ВАКС відправив під варту водія заступника начальника департаменту Офісу генпрокурора у справі «Карфаген»

Чому це важливо

Ув'язнення водія — черговий крок у справі «Карфаген», що зачіпає керівні ланки Офісу генпрокурора. Розслідування вже призвело до арешту самого Кропиви із заставою 120 млн грн, нічних обшуків у службових приміщеннях генпрокурора Руслана Кравченка та його першої заступниці, а також оголошених кадрових наслідків — сімох прокурорів готують до розгляду КДКП щодо звільнення, а в ОГП віддано розпорядження про масову перевірку на поліграфі. Це інституційний стрес-тест для антикорупційної системи: йдеться про підозру у «кришуванні» мережі шахрайських кол-центрів та легалізації майна на десятки мільйонів гривень, що завдавало шкоди як українцям, так і іноземцям.

Що сталося

7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд призначив Куцому тримання під вартою строком на 60 діб — до 3 листопада — з альтернативною заставою 3 млн грн; прокурор просив тримання під вартою або заставу 20 млн грн. У матеріалах НАБУ Куций фігурує під псевдонімом «Камрад». За версією слідства, він брав участь у злочинній організації з жовтня 2025 до вересня 2026 року: забезпечував безпеку під час поїздок Кропиви службовим автомобілем, використовував незареєстровані номерні знаки, отримував гроші від осіб, пов'язаних із кол-центрами, і передавав їх Кропиві, а також допомагав у спілкуванні з іншими учасниками схеми. Захист Куцого заявляє, що доказів «кришування» кол-центрів чи отримання неправомірної вигоди немає, і готує апеляцію з вимогою домашнього арешту.

Це рішення ухвалене в межах спецоперації «Карфаген», про яку НАБУ і САП повідомили 4 вересня. Напередодні, 6 вересня, ВАКС заарештував самого Кропиву до 2 листопада з альтернативною заставою 120 млн грн; 7 вересня під варту з заставою 20 млн грн відправлено його співмешканку Єлизавету Івахненко («Муза»). Кропиву підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна на понад 89,9 млн грн. У матеріалах НАБУ керівника групи називають «Канцлер»; за даними справи, йдеться про Кропиву. Викрито п'ятьох осіб за статтями 255 (створення та керівництво злочинною організацією) та 209 (легалізація майна) Кримінального кодексу України; санкція передбачає до 15 років позбавлення волі.

Як про це пишуть українські джерела

В українських медіа «Карфаген» подається як історія про інституційну кризу всередині Офісу генпрокурора. У фокусі — реакція самого ОГП: публічні заперечення генпрокурора Руслана Кравченка, його заяви про політичний тиск і відсутність процесуального статусу у справі, а також поставлена під сумнів обґрунтованість нічних обшуків. Паралельно ОГП оголосив кадрові кроки: відсторонення фігуранта розслідування, підготовка подань на сімох прокурорів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та розпорядження про масову перевірку працівників на поліграфі. Водночас українські джерела детально описують процесуальні параметри справи — розміри застав, терміни тримання під вартою, позицію прокурора і захисту, псевдоніми фігурантів у матеріалах НАБУ («Канцлер», «Муза», «Камрад»), а також реєстрові дані про майно родичів Кропиви, що додає розслідуванню майнового виміру.

У чому розходиться висвітлення

«Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомляла, що після початку операції «Карфаген» генпрокурор Руслан Кравченко зник; Офіс генпрокурора і сам Кравченко спростували це, а лікарня Dobrobut заявила, що Кравченко не звертався до їхніх медзакладів 5 вересня. Окрема суперечка стосується обставин нічних обшуків 5 вересня: Кравченко стверджував, що детективи НАБУ перелазили через паркан ОГП, не повідомляючи охороні, у яких кабінетах працюватимуть; ОГП при цьому загалом ставить під сумнів обґрунтованість обшуків і наголошує, що в ухвалі суду немає даних про причетність Кравченка до сприяння роботі кол-центрів. Нарешті, у матеріалах НАБУ фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби; головою ДПС із грудня 2024 до червня 2025 був саме Кравченко, але наявні факти не встановлюють остаточно, що «Шеф» — це Кравченко.

Передумови

Спецоперацію «Карфаген» НАБУ і САП оголосили 4 вересня; нічні обшуки в службових приміщеннях Офісу генпрокурора пройшли близько опівночі 5 вересня. 6 вересня ВАКС заарештував Сергія Кропиву до 2 листопада з альтернативною заставою 120 млн грн, а 7 вересня під варту з заставою 20 млн грн взяли його співмешканку Єлизавету Івахненко («Муза»). Кропиві 42 роки; до повернення в ОГП у 2024 році він обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА Олега Кіпера з цифрового розвитку (2023–2024), у 2022 працював в ОГП, а до 2022 — на керівних посадах у Кіберполіції. У матеріалах НАБУ лідера групи називають «Канцлер» — за даними справи, це Кропива; колишнього голову ДПС у записах називають «Шеф», і в цьому контексті згадується, що Руслан Кравченко очолював ДПС із грудня 2024 до червня 2025.