Опубліковано · Оновлено

Фесенко про антикризову реакцію Банкової на спецоперацію НАБУ «Карфаген»

Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Радіо НВ та матеріалах інших видань описав антикризовий план Офісу президента у відповідь на спецоперацію НАБУ під назвою «Карфаген». За його оцінкою, план переднього базується на дистанціюванні від колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, сприянні його виїзду за кордон і пошуку «нового Кравченка» на посаду керівника Офісу генпрокурора.

Головне

  • 14 вересня Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та близькій до очільника САП особі, того ж дня виїхав з України нібито для участі в сесії ПАРЄ
  • 15 вересня Верховна Рада звільнила Кравченка з посади генерального прокурора
  • 14 вересня Кабмін припинив повноваження виконувачки обов'язків голови ДПС Лесі Карнаух
  • 15 вересня НАБУ і САП провели обшук у Карнаух
  • За словами Фесенка, план Банкової включає дистанціювання від Кравченка, скасування підозри директору НАБУ, пошук «нового Кравченка» та продовження інформаційної кампанії проти керівництва НАБУ і САП через проксі
  • Фесенко спочатку припускав, що Кравченко поїхав сам у рамках відрядження, але пізніше повідомив про інформацію щодо узгодження виїзду з політичним керівництвом
  • Виконавча директорка ЦПК Дарія Каленюк вважає, що Кравченку дали час виїхати, щоб він продовжив атаку на НАБУ та САП з-за кордону

Чому це важливо

Аналіз Фесенка описує інституційне протистояння між Офісом президента та антикорупційними органами — НАБУ і САП — у період війни, а також конкретні політичні тактики, які приписуються Банковій: керовані кадрові рішення, сприяння виїзду за кордон колишнього генпрокурора і продовження інформаційної кампанії. Від цього залежить сприйняття незалежності та довіри до українських антикорупційних інституцій.

Що сталося

14 вересня тогочасний генеральний прокурор Руслан Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривonoсу та близькій до очільника САП особі, того ж дня виїхав з України, за однією версією — для участі в сесії ПАРЄ. Того ж дня Кабінет міністрів припинив повноваження виконувачки обов'язків голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, яка була заступницею Кравченка і з 23 червня 2025 року виконувала обов'язки голови ДПС. 15 вересня Верховна Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора. Того ж дня НАБУ і САП провели обшук у Карнаух, але від коментарів утрималися.

Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Радіо НВ і в аналітичних матеріалах описав антикризову реакцію Банкової на спецоперацію НАБУ «Карфаген». За його оцінкою, план включає: дистанціювання від Кравченка, зокрема через його звільнення; сприяння його виїзду за кордон як гарантію безпеки для нього і для влади; непряму підтримку інформаційно-політичної кампанії Кравченка проти керівництва НАБУ і САП; скасування підозри директору НАБУ, щоб уникнути інституційного конфлікту між Офісом генпрокурора та НАБУ і політичної кризи; пошук «нового Кравченка» як контрольованого керівника ОГП, спочатку у статусі виконувача обов'язків; продовження інформаційної кампанії з дискредитації керівництва НАБУ і САП через проксі — «прокурора у вигнанні» Кравченка, анонімні телеграм-канали і окремі медіа; створення ефекту взаємних звинувачень і тотальної недовіри, щоб суспільство не вірило остаточно нікому.

Фесенко спочатку припускав, що Кравченко міг виїхати сам у робочому відрядженні (яке, за його словами, окремо не узгоджується з керівництвом країни), але пізніше повідомив, що з'являється інформація про узгодження виїзду з політичним керівництвом. За словами Фесенка, від'їзд Кравченка став «неприємним сюрпризом», який зламав плани Банкової, і тепер президент Володимир Зеленський шукає «нового Кравченка». Виконавча директорка ЦПК Дарія Каленюк вважає, що Кравченку дали час виїхати, щоб він публічно озвучив підготовлені підозри проти керівництва НАБУ і САП, і переконана, що без гарантій захисту він би не поїхав. Під час брифінгу 14 вересня директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що з опублікованих матеріалів видно участь Служби безпеки України у підписаних Кравченком підозрах.

Як про це пишуть українські джерела

Усі три публікації — українськомовні медіа (NV, «Українська правда», LIGA.net). Вони центрують перспективу українського політолога Володимира Фесенка і зосереджені на внутрішньому українському інституційному конфлікті між Офісом президента і антикорупційними органами. Висвітлення акцентує на внутрішньополітичних маневрах: кадрових рішеннях, інформаційних кампаніях і пошуку нового генпрокурора. Один із матеріалів додатково підкреслює обшук НАБУ в помешканні колишньої заступниці Кравченка Лесі Карнаух як приклад правоохоронних дій, спрямованих на оточення ексгенпрокурора.

У чому розходиться висвітлення

Фесенко висловлює різні оцінки того, як саме Кравченко виїхав з України. Спочатку він припускав, що Кравченко міг поїхати самостійно у робочому відрядженні, яке не потребує окремого узгодження з керівництвом країни. Пізніше він повідомив, що з'являється інформація про узгодження виїзду з політичним керівництвом.

Передумови

НАБУ — це Національне антикорупційне бюро України, а САП (SAPO) — Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Володимир Фесенко — політолог і директор Центру політичних студій «Пента». Попередник Кравченка на посаді генпрокурора Андрій Костін, за словами Фесенка, часто їздив у закордонні відрядження, що стало одним із приводів для його звільнення.