Рада проголосувала за звільнення генпрокурора Кравченка: 317 голосів «за»

Чому це важливо

Звільнення генерального прокурора в умовах воєнного стану відбувається на тлі відкритого протистояння між Офісом генпрокурора та незалежними антикорупційними органами — НАБУ, САП і ВАКС. Останні дії Кравченка на посаді, зокрема заява про підозру директору НАБУ і виїзд з країни, загострили це протистояння. Епізод зосередив увагу на питанні незалежності антикорупційної інфраструктури, яка є умовою міжнародної фінансової підтримки та просування України на шляху до ЄС.

Що сталося

Верховна Рада 15 вересня 317 голосами проголосувала за звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора; жоден депутат не проголосував проти і не утримався. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про звільнення, і указ було опубліковано на сайті президента.

Передумовою стала низка подій. 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку після зустрічі із Зеленським. 4 вересня НАБУ і САП провели обшуки в службових приміщеннях Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. 5 вересня в межах операції «Карфаген» НАБУ і САП оголосили про викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, яка, за версією слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів; організатором назвали заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. 6–8 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи фігурантам справи: Кропиві — тримання під вартою із заставою 120 млн грн, його партнерці Єлизаветі Івахненко — тримання під вартою із заставою 20 млн грн, водієві Сергію Куцому — тримання під вартою із заставою 3 млн грн, а Олександру Дидичу — також тримання під вартою.

14 вересня Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка від посади за частиною 2 статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану». Того ж дня Кравченко опублікував відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу за підробку документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, а також підозру особі, близькій до керівника САП Олександра Клименка. Ввечері Офіс генпрокурора заперечив, що Кривоносу було офіційно вручено підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом, і повідомив про скасування відповідних записів у ЄРДР. НАБУ і САП розцінили заяви Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Кривонос публічно заявив, що жодного паперового повідомлення не отримував.

У ніч на 14 вересня Кравченко виїхав з України. Сам він повідомив, що перебуває у відрядженні за кордоном. За даними джерел ЗМІ, відрядження до Парижа він оформив собі самостійно; представники ПАРЄ заявили, що його не було у списках учасників заходу, на який він посилався. 15 вересня на засіданні Ради Кравченко був відсутній.

Як про це пишуть українські джерела

Усі джерела, на які спирається підбірка, — українські медіа та агенції. Вони роблять акцент на формальних актах: указі №932/2026, голосуванні Ради (317 голосів), хронології відставки та відсторонення. У центрі уваги — інституційне протистояння: дії Кравченка щодо НАБУ і САП, його виїзд за кордон, перебіг операції «Карфаген» та рішення ВАКС щодо її фігурантів. Окремо підкреслюється позиція антикорупційних органів, які кваліфікують заяви Кравченка як атаку на незалежні інституції.

У чому розходиться висвітлення

Джерела розходяться у версіях щодо напрямку відрядження Кравченка: сам він говорить про закордонне відрядження, Офіс генпрокурора підтвердив Радіо Свобода поїздку до Франції, а джерела «Української правди» повідомили, що він перетнув кордон близько 02:30 на службовому автомобілі з метою відрядження до Литви.

Також не збігаються оцінки щодо того, чи було вручено підозру директору НАБУ Кривоносу: Кравченко заявив, що підписав підозру і надіслав її «Укрпоштою», Офіс генпрокурора увечері 14 вересня заперечив факт її вручення, а сам Кривонос сказав, що жодного паперового документа не отримував.

Розходяться версії і щодо особистої причетності Кравченка до справи «Карфаген»: керівник САП Клименко відмовився оголошувати підозри, однак у розслідуванні фігурує запис, на якому особа на прізвисько «Канцлер» звертається до «боса» по батькові Андрійовичу, і слідство вважає, що йдеться про Кравченка; Кривонос публічно назвав Кравченка «виконавцем атаки» на антикорупційні органи. Сам Кравченко заперечує будь-який зв'язок із «кришуванням» нелегальних кол-центрів.

Передумови

Руслан Кравченко обіймав посаду генерального прокурора з 17 червня 2025 року; до цього він очолював Державну податкову службу (2024–2025), Київську обласну військову адміністрацію (2023–2024) та Бучанську окружну прокуратуру Київської області (2021–2023). Операція НАБУ і САП «Карфаген» була спрямована на викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, підозрюваної у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів і відмиванні коштів; організатором слідство називає Сергія Кропиву. ВАКС обрав запобіжні заходи низці фігурантів справи.