ВАКС відправив під варту водія Кропиви у справі «Карфаген»: застава 3 млн грн

Чому це важливо

Справа «Карфаген» зачіпає самі основи правоохоронної системи: під підозрою опинився співробітник Офісу генпрокурора, якого слідство вважає організатором злочинної організації, що «кришувала» шахрайські кол-центри. Обшуки пройшли в робочому кабінеті генпрокурора Руслана Кравченка та в орендованому ним будинку, що робить цю спецоперацію безпрецедентною за масштабом інституційного удару. Розмір застави для Кропиви у 120 млн грн та інкримінована сума відмивання у 89,9 млн грн сигналізують про серйозність фінансових обсягів справи. В ОГП уже готують подання на звільнення сімох прокурорів і розпорядилися масовою перевіркою працівників на поліграфі.

Що сталося

7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви. Куцому призначили тримання під вартою строком на 60 діб — до 3 листопада — з альтернативною заставою у 3 млн грн. Прокурор під час засідання просив заставу у 20 млн грн; захист наполягає на відсутності доказів і готує апеляцію з вимогою домашнього арешту.

Куций підозрюється за ст. 255 та ст. 209 Кримінального кодексу України — участь у злочинній організації та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. За версією слідства, з жовтня 2025 до вересня 2026 року він забезпечував безпеку поїздок Кропиви на службовому автомобілі, використовував незареєстровані номерні знаки, отримував гроші від осіб, пов'язаних із шахрайськими кол-центрами, і передавав їх Кропиві. У матеріалах НАБУ Куций фігурує під псевдонімом «Камрад».

Це рішення ухвалене в межах спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», оголошеної 4 вересня. 6 вересня ВАКС уже відправив під варту самого Кропиву — до 2 листопада з альтернативною заставою 120 млн грн; того ж дня під варту з заставою 20 млн грн взяли його співмешканку Єлизавету Івахненко (псевдонім «Муза»). Кропиві інкримінують «кришування» мережі кол-центрів та легалізацію майна на 89,9 млн грн. Загалом у провадженні викрито п'ятьох осіб — їм загрожує до 15 років позбавлення волі.

Близько опівночі 5 вересня детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях Офісу генпрокурора, зокрема в кабінеті Руслана Кравченка, в кабінеті його першої заступниці Марії Вдовиченко, у Департаменті міжнародно-правового співробітництва, а також у будинку в Козині, який орендує генпрокурор. За даними джерел «Української правди», обшуки також пройшли у голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Кравченко стверджує, що не має процесуального статусу у справі, називає ситуацію спробою політичного тиску й обіцяє звільнити Кропиву та подати сімох прокурорів на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. В ОГП також видали розпорядження про масову перевірку працівників на поліграфі.

Як про це пишуть українські джерела

Усі джерела, на яких ґрунтується синтез, — українські: як інформагенції (Укрінформ, Інтерфакс-Україна), так і провідні медіа (Суспільне Новини, Українська правда, hromadske, НВ, Бабель, ЛІГА.net, Новинарня). Українська медійна рамка зосереджена передусім на інституційному ударі по Офісу генпрокурора: обшуки в кабінеті чинного генпрокурора, можливе звільнення сімох прокурорів, розпорядження про масовий поліграф. Велика увага приділяється масштабу справи — 89,9 млн грн, інкримінованих Кропиві, та нерухомості, яку на родичів фігурантів оформили мати Кропиви Валентина та інші близькі. Цю частину розслідування підхопили Bihus.Info та «Громадське». Політолог Ігор Рейтерович прямо камедить політичну відповідальність президента Зеленського за призначенців, яких викрили. Окремо висвітлюється конфлікт інтерпретацій: Кравченко і ОГП називають справу політичним тиском і ставлять під сумнів обґрунтованість нічних обшуків.

У чому розходиться висвітлення

Українські джерела розходяться у чотирьох ключових моментах. По-перше, чи мав Кравченко стосунок до справи і чи зник він після початку операції: «Українська правда» з посиланням на джерела в політичних колах повідомляла про його зникнення та можливе перебування в лікарні «Добробут» 5 вересня; ОГП і сам Кравченко це спростували, а лікарня «Добробут» заявила, що Кравченко не був її пацієнтом того дня. По-друге, обгрунтованість нічних обшуків: Кравченко стверджує, що детективи НАБУ перелазили через паркан ОГП, аби не повідомляти охороні цілі слідчих дій; ОГП наголошує, що в ухвалі суду немає даних про причетність Кравченка до «кришування» кол-центрів чи отримання коштів. По-третє, фактичний бік справи щодо Куцого: обвинувачення стверджує, що він передавав гроші від кол-центрів Кропиві та забезпечував безпеку його поїздок; захист Куцого каже, що жодних доказів «кришування» чи неправомірної вигоди немає. По-четверте, ідентифікація псевдоніма «Шеф» на плівках НАБУ — за версією слідства, це колишній голова Державної податкової служби, яким був Кравченко з грудня 2024 до червня 2025 року; синтез це маркує як непідтверджене.

Передумови

Спецоперація «Карфаген» була оголошена 4 вересня НАБУ і САП і стосується викритої злочинної організації в Офісі генерального прокурора, яка, за версією слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів і відмивала кошти. Організатором слідство вважає Сергія Кропиву — заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП; у матеріалах НАБУ він фігурує як «Канцлер». На записах також присутній псевдонім «Шеф», що, за даними слідства, може стосуватися колишнього голови Державної податкової служби. Кропиві 42 роки; до ОГП у 2022 році він працював у Кіберполіції, у 2023–2024 роках був заступником голови Одеської ОВА Олега Кіпера з цифрового розвитку. За даними «Громадського», формально він володіє лише приватизованою квартирою в Золотоноші, але нерухомість у Лісниках під Києвом площею 258 кв. м, оформлена на його матір Валентину, використовується, за інформацією ЗМІ, ним самим.