Тема: Корупція
-
У Мінвідновлення пройшли слідчі дії щодо директора Департаменту політики відновлення
У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту України 23 вересня відбулися слідчі дії, що стосуються директора Департаменту політики відновлення Віктора Стеблиненка. За даними слідства, справа пов'язана з можливим отриманням неправомірної вигоди на попередньому місці роботи посадовця. Міністерство відсторонило його від виконання обов'язків і розпочало внутрішній аудит.
-
ЄС продовжив санкції проти Росії на 36 місяців, але виключив зі списку Усманова і Фрідмана; Азербайджан помилував француза Раяна
22 вересня Рада ЄС продовжила санкційний режим проти осіб, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України, одразу на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Водночас зі списку виключили російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. За даними джерел, ініціатива підтримувалася Францією, Словаччиною та Люксембургом і не була узгоджена з Україною. Україна назвала рішення «ганебним». Наступного дня, 23 вересня, президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб, зокрема громадянина Франції Мартена Раяна, якого утримували з грудня 2023 року за звинуваченням у шпигунстві.
-
Колишній генпрокурор Кравченко зареєструвався у Відні й подав у відставку на тлі справи «Карфаген»
Колишній генпрокурор Руслан Кравченко та його дружина Олександра у середині вересня виїхали з України й зареєстрували місце проживання у Відні за адресою офісу компанії, що надає юридичні адреси. Кравченко не повернувся з відрядження до Парламентської асамблеї Ради Європи, 21 вересня подав заяву про відставку, яку було прийнято. Раніше президент Зеленський відсторонив його указом, а Верховна Рада 317 голосами підтримала звільнення. Контекстом стала спецоперація НАБУ і САП «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських кол-центрів.
-
Ексгенпрокурор Кравченко після відрядження не повернувся до України і був звільнений з органів прокуратури
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, який виїхав за кордон у ніч проти 14 вересня в межах п'ятиденного відрядження, оформленого ним самим, станом на 14:00 21 вересня не повернувся на роботу в Офіс генерального прокурора і не перетнув український кордон на в'їзд. Того ж дня виконувач обов'язків генпрокурора Антон Ковальський підписав наказ про його звільнення з органів прокуратури на підставі поданої Кравченком заяви.
-
Верховна Рада не проводитиме пленарних засідань 26 днів — із 17 вересня до 13 жовтня
Верховна Рада не проводитиме пленарних засідань протягом 26 днів — із 17 вересня до 13 жовтня, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (партія «Голос»). Засідання 18 вересня було раптово перенесене, а згодом скасоване. Пресслужба парламенту заперечує «канікули» і стверджує, що робота у комітетах, робочих групах і фракціях триває безперервно.
-
Норвегія виділить 1 млрд крон через Ukraine Facility — першою серед країн поза ЄС
Норвегія оголосила про виділення 1 млрд норвезьких крон (приблизно 90–92 млн євро) через механізм ЄС Ukraine Facility на підтримку державного бюджету України та реформ у сфері антикорупції й енергетики. Норвегія стала першою країною, яка не є членом ЄС, що долучилася до цього механізму.
-
Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов'язків генпрокурора
Президент Володимир Зеленський підписав указ №946/2026 про призначення Антона Ковальського, який очолював Хмельницьку обласну прокуратуру, виконувачем обов'язків Генерального прокурора України. Призначення відбулося за кілька днів після звільнення Руслана Кравченка на тлі розслідування НАБУ і САП щодо злочинної організації в Офісі генпрокурора.
-
Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №14130 про посилення парламентського контролю за правоохоронцями
Верховна Рада 17 вересня підтримала у першому читанні законопроєкт №14130, який посилює парламентський контроль за правоохоронними та прокурорськими органами. За документ проголосували 240 народних депутатів. Зокрема, керівники ДБР і Генеральний прокурор щороку звітуватимуть про розслідування катувань і жорстокого поводження.
-
Рівень довіри до Зеленського майже не змінився попри корупційні скандали – опитування КМІС
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, 54% українців довіряють Зеленському, а 41% – не довіряють. Показник практично не змінився порівняно з кінцем липня – початком серпня, незважаючи на резонансні антикорупційні розслідування щодо Офісу президента та генпрокуратури. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький застеріг, що кумулятивний ефект цих справ може стати незворотним.
-
На Тернопільщині викрили схему продажу фальшивих висновків ЛКК для ухилення від мобілізації
Правоохоронці Тернопільської області викрили медико-консультативну комісію районної лікарні, яка впродовж 2024–2026 років продавала фальшиві медичні висновки для отримання відстрочки від мобілізації. Чотирьом лікарям і двом посередникам повідомили про підозру, суд обрав запобіжні заходи.
