Рада звільнила генпрокурора Кравченка після підозри директору НАБУ і його втечі за кордон
Генпрокурор Руслан Кравченко 14 вересня оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, того ж дня виїхав за кордон і був відсторонений указом президента. 15 вересня Верховна Рада 317 голосами проголосила його звільнення, а президент підписав указ. Подія розгортається на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», яка викрила корупційну схему в самому Офісі генпрокурора.
Головне
- 7 вересня 2026 року Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора на тлі інформації про його причетність до корупційних схем.
- 14 вересня Кравченко оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах; Кривонос назвав справу сфальсифікованою, НАБУ — продовженням атаки на антикорупційні органи.
- Ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора опублікував спростування: жодній особі підозра в порядку КПК не повідомлялась, відповідні відмітки в ЄРДР скасовано, правові підстави відсутні.
- У ніч на 14 вересня Кравченко виїхав з України службовим автомобілем, оформивши відрядження спочатку до Литви, потім на п'ять днів до Франції нібито для участі у слуханнях ПАРЄ; його прізвища в порядку денному ПАРЄ немає.
- Ввечері 14 вересня президент Зеленський своїм указом відсторонив Кравченка від посади; 15 вересня Верховна Рада 317 голосами проголосувала за звільнення, того ж дня президент підписав указ.
- 15 вересня Кабмін припинив повноваження Лесі Карнаух як в. о. голови Державної податкової служби; того ж дня НАБУ і САП провели обшук у колишньої заступниці Кравченка.
- Операцію «Карфаген» провели НАБУ та САП; у справі фігурують представники Офісу генпрокурора, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива.
Чому це важливо
Чинний генпрокурор публічно оголосив підозру керівнику НАБУ і в той самий день виїхав за кордон, після чого був відсторонений і звільнений парламентом конституційною більшістю. Це означає відкритий конфлікт між Офісом президента і керівництвом антикорупційних органів та вказує на незадовільні внутрішні стримування в самому Офісі генпрокурора. Питання наступного генпрокурора і процедури його призначення безпосередньо пов'язане зі зобов'язаннями України перед ЄС у «плані Качки–Коса».
Що сталося
7 вересня 2026 року Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора на тлі інформації про його ймовірну причетність до корупційних схем. У ніч на 14 вересня він виїхав з України службовим автомобілем, оформивши відрядження спочатку до Литви, а потім на п'ять днів до Франції, нібито для участі у слуханнях ПАРЄ; його прізвища в порядку денному ПАРЄ не було. Того ж дня, 14 вересня, Кравченко оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, а також підозру особі, близькій до керівника САП Олександра Клименка. Кривонос назвав справу сфальсифікованою і заявив, що підозру йому не вручали; НАБУ кваліфікувало оголошення підозри як продовження атаки на антикорупційні органи. Ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора опублікував спростування, у якому йшлося, що в межах кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, підозра в порядку КПК не повідомлялась, відповідні відмітки в ЄРДР скасовано, правові підстави відсутні. Того ж вечора президент Зеленський підписав указ про відсторонення Кравченка від посади. 15 вересня Верховна Рада 317 голосами підтримала звільнення Кравченка, того самого дня президент підписав указ; виконувача обов'язків генпрокурора на той момент ще не було призначено, а пізніше ним став Антон Ковальський, очільник Хмельницької обласної прокуратури. Того ж дня Кабмін припинив повноваження Лесі Карнаух як в. о. голови Державної податкової служби, а НАБУ і САП провели обшук у колишньої заступниці Кравченка. Все це відбувається на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген», у якій фігурують представники Офісу генпрокурора, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива.
Як про це пишуть українські джерела
Українські ЗМІ центрують увагу на конфлікті між Офісом президента і антикорупційною інфраструктурою. Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Радіо NV описав антикризову стратегію Банкової: дистанціювання від Кравченка, у тому числі через його звільнення; полегшення його від'їзду за кордон як гарантії безпеки; непряма підтримка його інформаційної кампанії проти НАБУ і САП; скасування підозри Кривоносу, щоб уникнути інституційного конфлікту і політичної кризи; пошук «нового Кравченка» — контрольованого очільника ОГП, спочатку в статусі в. о., спочатку з подальшою інформаційною кампанією з дискредитації керівництва антикорупційних органів через «прокурора у вигнанні», анонімні телеграм-канали та окремі ЗМІ. За версією Фесенка, оголошення підозри Кривоносу одночасно з виїздом ексгенпрокурора було його власною «самодіяльністю», що зламала плани Банкової. Виконавча директорка ЦПК Дарія Каленюк припускає, що Кравченку фактично дали виїхати, щоб він публічно озвучив підготовлені підозри з-за кордону, і наголошує, що важливіше за особу наступного генпрокурора є процедура його призначення. Українська редакція послідовно подає операцію «Карфаген» як викриття корупції всередині самого ОГП і нагадує про невиконане зобов'язання запровадити конкурсний відбір генпрокурора з вирішальним голосом міжнародних експертів у Вищій раді правосуддя, передбачене «планом Качки–Коса» на шляху до членства в ЄС. Серед кандидатів на посаду джерела називали Олексія Хоменка, Гюндуза Мамедова, Віктора Трепака й Антона Ковальського; остаточного рішення на момент публікації не було.
У чому розходиться висвітлення
Джерела розходяться щодо того, чи була підозра Кривоносу фактично вручена: Кравченко публічно оголосив її 14 вересня, Кривонос це спростував і назвав справу сфальсифікованою, а Офіс генпрокурора того ж вечора заявив, що підозра в порядку КПК не вручалась і правові підстави відсутні. По-різному оцінюється і характер від'їзду Кравченка: Фесенко вважає правдоподібною версію узгодження з Банковою (посилаючись на публікацію Михайла Ткача про «маячок» у базах і нібито обізнаність Давида Арахамії), але одночасне оголошення підозри називає самодіяльністю Кравченка, що зламала плани Банкової; Каленюк іде далі й стверджує, що Кравченку фактично дозволили виїхати, щоб він озвучив підозри з-за кордону. Також є розбіжність у даті перетину кордону: одне джерело вказує на ніч перед 14 вересня, інші — на 14 вересня. Крім того, частина юристів вважає, що підозра, попри анонімне скасування Офісом генпрокурора, залишається юридичним фактом, а не лише інформаційним приводом.
Передумови
Операцію «Карфаген» провели НАБУ та САП; у ній фігурують представники Офісу генерального прокурора, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива. Кравченко був наймолодшим в історії України генпрокурором і четвертим за каденцію Зеленського, хто після звільнення опинився за межами України; до нього країну покинули Руслан Рябошапка, Ірина Венедіктова й Андрій Костін. Україна з 2014 року обіцяла Євросоюзу запровадити конкурсний відбір генпрокурора як складову деполітизації посади; конкурсна процедура через Вищу раду правосуддя з вирішальним голосом міжнародних експертів входить до «плану Качки–Коса» на шляху до членства в ЄС, але Кабмін на момент публікації не вніс власного законопроєкту. Леся Карнаух, колишня заступниця Кравченка, була призначена в. о. голови ДПС 23 червня 2025 року; 14 вересня Кабмін припинив її повноваження, а 15 вересня НАБУ і САП провели в неї обшук.