ж вечора Кравченко написав заяву на звільнення. Свою відставку він назвав політичною і не визнав провини; заяву про відставку також подала перша заступниця Кравченка. У розмовах фігурантів справи «Карфаген» згадується особа на прізвиську «Шеф», якій підозру станом на момент публікації оголошено не було.