-
Рада звільнила генпрокурора Кравченка після підозри директору НАБУ і його втечі за кордон
Генпрокурор Руслан Кравченко 14 вересня оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, того ж дня виїхав за кордон і був відсторонений указом президента. 15 вересня Верховна Рада 317 голосами проголосила його звільнення, а президент підписав указ. Подія розгортається на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», яка викрила корупційну схему в самому Офісі генпрокурора.
-
Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про незалежність і перезавантаження НКРЕКП
Верховна Рада 16 вересня 249 голосами підтримала у першому читанні законопроєкт № 14282, який посилює гарантії діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і передбачає її «перезавантаження». Документ закріплює незалежність регулятора від президента, уряду та інших органів влади і створює підстави для оновлення складу комісії.
-
Апеляційна палата ВАКС залишила під вартою ексчиновника ОГУ Кропиву у справі «Карфаген»
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила захисту Сергія Кропиви у пом'якшенні запобіжного заходу і залишила чинним рішення першої інстанції — тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави 120 млн грн. Захист просив знизити заставу до 2 млн грн і замінити тримання на домашній арешт із електронним браслетом.
-
Зеленський повернув декларування для правоохоронців у тилу та підписав закон проти шахрайських кол-центрів
У вечірньому зверненні 16 вересня президент Володимир Зеленський анонсував повернення обов'язкового декларування для правоохоронців і представників Сил безпеки, які не перебувають на війні, та доручив прем'єр-міністру Сергію Корецькому провести перевірку всіх керівників центральних органів виконавчої влади. У той же день він підписав закон №10190 про кримінальну відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів, ухвалений Верховною Радою.
-
НАБУ викрило схему систематичних хабарів у податковій Тернопільщини
НАБУ і САП викрили двох посадовців Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області — заступницю начальника обласної податкової та керівника одного з її територіальних підрозділів — підозрюваних у систематичному отриманні хабарів від місцевого бізнесу в обмін на зменшення штрафних санкцій після перевірок і безперешкодне відшкодування ПДВ. За даними слідства, упродовж весни та літа 2026 року вони отримали €75 тис. від представника двох підприємств, а в червні вимагали 11,5% — понад 1,6 млн грн — за безперешкодне відшкодування ПДВ на суму понад 14,6 млн грн. Посадовців затримали під час передачі грошей через посередника, їм повідомлено підозру за ч. 4 ст. 368 ККУ.
-
ВАКС продовжив на 60 днів процесуальні обов'язки Єрмака і зняв із нього електронний браслет
Вищий антикорупційний суд 15 вересня продовжив на 60 днів процесуальні обов'язки, покладені на колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, підозрюваного у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Водночас суд звільнив Єрмака від носіння електронного браслета — через висновок незалежного медичного спеціаліста про загрозу для життя та здоров'я. Решту обов'язків (явка за викликом, заборона залишати встановлені населені пункти, здача паспортів, утримання від спілкування з іншими підозрюваними й свідками) суд залишив чинними.
-
НАБУ і САП заявили про викриття схеми із 100 тис. тонн нафтопродуктів «Укрнафти» на 2,88 млрд грн
НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, підозрюваної у заволодінні 100 тисячами тонн нафтопродуктів «Укрнафти» вартістю понад 2,88 млрд грн. У межах першого епізоду справи підозру повідомили чотирьом особам, ще одну підозру складено для вручення в межах міжнародного співробітництва.
-
Рада 317 голосами «за» звільнила генпрокурора Руслана Кравченка
Верховна Рада 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка — «за» віддали голос 317 народних депутатів, проти чи утрималися — нуль. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про його звільнення. Кравченко був відсутній на засіданні, оскільки напередодні вночі виїхав з України у самовільно оформлене відрядження. За день до голосування Зеленський відсторонив його від посади указом на підставі частини другої статті 11 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
-
Зеленський відсторонив Кравченка і вніс подання про його звільнення після підозри Кривоносу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Того ж дня вночі він виїхав за кордон. Президент Володимир Зеленський протягом години заявив, що у Кравченка «є тільки один шлях: звільнення з посади», вніс до Верховної Ради подання про його звільнення і підписав указ про відсторонення. Профільний комітет підтримав подання, голосування у парламенті призначено на 15 вересня. НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і нагадала про «нульову толерантність» до корупції.
-
ЦПК заявив, що ДБР могла знати про злочини в полку «Скеля» ще з березня 2026 року
Антикорупційний центр повідомив, що ДБР могла знати про можливі злочини в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» щонайменше з березня 2026 року. За даними ЦПК, Офіс військового омбудсмена надіслав вісім листів до ДБР та Офісу Генпрокурора з березня по червень, але у шести з восьми випадків ДБР не внесла відомості до ЄРДР. Розслідування за фактами порушень почалося лише після публікації Бабеля 23 червня 2026 року.