Операція «Карфаген»: НАБУ і САП викрили схему «кришування» кол-центрів в Офісі генпрокурора

Чому це важливо

Ця справа б'є в центр правоохоронної системи України: під ударом — Офіс Генерального прокурора, який, за версією слідства, сам «кришував» масштабну індустрію шахрайських кол-центрів, що ошукує громадян України та іноземців. Від результатів розслідування залежить, чи залишиться на посаді генпрокурор Руслан Кравченко — ЗМІ ідентифікують його за непрямими маркерами як фігуранта під кодовим ім'ям «Шеф», хоча НАБУ офіційно його не назвало і підозру не вручило. Справа також є тестом на інституційну незалежність НАБУ і САП та їхню спроможність розслідувати найвище керівництво прокуратури.

Що сталося

4 вересня НАБУ та САП оголосили спецоперацію «Карфаген» з викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, з середини 2025 року систематично отримувала хабарі від шахрайських кол-центрів за неперешкоджання їхній діяльності. Організатором слідство вважає одного з керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора; на записах НАБУ він фігурує під кодовим ім'ям «Канцлер». За версією слідства, через зв'язки з особою на прізвиську «Шеф» — колишнім очільником Державної податкової служби, якого «Канцлер» називає по батькові «Андрійович», — організатор впливав на роботу прокуратури та використовував її для прикриття кол-центрів і легалізації коштів. За даними слідства, п'ятьом учасникам повідомлено про підозру за статтями 255 та 209 Кримінального кодексу України; за інкриміновані злочини їм загрожує до 15 років позбавлення волі.

За версією слідства, понад 20 млн грн було витрачено на нерухомість, коштовності та цінне рухоме майно; понад 10 млн грн розміщено на банківських рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності; організатор легалізував активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн шляхом перереєстрації на третіх осіб, зокрема нерухомість у популярному апарт-комплексі поблизу Карпат. ЗМІ, цитуючи джерела, ідентифікували «Канцлера» як заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву (в окремих джерелах — як керівника кібердепартаменту ОГП). За даними джерел «Української правди», Кропиву затримали 4 вересня у Львові, коли він, імовірно, прямував до кордону.

Близько опівночі 5 вересня детективи НАБУ провели обшуки в службових приміщеннях, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники ОГП. ОГП підтвердив обшуки, але заявив, що детективи могли вийти за межі судових дозволів і отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень, не пов'язаних із справою про «кришування» кол-центрів, зокрема щодо можливих протиправних дій осіб, наближених до керівництва САП, та щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ і САП. ОГП ініціює перевірку цих обставин і вимагає окремої правової оцінки.

За даними ОГП, судова ухвала, якою обґрунтовувалися слідчі дії, містить лише побутові розмови працівника ОГП — згадку про «темну плитку» в приміщенні генпрокурора, встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків, а також розмову про можливі зміни до наказу №309. ОГП наголошує, що Кравченко не підписував цих змін і вони не набули чинності, а будь-який зв'язок наведених розмов із «протиправними» грошима є припущенням.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заперечив будь-яку причетність до «кришування» кол-центрів, заявивши, що не давав відповідних вказівок і не використовував своїх повноважень. Він відсторонив фігуранта справи та доручив підготувати документи для його звільнення, ініціював перевірки Департаменту міжнародно-правового співробітництва та підрозділу протидії кіберзлочинності й доручив поліграфні перевірки для всіх працівників відповідних підрозділів ОГП. Кравченко також спростував повідомлення про своє «зникнення» та перебування в лікарні «Добробут», назвавши їх невідповідними дійсності.

6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві — тримання під вартою до 2 листопада з альтернативною заставою 120 млн грн.

Як про це пишуть українські джерела

Усі наявні джерела — українські, переважно українськомовні. У центрі уваги — інституційні гравці всередині країни: НАБУ, САП, Офіс Генерального прокурора, Вищий антикорупційний суд, Державна податкова служба, Офіс Президента та фракція «Слуга народу». Українські медіа детально висвітлюють як версію слідства, так і контрверсію ОГП — претензії щодо обшуків, твердження про те, що судова ухвала спирається лише на побутові розмови, та вимогу правової оцінки дій детективів. Окремо подаються журналістські розслідування «Української правди», ZN.UA та Bihus.Info — про фігуру «Шефа», будинок у Козині, ймовірну роль Кропиви в побутових питаннях Кравченка, чутки про домовленість Кравченка з керівником фракції Давидом Арахамією та епізод зі «зникненням» генпрокурора. Широко цитується і статистичний захист самого Кравченка (понад 1050 обшуків, близько 340 закритих кол-центрів і понад 5000 робочих місць операторів за 12 місяців) та його заява, що він не подаватиме у відставку, поки цього не вимагатимуть Президент і Верховна Рада.

У чому розходиться висвітлення

Джерела суттєво різняться щодо кількох ключових моментів. По-перше, чи «зник» Кравченко після початку операції: джерела «Української правди» стверджували, що його не могли знайти понад 12 годин; джерела ZN.UA повідомляли, що він перебував у клініці «Добробут»; ОГП, сам Кравченко і мережа клінік спростували це. По-друге, чи є Кравченко «Шефом» на записах НАБУ: НАБУ публічно його не називало і підозру не вручало, натомість аналіз медіа збігає маркери (колишній голова ДПС, по батькові Андрійович) з його біографією — сам Кравченко заперечує причетність. По-третє, чи перевищили детективи НАБУ межі судових дозволів під час нічних обшуків: ОГП стверджує, що детективи отримали доступ до матеріалів інших проваджень, зокрема щодо можливих правопорушень з боку працівників НАБУ і САП; НАБУ і САП цю конкретну претензію публічно не коментували. По-четверте, різняться цифри відмитих коштів: більшість джерел називають понад 20 млн грн на нерухомість і коштовності, понад 10 млн грн на рахунках близьких осіб та щонайменше 12 млн грн в активах організатора; одне джерело наводило загальну цифру понад 30 млн грн, а на засіданні ВАКС щодо Кропиви прозвучала окрема цифра 89,9 млн грн за двома епізодами. По-п'яте, щодо можливого звільнення Кравченка: джерела «Української правди» стверджують, що Президент Зеленський був готовий ініціювати його відставку, але його переконав почекати керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія; ні Офіс Президента, ні Арахамія публічно це не підтверджували.

Передумови

НАБУ та САП — ключові антикорупційні інституції України. Операція «Карфаген» стосується підозр, що мережа шахрайських кол-центрів в Україні, які ошукують громадян України та іноземців, перебувала під «кришуванням» посадовців Офісу Генерального прокурора в обмін на систематичні хабарі. За даними НАБУ, в Україні може діяти близько 2000 шахрайських кол-центрів; розслідування фокусується на тому, як нібито працював «єдиний вікно» щомісячних платежів за «дах», які розподілялися між кількома правоохоронними та силовими структурами. Генеральний прокурор Руслан Кравченко до призначення генпрокурором очолював Державну податкову службу з грудня 2024 року по червень 2025 року — саме ці маркери збігаються з образом «Шефа» на записах НАБУ, хоча НАБУ офіційно його не назвало і підозру не вручало. 2 вересня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроєкти про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів і додатковий захист громадян від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками.